У пошуках економії

У пошуках економії

Між Мінфіном та громадськістю посилюється конфлікт навколо податкової реформи. Міністерство готове шукати способи скоротити держвитрати в 2016 році на 60 млрд грн, але виступає проти запропонованого громадськістю різкого скорочення податкових ставок. Експерти нарікають, що радикальне скорочення витрат неможливо, необхідно постатейно аналізувати доцільність витрачання кожної гривні.



Навколо реформи

Податкові комітети громадських рад при Державній фіскальній службі, Мінфіні та МЕРТ у п'ятницю на спільному засіданні схвалили проект податкової реформи, який просуває комітет з питань податкової та митної політики Верховної Ради. Аналогічний проект Мінфіну вони відхилили, повідомив президент ІГ «Універ» Тарас Козак.

У Мінфіні очікувано висловилися проти пропонованої активістами радикальної реформи у вигляді різкого зниження податкових ставок, оскільки неминуче в такому випадку падіння доходів держбюджету потребуватиме аналогічного скорочення витрат. «Неможливо скоротити витрати держбюджету на 25% лише за один рік, як того вимагають деякі моделі податкової реформи, які зараз обговорюються в суспільстві», – заявила міністр фінансів Наталія Яресько. МВФ за останні чверть століття виявив тільки десять випадків, коли країни зменшували витрати більш ніж на 5% за рік – середній темп зниження становив у них 9,3%.

За оцінками Наталії Яресько, щоб досягти погодженого з МВФ дефіциту держбюджету в 2016 році в 3,7% від ВВП, потрібно зменшити витрати щонайменше на 60 млрд грн. «Але їх пропозиції передбачають зменшення надходжень бюджету на 150-200 млрд грн», – обурилася вона.

Знайти і заощадити

Однією з основних видаткових статей бюджету є національна безпека та оборона. «Чи можемо ми сьогодні дозволити скорочення цього напрямку, не знаючи, як довго зберігатиметься це тендітне перемир'я на сході? Я вважаю, що це нерозумна ідея», – говорить Наталія Яресько. Великі витрати бюджет несе на обслуговування держборгу. Для економії цих витрат вже проведено реструктуризацію частини держборгу. На третьому місці – соціальне забезпечення, медицина і освіта. «Сьогодні просто так запропонувати скоротити на 10% витрати на освіту або на прокуратуру вже не вийде», – каже виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Дмитро Боярчук.

«На жаль, «шкідливих» статей витрат, які можна було б безболісно скоротити, в бюджеті не залишилося. Однією з малоефективних статей витрат донедавна залишалися дотації вугільним шахтам, але зараз кошти на ці цілі практично не виділяються», – розповідає експерт групи «Реанімаційних пакету реформ» Павло Кухта.

Зміна принципів

Експерти вважають, що процес зменшення витрат потрібно починати з ревізії того, на що витрачаються держресурси. «Зараз багато розмов про роздутий штат в держсекторі, але насправді в центральному апараті часто спостерігається дефіцит кадрів, особливо кваліфікованих. А в правоохоронних органах, міліції, прокуратурі дійсно варто провести чистку. Думаю, це дозволить заощадити 10-15 млрд грн», – підраховує Павло Кухта.

Зекономити бюджетні кошти можна також за рахунок перегляду доцільності деяких держзакупівель. На думку Дмитра Боярчука, переведення державних закупівель в електронний формат забезпечить частину економії. «Зараз через ProZorro проводиться 1,5% закупівель, а мають бути майже всі», – упевнений він. Обсяг корупції в цьому сегменті оцінюється в 50 млрд грн на рік. Необхідно активізувати і «приховані резерви» – підтримка держпідприємства. «Потрібно переглянути принципи їх роботи. Наприклад, встановити норму відрахувань до бюджету: не впоралися – автоматично на приватизацію», – пропонує Дмитро Боярчук.

Децентралізація влади повинна дозволити ефективніше витрачати гроші. «Має відбутися делегування повноважень щодо витрачання коштів на місцевий рівень: на місцях звично підтримували великі площі шкіл і велику кількість штатних одиниць з метою завищити свої потреби. Якщо їм дати можливість розпоряджатися грошима і не зменшувати цю суму, кількість шкіл відразу стане такою, скільки їх реально потрібно», – вважає Дмитро Боярчук.

Ці ревізії забезпечать точкову економію, якої явно недостатньо для радикального скорочення держвидатків. Тож невдовзі виникне питання перегляду безкоштовної освіти та медицини – ці витрати можуть лягти на споживачів послуг. «Потрібно скоротити кількість бюджетних місць у вищих навчальних закладах. Їх треба розподіляти між тими абітурієнтами, які дійсно цього потребують, – наприклад, діти з малозабезпечених сімей, обдаровані школярі з сільської місцевості. Усі решта повинні офіційно платити за навчання. Такий же принцип можна застосовувати і в медицині», – вважає Павло Кухта.

Аудит витрат Пенсійного фонду дозволить виявити «мертвих душ», які отримують пенсії. «Це важка і, напевно, принизлива процедура, але, скажімо, в Грузії знайшли значний відсоток липових пенсій», – зазначає Дмитро Боярчук. «Мертвих душ» виявляли і в Греції, коли МВФ зажадав провести ревізію соціальних виплат. «Крім того, у нас є забезпечені пенсіонери, які користуються величезною кількістю пільг», – нарікає Павло Кухта.

 

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу