Міжнародна фінансова корпорація (IFC) розпочала входження до капіталу Укргазбанку. IFC вчора надала Укргазбанку 5-річний кредит на 30 млн євро з можливістю конвертації цих коштів у 20-процентну частку в статутному капіталі банку, який зараз контролюється державою на 95%.

Держава в особі Мінфіну зобов’язалася в момент конвертації кредиту в акції укласти з IFC безстроковий договір опціону, який дозволить IFC в будь-який час продати державі усе або частину належних їй акцій Укргазбанку.

«Я хочу подякувати міністрам фінансів, які були до мене, які зробили цей день можливим. Ще в листопаді 2017 року був підписаний перший меморандум про взаємодію між Мінфіном, Укргазбанком та Міжнародною фінансовою корпорацією. Далі були складні переговори – близько 50 зустрічей і дзвінків. Це була непроста робота», – повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.

Голова НБУ Кирило Шевченко, який раніше очолював Укргазбанк, заявив, що «йому особливо приємно, що приватизація великих державних банків почнеться саме з Укргазбанку». «Більше п’яти років свого життя я присвятив роботі в банку», – нагадав він.

IFC повинен допомогти Укргазбанку знайти стратегічного інвестора, який купить в уряду 75% акцій банку. В корпорації задоволені тим, що їм вдалося трансформувати держбанк в еко-банк. «Ця угода показує не тільки те, що Укргазбанк – це хороший партнер, але й те, що інвестиційна привабливість країни вже дозріла і міжнародні інвестори можуть сміливо заходити», – заявив регіональний менеджер IFC по Україні, Білорусі та Молдові Джейсон Пеллмар.

Довга дорога до інвестора

Держава стала мажоритарним власником Укргазбанку в 2009 році, щоб не допустити банкрутства установи. Про можливу приватизацію банку заговорили в 2015-му. Артем Шевальов, який на той момент був заступником міністра фінансів, а зараз входить до наглядової ради Укргазбанку, в інтерв’ю FinClub заявляв, що уряд розраховує на продаж Укргазбанку «стратегічному інвесторові протягом трьох-п’яти років», тобто в 2018-2020 роках. Серед можливих інвесторів тоді називали ЄБРР і IFC.

«Ми дуже розраховуємо, що ЄБРР в недалекому майбутньому почне due diligence в Укргазбанку. На найближчі п’ять-сім років ми вже не бачимо Укргазбанк в числі наших активів. Якщо з якихось причин продаж не відбудеться, то, найвірогідніше, ми будемо ставити питання про його приєднання до одного з існуючих держбанків», – говорив тоді Артем Шевальов. Але незабаром ЄБРР почав проявляти інтерес лише до Ощадбанку.

Офіційно завдання приватизації Укргазбанку була закріплено Стратегією реформування державного банківського сектору, схваленою урядом в лютому 2016 року. І терміни ставилися амбітні – повна приватизація Укргазбанку була запланована на 2017 рік.

Укргазбанк вибрав нішеву стратегію розвитку «ЕКО-банку». Розвивати цей напрямок йому допомагала саме IFC: 17 травня 2016 року корпорація та Укргазбанк підписали угоду про спрощення доступу до фінансування для компаній, що бажають впровадити відновлювальні та енергозберігаючі технології та допомогти розкрити «зелений» економічний потенціал країни. Вже в листопаді 2017-го Міністерство фінансів, IFC і ​​Укргазбанк підписали тристоронній меморандум про взаєморозуміння з підтримки приватизації банку.

Плани з приватизації Укргазбанку, як і інших банків, не виконувалися, тому в лютому 2018 року уряд оновив загальну стратегію держбанків і затвердив нову стратегію розвитку Укргазбанку – на 2019-2021 роки. Укргазбанк знову повинен був першим отримати приватного власника: IFC мала купити 20% його акцій наприкінці 2018-го, а до кінця 2019-го – допомогти Мінфіну продати стратегічному інвесторові решту 75% державних акцій.

Через рік, у лютому 2019-го, IFC і ​​Укргазбанк почали оцінку і структурування фінансового інструмента для входження IFC до капіталу банку. А в березні 2019-го в Мінфіні повідомили, що «Укргазбанк повністю виконав зобов’язання, передбачені меморандумом щодо підтримки приватизації банку, підписаним з IFC», зокрема «реалізовано проект з розвитку малого та середнього бізнесу в Укргазбанку». Кредитний портфель клієнтів МСБ в 2018 році виріс більш ніж удвічі (до 5 млрд грн), а корпоративних клієнтів – на 20% (до 38 млрд грн). Частка еко-кредитів у портфелі досягла 27%, а їх обсяг зріс удвічі – до 17,5 млрд грн.

У вересні 2018-го перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова розповіла, що інвестор зажадав від Укргазбанку відмовитися від обслуговування державних монополій. «Будь-який приватний інвестор висуває вимоги до структури активів. Що стосується Укргазбанку, який зараз розвивається як еко-банк, інвестори хочуть, щоб баланс банку був зменшений на частку державних монополій. Не секрет, що держмонополії обслуговуються і кредитуються в держбанках». Йшлося зокрема про відмову в обслуговуванні «неекологічного» державного бізнесу, наприклад, НАЕК «Енергоатом».

Лише в листопаді 2019 року IFC затвердила угоду про кредит на 30 млн євро для Укргазбанку з можливою конвертацією його в 20% акцій капіталу. Операцію мали закрити до кінця 2019 року, але цього так і не відбулося.

