ПриватБанк розбрату: як банк став заручником боротьби Коломойського з Порошенком

ПриватБанк розбрату: як банк став заручником боротьби Коломойського з Порошенком

Екс-співвласник ПриватБанку Ігор Коломойський почав здобувати в судах одну перемогу за іншою – судді масово і в стислі терміни стали визнавати усі етапи націоналізації ПриватБанку незаконними. Це підвищує ступінь невизначеності долі держбанку і ризики фінансових втрат держави, якщо НБУ і Мінфін не зможуть в апеляційних інстанціях відбити цю атаку.

Судовий реванш

21 квітня українці обрали новим президентом Володимира Зеленського – бізнес-партнера Ігоря Коломойського, екс-співвласника ПриватБанку. Бізнесмен втратив банк в період президентства Петра Порошенка, коли в грудні 2016 року попросив владу націоналізувати установу. Після цього Коломойський раптом розгорнув в судах війну, відчутні перемоги в якій почав отримувати лише за кілька днів до виборів.

Окружний адміністративний суд Києва 18 квітня відмінив націоналізацію ПриватБанку, а потім і список інсайдерів, на підставі якого проводилася конвертація їхніх грошей в капітал банку. А 20 квітня Печерський районний суд Києва вирішив, що Коломойський більше не є поручителем за кредитами рефінансування ПриватБанку.

Щоб зрозуміти наслідки цих рішень, нагадаємо, як ПриватБанк став державним.

Історія однієї націоналізації

Наприкінці 2016 року НБУ направив перевірку в ПриватБанк, яка констатувала негативний регулятивний капітал, через те що акціонери вивели гроші на підставні компанії. Паралельно НБУ склав список пов'язаних з банком осіб. Після отримання згоди Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова на мирний порятунок банку (лист до уряду з проханням підтримати банк) була запущена формальна процедура.

Спираючись на результати перевірки, НБУ 18 грудня визнав ПриватБанк неплатоспроможним. На три дні до установи зайшла тимчасова адміністрація Фонду гарантування вкладів, яка відобразила у фінансовій звітності банку його реальний стан (річний збиток склав 165 млрд грн). Тому в ході процедури bail-in ФГВФО направив до капіталу банку всі депозити інсайдерів і зобов'язання за єврооблігаціями на загальну суму 29,4 млрд грн, але капітал усе ще залишався негативним.

Після чого «діру замість банку» ФГВФО продав Мінфіну за 1 грн. Після підписання договору купівлі-продажу акцій Мінфіну довелося докапіталізувати банк в кілька етапів сумарно на 155,3 млрд грн. Докапіталізація проводилася шляхом внесення до капіталу ОВДП (папери на 27 млрд грн були незабаром монетизовані), за якими банк став регулярно отримувати купонний дохід. Тимчасова адміністрація була виведена 21 грудня, а в банку сформували нове правління і наглядову раду. Єдиною альтернативою націоналізації банку була його ліквідація з виплатою вкладникам близько 100 млрд грн. При цьому націоналізувавши збитки ПриватБанку, влада уникла паніки населення, через яку могли б збанкрутувати також інші установи.

Банк, який відновив за підтримки держави свою ліквідність, міг легко погасити кредити рефінансування, узяті в НБУ в 2014-2015 роках. Але оскільки в заставу за цими кредитами Ігор Коломойський надав активи банку, своє майно і навіть особисто поручався за боргами, банк не поспішав самостійно повертати борги (зараз їх 9,2 млрд грн). Через це НБУ подав до суду на Коломойського, щоб стягнути з нього кошти як з поручителя, а Коломойський вирішив відмовитися від поручительства. Паралельно до судів з 2017-го надходили вимоги визнати незаконними всі етапи націоналізації: скасувати перевірку, яка виявила проблеми в банку і стала формальною підставою для запровадження тимчасової адміністрації; скасувати список інсайдерів, на підставі якого їхні кошти конвертувалися в капітал; скасувати саму націоналізацію.

Що сталося зараз

Перед другим туром виборів судді активізувалися. «Справа (про законність націоналізації. – Ред.) ведеться з 2017 року. Вона розвивалася поступово, але останнім часом – фактично протягом цього місяця – ми побачили швидке прискорення. Засідання проводилися практично щотижня. І це викликає додаткові питання», – заявив співуправляючий партнер юридичної компанії «Астерс» Олексій Дідковський.

Рішення Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) справило ефект вибуху бомби. Колегія з трьох суддів – Ігоря Качура, Володимира Келеберди і Віталія Амельохіна – 18 квітня вирішила визнати незаконною націоналізацію ПриватБанку. За підсумками розгляду позову Коломойського до НБУ, Кабміну, ФГВФО і НКЦПФР суд визнав протиправними їхні рішення, ухвалені для проведення націоналізації. Договір купівлі Мінфіном 100% акцій ПриватБанку у ФГВФО суд визнав недійсним з моменту його укладення – з 21 грудня 2016-го.

