MasterCard дає урок вижимання банків

MasterCard дає урок вижимання банків

Платіжна система MasterCard спровокувала скандал на українському фінансовому ринку. Компанія, що займає 55% місцевого ринку платіжних карт, «штрафує» на надмірні суми банки-банкрути за вимушене розірвання договорів. Йдеться щонайменше про 250 млн грн, які могли бути спрямовані на виплати постраждалим вкладникам. Якщо компанія не перегляне здирницьку політику, держоргани України можуть поскаржитися до ЄС і США.


Платний вихід

Від початку кризи з ринку виведено вже 70 банків. Багатомільярдні втрати їхніх кредиторів і витрати держави на виконання гарантій за вкладами фізосіб – це далеко не єдині проблеми банків-банкрутів. Як стало відомо FinClub, від початку 2016-го тимчасові адміністратори та ліквідатори банків почали скаржитися до Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЕМА і Фонду гарантування вкладів фізосіб на дії платіжної системи MasterCard. В одному з документів ЕМА (копію має FinClub) йдеться про те, що MasterCard стягує «невиправдані платежі» з банків, які «вимушено через неплатоспроможність виходять зі складу MasterCard і завершують відносини з нею».

Йдеться про повторну оплату річної комісійної винагороди (за один з останніх чотирьох років – рік вибирає MasterCard), податки на цю суму і штраф за розірвання договору. Проблема полягає в тому, що MasterCard прописував ці тарифи для випадків добровільного виходу з членства, тоді як в Україні унікальна ситуація: більше третини банків країни збанкрутували, і платіжні системи автоматично втратили членів. «У цьому випадку брати такі платежі неетично», – вважає один із співрозмовників, який знає ситуацію у ФГВФО.

Другий аспект проблеми полягає у вільному використанні MasterCard так званої вилки платежів. Плата, умовно кажучи, може скласти кілька тисяч доларів або «трохи більше». «І виявилося, що «трохи більше» може бути в десятки і сотні разів більше», – сказав співрозмовник. За неофіційними даними учасників ринку, багато з них «потрапили» на великі суми: ВіЕйБі Банк – $600 тис., «Надра» – $650 тис., Укрінбанк – $820 тис., «Фінанси та Кредит» – $1 млн. Якщо взяти до уваги ці «списання», кількість банкрутів і частку кожного з них на ринку, то банки могли сумарно заплатити за вихід з MasterCard понад 250 млн грн. Наприклад, відмова Дельта Банку від платіжної системи могла коштувати $2 млн, «Форуму» – $1 млн, Імексбанку та Брокбізнесбанку – по $500 тис., Родоводу – $300 тис.

Критична ситуація змусила банки 18 березня від імені асоціації ЕМА проінформувати про проблему адміністративну раду та виконавчу дирекцію ФГВФО, держуповноважених Антимонопольного комітету. У цьому листі йдеться про те, що домінуюча на українському ринку платіжна система MasterCard (частка понад 55%), не надаючи економічного обгрунтування і діючи всупереч інтересам України, «вимагає з банків-банкрутів плату за розірвання договорів». «Ці дії мають ознаки вимагання грошових коштів без належних на те правових підстав, – зазначено в листі асоціації. – Через це ФГВФО не зміг своєчасно і в повному обсязі здійснити виплати вкладникам 70 банків на суму більше 250 млн грн».

В асоціації ЕМА відмовилися коментувати і цю проблему, і листа.

У пошуках допомоги

У компанії MasterCard вважають свої дії легітимними. «Усі платежі, що стягуються платіжною системою MasterCard c банків-учасників, чітко визначені правилами MasterCard, які повністю відповідають міжнародному та національному законодавству», – сказали FinClub в компанії. Мільйонні суми валютних платежів банків-банкрутів вони прокоментувати не змогли: «Комерційні деталі відносин з банками-учасниками носять конфіденційний характер».

Джерела FinClub розповідають, що в керівництві НБУ і ФГВФО про цю проблему дізналися в лютому, першими ж з нею зіткнулися уповноважені особи Фонду, які безпосередньо на рівні банків намагаються «розрулити» питання. «MasterCard каже, але усе це тільки слова, без документів. На мою думку, вони не співчуватимуть нашій ситуації», – зазначив один з них. Він назвав це питання проблематичним: «У договорах було прописано, що стягується платіж. Причому він стягується з гарантійних депозитів у MasterCard, а отже, тимчасовий адміністратор або ліквідатор не може фізично заблокувати таке списання». Якщо ліквідатор «почне воювати з ними», він витратить гроші на заперечення норми договору, тоді як «будь-які кошти в неплатоспроможних банках не є зайвими», сказав він.

