Родовід Банк вдруге збанкрутував: через сім років після попереднього краху банку НБУ увечері 25 лютого знову визнав його неплатоспроможним. «НБУ і Мінфін вирішили відмовитися від використання Родовід Банку, який з 2011 року виконував функцію санаційного банку», – йдеться в релізі НБУ. Центробанк вважає, що Родовід Банк не впорався з поставленими завданнями, але причини його неплатоспроможності не пояснив. А в Мінфіні заявили, що рішення про виведення Родоводу з ринку ухвалено на виконання Стратегії розвитку держбанків від 11 лютого.

Джерело, знайоме з ситуацією в Родоводі, розповіло FinClub, що формальною підставою для санації стала нездатність банку перерахувати НБУ черговий платіж в рахунок погашення кредиту рефінансування. Як раніше повідомляв FinClub, протягом 2016 року Родовід Банк мав повертати щомісячно по 388 млн грн. «Несплата стала підставою для визнання банку проблемним. Після цього НБУ і Мінфін вирішили не чекати 180 днів, а визнати Родовід неплатоспроможним вже зараз», – зазначив співрозмовник. У п'ятницю в банк запровадили тимчасову адміністрацію – до 25 березня. Уповноваженою особою Фонду став Віктор Куліш.

 

Квиток в один кінець

Створений в 1990 році банк «Персональний комп'ютер» перше десятиліття не привертав зовнішньої уваги. У 2004-му голова правління Денис Горбуненко знайшов для банку інвесторів – спортсменів Сергія і Василя Бубок. Для переорієнтації на роздрібний сегмент банк перейменували в Родовід, а в 2006 році залучили в його капітал 22 портфельних інвестора, серед яких був американський Farleon (5%), швейцарський UBS (5%) і DWS Investment (структура Deutsche Bank, 2,5%). До 2008 року по 30% акцій було у Дениса Горбуненка, його заступника голови Дмитра Єгоренка і віце-президента Сергія Дядечка, ще 10% – у Сергія Бубки.

Восени 2008-го Родовід Банк зіткнувся з фінансовими труднощами і звернувся до НБУ за рефінансуванням на 2,172 млрд грн, щоб достроково повернути депозити двом десяткам великих вкладників. Серед них були народні депутати і друзі Сергія Бубки. Допомога НБУ не допомогла банку утриматися на плаву, тому його топ-менеджери попросили Мінфін про докапіталізацію. Вже 16 березня 2009 року НБУ запровадив у Родовід Банк тимчасову адміністрацію і почалася підготовка до націоналізації: в липні в нього «влили» 2,808 млрд грн за 99,97% акцій. Надалі банк докапіталізувався для організації виплат вкладникам Укрпромбанку.

Перед націоналізацією статутний капітал Родовід Банку був зменшений до 783 тис. грн. В капітал у липні влили 2,808 млрд грн. У листопаді 2009 року було вирішено через каси Родоводу виплатити вклади населення в Укрпромбанку, тому в капітал банку внесли 5,6 млрд грн. У 2011 році Родовід докапіталізували на 3,95 млрд грн, з яких 3,835 млрд грн були передані в Ощадбанк, через каси якого поверталися депозити вкладникам Родоводу. Статутний капітал Родовіду склав 12,359 млрд грн і з тих пір не змінювався. Таким чином, на виплату вкладів держава витратила 9,435 млрд грн, на підтримку самого банку - 2,924 млрд грн.

У передвиборній президентській кампанії прем'єра Юлії Тимошенко Родовід Банк посів важливе місце: через його мережу виплачувалися вклади збанкрутілого Укрпромбанку. Після зміни влади в країні СБУ в травні 2010 року заарештувало тимчасового адміністратора банку Сергія Щербину за підозрою в організації виведення 340 млн грн з банку. Нова влада вирішила на базі Родоводу створити банк поганих активів – «санаційний банк». Перед ним держава поставила ключове завдання: повернути за п'ять років держкошти, спрямовані на підтримку банку.

Про можливість ліквідації Родовід Банку в Мінфіні говорили з вересня 2014 року: вже тоді було очевидно, що установа не може впоратися зі своїм завданням. Найбільшому кредитору – НБУ – Родовід повернув близько 600 млн грн, залишалося віддати ще 4,5 млрд грн. У наприкінці 2015-го Родовід попросив Нацбанк реструктуризувати борг, але регулятор відмовив у черговій відстрочці.

