Ключі на стіл
У парламенті триває пошук варіантів вирішення проблеми неплатоспроможних позичальників. Громадянам, які не в змозі обслуговувати свої іпотечні кредити, дозволять повністю погасити борг шляхом передачі банку застави. Така ініціатива прописана в поданому вчора законопроекті № 2037а депутата Олександра Фельдмана (позафракційний). У законі «Про іпотеку» запропоновано вказати право позичальника-фізособи передати банку предмет іпотеки – житловий будинок або квартиру. Після цього банк зобов'язаний буде припинити нарахування відсотків за кредитом, штрафів та пені. Кредитна заборгованість вважатиметься повністю погашеною за рахунок вартості іпотеки.
Кредит буде погашено, навіть якщо вартість нерухомості буде менше суми позики, а також – якщо більше. Усі збитки і прибутки бере на себе банк, а клієнт повністю звільняється від боргу. «Законопроектом пропонується ввести принцип: не можеш платити – поверни ключі банку. Після цього фінансова установа зможе задовольнити вимоги до позичальника за рахунок вартості предмета іпотеки», – пояснює автор проекту. Депутат давно лобіює цю ідею. Він її запропонував в березні 2014-го відразу після початку неконтрольованої девальвації гривні, але парламент VII скликання не розглянув проект.
Ідентичну норму включено в законопроект № 1558-1 про конвертацію валютних позик в гривню, який парламент до кінця червня має розглянути в третьому читанні. Однак у цьому законопроекті йдеться тільки про валютні кредити, і до того ж можливість повернути заставу з'являється тільки після конвертації кредиту. А в разі провалу законопроекту № 1558-1, на що розраховують банки, депутати можуть найменш спірні норми подати у вигляді нових законопроектів. Ця норма також схожа на основну ідею законопроекту про банкрутство фізичної особи.
Клієнтські вимоги
Банкіри визнають, що у них достатньо проблем з позичальниками, які не можуть платити за кредитами. Багато хто з них відмовляються повернути банку заставу, бо зараз її ціна нижча за суму боргу. Тому в разі «втрати» нерухомості позичальник залишається винен банку. «Наші клієнти вже обурюються і просять прийняти вже хоч якесь грамотне з фінансової точки зору рішення, адже щомісяця з'являються усе нові й нові проекти законів, кожен з яких завдає ще більшої шкоди як банківській системі, що перебуває, напевно, у найбільшій кризі за весь час існування країни, так і звичайним клієнтам, які не можуть домовитися з банками. Ми багато говоримо про необхідність залучення іноземних інвестицій в економіку країни і при цьому постійно змінюємо правила гри», – нарікає співрозмовник FinMaidan в одному з банків.
Позичальники використовують різні методи виведення застав з-під іпотеки: самовільне збільшення площі, розділ предмета іпотеки на кілька об'єктів, отримання декількох свідоцтв на право власності, і, як наслідок, зникнення за документами предмета іпотеки в первісному його вигляді. «Протягом життя кредиту банки періодично переглядають вартість заставного майна. І вартість може бути переглянута як у бік зниження, так і в бік підвищення, у разі проведення якісних поліпшень предмета іпотеки», – зазначає начальник управління організації кредитування фізосіб банку «Хрещатик» Олена Трояновська. Якщо предметів іпотеки було декілька і їх вартість істотно зросла, позичальник може звернутися до банку з проханням зменшити кількість заставних об'єктів. «Продаж об'єкта застави завжди відбувається виходячи з ринкової вартості на момент реалізації, а не тієї вартості, яка була визначена на момент передачі в іпотеку», – говорить вона.
При цьому банки не зацікавлені ставати власниками великої кількості квартир і будинків, які їм складно продавати. «Для нас це непрофільний бізнес. Ми не є агентством нерухомості, і це будуть додаткові витрати та збитки», – обурений директор департаменту ризиків одного з банків з європейським капіталом.
Рейтинг понад усе
Нацкомфінпослуг опублікувала доопрацьований проект розпорядження «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Держфінпослуг», яке має змінити правила розміщення резервів страховиків. Робота над документом тривала з середини квітня, але подані пропозиції учасників ринку і профільних асоціацій регулятор врахував на свій розсуд.
Національна комісія пропонує, що «не менше 25% страхових резервів повинні бути представлені страхувальником держоблігаціями України та/або депозитами і борговими цінними паперами, розміщеними в банках, більше 50% корпоративних прав яких належать державі, та/або борговими цінними паперами міжнародних фінансових організацій». «Враховуючи нестабільність приватних банків, ми вважаємо, що пропозиція регулятора цілком виправдана. Але з іншого боку – а наскільки є надійною сама держава? Чи матимуть гарантії повернення грошей страхові компанії у разі банкрутства банку та/або дефолту за ОВДП? У такому випадку розміщення грошей у держбанку або ОВДП – це вже не результат самостійного рішення страхової компанії, за який вона несе відповідальність, а примусова дія», – попереджає фінансовий директор страхової компанії «PZU Україна» Наталія Маркова. Цю норму регулятор пропонує увести тільки до 1 січня 2017 року.
Вводиться нова вимога до резервів залежно від рейтингу банків. Зараз частка коштів СК в одному банку не повинна перевищувати 20%. Регулятор пропонує залишити такий ліміт для банків з кредитним рейтингом не нижче «А-» за національною рейтинговою шкалою, а за міжнародною шкалою – не нижче рівня «Ba» у Moody's, «BBВ-» – Standard & Poor's, «BBВ-» – Fitch. Якщо рейтинг банку нижче цих рівнів, то в ньому можна зберігати не більше 10% страхових резервів. «Така зміна обмежить альтернативу у виборі банку – на сьогодні заявлений рейтинг має лише невелика частина банківського сектора», – говорить фінансовий директор СК «Альфа Страхування» Олена Сабаріна. Крім того, в резервах не можна буде враховувати активи, «розміщені в банку, щодо якого прийнято рішення Національного банку про віднесення його до категорії неплатоспроможних». І тоді запровадження тимчасової адміністрації буде призводити до різкого падіння резервів СК. Компанії хотіли б отримати перехідний період, аби «на папері» розтягнути фіксування втрат. «Якийсь період кошти повинні використовуватися для покриття хоча б у певному відсотку», – вважає Наталія Маркова.
Зміни будуть стосуватись і вкладень в інструменти фондового ринку. Як і раніше, сукупно в них можна буде інвестувати не більше 40% страхових резервів. Але частку акцій знижено з 30% до 10%, а частку акцій одного емітента – з 10% до 3%. Облігації українських емітентів, як і раніше, можна буде купувати на 30% страхових резервів, а облігації одного емітента – на 10%. Але в разі зниження рейтингу облігацій емітента нижче інвестиційного рівня за національною рейтинговою шкалою СК зобов'язана буде скоротити частку вкладення до 3%.
Час на перехід
Регулятор практично не врахував побажання учасників ринку, скаржаться вони. Не запропоновано перехідний період для зміни структури резервів за новими правилами. «Під час кризи інші регулятори, зокрема Нацбанк, йдуть назустріч учасникам ринку, дозволяючи певні порушення нормативів. Для страховиків це дуже важливо: наші гроші лежать у банках, і часто виникає ситуація, коли оперативно перерозмістити їх в інших кредитних установах досить проблематично», – пояснює голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський. Дострокове розірвання депозиту з метою його переведення в банк з більш високим рейтингом призведе до фінансових втрат страховика, оскільки в цьому випадку вкладник втрачає майже усі нараховані йому відсотки. Депозит у банку без рейтингу зовсім не буде враховуватись у резервах. А зі 130 діючих банків, наприклад, лише 15 мають рейтинг не нижче «А-» за національною рейтинговою шкалою від колишнього монополіста ринку – агенції «Кредит-Рейтинг».
Проблеми виникнуть і з необхідністю зменшити частку акцій у портфелі: ліквідність фондового ринку дуже низька, і складно продати навіть «блакитні фішки», не те що неліквідні цінні папери. «Зміна вимог впливає на структуру активів, якими покриваються страхові резерви, і якщо і потрібно їх проводити, то в максимально лояльні для страхових компаній терміни, з урахуванням перехідних положень», – стверджує Олена Сабаріна. Втім, Наталія Маркова вважає, що компанії, які відповідально підходили до формування резервів, труднощів не матимуть: «Наприклад, ми не помічаємо складнощів з пересилкою коштів між банками, з якими співпрацюємо. Для хороших надійних банків це не проблема».
Уряд прагне популяризувати програму з енергоефективності, запущену восени. Ставку влада зробила на Ощадбанк, позичальники якого отримують компенсацію з держбюджету в розмірі до 30-40% від суми кредиту. Інші держбанки проявляють мінімальну активність. Попит може посилити додаткова грошова підтримка місцевої влади.
Кредити для найменших
Ощадбанк підвів проміжний підсумок кредитування з держпідтримкою купівлі твердопаливних котлів, енергоефективного обладнання і матеріалів для утеплення житла. З осені 2014 року до початку літа 2015-го держбанк видав 3892 кредити на загальну суму 69 млн грн. При цьому 3476 кредитів на суму 60 млн грн були видані на купівлю котлів, що працюють на альтернативних видах палива, ще 416 кредитів на суму близько 8 млн грн – на придбання матеріалів для термомодернізації будинків. Майже усі кредити отримали громадяни, які проживають у приватних будинках і квартирах у багатоквартирних будинках. Середня сума роздрібного кредиту – трохи менше 18 тис. грн. Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків отримали всього дев'ять кредитів.
Держпрограма була запущена в Ощадбанку в жовтні. Спочатку кредити видавалися тільки на купівлю твердопаливних котлів. Але в травні 2015-го програму було розширено: кредити тепер можна витратити на заміну вікон або системи опалення, а також на встановлення лічильників. Крім того, з часом до програми підключилися Укргазбанк і Укрексімбанк. В Укргазбанку повідомили, що до 4 червня за програмою «Теплий дім» видано фізособам 30 кредитів загалом на 730 тис. грн. Середня сума кредиту – 24,3 тис. грн. В Укрексімбанку від коментарів відмовилися.
Програми кредитування в трьох держбанках уніфіковані. У борг дають від 10 тис. до 50 тис. грн приватним особам і від 20 тис. грн – співвласникам багатоквартирних будинків, але не більше 30 тис. грн на одну квартиру. Вартість фінансування – 25% річних, плюс 3% – плата за видачу кредиту (10-процентний початковий внесок). Кредит надається на термін до трьох років для фізосіб і до п'яти років – для ОСББ. Держава компенсує фізособам до 30% суми кредиту, ОСББ – до 40%. Але ці гроші надходять відразу на рахунок позичальника в банку і лише після того, як він надасть документи про проведені роботи з енергоефективності. Фактично компенсація від держави повністю покриває витрати на обслуговування кредиту.
Перспективи без кордону
В Ощадбанку не розкривають, яку суму планують видати в цьому році за програмою «Ощадний дім». Не готові щось прогнозувати і в інших двох держбанках. На початку квітня віце-прем'єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко заявив, що обсяг спільної з Ощадбанком програми складе 1,57 млрд грн, з яких 1,23 млрд грн – кошти Ощадбанку, а 340 млн грн буде виділено з держбюджету.
Вже 8 квітня Кабмін прийняв постанову № 177, якою направив Мінрегіонрозвитку в 2015 році кошти в обсязі 495,72 млн грн на заходи «Державної цільової економічної програми енергоефективності та розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2000-2015 роки». Постановою № 231 обсяг фінансування енергоефективності визначено у 102,52 млн грн.
Проте охочих отримати кредит може бути більше, ніж держбанки здатні видати. «В Україні налічується 239 тис. багатоквартирних будинків, з яких 80% потребують тепломодернізації. При цьому тільки 7% об'єднані в ОСББ. А саме для ОСББ умови програми найбільш вигідні. Держпрограма стимулювання до впровадження енергоефективних заходів шляхом відшкодування частини суми кредиту є безпрецедентною за своїми умовами і надзвичайно важливою для забезпечення енергобезпеки країни», – вважає голова правління Ощадбанку Андрій Пишний. Банкір повідомив, що раніше експерти оцінювали потребу в інвестиціях в тепломодернізацію у 300 млрд грн. «Але після того як ми отримали перший досвід, можемо говорити про суму в межах $50 млрд», – сказав Андрій Пишний.
За чужий рахунок
Інші банки не поспішають запускати спеціалізовані програми кредитування. «Це дуже вузькоспеціалізований продукт. Якщо клієнт хоче поміняти вікна або утеплити квартиру, він може скористатися таким нашим стандартним продуктом, як кредит готівкою. Ставка за ним, безумовно, вища, ніж за держпрограмою, але держбанки висувають до позичальників жорсткіші вимоги. Наприклад, враховують тільки офіційні доходи. Ми ж більш лояльні до наших клієнтів», – розповіли в одному з банків – лідерів з видачі кредитів готівкою. Ставка за кредитами готівкою коливається від 35% до 80% річних.
Один із способів популяризації держпрограми – підключення до неї облрад. «В середньому в кожній області було видано по 2,4 млн грн кредитів, при цьому найбільший обсяг – на Львівщині, 12,3 млн грн», – розповів голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук. За його словами, в цьому регіоні діє програма, за якою з місцевого бюджету компенсується 20% з 25% ставки за кредитом. Це збільшує чергу за кредитами у Львівській області. Тому навіть у Києві та області, де фізособи частіше беруть кредити і на більші суми, поки видано кредитів на придбання твердопаливних котлів на загальну суму вдвічі меншу – 6 млн грн. Влада буде «вимагати» від регіонів переймати «передовий» досвід. За словами пана Савчука, вже 9 областей підписали меморандум про готовність приєднатися до держпрограми. «Наше завдання – залучити до неї всі регіони», – сказав він.
Банк Януковича позбавили порятунку
Вчора у Фонді гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) фактично визнали зрив можливості відновити роботу одного з неплатоспроможних банків – Всеукраїнського банку розвитку. Установа сина колишнього президента-втікача Віктора Януковича була фінансово стабільною, і лише введення міжнародних санкцій проти Олександра Януковича дозволило НБУ визнати її неплатоспроможною. Тимчасова адміністрація працювала в банку з 28 листопада 2014-го до 27 лютого 2015-го, після чого її було продовжено на місяць. Вже 4 березня Антимонопольний комітет дозволив ТОВ «Екосіпан» отримати контроль над ВБР.
Компанія «Екосіпан» відома як власник банку «Михайлівський». Крім дозволу АМКУ, потенційний інвестор також домігся згоди на купівлю 100% ВБР від комісії НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків. Для виконання умов конкурсу «Екосіпан» направила гарантійний внесок у ФГВФО на 50 млн грн. Але ФГВФО не уклав договір і не продав їй ВБР.
У ФГВФО розповіли, що продаж банку неможливо здійснити через судові розгляди щодо його колишнього власника. «ВБР був одним з банків, який виводили з ринку не з причини неплатоспроможності, а через кримінальні справи проти його власника. Це живий банк з прибутком. Ми почали шукати для нього інвестора – їх було три, але тільки один в результаті подав заявку. Ми довго мучилися з оцінкою банку: консультанти вийшли на 160-170 млн грн, кінцева ціна склала 201 млн грн. НБУ видав дозвіл на купівлю, а покупець заплатив 50 млн грн гарантованого внеску. Але потім виявилося, що акції банку арештовані. Прокуратура повідомила, що це було зроблено в рамках розгляду щодо активів "Сім'ї"», – розповів директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін.
Заборона на ліквідацію
Термін повноважень тимчасового адміністратора ВБР завершувався 27 березня, але 31 березня ФГВФО заявив, що повноваження адміністратора продовжені до «дня отримання Фондом рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ВБР» – тобто безстроково. Вже минуло більше двох місяців, але НБУ не зміг відкликати ліцензію. Інвестор звернувся з позовом до суду з метою заборонити НБУ приймати рішення про ліквідацію ВБР і якимось чином інформувати про це ФГВФО.
Спочатку компанія «Екосіпан» зажадала від Господарського суду Києва змусити ФГВФО укласти з нею договір. Але 27 і 30 березня суд повернув документи позивачеві без розгляду. А 31 березня інвестору відмовили в Окружному адміністративному суді Києва, в якому не прийняли забезпечувальний захід у вигляді заборони Фонду пропонувати НБУ почати ліквідацію ВБР. Але вже 1 квітня забезпечувальний захід прийняв Госпсуд Києва: він заборонив НБУ відкликати ліцензію та ліквідувати ВБР.
Суд став на бік позивача, оскільки ліквідація банку зірвала б угоду. «Оскільки План врегулювання передбачає продаж неплатоспроможного ВБР шляхом продажу акцій банку, ліквідація ВБР стосується предмету суперечки. У разі ліквідації банку буде анульовано випуск акцій, тому невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання Плану врегулювання та рішення Госпсуду про визнання договору купівлі-продажу ВБР», – йдеться в рішенні.
