Податки повертаються. Чому імпортні товари подорожчають

Податки повертаються. Чому імпортні товари подорожчають

З 1 липня імпортери почали в повному обсязі сплачувати податки – ПДВ та мита, а на автомобілі додатково повернуться акцизи. Пільговий режим протримався три місяці, та його скасування виявилося неминучим – бюджету, який зараз фінансує Захід і НБУ, хронічно не вистачає коштів. Тепер споживачам варто бути готовим до подорожчання імпорту.

Пільги та наслідки

З 1 липня скасовані податкові пільги, отримані імпортерами після повномасштабного вторгнення росії в Україну – відповідний закон сьогодні набув чинності. Платники єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками ПДВ, з 5 квітня (і до 30 червня) імпортували товари без ПДВ. При цьому перейти на скорочену з 5% до 2% ставку єдиного податку для III групи могли навіть компанії з річним доходом у 10 млрд грн. Водночас і «спрощенці», і звичайні компанії були звільнені від сплати імпортних мит.

Ці пільги роздавалися без пояснення їх необхідності. Уряд передав до парламенту свої ініціативи через депутатів. Відповідний законопроєкт № 7190 перетворили 24 березня на закон без обговорення. В пояснювальній записці було єдине пояснення пільг – «вдосконалення податкового законодавства». «Запровадження податкових пільг у перші дні війни було емоційним. На початку війни у людей та підприємців ще залишались довоєнні ресурси, і критичної потреби підтримувати податковими пільгами не було», – вважає виконавчий директор центру «CASE Україна» Дмитро Боярчук.

В січні митники зібрали ПДВ з імпорту на 46,4% більше, ніж торік, в лютому – на 30,6% більше. Однак вже в березні збір ПДВ впав на 77,9%. Крім миттєвого зникнення імпорту з росії та білорусі падіння збору ПДВ пояснювалося блокадою українських морських портів та зупиненням бізнес-активності в цілому. Крім того, з 17 березня парламент скоротив ставку ПДВ на пальне з 20% до 7%, що теж вплинуло на податки з імпорту.

В квітні від ПДВ звільнили «спрощенців»-імпортерів, однак при цьому уряд постійно розширював перелік критичного імпорту. Тому імпортний ПДВ скоротився лише на 72,3%. В травні темпи падіння збору імпортного ПДВ скоротилися до 67,5% – митники зібрали лише третину довоєнного рівня.

Ситуація з імпортним акцизом була складною від самого початку. В січні збори скоротилися на 4,8%, у лютому – зросли на 1,1%. Однак вже в березні збори впали на 92,4% – від акцизів звільнили паливо, зупинився імпорт цигарок та алкоголю. В квітні збори акцизу з імпорту зросли майже в десять разів, а темпи падіння скоротилися до 30,2%, оскільки тютюнові компанії наприкінці березня отримали право купувати валюту для імпорту цигарок, а місцева влада в квітні почала дозволяти торгівлю алкоголем. В травні акцизу зібрали на 40,2% меньше, ніж торік.

Імпортного мита в січні та лютому зібрали на 25,3% та 13,5% більше, ніж торік, але вже в березні та квітні збори впали на 77,9% та 72,3% відповідно. В травні відбулося майже обнулення збору ввізного мита, якого надійшло в бюджет лише на 0,2 млрд грн (-94,7%).

Влада мала реагувати оперативніше. «Пільги на імпорт вводилися з метою уникнути дефіциту імпортованих товарів та пом’якшити інфляційний тиск. Але вони запрацювали з квітня, коли дефіцит уже почав спадати», – зазначив старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.

На момент впровадження пільг уряд вже зіштовхнувся із проблемою зростання дефіциту бюджету, тому мав бути більш обачним. «Було зрозуміло, що війна загострить потребу в грошах для бюджету, бо економіка буде вражена, а видатки і на оборону, і на соціалку зростуть. В таких умовах рішення «різко зрізати податки» було приречене на те, щоб потім бути скасованим», – вважає Дмитро Боярчук.

 
 

В умовах шоку імпорт зупиняється і немає що оподатковувати. «Але ПДВ на імпорт – це лише складова ПДВ, який стягується з кінцевого споживача при купівлі товару. Мінфін кроком з пільгами по ПДВ фактично відтермінував свої зобов’язання з відшкодування ПДВ експортерам. Можливо, навіть в перші тижні війни таке рішення давало в бюджет плюс, оскільки з імпорту все одно майже нічого не збиралось за відсутності імпорту, а відшкодування по експорту новим режимом було призупинене», – пояснив Дмитро Боярчук.

В січні Мінфін відшкодував ПДВ на 18,5 млрд грн, в лютому – на 12,1 млрд грн, в березні – на 0,8 млрд грн, в квітні і травні – по 0 млрд грн. Сумарно це на 31,5 млрд грн менше, ніж торік. Відшкодування ПДВ відновилося лише в червні – на 9,5 млрд грн.

Тепер позиція уряду змінилася – пільговий імпорт позбавляє бюджет податків. «Аналіз даних митної статистики свідчить, що велика кількість таких товарів не є предметами першої необхідності та такими, що забезпечують безперебійну роботу економіки. Водночас такі товари завжди входили до переліку бюджетоформуючих, зокрема транспортні засоби, телефони», – пояснювали в уряді. За квітень – травень обсяг пільг при імпорті телефонів становив 270 млн грн, одягу та взуття – 850 млн грн.

За період дії пільг було ввезено товарів на $3,3 млрд, за якими імпортери недоплатили бюджету 15,8 млрд грн. Найбільше без податків ввезли мобільні телефони ($128 млн), томати ($40 млн), трактори ($35 млн), свинину ($31 млн), шини ($29 млн).

«З огляду на негативний вплив пільг: і на наповнення бюджету, і на конкурентоздатність товарів українських виробників, і на торговельний баланс, і на витіснення частини підприємців на спрощену систему, що вплинуло також на ланцюжки їхніх контрагентів, – введення пільг на імпорт видається не найкращим рішенням, і скасовувати ці пільги потрібно було якнайшвидше», – впевнений Юрій Гайдай.

Таким чином, якщо в січні – лютому Державна податкова служба збирала податків на 26-35% більше, ніж торік в ці місяці, то в березні – квітні – на 29-30% менше. Єдині податки, збір яких не обвалився після початку війни, – це податок на прибуток підприємств і рентна плата за користування надрами.

«Вільний в’їзд» закрито

Окремою проблемою стали пільги при ввезенні автомобілів. З 5 квітня українці могли без сплати ПДВ, мита та акцизів завозити легковий (і не тільки) автотранспорт. Формальною метою цієї пільги було бажання влади дати українцям, які втратили автотранспорт через війну (за даними KSE, на 8 червня знищено 104,9 тис. автомобілів), можливість дешево купити в Європі новий автомобіль. Ще однією метою демонструвалася спроба здешевити волонтерам транспорт для фронтових цілей.

Ввезені за час дії пільги 236,8 тис. транспортних засобів (зокрема 225,2 тис. автомобілів) на суму $1,167 млрд призвели до втрати бюджетом 26,1 млрд грн і посилили тиск на готівковий валютний ринок, оскільки українці купували вживані автомобілі за готівку.

Дмитро Боярчук схвалює лише повернення ПДВ на автомобілі: «На імпорт автомобілів не повинно бути акцизу, проте ПДВ повинен стягуватись в загальному порядку. Тоді не буде ніяких викривлень».

 
 

Додаткові автомобілі можуть обвалити ціни на ринку. «Внаслідок падіння реальних доходів громадян, подорожчання пального та значного відпливу біженців до кінця року на українському ринку вживаних авто сформується значна надлишкова пропозиція, можливо, до 10% від 10,5 млн приватних авто в країні», – каже Юрій Гайдай. Відповідно, в умовах жорсткого дефіциту бюджету та платіжного балансу уряду було недоцільно стимулювати ввезення автомобілів, окрім тих, що йдуть на потреби армії, вважає він.

В Мінекономіки очікують, що повернення цих податків збільшить доходи бюджету на 3,5 млрд грн щомісяця: 3 млрд грн ПДВ та мита почнуть сплачувати «спрощенці», 0,5 млрд грн мит – інший бізнес.

Єдина нова пільга – покупці електрокарів зможуть не платити збір до Пенсійного фонду. Плюс в Податковому кодексі залишаються пільги зі сплати податку на нерухомість та екологічного податку.

Звільнення імпорту

Повернення повного оподаткування імпортних операцій є передумовою для скасування обмежень на валютному міжбанку. На початку вторгнення росії НБУ дозволив валютні платежі за кордон лише для оплати критичного імпорту – усі інші імпортери не могли купити валюту для оплати контрактів. Уряд затвердив відповідний перелік, але вже 19 разів, на прохання бізнесу, розширював його. «Список товарів критичного імпорту містить вже близько 90% від усіх товарних категорій», – зазначають в НБУ.

Продовження обмеження лише 10% імпорту не видавалося дієвим інструментом, коли «економіка потребує більше імпортних товарів та сировини». «Після того як Нацбанк усуне обмеження на купівлю та переказ іноземної валюти за кордон для купівлі товарів критичного імпорту, уряд скасує постанову про перелік товарів критичного імпорту», – обіцяла перша віцепрем'єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко. Однак обмеження залишаться для купівлі валюти для фінансування імпорту послуг. «В умовах воєнного стану ми вважаємо за доцільне зберегти обмеження на купівлю валюти та транскордонні перекази для імпорту послуг», – попередив голова НБУ Кирило Шевченко.

Зараз валюта під імпорт купується за офіційним курсом 29,25 грн/$ плюс 1%. Надходжень від експорту недостатньо, тому НБУ продає з резервів приблизно по $1 млрд на тиждень. Скасування обмеження імпорту збільшить попит на валюту з боку бізнесу, але у разі зменшення споживчого попиту через більш дорогий імпорт (після включення до ціни податків) можна очікувати на незначне скорочення попиту й на валюту. «Варто очікувати сповільнення відновлення імпорту. Динаміка буде нерівномірною на різних ринках і залежатиме від того, наскільки еластичним є попит за ціною на певні товари, чи є альтернативи від українських виробників, який запас маржі є у імпортерів», – каже Юрій Гайдай.

Частина продавців збільшила пільгами свою маржу. Додавання 20% ПДВ та мит посилить інфляцію, яка в травні сягнула 18%. «Далеко не всі знижували ціни, перейшовши на пільговий режим. Але і витрати імпортерів теж зросли через подорожчання пального, складнішу логістику та інші фактори, спричинені російською агресією. Відтак ті імпортери, які не мають резервів за рахунок прибутку, змушені будуть піднімати ціни. Інфляційний тиск буде, але обмежений», – прогнозує експерт.

Це не єдині зміни, які можуть очікувати на імпортерів. В уряді обговорюють можливість застосування додаткових мит для обмеження імпорту. Світова організація торгівлі дозволяє подібні заходи в умовах критичної необхідності, і Україна вже їх запроваджувала в березні 2009 року, коли пів року з імпорту стягувалася додатково до мит ще й 13-відсоткова цільова надбавка. «Це допустимо як тимчасовий захід для виправлення ситуації з платіжним балансом», – вважає Дмитро Боярчук.

«Подальше збільшення оподаткування імпорту може бути доцільним лише для окремих товарів, що не є базовими потребами, в першу чергу – предметів розкоші, за умови, що є можливість уникнути витіснення цих сегментів у тіньову економіку», – впевнений Юрій Гайдай. Щоправда, додатковий збір, найвірогідніше, повністю омине зону вільної торгівлі з Євросоюзом, який зараз підтримує Україну.

Бюджетна криза

За січень – травень до бюджету надійшло 520,4 млрд грн при 476,2 млрд грн за цей самий період минулого року. Обвал доходів бюджету не відбувся лише тому, що уряд на початку війни максимально залучив до бюджету нерегулярні доходи, таким чином зменшивши доходи наступних місяців. Першим на допомогу прийшов НБУ, який в лютому перерахував до бюджету 18,8 млрд грн «прибутку» за 2021 рік. В березні держкомпанії, зокрема банки, перераховували до бюджету чистого прибутку на 34,2 млрд грн.

В березні в доходах бюджету з’явилися перші офіційні трансферти від ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ – сумарно на 3,8 млрд грн. Вже в квітні надійшло 21,8 млрд грн (інші джерела становили 50% доходів бюджету). В травні залежність від західного фінансування лише зросла – отримано трансфертів на 15,9 млрд грн. Вже в червні у Верховній Раді оцінили розмір зовнішньої допомоги у 126,5 млрд грн. При цьому пряме емісійне фінансування бюджету з боку Нацбанку минулого місяця становило рекордні 105 млрд грн.

 
 

Необхідність збільшити власні доходи, щоб менше залежати від зовнішньої допомоги чи емісійного фінансування НБУ, поступово призводитиме до повернення «довоєнних» правил. Рада фінансової стабільності анонсувала додаткове збільшення доходів бюджету – передусім завдяки підвищенню податків на імпорт (що вже відбулося), а також акцизів (зокрема на пальне) і рентних платежів.

Уряду доведеться посилити боротьбу із ухиленням від сплати акцизів з тютюнових виробів. В березні – квітні збір внутрішнього акцизу впав на 74-80%, а обсяг продажу контрафактних цигарок суттєво зріс. В травні ситуація покращилася (-38,5%).

Повернення податків на паливо поки є малоймовірним, враховуючи його ціну та перманентний дефіцит. Не очікується і зростання інших ставок. «З огляду на те, що дефіцит загального фонду держбюджету співмірний з усіма податковими надходженнями, збільшення податкового навантаження видається недоцільним. Воно не вирішить проблеми фінансування видатків, але може нашкодити економіці, яка знаходиться в крихкому стані, хоч і відновлюється», – впевнений Юрій Гайдай. В березні – квітні фіскали зібрали податків до держбюджету сумарно на 51 млрд грн менше, ніж в березні – квітні минулого року.

Бізнесу можуть запропонувати повернутися із 2-відсоткової на загальну систему оподаткування. «Цей 2-відсотковий режим не дуже популярний через те, що великий бізнес є платником ПДВ, а 2% можуть бути навіть більшими, ніж вони платили в звичному режимі. Не знаю, коли скасують, але цей режим не дуже зрозумілий великому бізнесу», – зазначає Дмитро Боярчук. Юрій Гайдай очікує, що частина великого бізнесу повернеться на загальну систему оподаткування після скасування пільгового імпорту. «Частка тих, хто залишиться, буде не такою істотною, і можна очікувати, що влада прагнутиме уникнути подальших істотних змін у податковій системі до завершення війни», – сказав він.

Після війни на податкові правила впливатиме не стільки необхідність пошуку коштів на відбудову країни, скільки євроінтеграція. «Після цього «спрощенка» залишиться лише для справді мікробізнесу в роздрібній торгівлі та самозайнятих у побутових послугах, оскільки неможлива євроінтеграція України з двома системами непрямого оподаткування. Загальна система оподаткування на основі ПДВ є безальтернативною, можна лише очікувати застосування європейського підходу пільгових ставок (7-15%) для галузей з малою часткою вхідного ПДВ, наприклад – ресторанного бізнесу, – каже Юрій Гайдай.

Підписуйтесь на новини FinClub в TelegramViberTwitterFacebook

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу