Флеш-реакція

Після інавгурації 20 травня президент Володимир Зеленський вирішив у найкоротші терміни повністю оновити владу в країні: він оголосив про розпуск парламенту і закликав уряд Володимира Гройсмана піти у відставку. Однак ці заяви і наступні за ними політичні події не викликали шоку у учасників фінансового ринку. Інвестори і банкіри ще в квітні включили до своїх прогнозів фактор неминучої конфронтації політичних еліт після перемоги Зеленського на президентських виборах.

Тому в понеділок, після заяви про розпуск парламенту, гривня на міжбанку на події в парламенті негативно не реагувала: вона зміцнювалася з п'ятничного рівня 26,34-26,37 грн/$ до 26,24-26,28 грн/$. До закінчення торгів валюта взагалі коштувала 26,12-26,15 грн/$. У вівторок вранці гривня продовжувала дорожчати, досягнувши 26,09 грн/$.

Лише в другій половині дня 21 травня гривня просіла – до 26,16 грн/$, а в середу впала відразу до 26,3 грн/$ на тлі стриманої реакції інвесторів на перші кадрові рішення нового президента. «Інвестори, судячи з реакцій на єврооблігації та на українську гривню, відреагували на ці перші призначення негативно», – заявив учора вдень президент Європейської Бізнес Асоціації, голова ІК Dragon Capital Томаш Фіала.

Подібні коливання не є чимось унікальним (див. графік) для українського валютного ринку. Начальник департаменту по роботі на міжнародних ринках та грошового обігу Радабанку Сергій Гнезділов вважає, що інвестори і кредитори вже звикли працювати в ризиковому українському середовищі, тому їхня поведінка залежить лише від величини прогнозованого прибутку. А на курс гривні більшою мірою впливають економічні, а не політичні чинники, стверджує банківський експерт.

«Поки загроз для макроекономічної стабільності від останніх політичних подій ми не бачимо. Дострокові вибори до Ради – це скоріше позитив, оскільки скорочує період політичної невизначеності на три місяці. Це означає, що країна отримує шанс на більш швидке вирішення основних питань і ризиків цього року, шанс на швидке відновлення політичної стабільності», – вважає керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій.

На його думку, вже восени в України може з'явитися шанс залучити більше інвестицій. Інше питання, чи зможе країна цим шансом скористатися.

Парламентські вибори не чинитимуть ключового впливу на валютний ринок. Його гравці звертають увагу на інші, більш вагомі чинники. Вони очікують, що в другій половині літа гривня перебуватиме під девальваційним тиском, який посилиться через плани «Нафтогазу» закупити більше імпортного газу в ЄС напередодні очікування повного припинення транзиту російського газу через Україну з 2020 року.

Додатковий попит на валюту може виявитися вище за нинішній профіцит на ринку, що виник через активний приплив капіталу нерезидентів на ринок ОВДП. «На початку цього року сезонна девальвація гривні не відбулася. Нерезиденти скуповували пропоновані Мінфіном облігації внутрішньої державної позики через їх високу прибутковість. Це й формувало попит на гривню (і пропозицію долара), в зв'язку з чим вона зміцнювалася. Також позначається рекордний в Україні торішній врожай зернових і зростання експортних поставок, що також приносить країні валюту», – перераховує Сергій Гнезділов причини зміцнення гривні. Від початку року нерезиденти збільшили свій портфель ОВДП в 6,3 раза – до 40 млрд грн. Для купівлі гривневих держпаперів іноземним інвесторам довелося продати на міжбанку понад $1,2 млрд.

Приплив валюти для скупки гривневого боргу може продовжитися навіть на тлі політичної нестабільності, оскільки підключення українського ринку до Clearstream спростить інвесторам купівлю гривневих ОВДП. Хоча високі ставки на них знижуватимуться на тлі пом'якшення монетарної політики: у квітні НБУ вперше за два роки знизив облікову ставку – з 18% до 17,5%. Залишилося стабілізувати сезонні стрибки курсу, і економіка повинна показати позитивний результат, очікує Сергій Гнезділов.

Нічого екстраординарного на валютному ринку найближчим часом аналітики Concorde Capital не очікують, якщо влада не порушить базові принципи співпраці з міжнародними фінансовими організаціями (незалежність монетарної політики НБУ, ринкове ціноутворення в газовому секторі, боротьба з корупцією). При цьому Україні необхідно продовжувати співпрацю з МВФ, вважають в інвесткомпанії.

