Власники Райффайзен Банку Аваль вирішили змінити керівника найбільшого приватного банку країни. Володимир Лавренчук, який беззмінно керував установою останні 14 років, залишає посаду голови правління. Олександр Писарук, колишній перший заступник голови Національного банку України, очолить цей банк замість нього.

Зміна епох

Володимир Лавренчук прийшов в банк відразу після його купівлі австрійською групою Raiffeisen наприкінці 2005 року (група викупила 93,5% акцій за $1,028 млрд). Це була знакова угода для ринку – вона дала старт приходу найбільших європейських банківських груп. Іноземці використовували на українському ринку дві тактики. Якщо вони хотіли зберегти клієнтську базу і кадровий кістяк банку, вони наймали локальний менеджмент, якщо були готові ризикнути і перекроїти банк за європейськими стандартами, то делегували керівництво банком іноземцю.

Австрійці обрали перший шлях – керувати банком доручили заступнику голови правління Райффайзенбанку Україна Володимир Лавренчук, який відповідав за роздрібний бізнес. Його конкурентом за пост голови купленого банку був голова правління Райффайзенбанку Україна Ігор Францкевич, який звільнився зі словами, що «акціонери хотіли більш мовчазного і більш керованого менеджера».

До того моменту Лавренчук вже мав досвід роботи заступником голови Ощадбанку, головою правління Укрінбанку, а з жовтня 2002-го – члена правління Райффайзенбанку Україна. Райффайзенбанк Україна, який Raiffeisen створив у 1998 році, мали об'єднати з «Авалем», але вже в червні 2006 року група продала його угорському OTP Bank за 650 млн євро. Після цього банк «Аваль» перейменували у Райффайзен Банк Аваль.

Професіоналізм Володимира Лавренчука не викликає сумнівів у колег. «Лавренчук – талановитий керівник. Він багато зробив для Райффайзен Банку Аваль. І власники, і наглядова рада це відзначили», – підкреслює голова ради Незалежної асоціації банків Роман Шпек. «Я працював з Лавренчуком на початку 2000-х в Райффайзенбанку Україна. Професіонал, чудовий управлінець, відмінний банкір», – каже FinClub голова правління Піреус Банку Сергій Наумов. В рамках дослідження «Фінансове визнання», яке проводить «Фінансовий клуб», банкіри у 2016-2018 роках постійно називали Володимира Лавренчука кращим топ-менеджером на ринку. І тільки в 2019-му він опустився на другу позицію.

Лавренчук провів банк через дві банківські кризи – 2008 і 2014 років. Друга криза змусила банк змінюватися. Він залучив партнера: у листопаді 2015 року ЄБРР оголосив про купівлю 30% акцій банку на шість-сім років (у мажоритарія залишилося 68,27%, решта – у міноритаріїв).

Паралельно банк переглянув бізнес-модель. У 2014-2015 роках банк зарезервував під проблемні кредити 13 млрд грн, показавши понад 5,2 млрд грн збитків. Після чого він одним з перших серед найбільших банків почав різко покращувати операційну ефективність. Вже з 2016-го банк став лідером з прибутку, сумарно заробивши 13,4 млрд грн за три останні роки. Лише минулого року його за розміром абсолютного прибутку обігнав ПриватБанк.

Якщо в 2005 році Лавренчук прийшов в банк № 2 на ринку за активами, то до поточного моменту у Райффайзен Банку Аваль лише п'ята позиція. Зате він є найбільшим приватним банком, попереду тільки державні.

Тому Лавренчук був готовий до нових викликів. У квітні 2017 року Валерія Гонтарева подала у відставку з поста голови НБУ. Джерела FinClub в НБУ тоді розповідали, що ще за півроку до цього Гонтарева запропонувала президенту Петру Порошенку кандидатуру Лавренчука на свій пост.

Пан Лавренчук підтверджував свій інтерес до найвищої посади на банківському ринку. Співвласник Райффайзен Банку Аваль – ЄБРР – публічно просував Лавренчука на пост голови НБУ. До його виходу австрійський офіс групи був морально готовий. В листопаді у фракції БПП назвали Лавренчука одним з основних претендентів.

Але на початку 2018-го Порошенко, який вибирав «виходячи з критеріїв професіоналізму і патріотизму», вніс в Раду кандидатуру першого заступника Валерії Гонтаревої – Якова Смолія, який також був пов'язаний з «Авалем». Коли банк контролювали Федір Шпиг і Олександр Деркач, Яків Смолій був його міноритарієм. У березні він став головою НБУ. «Спочатку в спілкуванні з міжнародними партнерами Гонтарева протегувала Володимира Лавренчука в якості свого наступника. Не проти був також президент. Але за Лавренчука не було голосів у парламенті. Пізніше на Банковій вирішили зупинитися на кандидатурі Смолія як на компромісному варіанті для всіх», – заявляв тоді один зі співрозмовників FinClub. У жовтні 2018-го наглядова рада Райффайзен Банку Аваль продовжила контракт з Лавренчуком на три роки. Хоча паралельно почала шукати йому заміну.

