«Валютна революція»

Обіцяна Національним банком «валютна революція» може розпочатися. Верховній Раді голосами 228 депутатів вдалося ухвалити закон «Про валюту і валютні операції». Документ готував НБУ, а глава держави в березні вніс його до Ради як невідкладний. І його дійсно прийняли швидко: між першим (17 травня) і другим читанням (21 червня) минув лише місяць.

НБУ з літа минулого року активно підтримував скасування валютного законодавства, ухваленого в перші роки незалежності. «Чверть століття українська економіка функціонувала за архаїчними принципами декрету «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (від 1993 року. – Ред.), чий заборонний характер відлякував іноземних інвесторів і не сприяв розвитку вітчизняного бізнесу. Україна готова нарешті перейти до свободи проведення валютних операцій за європейським зразком», – заявляв голова НБУ Яків Смолій.

Новий закон стосується не тільки банків, але й усіх юридичних і фізичних осіб, які проводять операції в іноземній валюті. Більше 10 тис. українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності щорічно проводять сумарно 2,5 млн операцій. Ухвалений закон відправить в архів не тільки декрет Кабміну від 1993 року, а й десятки постанов, рішень, інструкцій, листів.

Валютна «завіса» остаточно впаде не відразу. Після підписання закону президентом і його оприлюднення Нацбанк матиме шість місяців на підготовку нової нормативної бази. Після чого стейкхолдерам нададуть ще місяць на ознайомлення з новими правилами. Тобто якщо Петро Порошенко підпише закон до кінця червня, він набуде чинності тільки з лютого 2019 року.

«Учасникам ринку важливо мати можливість завчасно підготуватися до оновленої нормативної бази НБУ. Для цього в доопрацьованому законі передбачено 30-денний «карантин» між опублікуванням підзаконних документів НБУ і набранням ними чинності разом із законом», – говорить FinClub виконавчий директор Незалежної асоціації банків Олена Коробкова.

При цьому до оновлених правил «перекочують нинішні валютні обмеження, які НБУ визнає такими, що не втратили актуальність на момент набуття законом сили», пояснює банкір. Наприклад, зараз бізнес зобов’язаний продавати на міжбанку 50% своїх валютних надходжень.

Ухвалення закону було під загрозою зриву через поправки № 261 в. о. голови комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Михайла Довбенка. Суть редагування полягала в тому, що одночасно набудуть чинності і закон, і постанова НБУ, в якій він пропише усі нинішні валютні обмеження. Таким чином вони діятимуть, поки НБУ не скасує їх. А їх скасування може відбуватися з урахуванням рекомендацій Ради з фінансової стабільності.

Скасування поправки № 261 повертає текст норми до попередньої редакції, де сказано, що захисні заходи НБУ може скасувати «не раніше набуття чинності закону про одноразове декларування активів фізосіб і міжнародне співробітництво у сфері оподаткування».

Кому допоможе закон

Закон декларує свободу проведення валютних операцій за принципом «дозволено все, що не заборонено законом». Будуть скасовані індивідуальні та генеральні валютні ліцензії для фізосіб і юросіб. Залишаться лише генеральні валютні ліцензії для небанківських фінансових установ та операторів поштового зв'язку, які захочуть працювати з іноземною валютою.

Українці тривалий час не могли вільно інвестувати за кордон. Торік НБУ вирішив полегшити процедуру отримання ліцензій – їх перевели в електронну форму. З липня 2017 року НБУ дозволив громадянам виводити за кордон до $50 тис. на рік. Але, як повідомляв FinClub, ажіотажу не було: е-ліцензії отримали лише 700 українців, які вивели $15,5 млн. Новий закон передбачає, що фізособам не треба буде отримувати е-ліцензії. Для проведення валютного переказу фізособі буде достатньо пройти в банку стандартну процедуру контролю. Окрім цього, фізичні та юридичні особи зможуть в режимі онлайн проводити в банках через Інтернет валютообмінні операцій.

Замість валютного нагляду за всіма операціями запровадять нагляд за операціями на суму понад 150 тис. грн – операції на таку суму підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу. Нацбанк пропонує збільшити планку до 300 тис. грн. У НБУ підрахували, що українці за рік роблять понад 1 млн операцій з купівлі або переведення валюти на суму до 150 тис. грн. На частку цих угод припадає 40% загальної кількості валютних операцій і всього 3% їх обсягу.

Бізнес від нового закону отримає скасування санкцій за порушення термінів розрахунків за експортними та імпортними операціями. «Це одна з каральних норм, і залишати її в законодавстві не можна в будь-якому валютному регулюванні. Вона стримує зовнішньоекономічну діяльність», – вважає заступник бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка. За її словами, санкції Мінекономіки за порушення в сфері ЗЕД неодноразово приводили до фактичної зупинки роботи бізнесу. І хоча МЕРТ активно виступало за збереження санкцій, його думку депутати проігнорували.

Будуть скасовані штрафи (йдеться про ст. 37 закону «Про зовнішньоекономічну діяльність») за несвоєчасне виконання або невиконання суб'єктами ЗЕД своїх обов'язків, індивідуальні ліцензії з обмеженнями ЗЕД, навіть тимчасові мораторії на ЗЕД покараного бізнесу. Закон скасовує терміни повернення в країну валютної виручки (зараз – 180 днів) і необхідність реєстрації валютних кредитів від нерезидентів.

«Це черговий етап в програмі валютної лібералізації в контексті інтеграції в ЄС. Кінцевою метою цього процесу є вільний рух капіталу. Закон знімає значну кількість обмежень і перешкод для валютних операцій, які існують зараз, потенційно розширює коло учасників валютного ринку шляхом скасування ліцензій, знижує контроль і обмеження на валютні операції», – вважає аналітик інвестиційної компанії Concorde Capital Євгенія Ахтирко.

Приховані проблеми закону

Хоча в законі відсутні прямі валютні заборони, це не означає, що їх не буде. У законі була запропонована конфліктна норма про широкі повноваження НБУ щодо запровадження валютних обмежень. Регулятор вимагав (і отримав) собі право встановлювати норму обов'язкового продажу частини валютних надходжень; граничні терміни розрахунків за експортно-імпортними контрактами; вводити вимоги до операцій, пов'язаних з рухом капіталу; резервувати кошти з валютних операцій; запроваджувати дозвіл і ліміти за окремими валютними операціями тощо. Такі обмеження встановлювалися б на шість місяців з можливістю їх необмеженого продовження.

Єдина «складність» для Нацбанку полягала б у тому, що при продовженні захисних заходів він повинен був розповісти Раді з фінансової стабільності про виявлені ним «ознаки нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення платіжного балансу і про виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської або фінансової системи держави», які спонукали його вводити валютні заборони.

Оскільки учасники валютного ринку вимагали обмежити дискреції НБУ, йому довелося піти на поступки. По-перше, НБУ все-таки прописав максимальний термін дії обмежень. Загальний термін дії захисних заходів не перевищуватиме 18 місяців протягом двох років з моменту їх першого впровадження. По-друге, ознаки кризи підтверджуватиме не Рада з фінансової стабільності, а Рада НБУ. Але навіть якщо Рада НБУ не підтвердить «достатню» кризовість ситуації, правління НБУ зможе продовжити свої обмеження. До другого читання в законопроект внесли норму про прозорість дій Нацбанку. Щоразу після продовження обмежень регулятор повинен буде звітувати перед громадськістю про результати дії його заходів.

«Ідеального рішення в цій суперечці бути не могло. Нацбанк наполягав на своій незалежності. І те, що вони погодилися хоча б на ці компенсатори, це вже прогрес. До того ж я не бачу, що правління НБУ має затяте бажання запроваджувати і продовжувати обмеження до нескінченності. Тут питання скоріше в політичній волі. Якщо влада захоче побудувати в Україні відкритий ринок, то НБУ буде це виконувати. Не Яків Смолій і не НБУ повинні тут робити нормальну країну і прищеплювати економічну свободу, а уряд, депутати і президент», – вважає екс-голова ради Нацдепозитарію Роман Сульжик, який брав участь в доопрацюванні законопроекту.

Головна невизначеність для ринку полягає в тому, що НБУ зберіг за собою право запроваджувати обмеження на свій розсуд. «У другому читанні з'явилися норми про те, що для впровадження обмежень необхідні додаткові заходи, але критерії введення обмежень, як і раніше, встановлюються самим НБУ без додаткової експертизи», – обурений голова ради ГО «ЕйСіАй – Україна» Павло Козак.

Банкіри розуміють цю суперечливість. «Одна з найбільших претензій бізнес-спільноти до нинішнього режиму валютного регулювання полягає в «нескінченності» обмежень у часі, їхній автоматичній пролонгації. Крім того, за раптового впровадження валютних обмежень або зміни їх параметрів банки стикаються з технічними складнощами: на перенастроювання програмних комплексів та інструктування персоналу потрібен час. Іноді це призводить до затримок в обслуговуванні клієнтів, операції яких можуть бути відкладені на один-два дні, – каже Олена Коробкова. – З іншого боку, НБУ повинен мати достатньо свободи в своїх діях в кризових умовах, а зволікання (в тому числі на підтвердження ознак нестабільності або узгодження рішень з іншими органами) можуть дорого коштувати фінансовій системі».

Друга претензія до документа – його рамковість. Адже багато правил, які доведеться виконувати бізнесу і українцям, не вказані в законі, а будуть прописані в нормативно-правових актах НБУ, які регулятор складатиме наступні півроку. «Остаточно сказати, що саме і як зміниться для ринку і бізнесу, досить важко. Все залежатиме від нормативних актів Нацбанку. Адже існуючі обмеження зафіксують спеціальною постановою і зніматимуть, як і раніше, поступово і на розсуд Нацбанку. Конфігурація обмежень і їх тривалість жорстко не прописані в законі та повністю залежать від рішень НБУ», – говорить заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії Марія Репко.

Експерти навіть у ліберальному законі побачили «привид» декрету 1993 року. «Національний банк здійснює лібералізацію, базуючись на принципах регулювання, закладених в декреті. Наприклад, НБУ не забороняє відкривати рахунки в іноземних банках, але здійснювати торгівлю валютними цінностями можна тільки через уповноважені органи. Чи означає це, що резидент не може здійснювати торгівлю на міжнародних ринках без участі уповноваженого Нацбанком органу? Очевидно, що резидент, відкривши рахунок у будь-якого міжнародного брокера, може спокійно торгувати будь-якими валютними цінностями, в тому числі й за гривню, не повідомляючи про таку діяльність НБУ. Але з точки зору цього закону це має відбуватися тільки через уповноважений банк», – побоюється Павло Козак.

Ще один важливий нюанс – прив'язка валютної лібералізації до податкового законодавства. У першому читанні закон передбачав, що повна валютна лібералізація буде можлива тільки після ухвалення Верховною Радою закону про декларування активів фізосіб і пакета законів анти-BEPS. Ці закони потрібні для боротьби з ухиленням від оподаткування та розкриття інформації про власність в інших юрисдикціях. Розуміючи, що податкові ініціативи парламенту прийняти складно, депутати до другого читання скасували цю прив'язку, хоча відміна поправки № 261 дозволяє засумніватись у цьому. «Усі розуміють, що цього BEPS не буде. У законі ця прив'язка існувала, щоб хоч якось змусити депутатів проголосувати за BEPS, але всім зрозуміло, що депутатів це зовсім не цікавить», – пояснює Роман Сульжик.

Очікуваний ефект від закону

У своїх аналітичних матеріалах Нацбанк акцентував увагу на тому, що ухвалення подібних законів у інших країнах призводило до притоку іноземних інвестицій. Тому закон про валюту стане сигналом для бізнесу та інвесторів, що Україна рухається в правильному напрямку. «Мені сподобалося, як під час представлення закону Смолій сказав про те, що це рух в напрямку Європи. Раніше я від жодного голови НБУ не чув таких слів. А те, як детально це рух відбуватиметься, вже не так важливо. Головне, ми покажемо, що стаємо нормальною країною, в яку можна інвестувати», – вважає Роман Сульжик.

На думку Євгенії Ахтирко, валютна лібералізація накладає ще більшу відповідальність на Нацбанк, якому треба сприяти вільному руху капіталу і одночасно вловлювати моменти, коли відтік валюти може надати небезпечні наслідки для економіки. «Основним ризиком від ухвалення закону і від валютної лібералізації взагалі є можливість зростання відтоку валютних коштів за кордон, наслідком якого буде погіршення стабільності національної валюти – гривні. Однак слід зазначити, що суворі обмеження на валютні операції були ефективним інструментом для підтримки стабільності валюти. До того ж такі обмеження перешкоджали діловій активності», – впевнена експерт.

З огляду на слабкість економіки України і перманентну загрозу девальвації гривні, НБУ дуже повільно впроваджуватиме в життя свої ліберальні «заповіти». «НБУ буде й надалі проводити повзучу лібералізацію, потихеньку відкриваючи можливості для тих чи інших операцій. На жаль, поточна ситуація на ринках, зокрема підвищення цін на енергоносії і зниження цін на український експорт, не сприяє якимось кардинальним крокам у цій галузі», – нарікає Павло Козак. Першими зняття обмежень повинні відчути інвестори і суб'єкти ЗЕД, і тільки потім НБУ полегшить операції з капіталом. «Основні обмеження будуть зняті тільки після ухвалення законів BEPS», – прогнозує Павло Козак.

Гострота дискусії навколо валютних правил викликана тим, що українці не дуже довіряють своїй валюті. Керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен називає ухвалення закону про валюту черговим кроком в бік лібералізації економічних відносин, але ризики зберігаються. «Грошова лібералізація з прив'язкою власної валюти до іноземної обтяжує економіку боргами в інвалюті, які потрібно рефінансувати через зовнішній кредит. Тому головною проблемою залишаються ризики зупинки зовнішнього кредиту. І її рішення лежить у внутрішньому режимі фінансування економіки, тобто в гривні», – вважає експерт.

Читайте новини FinClub в Telegram, Viber, Twitter та Facebook.