Мінфін і НБУ пропонують прийняти закон про добровільну фінансову реструктуризацію боргу юросіб. Підготовлений ними законопроект «Про фінансову реструктуризацію» на три роки впроваджує єдиний механізм добровільної позасудової реструктуризації кредитів юросіб. «Але зараз їхня робота утруднена або неможлива через боргове навантаження», – пояснив заступник міністра фінансів Артем Шевальов. Він визнав, що й зараз банки домовляються з позичальниками, але «це не носить системного характеру».

Практика добровільної реструктуризації застосовується в Туреччині, Південній Кореї, Таїланді, Сербії. За основу українського законопроекту узято підхід Банку Англії до фінансової реструктуризації. Автори документа розраховують, що нововведення частково вирішить проблему «поганих» кредитів. Станом на 1 вересня обсяг кредитного портфеля юросіб становив 761,5 млрд грн, з яких 17% – прострочений борг.

Ставка на совість

Щоб взяти участь у добровільній реструктуризації, позичальники подаватимуть заявки до координаційного комітету. Для кожного позичальника сформують комітет кредиторів, який прийматиме всі рішення. Запустити процедуру добровільної реструктуризації можна буде за згодою щонайменше трьох кредиторів або одного кредитора, який володіє понад 25% боргу.

Норми закону носять декларативний характер, не містять параметрів реструктуризацій і вимог до позичальників, які можуть розраховувати на прихильність банків. Який бізнес є життєздатним і заслуговує на реструктуризацію, а який – ні, банки визначатимуть самі. Умови реструктуризації (зниження процентної ставки, пролонгація) також віддаються на відкуп банкам. Комітет кредиторів зможе домовитися про видачу позичальникові додаткового фінансування, необхідного для відновлення бізнесу. Єдина умова – правила повинні бути однаковими для всіх членів комітету кредиторів.

Але ключовим нововведенням є можливість зупинки процедури банкрутства. «Якщо на дату початку процедури добровільної фінансової реструктуризації до господарського суду подано заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, сторони вправі подати клопотання про припинення процедури банкрутства», – йдеться в документі. Суд зобов'язаний у такому випадку припинити банкрутство.

Крім того, від моменту початку процедури добровільної фінансової реструктуризації вводиться мораторій на виконання боржником вимог перед кредиторами, які беруть участь у реструктуризації, строком до 120 днів або до моменту завершення процедури добровільної реструктуризації. Протягом дії мораторію забороняється звертати примусове стягнення на майно боржника. У цей період не нараховується неустойка – штрафи і пені.

Закон для небагатьох

У Нацбанку підрахували, що під дію закону потраплять кредити на суму 200 млрд грн – чверть кредитного портфеля підприємств. «Тут мова йде про здоровий бізнес, який зіткнувся з тимчасовими проблемами», – уточнив Артем Шевальов. «З недобросовісними позичальниками ми працюватимемо окремо і за допомогою інших інструментів», – пояснив заступник голови Нацбанку Владислав Рашкован. Але підприємства самі вирішуватимуть, чи звертатися їм по реструктуризацію, а деяким з них відмовлять самі банки суб'єктивно. «Життєздатність підприємств буде перевірятися незалежною експертизою», – додав Артем Шевальов.

Банкіри підтримують ініціативу, але попереджають, що кількість успішних реструктуризацій може бути дуже обмежена. «Сумніваюся, що цей закон стане інструментом для реструктуризації кредитів малого бізнесу. Кредитори навряд чи захочуть витрачати час і зусилля на аналіз ситуації з дрібними позичальниками, – вважає керуючий партнер адвокатського об'єднання «Чудовський і Партнери» Ігор Чудовський. До того ж позичальники, які хотіли зменшити боргове навантаження, вже давно домовилися про це з банками. «Цей механізм може бути ефективним, тільки якщо позичальник справді старається добровільно виконати свої зобов'язання. В усіх інших випадках цей інструмент будуть застосовувати виключно для затягування процедури банкрутства», – говорить директор департаменту стягнення кредитів ПУМБ Павло Мельниченко.

Підводні камені

Юристи попереджають і про можливі ризики. «Можливі зловживання цим законом для «штучного» введення мораторію через фіктивні борги», – уточнює Ігор Чудовський. За словами адвоката ЮК KODEX Людмили Звєрєвої, інтерес кредитної установи сконцентрований на швидкому погашенні боргу, відновлення платоспроможності позичальника цікавить лише боржника. «Тому зміна ходу процедури банкрутства в залежності від поведінки боржника (ініціювання добровільної реструктуризації), що анонсовано авторами законопроекту, має відрізнятися ювелірною точністю формулювань, оскільки може порушувати права інших кредиторів», – зазначає Людмила Звєрєва.

А «добровільність» закону викликає сумніви в його здатності вирішити проблеми банків і позичальників. «Добровільний характер норм не забезпечить бажаного для позичальників прориву в спілкуванні з банком. Показовою є фактична реакція банків на підписаний ними ж меморандум про конвертацію валютних кредитів у гривневі – ситуація з валютними кредитами не зазнала змін на користь боржників», – нагадує Людмила Звєрєва.