ОСЦПВ поїде по-новому
Депутати зацікавилися ринком «автоцивілки» і обіцяють нові правила, які посилять захист фінансових прав потерпілих в ДТП: франшизу буде скасовано, а виплати зростуть. Щоправда, платити за оновлене страхування доведеться вдвічі більше, ніж зараз.
Страховому ринку обіцяють поміняти правила гри на ринку ОСЦПВ. Необхідність нового закону в парламенті пояснюють накопиченими проблемами: демпінг, необґрунтовані відмови у виплатах або їх затягування, підробка страхових полісів, низький рівень обслуговування тощо.
Депутати ще в грудні 2015 року пропонували вирішити ці проблеми, але їхній законопроект № 3670 не було розглянуто. Тому в.о. голови комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Михайло Довбенко в середині лютого 2018-го подав оновлений проект № 3670-д.
Нові ідеї
Серед найбільш важливих новацій – скасування франшизи і виплата відшкодувань потерпілим без урахування зношування автотранспорту. «Практика показує, що франшиза – це фактично прямий збиток потерпілого. Отримати цю суму з винуватця ДТП можливо тільки за його доброї волі або через суд, що часто не має сенсу через складність і вартість процедури», – йдеться в пояснювальній записці. Тому до 2020 року розмір франшизи не зможе перевищувати 2 тис. грн, а після 2020 року її скасують, і страховики платитимуть потерпілим 100% суми збитку.
Облік зносу викликає ще більше претензій. «З огляду на те, що у нас дуже старий автопарк в країні – середній вік понад 20 років, а знос розраховується для автомобілів віком від семи років, виходить, що більше 90% страхових виплат розраховуються з урахуванням зносу в розмірі 50-70%. На європейських ринках взагалі немає такого поняття, як амортизаційний знос. Страхові компанії там оплачують ремонт», – говорить генеральний директор асоціації «Страховий бізнес» В'ячеслав Черняховський. За його словами, зараз обговорюється, щоб для нових автомобілів ремонт здійснювався на сертифікованих СТО, а для старих – на несертифікованих. «Можливо, для дуже старих авто буде передбачена заміна деталей на ненові, якщо це не вплине на безпеку експлуатації», – додає В'ячеслав Черняховський.
Зараз через фактор «зносу» страховка не покриває вартості ремонту в 90% випадків, каже експерт. Тому учасники ДТП йдуть до суду. «Ми маємо судову практику, що якщо винний водій отримує позов від потерпілого на різницю між вартістю ремонту і розміром страхової виплати, він повинен заплатити різницю», – зазначає В'ячеслав Черняховський.
Розмір моральної шкоди планується привести у відповідність до судової практики – 25 мінімальних зарплат (93 тис. грн), а також невідповідність законодавства України євродирективам з визначення страхової суми за шкоду життю і здоров'ю – усунути. Має бути закріплена сума на одного потерпілого і на всю страхову подію.
Для покриття збитків страховим відшкодуванням пропонується поступове підвищення максимальних страхових сум з нинішніх 100 тис. грн за шкоду, заподіяну майну (і з 200 тис. грн – за шкоду життю і здоров'ю), до 16 млн грн (100 млн грн) в 2025 році. Перше підвищення заплановано на 1 січня 2020 року – до 2 млн грн і 20 млн грн відповідно.
Окрему увагу приділено виплатам за страховиків-банкрутів. Зараз МТСБУ може почати виплати за неплатоспроможного страховика тільки після визнання його банкрутом. У наших реаліях ця процедура затягується не на один рік. Законопроект пропонує, щоб МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовувала збитки в тих випадках, коли страховик, який втратив членство в МТСБУ, до закінчення терміну виплати не прийняв відповідного рішення або не виплатив компенсацію. «Це правильне вирішення багаторічного очікування потерпілих, поки страхова компанія буде визнана банкрутом», – зазначають в МТСБУ.
Буде вирішено й питання «валютизації» внесків до фондів бюро. Мінімальний базовий гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих складе 5 млн грн замість еквівалента 500 тис. євро, а мінімальний внесок до фондів страхових гарантій – 10 млн грн замість еквівалента 1 млн євро.
На благо клієнта
Страховики акцентують увагу на ідеї законопроекту захистити інтереси потерпілих в ДТП. «Нова редакція закону про ОСЦПВ більш орієнтована на клієнта, бо передбачає чимало змін, серед яких, наприклад, відсутність франшизи, можливість застосування порядку прямого врегулювання страхового випадку, збільшення лімітів відповідальності страховика, електронний поліс», – перераховує заступник голови правління СК «Арсенал Страхування» Антоніна Яковенко. «Дуже позитивним моментом є посилення відповідальності страховиків за несвоєчасну виплату страхового відшкодування», – заявляють в МТСБУ.
При цьому є одне «але». За всі пільги, бонуси і нововведення заплатять самі клієнти: депутати пропонують з 2025 року запровадити вільне ціноутворення на ринку ОСЦПВ. «З огляду на те, що зараз страхові компанії виплачують близько 2 млрд грн відшкодувань на рік, то після набуття законом чинності вони платитимуть 3,5-4 млрд грн при поточних цінах та курсі», – підрахував В'ячеслав Черняховський. Він вважає, що за нинішньої середньої вартості поліса у 500 грн подорожчання «автоцивілки» не буде критичним, враховуючи, що страховка забезпечить максимальний захист. «Безумовно, при збільшенні лімітів відповідальності та інших змінах, згідно з новою редакцією закону, страхові платежі будуть збільшені. На скільки? Поки важко сказати точно: в півтора-два рази або на 30%», – попереджає Антоніна Яковенко.
Страховики встановлюватимуть тарифи індивідуально. «Беручи до уваги загальну вартість полісів обов'язкового і добровільного страхування для оцінки подорожчання автоцивілки для кінцевих споживачів, можливо припустити збільшення вартості в півтора-два рази», – підрахувала перший заступник голови правління СК «Альфа Страхування» Оксана Руденко.
Клієнти, яким зараз недостатньо покриття ОСЦПВ, укладають договори добровільного страхування відповідальності, які дозволяють покрити більш значну шкоду. За підрахунками Антоніни Яковенко, в 10% випадків страхової суми недостатньо для покриття збитків. «Добровільне страхування відповідальності є популярним через відносно низьку ціну і значне розширення покриття для клієнтів. Найбільш популярні страхові суми – 100 тис. і 500 тис. грн. Популярними стають страхові суми 1 млн грн і більше», – каже Оксана Руденко. Як правило, вибір страхової суми залежить від регіону. А вартість договору добровільного страхування залежить від обраного ліміту, типу транспортного засобу і регіону експлуатації та може коливатися від 150 грн до 1000 грн.
Спірні питання
Михайло Довбенко сподівається на ухвалення законопроекту в першому читанні наприкінці березня – на початку квітня. Після цього буде потрібно його доопрацювання. «На жаль, в законопроекті не змінено модель корпоративного управління, незважаючи на численні рішення зборів МТСБУ про те, що координаційна рада – це орган, який створює передумови для корупції. І допуск чиновників або депутатів до управління гарантійними фондами, які створені для виплат потерпілим за боргами проблемних страховиків, створює ризик адміністративного тиску. Саме тому ми втратили 300 млн грн в Брокбізнесбанку. Ми сподіваємося, що під час підготовки проекту до другого читання принципи корпоративного управління будуть переглянуті», – заявили в МТСБУ.
Норма про корпоративне управління була каменем спотикання всередині комітету півтора року тому. Максим Поляков пропонував ліквідувати коордраду, до якої входять три представники Верховної Ради. А Сергій Рибалка, який тоді очолював комітет, лобіював збереження коордради, заявляючи, що ОСЦПВ – це соціальний вид страхування, і оскільки держава зобов'язала всіх автомобілістів страхуватися, депутати повинні контролювати учасників ринку.
Депутати ще в грудні 2015 року пропонували вирішити ці проблеми, але їхній законопроект № 3670 не було розглянуто. Тому в.о. голови комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Михайло Довбенко в середині лютого 2018-го подав оновлений проект № 3670-д.
Нові ідеї
Серед найбільш важливих новацій – скасування франшизи і виплата відшкодувань потерпілим без урахування зношування автотранспорту. «Практика показує, що франшиза – це фактично прямий збиток потерпілого. Отримати цю суму з винуватця ДТП можливо тільки за його доброї волі або через суд, що часто не має сенсу через складність і вартість процедури», – йдеться в пояснювальній записці. Тому до 2020 року розмір франшизи не зможе перевищувати 2 тис. грн, а після 2020 року її скасують, і страховики платитимуть потерпілим 100% суми збитку.
Облік зносу викликає ще більше претензій. «З огляду на те, що у нас дуже старий автопарк в країні – середній вік понад 20 років, а знос розраховується для автомобілів віком від семи років, виходить, що більше 90% страхових виплат розраховуються з урахуванням зносу в розмірі 50-70%. На європейських ринках взагалі немає такого поняття, як амортизаційний знос. Страхові компанії там оплачують ремонт», – говорить генеральний директор асоціації «Страховий бізнес» В'ячеслав Черняховський. За його словами, зараз обговорюється, щоб для нових автомобілів ремонт здійснювався на сертифікованих СТО, а для старих – на несертифікованих. «Можливо, для дуже старих авто буде передбачена заміна деталей на ненові, якщо це не вплине на безпеку експлуатації», – додає В'ячеслав Черняховський.
Зараз через фактор «зносу» страховка не покриває вартості ремонту в 90% випадків, каже експерт. Тому учасники ДТП йдуть до суду. «Ми маємо судову практику, що якщо винний водій отримує позов від потерпілого на різницю між вартістю ремонту і розміром страхової виплати, він повинен заплатити різницю», – зазначає В'ячеслав Черняховський.
Розмір моральної шкоди планується привести у відповідність до судової практики – 25 мінімальних зарплат (93 тис. грн), а також невідповідність законодавства України євродирективам з визначення страхової суми за шкоду життю і здоров'ю – усунути. Має бути закріплена сума на одного потерпілого і на всю страхову подію.