У вересні 2015-го заступник міністра фінансів Артем Шевальов заявив FinClub, що Мінфін «не бачить перспектив розвитку банку поганих активів, або санаційного банку, яким є Родовід». Кабмін 11 лютого вирішив, що «держава вийде з власності Родовід Банку протягом 2016 року». Від Мінфіну в I кварталі чекали «графіку виходу з капіталу банку».

Станом на 1 жовтня 2015 року активи Родоводу становили 8,4 млрд грн, з яких 3,9 млрд грн – інвестиційна нерухомість, 3,26 млрд грн – інші фінансові активи. Заборгованість клієнтів – 38 млн грн, плюс резерви – 6,3 млрд грн. Зобов'язання банку складають 5,2 млрд грн, з яких 4,9 млрд грн – заборгованість перед банками. За інформацією FinClub, 4,4 млрд грн з них – це заборгованість перед НБУ. Збиток банку за дев'ять місяців склав 121,6 млн грн.

Не впорався із завданням

Ідея «санаційного банку» провалилася. «По-перше, на законодавчому рівні так і не було створено механізмів передачі та реалізації проблемних активів банків держсектора, що необхідно для ефективної роботи санаційного банку. По-друге, як санаційний банк Родовід показав низьку результативність роботи з власними активами. Протягом діяльності банку як санаційного його доходи покривали лише витрати, держава не мала жодних дивідендів», – стверджують в НБУ. Наявність величезної кількості проблемних активів – 92% – потребувала б у майбутньому чергових фінансових вливань держави.

Одна з версій причин неефективної роботи банку – його менеджмент був близький до екс-нардепа Юрія Іванющенка. «Це дивно, але після Революції Гідності Мінфін не міг змінити голову банку», – обурювався банкір, близький до керівництва Мінфіну. «Навіть якби в законодавство були внесені зміни, що регулюють роботу санаційного банку, очікуваного ефекту Мінфін все одно не отримав би. Голова правління Юрій Райтбург усіляко саботував усі ініціативи. З його боку велася робота в судах, але суми, які банк платив юристам, є необґрунтовано завищеними», – розповіло FinClub джерело, знайоме з ситуацією в банку. «Наприкінці року ми затвердили бюджет банку на 2016 рік, максимально скоротивши усі витрати. По суті, ми погодили лише витрати на виплату зарплати співробітникам», – заявив заступник міністра фінансів Артем Шевальов, який є головою наглядової ради Родовід Банку.

Юрій Райтбург прийшов у Родовід 3 вересня 2010 року – став тимчасовим адміністратором після Миколи Онищенка. До цього пан Райтбург очолював підконтрольні Юрію Іванющенку і Івану Аврамову Західінкомбанк і «ТК Кредит» (обидва ліквідуються). Рік потому НБУ призначив Юрія Райтбурга на п'ять років головою правління з 16 вересня 2011-го. Мінфін безуспішно намагався змінити голову банку, але той відмовлявся добровільно залишити свою посаду до 16 вересня 2016 року. У міністерства увірвався терпець – ніхто не став чекати.

За словами джерела в Мінфіну, усі проекти, які керівництво банку пропонувало реалізувати на базі Родовід Банку, були скоріше девелоперськими, ніж банківськими. «Наприклад, він пропонував побудувати на Оболоні житловий комплекс і через Державну іпотечну установу продавати в ньому квартири. Не зовсім зрозуміло, як така робота пов'язана з роботою санаційного банку», – говорить Артем Шевальов. Ділянку площею 113 га Родовід стягнув у власність з позичальника.

Феміда не знайшла винних

З 2010 року Родовід Банк є фігурантом цілої низки судових процесів, які стосувалися виведення коштів з банку. Близько 40% корпоративного кредитного портфеля (2,5 млрд грн) припадали на підприємства Group DF Дмитра Фірташа: кредити під заставу акцій «Кримсоди», кредит компанії «Баски Плюс – 2004 Рік» під заставу ділянки на Оболонській набережній площею 113 га, кредит банку «Кліринговий дім» на 500 млн грн, кредити виконавчого директора Юрія Борисова.

