Підприємців узяли під захист

Підприємців узяли під захист

Громадяни перестали бути єдиною групою клієнтів банків, вкладення яких гарантує ФГВФО. З 1 січня 2017 року компенсацію за вкладами на суму до 200 тис. грн отримали фізособи-підприємці, але тільки в банках, які збанкрутують в майбутньому. У зоні ризику невеликі банки, які можуть піти з ринку через нестачу капіталу.


Бізнесмени отримали гарантії

З настанням 2017 року змінився підхід ФГВФО до виплати компенсації депозитів у збанкрутілих банках. Досі на повернення коштів могли розраховувати виключно фізособи, але тепер до них додали ще й фізосіб-підприємців (ФОП). Відповідна норма була включена в закон ще півтора року тому, але набула чинності лише 1 січня 2017 року. Тепер в банках, які збанкрутують після цієї дати, фізособам-СПД відшкодовуватимуть з їхніх підприємницьких рахунків стільки ж, скільки й фізособам – не більше 200 тис. грн.

Кількість нових гарантованих вкладників значна. У Державній фіскальній службі повідомили FinClub, що в Україні зареєстровано близько 2,1 млн ФОП. Але, згідно з даними банків – учасників ФГВФО, тільки 1,098 млн таких бізнесменів зберігають гроші в банках. Середній розмір їхнього вкладу становить 12 189 грн, що на чверть більше, ніж у фізосіб. Загальний обсяг коштів, які фізособи-СПД довірили банківській системі, становить 13,393 млрд грн.

Непоправні втрати

За 2014-2016 роки Фонд гарантування вкладів фізосіб повернув клієнтам банків-банкрутів понад 80 млрд грн. Цю суму отримали тільки фізособи, а юрособи, які де-юре усе ще чекають своєї черги виплат, де-факто втратили свої гроші. У них майже немає надії на повернення заощаджень і залишків на поточних рахунках, оскільки грошей від розпродажу активів і майна банків-банкрутів бракує навіть на повернення заборгованості банків перед НБУ і ФГВФО.

Але для фізосіб-СПД вирішили зробити виняток. У Фонду вистачить грошей на ці виплати. «Фонд гарантування вкладів діє на підставі закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і нормативних актів ФГВФО. Джерела формування коштів Фонду передбачені в статті 19 закону», – повідомили у Фонді. Користуючись законом, ФГВФО в останні дні 2016 року одержав від Кабміну «добро» на черговий транш кредиту в розмірі 8 млрд грн.

Коли ухвалювали цей закон, експерти підкреслювали, що багато фізосіб-СПД обслуговуються в ПриватБанку. І ця установа перейшла під повний контроль держави буквально за два тижні до Нового року. 19 грудня в ПриватБанк увійшла тимчасова адміністрація, а вже 22 грудня вона вийшла, оскільки Мінфін викупив 100% акцій банку. Одночасно парламент ухвалив закон, згідно з яким на рахунки фізосіб в ПриватБанку на суму понад 200 тис. грн поширюється держгарантія. Але до грошей фізосіб-СПД в банку ця гарантія не застосовується.

Тому нова норма має заспокоїти цих підприємців. «Згідно з дослідженням GfK, ПриватБанк займає лідируючі позиції за показником «Співпраця з банком як приватний підприємець» – 70% клієнтів працюють з банком, а це понад 540 тис. приватних підприємців. Кількість вкладників-підприємців за 2016 рік зросла на 3,5% і досягла позначки у 46 тис. Портфель вкладів приватних підприємців виріс на 12% і становить 151 млн грн. Середня сума вкладу підприємця становить 53 тис. грн і це не межа, адже гарантування корпоративних депозитів фізосіб-підприємців суттєво підвищить довіру і впевненість у таких вкладах», – повідомили в прес-службі ПриватБанку.

Під загрозою

У Нацбанку неодноразово заявляли, що очищення банківського ринку вже майже завершено. Від початку 2014 року тимчасовий адміністратор або ліквідатор заходили в 87 банків. Однак в зоні ризику залишається ще дуже багато гравців, які можуть збанкрутувати через недотримання вимог Нацбанку до капіталу. До липня 2017 року на ринку не повинно залишитися установ, чий статутний капітал менше 200 млн грн. Зараз такого капіталу немає майже у п'ятдесяти банків.

Згідно з постановою № 336, у разі «невідповідності розміру статутного капіталу банку вимогам законодавства» НБУ може визнати банк проблемним. Після цього йому буде дано до 180 днів для докапіталізації. Якщо банк не знайде грошей, його закриють. «Перше – визнання проблемності. Наступний етап – якщо нам не буде надано в розумний 30-денний термін якийсь план виходу з ситуації, природно, банки повинні будуть покинути ринок. У нас не може бути інших варіантів», – пояснювала механізм заступник голови НБУ Катерина Рожкова. Такі банки можуть об'єднуватися один з одним і самоліквідуватися.

У Нацбанку впевнені, що потенційні виплати новій групі вкладників не розженуть рівень інфляції. «Ми позитивно оцінюємо надання гарантій фізособам-підприємцям і не очікуємо, що це якось позначиться на зростанні інфляції. Є маленькі банки, які можуть потрапити під удар, але вони займають усього 4% системи. Тому якихось проблем з виплатою таких вкладів не повинно виникнути», – вважає голова Нацбанку Валерія Гонтарева.

Олена Губар

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу