FINCLUB Фiнансовий клуб

2022-й стає роком буму інвестиційної активності українців. Банки змагаються у швидкості додавання до мобільних застосунків опцій та функцій, що спрощують фізичним особам торгівлю іноземними акціями, вступаючи у конкуренцію за клієнта з інвестиційними компаніями. «Торгівля у смартфоні» дозволить найближчими роками понад 1 млн українців стати інвесторами (рос.).

1 липня минув рік, як Національний банк став регулятором для небанківських фінансових установ. За цей час кількість гравців цього ринку вже скоротилася приблизно на 5%, хоча НБУ почав робити свої правила та вимоги більш жорсткими лише нещодавно. Із ухваленням нових законів та нормативів бажання піти з ринку «добровільно» з’явиться і в інших фінустанов (рос.).

Нові вимоги до банків, які працюють в сегменті споживчого кредитування, можуть переформатувати цей ринок. Найбільш помітно підвищені ваги ризику для незабезпечених споживчих кредитів вплинуть на невеликі роздрібні банки: гравцям доведеться шукати додатковий капітал чи обмежувати кредитування, наприклад, підвищуючи кредитні ставки (рос.).

Укргазбанк першим з українських держбанків перейшов до практичних кроків із залучення іноземного інвестора. Міжнародна фінансова корпорація (IFC) видала кредит Укргазбанку на 30 млн євро, які протягом п’яти років можна буде обміняти на 20% акцій банку. Експерти очікують, що входження IFC до капіталу банку зменшить вплив Мінфіну на роботу Укргазбанку і поліпшить диверсифікацію його кредитного портфеля і ризик-менеджмент (рос.).

Падіння ставок за депозитами змусило українців звернути увагу на багаторічні вклади, прибутковість яких може бути вище, ніж у коротких. Деякі банки навіть пропонують вклади на 5 – 10 років, хоча українці, як показує практика, не поспішають позбавляти себе доступу до своїх заощаджень на термін більше року. До того ж банкіри зізналися FinClub в тому, що не хочуть обіцяти клієнтам високу прибутковість, сподіваючись на більше падіння депозитних ставок (рос.).

У парламенті намагаються обмежити розмір комісії, яку торговці платять банкам за проведення безготівкових операцій, щоб стимулювати розвиток безготівкових платежів, детінізувати економіку і знизити ціни на товари та послуги. Банкіри виступають проти втручання держави в комерційну діяльність учасників платіжного ринку і очікують негативних наслідків: вони будуть змушені підняти вартість обслуговування безготівкових платежів, ціни на товари не знизяться, а українці втратять звичні бонуси (рос.).

Пандемія коронавірусної хвороби струснула страховий ринок, змусивши його учасників спішно переглядати лінійки страхових продуктів. Захист від коронавірусу тепер пропонують і в туристичному, і в медичному страхуванні. Українцям навіть почали продавати страховку виключно від COVID-19. Виплати за такими договорами можуть не покрити повністю витрати на лікування ускладнень від ковіду, тому експерти радять купувати страховку оптом (рос.).

Кар’єрне зростання Олексія Шабана виявилося стрімким: лише на початку року він прийшов до НБУ на посаду директора департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку, а вже в серпні став заступником голови НБУ. Над якими інноваційними ідеями він зараз працює в НБУ, що очікує на проєкт електронної гривні, чи зможуть кредитні спілки випускати кредитні картки, а українці – сплачувати національною платіжною карткою «Простір» за кордоном, Олексій Шабан розповів журналістам FinClub Вікторії Руденко та Руслану Чорному в першому інтерв’ю на посаді заступника голови НБУ (рос.).

Тамаш Хак-Ковач очолював ОТП Банк вісім з половиною років: так довго, що банківське співтовариство стало сприймати його як свого, практично українського банкіра. Але в угорській групі OTP виник новий виклик: необхідно «перезапустити» болгарський DSK Bank. В останньому інтерв’ю на посаді голови правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач розповів журналістці FinClub Вікторії Руденко про досягнення та невдачі банку, амбітні плани, які буде виконувати його наступник, а також про ситуацію на українському банківському ринку і свої нові завдання в болгарському банку (рос.).

Банкрутство невеликого банку «Аркада» стало викликом для фінансової системи, оскільки під питанням тепер не кошти вкладників, а 36 тисяч «інших» інвесторів. Понад 12 тис. осіб вклали кошти в будівельні проекти «Аркади», а 24 тис. клієнтів довірили свої кошти пенсійному фонду банку. Повернення їхніх 9,5 млрд грн інвестицій стало «головним болем» держави. Механізмів гарантованого повернення коштів немає, тому юристи радять постраждалим відстоювати свою позицію в судах.