Пошук винних

За два роки кількість банкрутств банків в Україні наближається до семи десятків, але жоден з їхніх власників не поніс за це покарання – ані фінансове, ані кримінальне. Позови і кримінальні провадження проти власників і топ-менеджменту використовує Фонд гарантування вкладів фізосіб для пошуку винних у банкрутствах банків, але поки його зусилля марні.

Зусилля одного вкладника виявилися більш результативними. Печерський районний суд Києва 21 січня став на бік клієнта Брокбізнесбанку, який стверджував, що Сергій Курченко та ТОВ «СЄПЕК» винні у банкрутстві Брокбізнесбанку. І тому вони зобов'язані компенсувати йому понесені збитки. В даному випадку йшлося про невиплату депозиту на $4,2 млн колишньому народному депутату від БЮТ Миколі Ковзелю. Справу № 757/34878/15-ц суд розглядав у закритому режимі – представники відповідача до суду свою позицію, втім, не надали.

Голова наглядової ради банку Олександр Буряк повідомив суду, що він і його брат Сергій продали 80% акцій Брокбізнесбанку групі компаній Сергія Курченка. ФГВФО назвав їх суду: «СЄПЕК», «Айнам», «Алконост», «Амадіна», «Амінамі», «Анкона-торг», «Муйне», «Ультрастарінвест», «Хіган». Зі слів Олександра Буряка та екс-заступника голови наглядової ради СЄПЕК Бориса Тимонькіна, а також публічних заяв групи СЄПЕК встановлено, що група була акціонером Брокбізнесбанку, а Сергій Курченко – контролером, який мав можливість впливати на банк.

Умисний вплив

Встановивши бенефіціара банку, суд поклав на нього провину за банкрутство. «Брокбізнесбанк (12 лютого 2014 року. – FinClub) віднесено до категорії неплатоспроможних, суд має підстави для висновку про наявність причинного зв'язку між діями відповідачів, як пов'язаних з банком осіб, які фактично керували його діяльністю, і негативними наслідками для банку у вигляді настання неплатоспроможності», – зазначено в рішенні суду.

Свідок суду Борис Тимонькін зазначив, що «банк мав зовнішнє управління, і всі гроші були виведені» до Реал Банку. «Сергій Курченко мав вплив на призначення менеджменту і знав про правопорушення, в тому числі про виведення грошей з банку, що призвело до неплатоспроможності», – йдеться в судовому рішенні. На 11 червня 2014 року балансова вартість майна банку становила 15,3 млрд грн, реальна – 2,2 млрд грн. Слідчі розслідують незаконне заволодіння 836 млн грн коштів банку і фіктивні договори щодо купівлі облігацій на 2 млрд грн.

Суд дійшов висновку, що Сергій Курченко причетний до доведення Брокбізнесбанку до неплатоспроможності, та задовольнив позов вкладника Брокбізнесбанку до ТОВ «СЄПЕК» і особисто Сергія Курченка про стягнення з них 131,4 млн грн (у тому числі суми вкладу – 121 млн грн).

Проблеми доведення

ФГВФО проблеми з визнанням провини акціонерів у банкрутствах пояснює складним збором доказів. «Ми працюємо не за конкретними трансакціями, а шукаємо доказову базу, щоб висунути збитки власникам істотної участі. Закон, який прийнято лише в березні 2015 року, передбачає нову статтю в Кримінальному кодексі за доведення до неплатоспроможності банку. Такі речі ми зараз дуже серйозно вивчаємо. Але судової практики ще немає», – говорить заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик.

Злочином є не факт банкрутства, а умисні дії власників, які довели банк до неплатоспроможності. «Банкрутство банку не є злочином – це нормальний ринковий інструмент. Ми не можемо притягати до кримінальної відповідальності усіх, чиє підприємство стало банкрутом. Причиною цього можуть бути об'єктивні обставини або помилки. А нам потрібні дії або бездіяльність власників, які мали відношення до платоспроможності. У суді це не так просто довести, потрібна доказова база, а не тільки слова», – нарікає директор юридичного департаменту ФГВФО Віктор Новіков.

Дії постраждалих

Клієнти збанкрутілих банків, які зазнали збитків, можуть звертатися до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок неправомірних дій або бездіяльності акціонера. «Позовні вимоги мають бути обгрунтовані наявністю причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями або бездіяльністю акціонера банку і неможливістю клієнтів банку отримати свої кошти. Також щодо такого акціонера банку може бути подана заява про вчинення кримінального злочину – «привласнення грошових коштів внаслідок зловживання службовим становищем», клієнти банку в кримінальному провадженні, відкритому за такою заявою, матимуть статус потерпілих. Якщо акціонер не ховається, то виконати рішення суду про відшкодування шкоди буде простіше. Головним завданням буде встановлення майна, що належить акціонеру. Щоб таке майно не було розпродано і акціонер не виявився «голим як бубон», необхідно ще на етапі подачі позову про відшкодування збитку забезпечити позовні вимоги шляхом накладення арешту на його майно та рахунки», – пояснює керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex Віктор Мороз.

І навіть якщо власник банку перебуває в розшуку, як це відбувається з Сергієм Курченком, втрати вкладника можуть бути стягнуті з його майна. «Перебуває акціонер в розшуку чи ні, це не має значення після винесення вироку, бо присутність відповідача для цивільних справ не є обов'язковою. Але у акціонера може не виявитися активів. Єдина надія на те, що він не підготувався заздалегідь і у нього є майно, але тоді варто врахувати і кількість постраждалих», – зазначає юрист юркомпанії «Правозахист Україна» Юлія Хоменко.