«Наприкінці червня 2009 року Олександр Шепелєв (народний депутат. – FinClub) повідомив керівництву Родовід Банку про те, що він є неофіційним куратором банку від Кабміну, і всі питання фінансово-господарської діяльності та кадрової політики банку потрібно узгоджувати саме з ним. Він зайняв кабінет навпроти кабінету Сергія Щербини на шостому поверсі центрального офісу Родовід Банку, як місце постійної роботи, і з червня 2009 по квітень 2010 року здійснював загальне керівництво діяльністю банку, але без права підпису», – йдеться в матеріалах справи. Юридичній фірмі «Бріарей», яку Сергію Щербині рекомендував пан Шепелєв, вдалося повернути банку 113 га землі за комісію в 300 млн грн.

13 травня 2010 року Сергія Щербину було затримано співробітниками СБУ в рамках порушеної кримінальної справи «щодо групи осіб, які вчинили розтрату коштів Родовід Банку в особливо великих розмірах». І вже 18 травня його було звільнено з посади адміністратора банку. Нове керівництво Родовід Банку вирішило, що сума оплати за послуги фірми «Бріарей» є завищеною, і в суді оскаржила договір між сторонами, пославшись на те, що на момент укладення договору Родовід був державним і, отже, розпоряджався державними коштами. Тому він був зобов'язаний провести тендер для вибору підрядника, що не було зроблено.

У квітні 2015 року Вищий госпсуд визнав недійсним договір між Родоводом і фірмою «Бріарей», що дозволяє банку стягнути кошти з юрфірми. З іншого боку, 113 га землі – основний ліквідний актив банку, який держава не має права втратити. «Цей актив під арештом. Але виручених від його продажу коштів буде достатньо для погашення заборгованості перед усіма кредиторами банку», – вважає Сергій Щербина. За його оцінками, вартість ділянки становить $500 млн, а мінімальна сума, яку можна за неї отримати, – 10 млрд грн.

Втім, юристи не такі оптимістичні. «Як показує практика, гроші, вкладені в націоналізацію банків, не повертаються до бюджету. Оболонська земля, яку банк з великими труднощами відсудив, швидше за все, буде продана «потрібним» інвесторам за копійки. Серед покупців можуть бути, наприклад, девелоперські компанії, наближені до КМДА», – вважає старший партнер адвокатської компанії «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець.

Олександр Шепелєв фігурує в іншому кримінальному виробництві: він підозрюється в розкраданні коштів Родовід Банку і скоєнні ряду злочинів, зокрема організації умисного вбивства, замаху на умисне вбивство, привласненні та розтраті чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, втечі з-під варти. Екс-депутата 19 березня 2015 року затримали в РФ, а 21 березня було винесено постанову про його екстрадицію. 6 квітня ГПУ звернулося із запитом про видачу екс-депутата, але він досі знаходиться в Росії.

Ще один проблемний позичальник – компанія «Мостобуд» екс-депутата Партії регіонів Володимира Продивуса. Родовід в 2010 році відкрив їй кредитну лінію на 1,55 млрд грн і перерахував 560 млн грн. Борг «Мостобуду» перед банком на 7 жовтня 2014 року склав 1,486 млрд грн. А Вищий господарський суд в липні 2015 року залишив в силі рішення суду апеляційної інстанції про повернення Родовід Банку 283 млн грн, незаконно отриманих ЗАТ "Укргаз-Енерго" Дмитра Фірташа.

За усі роки ніхто так і не поніс покарання, а гроші в банк не були повернуті. У вересні 2011 року в Шевченківському суді Києва відкрито справу № 1-1710/11 на кримінальне провадження, свідками за якою були Сергій Щербина, Денис Горбуненко, Василь Пасічник, Анатолій Шаповалов, Володимир Стельмах, Надія Ремізовська, Юрій Дрібноход. У цій справі досі не ухвалено жодного рішення, а 24 лютого закінчився п'ятирічний термін повноважень судді Олени Радчикової. Найімовірніше, воно буде відправлено на додаткове розслідування після призначення нового судді, вважає керуючий партнер юридичної фірми "Антика" Олексій Кот.

Сергій Щербина впевнений, що з банку можна повернути хоча б частину коштів. «Перед чинним керівництвом не стояли завдання повернення боргів і приведення банку до нормального стану», – вважає Сергій Щербина. «Я хочу зробити акцент на тому, що запровадження тимчасової адміністрації не означає припинення усіх виробництв, в яких фігурує банк. Розслідуванням займатиметься прокуратура. Якщо є можливість повернути хоча б якусь частину коштів, це треба зробити», – кажуть в Мінфіні.

Вікторія Руденко, Руслан Чорний

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.