Для покриття збитків страховим відшкодуванням пропонується поступове підвищення максимальних страхових сум з нинішніх 100 тис. грн за шкоду, заподіяну майну (і з 200 тис. грн – за шкоду життю і здоров'ю), до 16 млн грн (100 млн грн) в 2025 році. Перше підвищення заплановано на 1 січня 2020 року – до 2 млн грн і 20 млн грн відповідно.
Окрему увагу приділено виплатам за страховиків-банкрутів. Зараз МТСБУ може почати виплати за неплатоспроможного страховика тільки після визнання його банкрутом. У наших реаліях ця процедура затягується не на один рік. Законопроект пропонує, щоб МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовувала збитки в тих випадках, коли страховик, який втратив членство в МТСБУ, до закінчення терміну виплати не прийняв відповідного рішення або не виплатив компенсацію. «Це правильне вирішення багаторічного очікування потерпілих, поки страхова компанія буде визнана банкрутом», – зазначають в МТСБУ.
Буде вирішено й питання «валютизації» внесків до фондів бюро. Мінімальний базовий гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих складе 5 млн грн замість еквівалента 500 тис. євро, а мінімальний внесок до фондів страхових гарантій – 10 млн грн замість еквівалента 1 млн євро.
На благо клієнта
Страховики акцентують увагу на ідеї законопроекту захистити інтереси потерпілих в ДТП. «Нова редакція закону про ОСЦПВ більш орієнтована на клієнта, бо передбачає чимало змін, серед яких, наприклад, відсутність франшизи, можливість застосування порядку прямого врегулювання страхового випадку, збільшення лімітів відповідальності страховика, електронний поліс», – перераховує заступник голови правління СК «Арсенал Страхування» Антоніна Яковенко. «Дуже позитивним моментом є посилення відповідальності страховиків за несвоєчасну виплату страхового відшкодування», – заявляють в МТСБУ.
При цьому є одне «але». За всі пільги, бонуси і нововведення заплатять самі клієнти: депутати пропонують з 2025 року запровадити вільне ціноутворення на ринку ОСЦПВ. «З огляду на те, що зараз страхові компанії виплачують близько 2 млрд грн відшкодувань на рік, то після набуття законом чинності вони платитимуть 3,5-4 млрд грн при поточних цінах та курсі», – підрахував В'ячеслав Черняховський. Він вважає, що за нинішньої середньої вартості поліса у 500 грн подорожчання «автоцивілки» не буде критичним, враховуючи, що страховка забезпечить максимальний захист. «Безумовно, при збільшенні лімітів відповідальності та інших змінах, згідно з новою редакцією закону, страхові платежі будуть збільшені. На скільки? Поки важко сказати точно: в півтора-два рази або на 30%», – попереджає Антоніна Яковенко.
Страховики встановлюватимуть тарифи індивідуально. «Беручи до уваги загальну вартість полісів обов'язкового і добровільного страхування для оцінки подорожчання автоцивілки для кінцевих споживачів, можливо припустити збільшення вартості в півтора-два рази», – підрахувала перший заступник голови правління СК «Альфа Страхування» Оксана Руденко.
Клієнти, яким зараз недостатньо покриття ОСЦПВ, укладають договори добровільного страхування відповідальності, які дозволяють покрити більш значну шкоду. За підрахунками Антоніни Яковенко, в 10% випадків страхової суми недостатньо для покриття збитків. «Добровільне страхування відповідальності є популярним через відносно низьку ціну і значне розширення покриття для клієнтів. Найбільш популярні страхові суми – 100 тис. і 500 тис. грн. Популярними стають страхові суми 1 млн грн і більше», – каже Оксана Руденко. Як правило, вибір страхової суми залежить від регіону. А вартість договору добровільного страхування залежить від обраного ліміту, типу транспортного засобу і регіону експлуатації та може коливатися від 150 грн до 1000 грн.
Спірні питання
Михайло Довбенко сподівається на ухвалення законопроекту в першому читанні наприкінці березня – на початку квітня. Після цього буде потрібно його доопрацювання. «На жаль, в законопроекті не змінено модель корпоративного управління, незважаючи на численні рішення зборів МТСБУ про те, що координаційна рада – це орган, який створює передумови для корупції. І допуск чиновників або депутатів до управління гарантійними фондами, які створені для виплат потерпілим за боргами проблемних страховиків, створює ризик адміністративного тиску. Саме тому ми втратили 300 млн грн в Брокбізнесбанку. Ми сподіваємося, що під час підготовки проекту до другого читання принципи корпоративного управління будуть переглянуті», – заявили в МТСБУ.
Норма про корпоративне управління була каменем спотикання всередині комітету півтора року тому. Максим Поляков пропонував ліквідувати коордраду, до якої входять три представники Верховної Ради. А Сергій Рибалка, який тоді очолював комітет, лобіював збереження коордради, заявляючи, що ОСЦПВ – це соціальний вид страхування, і оскільки держава зобов'язала всіх автомобілістів страхуватися, депутати повинні контролювати учасників ринку.
Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.
Схожі матеріали (за тегом)
Релізи
ТОП-новини