Текст рішення суду «засекречено», оскільки містить банківську таємницю, а суд заявив, що відповідачі у справі на 50 томів не довели наявність визначених законом підстав для віднесення ПриватБанку до категорії неплатоспроможних. Суд також виявив деякі порушення в процедурі націоналізації ПриватБанку, тому назвав її «безпідставною», а також «неправомірним втручанням» держави у право Ігоря Коломойського «мирно володіти своїм майном». Держоргани, які брали участь в націоналізації ПриватБанку, запевняють, що «рішення ухвалювалося відповідно до норм чинного законодавства».

У четвер ОАСК за позовом кіпрської Triantal InvestmentsLtd., підконтрольної Коломойському, скасував рішення НБУ № 105 від 13 грудня 2016 року, яким визначався перелік пов'язаних з ПриватБанком фізичних і юридичних осіб. Саме грошові кошти інсайдерів були спрямовані до капіталу в рамках процедури bail-in перед продажем банку Мінфіну за 1 грн.

У п'ятницю цю проблему розглянула Рада з фінансової стабільності. Вона вирішила, що НБУ, Мінфін і ФГВФО домагатимуться максимальної прозорості процесу оскарження, оскільки громадський інтерес перевищує необхідність збереження банківської таємниці.

Вже в суботу, 20 квітня, в списку перемог Коломойського опинилося і рішення Печерського районного суду Києва. Суд розірвав договір особистого поручительства Ігоря Коломойського за кредитами рефінансування ПриватБанку. У 2015 році бізнесмен взяв на себе зобов'язання з погашення заборгованості банку перед НБУ (зараз становить 9,2 млрд грн). Але після націоналізації він передумав. «Щоб уникнути солідарної відповідальності у вересні 2017 року, він звернувся до суду з вимогою розірвати договори поруки», – говорить начальник управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту НБУ Віктор Григорчук.

Перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова стверджує, що ПриватБанк став неплатоспроможним «внаслідок надзвичайно масштабних шахрайських схем на суму понад $5,5 млрд». Однак Ігор Коломойський з нею не згоден і чекає компенсацію. «Мені не потрібен ПриватБанк. Але там лежало $2 млрд капіталу. Нехай повернуть, і немає питань», – сказав Коломойський в інтерв'ю ЕП.

Екс-голова НБУ Валерія Гонтарева, яку викликали на допит в ГПУ у справі Курченка і на який вона не з'явилася, назвала те, що відбувається, «повним фіаско усієї нашої правоохоронної судової системи». «Ухвалено три фейкові рішення судів за ПриватБанком, – сказала вона. – Усі ці рішення ухвалено за три дні до голосування в другому турі. А хто головний ворог Коломойського, відомо всьому світу. Він це й не приховує в усіх своїх інтерв'ю – Гонтарева його головний ворог».

Рейтингове агентство Moody's вже заявило, що будь-яка загроза повернення ПриватБанку його колишнім власникам, в тому числі і втручання в судовий процес новообраного президента Володимира Зеленського, стане серйозним відкотом реформ. «Такий розвиток подій зробить негативний вплив на кредитний профіль України», – попереджають в агентстві.

Війна до останнього

Національний банк не змирився з програшем. «Рішення суду не набуло чинності та буде оскаржене Національним банком», – повідомив Віктор Григорчук за всіма трьома рішеннями. НБУ пообіцяв подати апеляцію протягом 30 днів після отримання текстів рішень судів на руки. «Ми продовжимо доводити законність дій і рішень регулятора в апеляційній інстанції. Породжена судовими рішеннями правова невизначеність підриває фінансову стабільність», – підкреслив представник НБУ. Підтримав апеляцію і Мінфін.

Подача апеляції не гарантує її швидкого розгляду. Окружний адмінсуд Києва ще 2 березня 2018 року задовольнив позов Triantal Investments Ltd. (це був перший дзвіночок регулятору) і скасував розпорядження НБУ про позапланову інспекційну перевірку ПриватБанку в жовтні 2016 року, яка в підсумку виявила його негативний регулятивний капітал. НБУ подав апеляцію, але в червні Шостий апеляційний адмінсуд на півроку відклав справу. А наступного дня після президентських виборів суд призначив розгляд апеляції на 13 травня.

Міжнародна підтримка

ПриватБанк в 2016-му націоналізовано не просто за згодою міжнародних кредиторів України. Це де-факто відбулося на їхню вимогу, оскільки реформа банківського ринку не могла обійти стороною банк, який «too big to fail», зберігши для нього ексклюзивні правила. Тому відразу після появи першого рішення суду МВФ, Світовий банк, ЄБРР, посольства США і Франції в Україні виступили на захист рішення про націоналізацію ПриватБанку.