У прес-релізі банк підкреслив, що «завчасно заплановано підбирав наступника». При цьому в релізі не вказано ні формальні причини зміни керівництва, ні завдання для нового. Відзначено лише, що Писарук «продовжить успішну роботу Лавренчука».

У міжнародних групах практикується регулярна змінюваність кадрів, коли регіональні «дочки» очолює або топ-менеджер групи з іншого ринку (наприклад, Рафал Ющак з Альфа-Банку Білорусь стане генеральним менеджером українського Альфа-Банку), або зовсім залучений з іншої групи (наприклад, Тамаш Хак-Ковач очолив ОТП Банк після роботи в німецькому Commerzbank). Більшість іноземних груп, в тому числі й Raiffeisen, які після кризи 2014-го розмірковували над доцільністю виходу з України, до 2019-го остаточно вирішили залишитися. А для рестарту бізнесу часто необхідно оновлення кадрів на найвищому рівні.

В офіційній комунікації прослизнув і віковий фактор. Група підкреслила, що наступнику Лавренчука 54 роки. Хоча Лавренчуку у вересні виповниться всього 62. У банківському бізнесі немає жорстких «пенсійних» рамок. Наприклад, в 2015 році 57-річний (на той момент) Філіп Дюмель змінив 64-річного Філіпа Жоаньє на посаді голови правління Укрсиббанку.

Кращий з кращих

Новий голова Райффайзен Банку Аваль відомий всьому ринку. Першим місцем роботи Олександра Писарука на фінансовому ринку став банк «Україна». Найбільший період кар'єри – 16 років – він віддав нідерландській ING Group, пропрацювавши в її структурах з 1998 року. У 2001-му Олександр Писарук очолив ІНГ Банк Україна і обіймав цю посаду сім років. Його першим заступником голови була Валерія Гонтарева. У 2007 році вона пішла з банку в створену з партнерами інвестиційну компанію ICU, а Писарук продовжував працювати в ING.

Коли в 2014-му новообраний президент Порошенко запропонував Валерії Гонтаревій очолити Нацбанк, вона попросила Пісарука піти з ING, щоб допомогти їй провести банківську реформу. Пізніше вона говорила, що запросила його в НБУ всього на рік, але вдалося утримати його аж до кінця 2015-го. Джерела на ринку повідомляли, що Писарук повернеться в ING, але його найняли в МВФ, як і іншого колишнього заступника Гонтаревої – Владислава Рашкована. «Олександр Писарук постійно знаходиться у відрядженнях – то в Суринамі, то в Єгипті, то в Молдові», – характеризувала ритм його роботи в МВФ Гонтарева, яка переїхала до Лондона.

Писарук прийняв пропозицію наглядової ради Райффайзен Банку Аваль очолити банк. Виконувати обов'язки голови правління він зможе після узгодження його кандидатури Нацбанком. «На новий етап в Райффайзен Банк Аваль приходить Писарук, який має значний досвід і великі можливості, – вважає Роман Шпек. – У нього є можливість все, чого він домігся в Європі та за океаном, реалізувати в Україні, щоб Райффайзен залишався серед провідних банків».

Райффайзен Банку Аваль пощастило як з нинішнім, так і новим головою. «Обидва професіонали, мають величезний досвід на банківському ринку. З Пісаруком я познайомився в 1998-му на переговорах (Наумов тоді працював у PricewaterhouseCoopers. – Ред.), коли він був ризик-менеджером ING, – розповідає Сергій Наумов. – У Писарука є досвід роботи за кордоном в системних банках, тому йому є що привнести в Райффайзен Банк Аваль. Плюс він розуміє, як працює вся банківська система України, оскільки він був першим заступником голови НБУ. Це великий досвід, який може бути затребуваний на благо Райффайзен Банку Аваль».

Лавренчук ще не оголосив, чим займатиметься далі, але він активно поєднував банківський бізнес з музичною творчістю. Йому не варто розраховувати на те, що місце голови НБУ незабаром стане вакантним. Новообраний президент Володимир Зеленський публічно пообіцяв, що не атакуватиме незалежність НБУ, голова якого Яків Смолій призначений парламентом на термін до 2025 року. Але навіть якщо б пост голови НБУ виявився вільним, наприклад, внаслідок скандалу на 18,3 млн грн з декларацією Смолія, ймовірність, що Зеленський зупинив би свій вибір на кандидатурі, яку Гонтарева запропонувала Порошенку (вони обидва ставали об'єктами критики Зеленського), складно назвати високою.