Запізніле рішення: чому санкції Росії не страшні для української економіки

Запізніле рішення: чому санкції Росії не страшні для української економіки

Росія оприлюднила список санкцій, до якого увійшли громадяни України та українські компанії. Незважаючи на те, що такі персональні санкції Росія запровадила вперше, відчутного негативного впливу на українську економіку не буде. Після початку військового конфлікту Росії з Україною велика частина бізнесу мінімізувала свою присутність на російському ринку.

Росія дозріла до санкцій

Учора вранці уряд Російської Федерації вперше з моменту відкритої агресії проти України в 2014 році запровадив економічні санкції проти українських фізичних та юридичних осіб. До списку санкцій потрапили 322 фізособи, серед яких політики (наприклад, спікер, голови й члени фракцій парламенту), чиновники, а також бізнесмени, такі як Костянтин Жеваго, Костянтин Григоришин, Галина та Олександр Гереги, Андрій Веревський, Геннадій Боголюбов, Сергій та Олександр Буряки, Леонід Черновецький, Олександр Ярославський.

Внесли до списку санкцій і 68 компаній, як українських, так і іноземних холдингових компаній, яким належать українські активи, наприклад, EastOne, Ferrexpo. У цьому переліку всього дві фінансові установи – Банк Кредит Дніпро, що належить Віктору Пінчуку, і страхова компанія «ІНГО Україна» Олександра Ярославського. Решта компаній – представники промисловості: АвтоКрАЗ, «Черкаський Азот», «Дніпроазот», «Рівнеазот», Вільногірський, Іршанський, Східний, Марганецький, Міжрічинський та Покровський ГЗК, «Запоріжкокс», ДПЗКУ, концерн «Галнафтогаз», «Комплекс Агромарс», «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», «Миронівський хлібопродукт», «Нібулон», «Укрспирт», «Кернел» тощо.

Список санкцій має два основних упорядника: постанову підписав прем'єр-міністр Дмитро Медведєв для виконання указу президента Володимира Путіна. Список затверджено «у відповідь на недружні й такі, що суперечать міжнародному праву дії України, пов'язані з впровадженням обмежувальних заходів проти громадян і юросіб Росії». «Принцип складання санкцій я б описав одним словом – помста. До нього увійшли всі українські публічні персони при владі, а також їхні бізнеси або бізнеси їхнього найближчого оточення. Жодних економічних інтересів, за винятком кількох позицій, там не простежується», – каже FinClub член Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.

Спеціальні економічні обмежувальні заходи передбачають блокування й заморожування безготівкових грошових коштів, бездокументарних цінних паперів і майна «санкційних осіб» на території Росії, а також заборону на виведення капіталу за межі Росії.

В Банку Кредит Дніпро відзначили, що санкції ніяк не вплинуть на їхню роботу. «Наша держава вже не перший рік перебуває в стані конфлікту з Російською Федерацією, тому більшість наших клієнтів вже давно знайшли як інші ринки збуту, так і контрагентів на альтернативних ринках. У зв'язку з цим обсяг операцій з РФ практично зійшов нанівець. Ніякого майна на території Росії у Банку Кредит Дніпро ніколи не було, тому ніякого негативного ефекту на бізнес дане рішення не чинитиме», – повідомили в прес-службі.

У СК «ІНГО Україна» відмовилися коментувати питання санкцій, оскільки питання коректніше адресувати власнику, проти якого запроваджено персональні санкції. Але на запит FinClub в групі DCH не відповіли. Віталій Шапран нагадує, що раніше СК «ІНГО Україна» багато ризиків перестраховувала в Росії. «Вони раніше були «дочкою» російського страховика («Інгосстрах». – Ред.), який спішно покинув наш ринок», – пояснив експерт.

Невелика втрата

Санкції можуть вплинути на роботу Kernel Holding. «У нього є частка в зерновому терміналі в порту Тамань. Компанія використовує порт для перевалки зернових, але в 2018 році віддала свою квоту на перевалку 1,8 млн т зернових третій особі. Від такої угоди «Кернел» отримав $7,8 млн і відобразив їх як інші операційні доходи. Хоча цей дохід не відображається компанією в показнику EBITDA за 2018 рік, але це приблизно 3,5% від EBITDA за цей період. На 2019 рік компанія підписала аналогічний договір про передачу квоти перевантаження зернових, але на 2 млн т, тому можна очікувати, що «Кернел» може втратити $8 млн через запровадження санкцій», – пояснює аналітик ІК Concorde Capital Андрій Передерей.

Вплив санкцій на бізнес інших підприємств може бути ще менше. «Питання впливу на економіку України залишається відкритим, хоча запровадження санкцій не повинно особливо відобразитися на економічній ситуації. Тому й негативних наслідків бути не повинно. Більшість підприємств зі списку не має активів у РФ, тому такі санкції можуть взагалі їх не зачепити», – каже Андрій Передерей.

Багатьох українських компаній, які мають бізнес в Росії, в списку не виявилося. Йдеться про широкий спектр бізнесів: від виробників міцного алкоголю до власників вугільних шахт.

Директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан зазначила FinClub, що списку російських активів українських компаній немає, тому оцінити можливі втрати не можна. За час військового конфлікту України з Росією українські підприємства, які тісно співпрацювали з Росією, переорієнтували бізнес на інші ринки збуту. «Раніше Росія вводила загальноекономічні санкції, тому компанії навчилися працювати в нових умовах», – пояснює експерт. Наприклад, Росія на початку 2016 року призупинила дію договору про зону вільної торгівлі з Україною, а пізніше заборонила транзит товарів з території України до Казахстану та Киргизії. «Це рішення закрило прямий наземний шлях для українських компаній в ці країни», – пояснила Вероніка Мовчан.

Віталій Шапран оцінює негативний вплив російських санкцій на економіку України не більше 0,1% від ВВП (близько 3 млрд грн. – Ред.). «Скоріше, це черговий крок на ускладнення відносин між обома країнами з видимим політичним відтінком», – резюмував експерт.

Вікторія Руденко