Кабмін лише 3 червня 2020-го погодив угоду Укргазбанку з IFC, а у вересні затвердив нову п’ятирічну стратегію розвитку держбанків, в якій встановив новий дедлайн: до жовтня IFC мала нарешті отримати 20% нового капіталу Укргазбанку в обмін на позику (читайте: «Влада розтягує прощання з держбанками»).

Кредитну угоду змогли підписати лише 25 січня 2020 року – точна дата входження IFC до капіталу банку невідома. «Якщо все станеться, як ми плануємо, то незабаром ми знову зустрінемося і будемо щасливі ознайомити НБУ зі стратегічним партнером, якого ми знайдемо для Укргазбанку», – пообіцяв Джейсон Пеллмар.

Без різких рухів

Експерти позитивно оцінюють згоду IFC в майбутньому стати акціонером банку, враховуючи, що ринок чекав цієї угоди більше трьох років. «В цілому візит якірного міжнародного інвестора позитивно вплине і на сам банк, і на репутацію банківської галузі, і може запустити в профільних колах підвищення інтересу до України», – вважає заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко.

«Процес входження приватного капіталу в державні банки, в усі, не тільки в Укргазбанк, затягнувся десь на десятиліття. Угода з IFC – це лише проміжний етап, адже установа отримає у власність акції банку тільки в майбутньому. Але в будь-якому випадку закриття угоди – однозначно позитивний момент, оскільки буде зроблено перший крок зі зменшення частки держави в банківському секторі», – вважає фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків. Крім того, на його думку, оцінка банку з боку IFC дасть орієнтир за ціною, який врахують при подібних транзакціях для інших державних банків.

Асоційований експерт центру «CASE Україна» Євген Дубогриз підрахував, що виходячи з параметрів угоди – 20% банку за 30 млн євро – коефіцієнт P/Book (відношення ціни до власного капіталу банку) складе близько 0,55. «Це досить високий, близький до докризових мультиплікаторів, показник. Він певним чином служитиме орієнтиром для потенційних інвесторів в українські банки», – зазначає він.

Аналітик «Форекс Клуб» Андрій Шевчишин говорить, що P/B на рівні 0,56 (оцінка банку в 5 млрд грн при власному капіталі в 9,1 млрд грн) – нижче, ніж медіальний мультиплікатор 0,89 для провідних світових банків. «Укргазбанк продають з дисконтом 37%. Але найцікавіше, що тепер ця оцінка може закріпитися і стати певним бенчмарком для банківського сектору при оцінці вартості українських банків. І навіть якщо дисконт знизиться при більш високих частках продажу (через ефект масштабу), то він все одно залишиться значним. Тобто поки ми цінимося дешево. До речі, Deutsche Bank має мультиплікатор P/B – 0,33, Credit Agricole – 0,43», – наголосив він.

Після входження IFC до капіталу банку Євген Дубогриз очікує поновлення керівних органів банку: наглядової ради і, найімовірніше, правління. «Виглядає логічно, що другий за величиною частки акціонер буде прагнути мати одного або кількох представників у менеджменті банку, мати прямий вплив на рішення», – пояснює він.

Найвірогідніше, посиляться й стандарти ризик-менеджменту. «Деякі дії банку останніми роками виглядають занадто ризикованими навіть за українськими мірками, не кажучи вже про міжнародну практику. Насамперед мова про надмірну галузеву концентрацію кредитів: кредити енергетичним компаніям, в першу чергу «зеленій енергетиці», перевищують 25% загального кредитного портфеля, а на дві найбільші галузі в кредитному портфелі – енергетику і транспортування газу – припадає понад 40% виданих банком кредитів (дані звітності на 30 вересня 2020 року)», – розповідає Євген Дубогриз.

Експерт вважає, що така концентрація вкрай висока за будь-якими стандартами. Крім того, обидві галузі ще й дуже залежні від державного регулювання. «Будь-яка зміна «правил гри» державою на цих ринках матиме серйозні негативні наслідки для прибутковості банку. Крім того, банк має дуже високий обсяг вкладень в державні цінні папери, особливо за минулий рік, коли зростання склало 25,6 млрд грн, або на 125% за січень – листопад», – підрахував він.

Станом на 1 грудня 2020 року портфель ОВДП банку становив понад 30% його чистих активів і вже перевищив обсяг всіх наданих банком кредитів: 46,1 млрд грн проти 43,4 млрд грн. «Це може істотно суперечити внутрішнім політикам і стандартам IFC. Тому, найімовірніше, після угоди Укргазбанк під впливом IFC буде поступово зменшувати вкладення в ОВДП», – вважає пан Дубогриз.

На його думку, банк після операції може диверсифікувати кредитний портфель і активніше кредитувати бізнес і приватних осіб, ніж урядові проєкти, стане менш залежним від ініціатив Мінфіну. «Можливо, навіть покращиться діалог з регулятором, адже останніми роками Укргазбанк фактично ігнорував рекомендації НБУ, особливо ті, що стосувалися більш обережного кредитування держпроєктів і "зеленої енергетики"», – зазначає Євген Дубогриз.

Джейсон Пеллмар заявив, що IFC вже давно є партнером Укргазбанку і вони разом «перетворювали Укргазбанк на еко-банк». «Ми в такому тісному співробітництві працювали, що зараз було б неактуально говорити про зміну стратегії», – підкреслив він.