Інший співрозмовник розповів, що нібито призупинено списання $820 тис. з гарантійного депозиту Укрінбанку, який позавчора Фонд почав ліквідувати.

Ніхто з опитаних банкірів і учасників ринку не зміг сказати, чи були у компанії VISA проблеми з неплатоспроможними банками: її платежі виявилися меншими, ніж у MasterCard. Відповідний журналістський запит компанія VISA залишила без відповіді.

Банківські посередники

З 70 банків-банкрутів 13 були принциповими учасниками MasterCard, а отже, розраховувалися з платіжною системою безпосередньо – нібито платили від $50 тис. до $2 млн. Решта банків були афілійованими членами і проводили розрахунки з MasterCard через принципових членів, в тому числі через діючих ( Райффайзен Банк Аваль, ПУМБ, Укргазбанк, Укрексімбанк).

Райффайзен Банк Аваль не відповів на листа FinClub, у ПУМБ та Укрексімбанку повідомили, що не зможуть прокоментувати запит. Співрозмовник в одному з цих банків пояснив, що такого поняття, як «штраф за розірвання договору», немає, але є «плата за видалення ліцензії». «І це прописується в договорі при його укладанні. Всі учасники його підписують і, отже, з цим усе в порядку», – сказав співрозмовник, додавши, що не чув про «повторні списання». «Ці платежі інакше називаються в договорі, але де-факто це штрафні санкції», – сказало інше джерело.

В Укргазбанку прокоментували FinClub цю ситуацію наступним чином: «За 2014-2016 роки вісім банків під спонсорством Укргазбанку були визнані неплатоспроможними. Щодо жодного із зазначених банків платіжна система не застосовувала комісію/штраф в розмірі річної комісійної винагороди. Були сплачені стандартні комісії за видалення членства банку-афіліата з міжнародної платіжної системи MasterCard Worldwide».

Наслідки не забаряться

Один з планів вирішення проблеми підготувала ЕМА – він зазначений у тому самому листі від 18 березня. Перший етап – вивчити транзакції банків-банкрутів, які були принциповими членами, і діючих принципових членів, щоб з'ясувати суми, заплачені усіма неплатоспроможними банками системі MasterCard. Другий етап – разом з НБУ звернутися до компанії з «пропозицією добровільно перерахувати до ФГВФО суму безпідставно отриманих коштів». Це можливо, якщо MasterCard перерахує тарифи за «нижнім лімітом».

Третій етап (в разі відмови системи від повернення списань) також можливий: розслідування Антимонопольним комітетом дій системи, а також звернення НБУ до регуляторних органів США і ЄС «з інформацією про хижацький стиль діяльності MasterCard в Україні».

Антимонопольний комітет поки що стриманий в коментарях. «Антимонопольний комітет України повідомляє про відсутність (на 23 березня. – FinClub) скарг від банківських установ на зазначені дії міжнародної платіжної системи MasterCard. У разі їх надходження вони будуть розглянуті комітетом в межах повноважень, визначених законодавством», – відповіли FinClub в прес-службі АМКУ.

У Фонді гарантування вкладів заявили FinClub, що «знають про цю проблему і шукають шляхи її вирішення». Національний банк також знає. «Ми звернулися до керівництва MasterCard з проханням прокоментувати дане питання. Після отримання та аналізу більш детальної інформації від MasterCard ми зможемо дати більш розгорнуту відповідь», – повідомив FinClub директор департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Сергій Шацький.

«Наскільки нам відомо, – підкреслив представник НБУ, – списання коштів з учасників відбувається відповідно до проведеного міжбанківського клірингу всередині міжнародної платіжної системи, включаючи спірні транзакції, а також плати за комісії, прописані у MasterCard Rules and Bylaws Fee Guide».

Якби мова йшла про невеликі суми, банки б не обурювалися. «Коли йдеться про стягнення сотень мільйонів гривень з воюючої країни, то це ненормальна ситуація для будь-якої міжнародної компанії», – зазначив один зі співрозмовників. В одному з діючих банків, де також погодилися коментувати ситуацію тільки анонімно, висловили сумнів у тому, що MasterCard піде назустріч Україні в грошовому питанні. «Платіжна система діє в рамках своїх правил, які єдині для всього світу, і міняти їх для окремої країни вона не буде. Вступаючи до платіжної системи, банк погоджується з цими правилами», – вважає він.

В'ячеслав Садовничий

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.

 

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу