Заборонена TYME: Нацбанк блокує приплив валюти з Росії

Заборонена TYME: Нацбанк блокує приплив валюти з Росії

Платіжна система TYME вирішила заробити на українських санкціях проти російських платіжних систем, налагодивши незаконний канал грошових переказів з Росії. В усякому разі, такій інформації СБУ повірили в Нацбанку і позбавили систему права працювати на ринку. Тим самим регулятор дав сигнал також іншим операторам ринку – обходити санкції небезпечно, і трудовим мігрантам – краще користуватися неформальними каналами переказу валюти.

Мінус один

Російський фактор стає дедалі токсичнішим для учасників українського ринку грошових переказів. Ще не завершилися дискусії про доцільність запровадження в травні трирічних санкцій проти платіжної системи WebMoney.UA, а Національний банк вивів з ринку ще одного великого гравця. 14 червня він скасував реєстрацію найбільшої української платіжної системи TYME. Ця система, за версією Служби безпеки України, працювала із забороненою в Україні російською платіжною системою.

У жовтні 2016 року Україна заборонила роботу з шістьма системами переказів з РФ: «Колібрі», «Золота корона», «Юністрім», «Лідер», Anelik та Blizko. В НБУ кажуть, що попереджали всіх, в тому числі й TYME, про неприпустимість роботи з ними. «Платіжна система TYME запевняла Національний банк, що дотримується цих обмежень», – каже регулятор. Тепер TYME необхідно до 20 червня виплатити вже відправлені перекази, після чого – згорнути роботу.

У прес-службі системи TYME не відповіли на запит FinClub про обгрунтованість звинувачень СБУ.

Зліт і падіння

Оператором системи TYME є фінансова компанія «ОМП-2013». У листопаді 2014 року її співвласником став генеральний директор ІК Concorde Capital Ігор Мазепа. Учасники ринку вважають його наближеним до влади, тому новина про заборону TYME здивувала їх.

Ігор Мазепа, серед іншого, відомий тим, що в 2013 році допомагав Борису Ложкіну продати медіахолдинг UMH наближеному до Віктора Януковича бізнесменові Сергію Курченку. Коли Петро Порошенко в 2014-му став Президентом України, то Борис Ложкін в червні очолив його адміністрацію (АП), а Ігор Мазепа в серпні увійшов до наглядової ради державного Укрексімбанку, який вважається «сферою впливу Порошенка». При цьому Мазепа був радником голови АП. Через два роки – влітку 2016-го – Борис Ложкін покинув АП, а Ігор Мазепа – наглядову раду Укрексімбанку.

«Національний банк підтвердив свою інституційну спроможність ухвалювати важливі рішення в тих сферах, де це необхідно. Тепер усі інші, хто намагався хоча б думати в цей бік (російський. – Ред.), перестануть думати взагалі. Адже тебе не штрафуватимуть, а відразу позбавлять ліцензії», – говорить директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЕМА Олександр Карпов.

Інтерес TYME до роботи з Росією був зумовлений історією її створення. До 2014 року система працювала в Україні під брендом відомого російського сервісу QIWI. Після входження Ігоря Мазепи до капіталу фінкомпанії платіжна система провела ребрендинг, змінивши назву з QIWI на TYME. Але в компанії частково залишився колишній персонал і технології росіян.

Другим співвласником фінкомпанії був топ-менеджер QIWI Олександр Чижов. Потім TYME оголосила, що він залишився CEO, але вийшов з капіталу. Зараз, за ​​даними Мін'юсту, «ОМП-2013» належить кіпрській компанії Neven Trading Ltd., а її кінцевими бенефіціарами є Ігор Мазепа і громадянин Латвії Сергіас Цайковскіс. Він непублічна особа. «Враховуючи те, що раніше це був сервіс QIWI, а у них завжди були хороші IT-рішення і багато партнерів, то, мабуть, їм не важко було налагодити таку роботу (перекази з РФ в обхід санкцій. – Ред.). Якщо є завдання відправити платіж в точці А та отримати його в точці В, то навіть якщо ти знайдеш трьох посередників, зможеш це влаштувати. Напевно, про те, як це все працювало, знає тільки СБУ, Національний банк і «ОМП-2013», – зазначив Олександр Карпов.

Не коментували ситуацію не тільки в «ОМП-2013». Спочатку Ігор Мазепа сказав FinClub, що прокоментує пізніше, але потім не відповідав на дзвінки. У прес-службі Concorde Capital сказали, що компанія володіє «міноритарною часткою в TYME і не займається її операційною діяльністю»: «Зараз ми звернулися до TYME для отримання роз'яснень з цього питання».

У «ОМП-2013» є право оскаржити рішення НБУ в суді. Але успіх такого починання, як і спроба зареєструвати в НБУ нову платіжну систему, може бути низьким. «Якщо ти будеш судитися, то, найвірогідніше, програєш. А заново перереєструватися з тими ж засновниками та ідеями тобі навряд чи дадуть. Відповідь НБУ буде очевидною: небездоганна репутація власника. На цьому ринку усі знають одне одного досить давно. І мало шансів зіграти на тому, що ви не мали відношення до когось, а сервери та технології перейшли до вас "випадково"», – каже Олександр Карпов.

У НБУ поки не відповіли на запит FinClub, чи дозволять вони «ОМП-2013» зареєструвати новий платіжний сервіс.

Хто допоміг TYME стати лідером

Після проведеного наприкінці 2014 року ребрендингу TYME знадобилося два роки на те, щоб «захопити» ринок. У грудні 2015-го система пройшла планову перевірку НБУ, а в 2016-му отримала генеральну валютну ліцензію і статус міжнародної. Зараз до неї входять 52 учасники, в тому числі 12 банків і учасники – резиденти з Грузії, Великої Британії, Ізраїлю, Туреччини, Чехії, Естонії, Монголії. До 2017 року вона стала лідером українського ринку (обсяг переказів – $1,36 млрд) і отримала від НБУ статус «соціально важливої платіжної системи».

TYME декларує, що обробляє понад 50 млн трансакцій на рік, а під її брендом в Україні працює 3,5 тис. терміналів самообслуговування. Найбільший вплив на розвиток системи чинило партнерство з компанією «Нова пошта» (стала учасником системи в липні 2016 року) і ПриватБанком (з червня 2017-го). Вже за підсумками 2017-го вони посіли перше місце серед українських систем. За даними компанії, 87,4% від загальної суми переведених грошей, тобто $1,189 млрд, припало саме на мережу «Нової пошти». Ще 6% ($81,6 млн) – міжнародні перекази, 5,4% – внутрішньодержавні, а 1,2% – транзакції інших учасників. За підсумками I кварталу 2018 року TYME залишалася лідером, перевівши платежів на $627 млн і показавши двократне зростання.

Після оголошення санкцій НБУ «Нова пошта» попередила клієнтів про можливі збої в роботі низки своїх сервісів. Оператор повідомив, що тимчасово буде недоступною послуга замовлення грошового переказу на банківську картку. Найвірогідніше, не вийде уникнути перебоїв в роботі поштоматів оператора. «Ми взаємодіємо з кількома платіжними сервісами для забезпечення максимально ефективної роботи. Також активно працюємо над розвитком своїх фінансових сервісів», – згадали в компанії про власну платіжну систему Forpost, частка якої на ринку зараз мізерна. У «Новій пошті» пояснили FinClub, що використовували систему TYME, оскільки її діяльність ліцензувалася Національним банком.

Російський слід

НБУ не говорить про те, якою інформацією з ним поділилася СБУ. Обізнане джерело FinClub висловило свою версію того, як TYME могла працювати з росіянами. «Як це виглядає технологічно? Є платіжна система в Росії, яка укладає договір з системою з нейтральної країни, наприклад, з Грузії. Вона в свою чергу укладає договір з українською системою, стаючи посередником. За договором операції йдуть від посередника з нейтральної країни, а насправді ініціюються в Росії, – розповів співрозмовник FinClub. – TYME прийняв у платіжну систему ПриватБанк в червні минулого року. Після цього до них пішов грошовий потік, який реєструвався в третіх країнах, а насправді був з Росії. Виплачувалися платежі на картки ПриватБанку».

НБУ не уточнює, з ким із росіян працював TYME. Але FinClub виявив зв'язок українців з системою Contact. На сайті молдавського FinComBank TYME з ПриватБанком числяться партнерами російської платіжної системи Contact. FinClub розповідав про те, як Contact залишав в 2015 році український ринок через відкликання ліцензії у її російського розрахункового банку. Однак вона з України так і не пішла.

У 2016 році в російських ЗМІ з'явилася інформація про те, що Contact працює в Україні через партнера – грузинську систему IntelExpress. Зараз на сайті Contact зазначено, що відправлені з Росії гроші можна отримати в Україні в 284 пунктах. Усе це відділення ПриватБанку. А посередником в цьому грошовому обороті виступає... TYME.

Ріднить Contact і TYME не тільки це. Власником російської системи є QIWI, яка раніше контролювала українську платіжну систему.

Але в 2016-му платіжна система Contact не потрапила до санкційних списків РНБО разом з іншими росіянами. Все змінилося в травні 2018-го, коли були оприлюднені нові санкційні списки. У них опинилися три нових платіжних оператора: WebMoney, MoneyTo і... Contact, якою управляє російський КІВІ Банк. З 24 травня, коли указ президента від 2 травня усе ж було оголошено, виявилися «заборонені ділові відносини» з російською Contact.

Що буде з потоком грошей з Росії

Чи обмежують українські санкції роботу російських платіжних систем в Україні? На сайті санкційної Юністрім досі можна вибрати Україну для відправлення грошового переказу. Після вибору нашої країни відбувається переадресація на сайт sendcard2cash(.)ru. На ньому вказано, що перекази в Україні можна отримати в Ощадбанку, Юнекс Банку, Акордбанку, Кредит Оптима Банку, Айбокс Банку при переказі через британську Sigue Money Transfer.

Перекази також можна отримати в ПриватБанку, Банку Кредит Дніпро, Кристалбанку, Банку Січ, Радабанку, Укргазбанку, Укрбудінвестбанку, Мотор-Банку, Скай Банку, якщо переказ проведено через систему Welsend Укргазбанку. У російських ЗМІ зазначали, що подібним чином працює «Золота корона», яка перераховує гроші через грузинську IntelExpress.

Статистика Національного банку за останні три роки дає розуміння, що сталося з ринком після впровадження Україною санкцій та російських контрсанкцій, які послідували за ними в березні 2017 року. Якщо іще в 2015 році 61% грошей з Росії заходили в Україну через платіжні системи, то вже в 2017-му – лише 28%. Перекази перетекли до неформального каналу, а також почали надходити через нейтральні країни: Туреччину, Азербайджан, ОАЕ, Велику Британію.

 

 


«Після заборони роботи з російським ринком грошові перекази повернулися до примітивного способу передачі грошей через транспорт, маршрутки. Також є європейські платіжні сервіси, аналогічні Transfergo, за допомогою яких можна проводити більш дешеві в порівнянні з Western Union транскордонні перекази. Ще перекази пішли у крипторинок. Наприклад, можна купити криптовалюту в Україні, перевести її в Росію і там перевести в готівку», – говорить голова банку «Фамільний» Ольга Долженко.

Вона вважає, що після заборони TYME мало хто ще погодиться працювати через посередників з РФ. «Хто ж ризикне працювати поза правовим полем і робити сіру схему? Хоча й питання санкцій не таке однозначне, адже по суті це «постріл собі в ногу». Безумовно, фінансовий моніторинг цих операцій потрібен, але заборона працювати в Росії призвела до того, що весь потік пішов або у неформальний канал, або в такі схеми. Тепер офіційно туди ніхто піти не захоче», – вважає Ольга Долженко.

Вона нагадала, що абсолютно законно з російськими переказами може працювати «Укрпошта», яка є членом Всесвітнього поштового союзу. Щоправда, в цьому випадку втрачається швидкість переказу, адже він йде кілька днів.

Частка TYME перерозподілиться між іншими гравцями. «У нас вже був лідер – система Avers, яка пішла після банкрутства банку «Фінанси та Кредит», ринок якось трансформувався. Святе місце пустим не буває. Уся справа в пропонованих інтерфейсах та IT-рішеннях. Лідерами стануть ті банки або фінансові компанії, які зможуть прикрутити собі ці сервіси. Я б поставив спочатку на банки», – вважає Олександр Карпов.

В Україні працює 28 платіжних систем, створених резидентами. Вітчизняний ринок платежів дуже концентрований. На топ-5 платіжних сервісів припадає понад 90% від усіх переказів. У першій п'ятірці тільки одна система банківська – FLASHPAY банку «Фамільний» (частка в 2017 році – 11,5%).

Останніми роками платіжні системи банків почали втрачати популярність. У 2016 році їхня частка становила 24%, в 2017-му – 18%, в I кварталі 2018-го – 6%. Тон минулого року задавали небанківські сервіси: TYME (частка 30%), «Поштовий переказ» Укрпошти (28%), запорізький «ІнтерПейСервіс» (16%) і EasyPay (частка 7%). На початку 2018-го в першій п'ятірці відбулися зміни: місце «ІнтерПейСервіс» зайняв новий сервіс City24 фінансової компанії «Фенікс».

На думку Ольги Долженко, лідерами можуть стати ті, хто знайде «ключик» до західноєвропейського ринку, з огляду на зростання кількості українських «заробітчан» до Польщі та інших країн. «Ми зараз хочемо підвищити статус FLASHPAY до статусу міжнародної системи і дивимося в бік європейського ринку. Хочемо налагодити партнерство з такими сервісами, як Transfergo, у якого невисокі комісії», – додала вона.

 

Подписывайтесь на новости FinClub в TelegramViberTwitter и Facebook.

Долучайтесь