Їхні представники наголосили, що «знадобилося інвестувати близько 160 млрд грн коштів українських платників податків, щоб відновити платоспроможність банку». «Важливо, щоб влада продовжувала докладати зусиль для відшкодування збитків колишніми власниками і пов'язаними особами збанкрутілих банків», – йдеться в їхній спільній заяві.

Голова наглядової ради ПриватБанку Енгін Акчакоча, який працював раніше в МВФ і ЄБРР, вважає, що стягнути майже 160 млрд грн – одне з основних їхніх завдань: «Важливо повернути кошти, виведені з банку колишніми власниками».

Політичний фактор

Штаб Петра Порошенка в передвиборній боротьбі активно експлуатував загрозу повернення ПриватБанку екс-власникам в разі перемоги на виборах президента Володимира Зеленського. Тому рішення суддів за три дні до другого туру виборів захопило владу розполохом. У команді Зеленського відхрестилися від того, що відбувається, назвавши рішення щодо ПриватБанку «судовою реформою імені Порошенка в дії». Сам же Порошенко побачив у цій «авантюрі» швидкий «дефолт».

Оскільки націоналізацію ПриватБанку в 2016-му підтримали РНБОУ і Кабмін, саме до них НБУ звернувся за допомогою після появи рішення ОАСК. Порошенко відразу ж зібрав Раду національної безпеки і оборони, за підсумками засідання якої глава держави дав низку екстрених доручень. Він попросив СБУ та ГПУ після завершення усіх необхідних судових процедур оцінити підстави для початку кримінального провадження за неправосудне рішення. «Я підтримую пропозицію міністра юстиції. Прошу звернутися з проханням до незалежного органу – Вищої кваліфікаційної комісії суддів – прискорити кваліфікаційне оцінювання, щоб перезапустити Окружний адмінсуд Києва та забезпечити, щоб нарешті він пройшов судову реформу», – зазначив глава держави.

Звинувачення суддів

«Ми поза політикою. І ми дуже сподіваємося, що судова влада також незалежна від політики», – заявляла Катерина Рожкова. Але її надії не виправдалися. Спочатку голова ОАСК Павло Вовк заявив, що Порошенко не мав права доручати силовикам перевірку суддів. «Хочу подякувати за хорошу фіксацію власних, на мій погляд, неправомірних дій. Це завжди полегшує процес залучення до відповідальності «авторів» таких заяв. Дані висловлювання, особливо поки судове рішення не набуло чинності, – це фактично загроза одним суддям і своєрідний сигнал іншим, які будуть здійснювати його перегляд, і що, в перспективі, їх очікує», – пояснив він і порадив суддям звернутися до Вищої ради правосуддя і до правоохоронців із заявою про втручання у їхню діяльність.

Судді з сумнівною репутацією прислухалися до нього і звернулися до голів ГПУ і Державного бюро розслідувань із заявами про вчинення кримінальних правопорушень главою держави Петром Порошенком, міністром юстиції Павлом Петренком і головою НБУ Яковом Смолієм. Судді вирішили, що на них чиниться тиск, тому попросили парламент ініціювати процедуру імпічменту президента (що неможливо), а Вища рада правосуддя – звернутися до ВККС про неприпустимість проведення оцінювання суддів ОАСК «в зв'язку з прямим злочинним зазначенням президента Петра Порошенка перезавантажити даний суд».

ОАСК є чого побоюватися: Вища рада правосуддя після першого туру виборів звільнила суддю районного суду за неправомірне рішення на користь Коломойського. Після другого туру виборів, 22 квітня, ОАСК заблокував право Порошенка призначати членів Вищої ради правосуддя.

Ринок швидко заспокоївся

В день появи новини про судову денаціоналізацію ПриватБанку користувачі соцмереж стали поширювати інформацію про черги перед банкоматами. У банку відразу ж заявили, що динаміка зняття коштів стандартна – «як в звичайний робочий день». Учора голова ПриватБанку Петро Крумханзл підтвердив FinClub, що в останній тиждень банк не потребував додаткових готівкових коштів.

Але статистика за минулу п'ятницю показала зростання попиту банківської системи на готівку. Фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків сказав, що ситуація навколо ПриватБанку паніки не викликала, але банки в п'ятницю обміняли безготівкову гривню на 3,1 млрд грн готівки для поповнення банкоматів і кас відділень. «Це один з найвищих показників від початку 2017-го. Як правило, такий попит на готівку спостерігається перед тривалими вихідними (7 березня 2018-го) або новорічними святами (28 грудня 2017-го)», – зазначив Михайло Демків. Обсяг готівкової гривні в обігу виріс до 387,5 млрд грн на ранок 22 квітня, що набагато менше новорічного піку в 400 млрд грн.

Короткостроковий вплив ця історія мала також на валютний курс. «Різниця між ранком і закриттям міжбанку склала плюс 15 копійок за доларом. Ми робимо все можливе, щоб не допустити паніки і не допустити інформаційного впливу на стабільність банківської системи», – сказав у четвер Яків Смолій. Офіційний курс НБУ знизився з 26,69 грн/$ до 26,84 грн/$ у п'ятницю. Втім, до 24 квітня офіційний курс повернувся до рівня 26,69 грн/$.

Миттєвою була й реакція іноземних інвесторів: прибутковість єврооблігацій зросла в середньому на 20-25 б. п. Котирування єврооблігацій з погашенням в 2020-2022 роках знизилися менш ніж на 1%, їх прибутковість склала 7,73-7,88%. Найбільше впали в ціні єврооблігації з погашенням в 2032 році – на 1,61%. В результаті прибутковість цих паперів досягла 8,11%.

Повернення не буде

«Повернення банку колишнім власникам шляхом скасування націоналізації неможливе», – запевняє Катерина Рожкова. Єдиний спосіб змінити власника ПриватБанку – це продати його до 2022 року «міжнародному інвестору з гарною репутацією», передбачає Енгін Акчакоча.

Шанси Коломойського виграти ще й в апеляційній інстанції не видаються високими, ще нижче його шанси отримати банк назад. «Програних справ (про законність неплатоспроможності. – Ред.) у України багато – ті ж «Фінансова ініціатива» та «Хрещатик», але ніяких наслідків для банків та їхніх колишніх власників такі рішення не мали. Розгляд у ПриватБанку, якщо й призведе до поразки держорганів, теж навряд чи матиме наслідки. Одна справа – визнати незаконним договір купівлі-продажу акцій банку, зовсім інша – повернути банк колишнім власникам. Останнє навряд чи можна здійснити», – говорить керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.

Керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex Віктор Мороз вважає, що в разі програшу владою в апеляційній інстанції спору про правомірність націоналізації ПриватБанку (негативний для держави сценарій) нічого надприродного насправді не відбудеться. «Таке рішення не змінює автоматично власника банку і навіть не означає автоматичного стягнення з держави шкоди, заподіяної незаконною націоналізацією екс-власникам банку. Але у екс-бенефіціарів Привату з'являється можливість звертатися до суду з одним з позовів – про повернення банку в їхню власність або про відшкодування шкоди. Більш перспективним мені видається саме позов про стягнення збитків», – підкреслює адвокат.

Коломойському для виграшу такого позову необхідно довести чотири елементи: протиправна дія, наявність шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною дією і шкодою, а також розмір шкоди. «Наявність рішення про незаконність націоналізації банку може бути доказом протиправної дії. Однак однією з ключових проблем в подібних суперечках є доведення причинно-наслідкового зв'язку між дією, визнаною протиправною, і можливими збитками, завданими позивачу», – каже Віктор Мороз.

В інтерв'ю журналістам Коломойський говорив, що для нього важливо відновити свою репутацію, покарати винних і отримати компенсацію в $2 млрд. НБУ вважає ці очікування необгрунтованими. «Питання компенсації можливе тільки в тому випадку, якщо позивачем в судовому порядку доведено факт нанесення йому збитків. Зараз ми не бачимо підстав для такої компенсації, оскільки на момент визнання ПриватБанку неплатоспроможним його капітал був негативним», – нагадала Катерина Рожкова. Немає таких грошей і у Володимира Зеленського.

Олександр Паращій запевняє, що вкладникам не варто переживати. «Держава не дуже зацікавлена в ліквідації банку з 20 млн клієнтів», – підтримує його Віктор Мороз. При цьому побоювання зриву програми МВФ через проблеми з ПриватБанком можуть бути перебільшені. «З приводу загрози співпраці з МВФ – тут не все так очевидно. З одного боку, МВФ був у курсі проблем банку і тому підтримував ідею його націоналізації. І навіть відкрито підтримав Україну після націоналізації, надавши четвертий транш за програмою EFF у квітні 2017 року, незважаючи на невиконання Україною переважної більшості раніше обумовлених структурних маяків, – каже пан Паращій. – З другого боку, якщо аргументи позивачів про порушення під час націоналізації будуть досить вагомими, щоб переконати суди вищих інстанцій, громадськість і міжнародне співтовариство, то у МВФ навряд чи знайдуться контраргументи. Але в будь-якому випадку, якщо такий сценарій і реалізується, то нескоро».

Подписывайтесь на новости FinClub в TelegramViberTwitter и Facebook.