Якщо Зеленський буде ухвалювати занадто багато неправильних рішень, інвестори можуть передумати. «Ринок єврооблігацій уважно стежить за подіями в Україні і реагує на них. Очевидно, що призначення людини, дуже близького до олігарха, главою Адміністрації президента не може бути позитивною новиною ні за яких обставин, – вважає Олександр Паращій. – Факт, що ще на початку дня 22 травня ціни на українські єврооблігації знижувалися. Але складно сказати, чи була це реакція на кадрові призначення або на інші важливі події того ранку. По-перше, облігації до того два дні поспіль росли в ціні, хоча особливих причин для оптимізму серед міжнародних кредиторів не було, тому певна корекція ціни напрошувалася. По-друге, крім кадрових призначень, вчора були ще інші новини, які могли привести до зниження ціни».

На цьому графіку зазначено зміна ціни єврооблігації 2025 року, яка вчора впала більше за інших (час на графіку – київський). «На десяту годину ранку, коли облігація почала торгуватися, на ринку було дві важливі новини: про вчорашні призначення Зеленського і інсайд від УН про можливе згортання місії МВФ. Схоже, що ринок на початку дня міг негативно реагувати на обидві новини. Пізніше вийшло слабке спростування новини УН від МВФ – і ціна дещо вирівнялася до двох годин. Далі важливою новиною був провал голосування по закону про вибори. Швидше за все, подальше падіння ціни облігації було пов'язано саме з цим», – пояснює експерт.

Без МВФ ніяк

Фінансисти сходяться на думці, що важливим для макроекономічної стабільності України залишається фактор подальшої співпраці з МВФ, місія якого 21 травня прибула в країну для двотижневої оцінки проведених реформ. Підтримка МВФ необхідна країні для полегшення проходження періоду пікових виплат за боргами.

«Якщо не буде радикального зрушення в бік припинення співпраці з МВФ, а незалежність НБУ не буде поставлена під сумнів, то гривня буде досить стабільною, хоча спостерігатиметься сезонна волатильність, повторюючи тренди минулих років», – стверджує голова правління Піреус Банку Сергій Наумов.

Відразу після перемоги Зеленського на виборах голова НБУ Яків Смолій, якого, до речі, новий президент пообіцяв не намагатися звільнити, заявляв, що НБУ очікує черговий транш кредиту МВФ у травні на $1,3 млрд. Ще стільки ж – в листопаді, після парламентських виборів . Але розпуск парламенту і відставка Кабміну роблять ці терміни нездійсненними.

Чиновники уряду – від міністра Кабінету Міністрів Олександра Саєнка до міністра соціальної політики Андрія Реви – вже почали висловлювати скепсис, що робота місії завершиться переглядом програми і виділенням очікуваного траншу. Хоча місія проведе всі необхідні зустрічі, в тому числі з президентом Зеленським.

Радник Зеленського з макроекономічної політики Олег Устенко вже заявив, що Україна може обійтися без чергового траншу МВФ. «Чи зможе Україна прожити без МВФ? Зможе, але недовго, і за умови, що в світовій економіці буде плюс-мінус все спокійно», – оцінила те, що відбувається, головний економіст Dragon Capital Олена Білан.

МВФ важливий для України як двигун реформ і сигнал для інвесторів. «Наявність програми з Фондом дозволяє Україні знизити вартість зовнішнього боргу і залучити необхідні суми для фінансування бюджету», – зазначає вона. У травні-грудні Кабмін повинен виплатити $3,4 млрд за зовнішніми кредитами, а в 2020-му – ще $5,4 млрд. «На рахунках уряду й місцевих бюджетів до кінця квітня зібралася чимала сума, яку можна використовувати на поточні потреби, – близько $3,2 млрд в гривні та валюті. На скільки вистачить подушки ліквідності уряду? Накопичених коштів має бути достатньо, щоб провести всі виплати за зовнішніми боргами до листопада. Точна відповідь залежатиме від кількох важливих факторів, в тому числі від динаміки бюджету і попиту на держоблігації з боку внутрішніх інвесторів», – вважає експерт.

На думку Олени Білан, щоб уникнути проблем з бюджетом і курсових коливань, угоди з МВФ про нову програму має бути досягнуто в жовтні, в крайньому випадку – в листопаді.