Мінфін забезпечив держбанки планами

Мінфін забезпечив держбанки планами

Міністр фінансів Олександр Данилюк представив оновлену стратегію розвитку держбанків, яка повинна дозволити за п'ять років скоротити більш ніж удвічі – з 55% до 24% – частку держави на банківському ринку. Укргазбанк і ПриватБанк стануть повністю приватними банками, тоді як втрачати контроль в Ощадбанку та Укрексімбанку держава не хоче.


З новою стратегією!

Міністерство фінансів завершило оновлення Основ стратегічного реформування державного банківського сектора, розрахованого на найближчі п'ять років. «Держава зменшить частку ринку з 55% у 2017 році до 24% в середньостроковій перспективі (в 2022 році. – Ред.)», – пообіцяв міністр фінансів Олександр Данилюк на засіданні уряду.

Представлений документ – це допрацьована стратегія від лютого 2016 року. Потреба в її відновленні з'явилася після націоналізації ПриватБанку. Новий документ Мінфін обіцяв підготувати до травня 2017 року, але терміни постійно відсувалися. У відомстві таку затримку пояснювали відсутністю стратегії ПриватБанку, робити яку він замовив компанії McKinsey, і необхідністю узгодження нового документа з наглядовими радами держбанків.

На виконання «Основ» усі держбанки повинні мати індивідуальні стратегії, які затверджує наглядова рада, або, в разі її відсутності, – Кабмін. «Ця стратегія – «дорожня карта», рамковий документ, до якого ми закладаємо головні принципи роботи державного банківського сектора. Це наша «політика власності», яку ми даємо зараз наглядовим радам держбанків, і на її основі вони оновлюватимуть свої стратегії, які будуть детальними за продуктами, – заявила перший заступник міністра фінансів Оксана Маркарова. – Сьогодні ми на Кабміні затвердили оновлену стратегію Ощадбанку. ПриватБанк на фінальній стадії, наглядова рада затверджуватиме цю стратегію. І ми сподіваємося, що найближчим часом Укрексімбанк також оновить свою стратегію. Стратегія Укргазбанку залишається незмінною, оскільки вона повністю відповідає тим принципам, які ми сьогодні оновили».

Ключові доопрацювання «Основ» стосуються в першу чергу ПриватБанку. Змінено також плани щодо виходу з капіталу держбанків. Вихід з капіталу держбанків буде поетапним. Кабмін планує в 2020 році повністю вийти з капіталу Укргазбанку, а у 2022-му – ПриватБанку.

Всьому свій час продажу

Укргазбанк мають продати першим: міжнародним фінансовим організаціям запропонують 20% в 2018 році, а 75% акцій, що залишилися, в 2020-му придбає стратегічний інвестор. 100% акцій ПриватБанку планується продати міжнародному інвестору в 2022-му. «До кінця 2019 року ми плануємо створити умови для залучення міноритарних акціонерів – міжнародні фінансові установи, такі як IFC і ЄБРР, відповідно, в Ощадбанк та Укрексімбанк», – заявив Олександр Данилюк.

Держава обіцяє уникати дій, які можуть привести до зростання держчастки на банківському ринку. «Створення нових держбанків вважається недоцільним», – підкреслив міністр.

В Ощадбанку до 2022 року частка держави зменшиться зі 100% до 55%: до 2020 року 20% акцій придбає одна з міжнародних фінансових організацій, а ще 25% будуть продані шляхом первинного розміщення (IPO). В Укрексімбанку держава збереже найбільшу частку – 80-100%. З 2019 року держава планує продавати міноритарні пакети міжнародним фінансовим організаціям. При цьому частка Укрексімбанку на ринку знизиться з 13% до 7%.

grafik

У Мінфіні вважають, що реалізація стратегії дозволить банківському сектору до 2022 року отримати прибуток до оподаткування у розмірі 38 млрд грн, а рентабельність капіталу буде на рівні 18%, що відповідає показникам Центральної та Східної Європи. До 2022 року у банків будуть додаткові 440 млрд грн, доступні для кредитування корпоративного сектора, з яких 160 млрд грн – для кредитування МСБ. Роздрібне кредитування збільшиться на 240 млрд грн, а процентні ставки зменшаться на 7-12 п.п.

«Реструктуризація банків державного сектора згенерує до 160 млрд грн вартості для держави, в тому числі 35 млрд грн у вигляді дивідендів і податків, близько 85 млрд грн надходжень від продажу акцій, без урахування надходжень від відновлення залишкової вартості непрацюючих кредитів», – йдеться в затвердженій стратегії.

У Мінфіні планують, що чистий прибуток ПриватБанку в 2022 році складе 8,4 млрд грн, Ощадбанку – 4,7 млрд грн, Укрексімбанку – 1,6-2,3 млрд грн в залежності від стратегії.

Добре оновлене старе

Ощадбанк, Укрексімбанк і Укргазбанк, чиї плани розвитку були включені до «Основ» 2016 року, дотримуються поставлених цілей. Ощадбанк скорочував філіальну мережу, відкривав відділення нового формату, розвивав дистанційні канали обслуговування, в 2017-му запустив програму підтримки підприємців «Будуй своє», просував некредитні продукти.

В «Основах» 2016 року передбачено, що разом зі зниженням частки держави в Ощадбанку треба буде скасувати 100-відсоткову гарантію вкладів фізосіб в банку. Гарантії будуть тільки до 200 тис. грн, як в інших банках, таких як ПриватБанк та Укрексімбанк. «Держава ухвалить рішення про терміни і умови поступового приєднання до ФГВФО починаючи з 2019 року на основі економічного аналізу наслідків і ризиків для банку і банківського сектора. Міністерство фінансів проведе відповідний аналіз за участю незалежних експертів, а рекомендації будуть надані уряду до 30 червня 2018 року», – йдеться в стратегії.

«Ми плануємо поступовий перехід Ощадбанку до системи Фонду гарантування вкладів, щоб усі банки на ринку мали однакові конкурентні умови, це передбачено, зокрема, і цією стратегією», – заявив міністр Олександр Данилюк. За словами співрозмовника, знайомого з ситуацією в Ощадбанку, «обговорюються варіанти, як зробити найменш фінансово болючим приєднання Ощадбанку до ФГВФО». «Очевидно, що регулярні платежі з 2019 роки він зможе платити без проблем. А ось початковий внесок, можливо, буде розбитий на частини, щоб банк платив не відразу всю суму, а частинами протягом року», - пояснив він.

Укрексімбанк сконцентрувався на обслуговуванні корпоративних клієнтів, вийшов з нецільових клієнтських сегментів (поетапна відмова від клієнтів з пасивами менше 100 тис. грн) і відмовився від низькодохідних і неактуальних продуктів. За три роки банк скоротив філіальну мережу на 39% – до 57 відділень. У планах банку залишити 45 точок. Укрексімбанк – єдиний банк, щодо якого у Мінфіну ще немає чітких планів. Є два варіанти – або банк зосередиться на експортно-імпортних операціях і співпрацюватиме з ЕКА (тоді банк залишиться 100% державним), або продовжить працювати в нинішньому форматі та готуватиметься до приватизації до 20% акцій.

Укргазбанк підтримує еконапрям. «Укргазбанк перебудовує всі свої внутрішні процеси – корпоративну культуру, соціальну відповідальність і створює систему контролю екологічних ризиків згідно з новою екофілософією. Усі ці процеси відбуваються в тісній взаємодії з Мінфіном і спрямовані на успішну реалізацію стратегії розвитку державних банків», – говорить перший заступник голови правління Укргазбанку Андрій Кравець.

В Укргазбанку пообіцяли «докладати усіх зусиль для виконання поставлених завдань». «У тому числі зі зменшення рівня проблемної заборгованості, рівень якої в банку й так значно нижче середнього на ринку, а також з виходу держави з капіталу банку, передбаченого стратегією», – пообіцяв Андрій Кравець. Укргазбанк співпрацює з Міжнародною фінансовою корпорацією: крім спільної реалізації проекту створення екобанку, IFC включила Укргазбанк до Програми глобального торгового фінансування. «А у 2017 році підписано меморандум з IFC, який прямо визначає подальші кроки та умови співпраці, в тому числі можливість участі в капіталі Укргазбанку», – уточнив він.

В Ощадбанку вважають завдання Мінфіну здійсненними. «Ми повністю підтримуємо ухваленуу урядом стратегію розвитку державного банківського сектора і ту її частину, яка стосується безпосередньо Ощадбанку. Більш того, останні чотири роки оновлена ​​команда банку працювала саме на те, щоб ухвалення такої стратегії стало можливим», – говорить голова правління Ощадбанку Андрій Пишний.

За його словами, перегляд і ухвалення стратегії розвитку на найближчі п'ять років «було найважливішим пунктом дорожньої карти до Меморандуму про стратегічне співробітництво, підписаному в листопаді 2016 року, між ЄБРР, Мінфіном і Ощадбанком». «У зв'язку з цим крім критерію «реалістичність реалізації» важливим пунктом вибору даної стратегії була необхідність її прийняття, узгодження з боку наших міжнародних партнерів – ЄБРР, – говорить Андрій Пишний. – Наступний фактор – максимізація вартості для акціонера. Встановлені в стратегії KPI – дуже жорсткі, і саме досягнуті результати 2015-2017 років з модернізації дають підстави бути впевненими, що й вони нам під силу».

У ПриватБанку не прокоментували завдання, які їм поставив Мінфін.

 



Угода під питанням

У ЄБРР, якого Олександр Данилюк вже назвав покупцем частки в капіталі держбанків, до планів Мінфіну ставляться дуже обережно. «У нас є дорожня карта з Ощадбанком і ми згідно з нею працюємо. Зараз ми знаходимося на першому етапі, він передбачає підключення банку до наших продуктів. Потім ми допускаємо, що будемо розглядати можливість входження до капіталу», – пояснив старший радник ЄБРР у Східній Європі та на Кавказі Антон Усов.

З Укрексімбанком має бути аналогічний процес: висновок меморандуму, підписання програми співпраці, дорожньої карти. «Поки такі переговори не велися, і планів таких немає», – говорить Антон Усов.

Аналітик групи ICU Михайло Демків вважає продаж найближчим часом Укргазбанку найбільш вірогідним. «Це абсолютно ринковий звичайний універсальний банк, тому його доля – виключно продаж інвестору», – каже Михайло Демків.

Найбільше запитань виникне з ПриватБанком, з екс-власниками якого держава судиться в лондонському суді. «Є об'єктивна причина, чому його буде складно продати. Держбанків всього чотири, і ПриватБанк – найбільший. Якщо ми говоримо про його продаж в одні руки, то фактично це означатиме створення ще одного невеликого монополіста на банківському ринку. Чи буде Приват таким же великим учасником ринку і чи не стане загрозою його продаж в одні руки?» – попереджає Михайло Демків.

Болюче питання

Навіть якщо з'являться покупці на державні активи, загальмувати процес продажу може наявність величезного портфеля проблемних кредитів. У держбанках 400 млрд грн токсичних кредитів! «Навряд чи комусь з покупців захочеться купувати ПриватБанк, який цікавий в першу чергу як роздрібний бізнес, з проблемним корпоративним кредитним портфелем, який зарезервовано на100%», – вважає Михайло Демків.

Незважаючи на всі переговори і обговорення цієї проблеми, у фінальній версії стратегії у Мінфіну немає чіткого бажання створювати окремі структури, під роботу яких довелося б вносити зміни до законодавства, наприклад, bad bank або окрема держкомпанія з управління проблемними активами. «Це наша відповідальність. Ми будемо вирішувати це питання в держбанках і знайдемо рішення, яке будемо використовувати. І це може бути окрема установа», – заявив Олександр Данилюк. «Це не обов'язково має бути окрема юрособа, на цьому етапі ми, навпаки, говоримо про «платформу» для ухвалення рішень, у тому числі спільних. Тому в стратегії є бачення того, як цей комітет повинен працювати», – додала Оксана Маркарова.

У стратегії йдеться про те, що управлінням активами займатиметься Незалежний комітет при Раді фінансової стабільності: він аналізуватиме NPL в держбанках і даватиме рекомендації, як краще вчинити з тим чи іншим проблемним кредитом: списати, вимагати додаткові застави, реструктуризувати, пробачити частину боргу. Реалізовувати чи ні ці пропозиції, банки вирішуватимуть самі.

У Мінфіні розраховують, що з проблемними активами Ощадбанку та Укргазбанку вдасться повністю розібратися до 2019 року, в ПриватБанку цей процес, в тому числі робота з судовими позовами, затягнеться до 2020-2021 років.

Однак в такому механізмі є й ризики. «Немає ніяких гарантій, що до керівництва банку, яке буде дотримуватись рекомендацій комітету, не прийде СБУ або ГПУ і не звинуватить у завданні збитків державі, наприклад, за списання проблемного кредиту або за прощення частини боргу. А якщо влада після виборів 2019 року зміниться, тоді можу запевнити – вони гарантовано прийдуть», – розповів FinClub співрозмовник на банківському ринку.

Але проблеми можуть виникнути на будь-якому етапі виконання затвердженої стратегії. «Якщо не буде ефективних команд управлінців і дієвих наглядових рад, особливо це стосується наглядових рад Ощадбанку і Укрексімбанку, реалізація стратегії може бути під питанням», – підкреслив міністр фінансів.

Подписывайтесь на новости FinClub в TelegramViberTwitter и Facebook.