Обмеження МЕРТ у зовнішній торгівлі необхідно терміново скасувати

Обмеження МЕРТ у зовнішній торгівлі необхідно терміново скасувати

В Україні вже півроку діють нові правила валютного регулювання. Головною метою змін законодавства було скасування застарілих обмежень для бізнесу і населення при роботі з валютою. Революційний закон «Про валюту і валютні операції» відкрив шлях для повної валютної лібералізації та свободи під гаслом «Дозволено все, що не заборонено». Але на практиці він не спрацював ідеально, розказує заступник голови правління ПУМБ Артур Загородников (рос.).

У лютому Національний банк вчасно і професійно реалізував новації закону через власні нормативні акти і створив практичні механізми для втілення норм закону у життя. За цей час зроблено чимало. Банки, як уповноважені органи валютного нагляду, практично імплементували нові правила для своїх клієнтів, Національний банк розробив і оприлюднив дорожню карту поетапного скасування низки обмежень, а клієнти почали відчувати створені переваги.

Однак деякі регуляторні органи нібито не чули про лібералізацію. Аргументами для іншого трактування стали вимоги 37-ї статті закону «Про зовнішньоекономічну діяльність». Положення статті передбачають накладення санкцій за порушення зовнішньоекономічної діяльності вітчизняними та іноземними компаніями. Де-юре зазначені норми були скасовані із прийняттям нового закону «Про валюту і валютні операції». Але на практиці ці норми продовжують застосовуватися, штучно накладаючи обмеження на зовнішньоекономічну діяльність підприємств при виконанні валютних контрактів.

Мінекономрозвитку (МЕРТ) чомусь продовжує ведення реєстру компаній, до яких застосовані обмежувальні санкції. Крім цього, компанії, які знаходяться у цьому реєстрі, зобов’язані кожного разу отримувати індивідуальні ліцензії МЕРТ на проведення окремої операції. Аналогічні ліцензії мають отримувати також компанії, що планують здійснення операцій на користь нерезидентів, включених до переліку компаній, до яких застосовано спеціальні санкції.

Станом на лютий (закон «Про валюту і валютні операції» набув чинності 07.02.2019) в санкційному списку залишалося більше 13 тис. вітчизняних компаній і близько 16 тис. фірм нерезидентів. В усіх зазначених компаніях та їхніх контрагентах автоматично виникає необхідність отримувати індивідуальні дозволи міністерства.

Треба зазначити, що спеціальні санкції не розповсюджуються на компанії, які могли порушити діючі вимоги після лютого 2019 року. Це порушує базові принципи створення рівних умов для ведення бізнесу і не сприяє розвитку чесної та добросовісної конкуренції на ринку.

Останнім часом банки отримують чисельні скарги від клієнтів на складну систему отримання дозволів МЕРТ, а також на доцільність отримання таких дозволів взагалі. Банки розуміють таку позицію бізнесу, враховуючи, що самі виступають агентами валютного нагляду і несуть відповідальність перед НБУ за виконання і нагляд за операціями своїх клієнтів. Завдяки новим нормативним документам НБУ зараз кожна клієнтська операція ретельно аналізується банками на відповідність контрактним умовам, стандартам валютного законодавства і вимогам фінмоніторингу. І лише за результатами такого прискіпливого аналізу приймається остаточне рішення щодо проведення операцій.

В цьому контексті логічним є запитання: яка користь для бізнесу і держави продовжувати дію санкційного реєстру та індивідуально ліцензувати бізнес при проведенні кожної операції? На наш погляд, додатковий контролюючий орган в особі МЕРТ дублює окремі функції податкових органів. Клієнти вимушені обмежувати власні операції, що стримує розвиток бізнесу, перешкоджає залученню інвестицій в економіку країни і не сприяє підвищенню довіри до державних органів, а також ставить під сумнів дієздатність нових прогресивних законів.

Тому необхідно переглянути діючі вимоги і в стислі строки скасувати застарілі санкційні реєстри та індивідуальне ліцензування компаній. Впевнений, що це не призведе до зниження контролю, а, навпаки, сприятиме масштабуванню зовнішньоекономічної діяльності, припливу інвестицій в країну і відновленню довіри бізнесу до державних органів.

Підписуйтесь на новини FinClub в TelegramViberTwitter і Facebook.