Після цього «Екосіпан» вимагала від суду визнати договір з ФГВФО від 27 березня «підписаним» і визнати її право власності на акції ВБР номінальною ціною 567,5 млн грн. «Екосіпан» подавала позови, але суд повертав їх. До справи на початку травня підключалася ГПУ, потім Фонд оскаржив забезпечувальну міру і 12 травня вирішив повернути інвестору гарантійний внесок, а «Екосіпан» безуспішно оскаржувала це рішення. Крапку в конфлікті 26 травня поставив Київський апеляційний госпсуд, який зробив висновок про безпідставність забезпечувального заходу і скасував його. Це дало НБУ право оголосити про ліквідацію банку. Але регулятор поки ним не скористався.
У компанії «Екосіпан» і банку «Михайлівський» не змогли прокоментувати ситуацію. У ФГВФО вже можуть констатувати, що операція з купівлі ВБР зірвалася. «Тепер є два варіанти виходу з ситуації: НБУ прийме рішення про ліквідацію банку або фантастичний варіант – покупець доведе свою правоту. Але покупець вже сказав нам, що йому ця угода не потрібна. Ми повернули йому 50 млн грн внеску. І, швидше за все, банк буде ліквідовано, – говорить Костянтин Ворушилін. – Фонд від цього не виграв, тому що ми не отримали 201 млн грн, бюджет теж не виграв». Генпрокуратура у разі ліквідації ВБР взагалі нічого не отримає.
Малоприваблива інвестиція
Низький інтерес інвесторів до неплатоспроможних банків очевидний. Від початку 2014 року збанкрутувало 49 банків – шляхом купівлі-продажу не врятований жоден з них. Був один випадок продажу інвестору перехідного Крісталбанку, створеного на основі Терра Банку. «Рішення про санацію необхідно приймати вчасно, не чекаючи, поки акціонери проблемного банку все виведуть з нього. Оскільки реальних механізмів у НБУ і ФГВФО немає, їх основним завданням має стати допомога реальним учасникам ринку», – зазначає президент Альфа-банку (мав намір прийняти активи і пасиви Банку Форум) Олександр Луканов.
Продаж збанкрутілих банків частинами є також дуже непростою справою. Активи 38 ліквідованих установ оцінені в 32,6 млрд грн. ФГВФО поки вдалося виручити від продажу активів 19 неплатоспроможних банків усього 223 млн грн. Банки, яким цікаві такі вкладення, не поспішають. «Ми розглядаємо можливість купівлі активів неплатоспроможних банків. Але треба добре розуміти, що конкретно ми купуємо», – говорить голова правління Кредобанку Дмитро Крепак.
Проте історія з ВБР має далекосяжні наслідки. 27 квітня до Ради був поданий законопроект №2742, ухвалення якого очікується найближчим часом. Цим документом, зокрема, вносяться зміни у Господарський процесуальний кодекс, Цивільний процесуальний кодекс та Кодекс адміністративного судочинства. В них буде прописана заборона судам зупиняти рішення і акти НБУ шляхом забезпечення позову, також стане неможливою заборона НБУ здійснювати певні дії.
Валюта під лімітом
Національний банк затягує скасування антикризових обмежень на валютному ринку і спрощення доступу українців до своїх коштів у банках. Майже усі нинішні ліміти і заборони від сьогодні продовжені ще на три місяці – до 3 вересня. «Спільно з фахівцями з МВФ ми склали дорожню карту за плавного зняття обмежень», – пояснив заступник голови НБУ Олег Чурій.
На депозитному ринку буде тільки одне послаблення: ліміт на видачу готівкових коштів у національній валюті з банківських рахунків підвищено з 150 тис. грн до 300 тис. грн на добу на одного клієнта. «Ситуація на депозитному ринку останніми місяцями є позитивною. Є зростання вкладів у національній валюті і, останнім часом, в іноземній», – повідомив Олег Чурій. У квітні портфель вкладів фізосіб у національній валюті зріс на 4,2 млрд грн, тоді як в іноземній валюті, навпаки, впав на $231 млн. Дані за травень Нацбанк ще не опублікував.
Обмеження щодо суми повернення гривневих депозитів стосується невеликої частки вкладників, які, складаючи менше 1% усіх клієнтів, зберігали в банках близько третини усіх залучених банками у населення вкладів. Більшість українців з цим лімітом у 150 тис. грн ніколи не стикалася: за даними Фонду гарантування вкладів фізосіб, середня сума депозиту складає всього 9017 грн.
Однак все літо продовжуватиме діяти ліміт на зняття грошей з валютних рахунків у розмірі 15 тис. грн в еквіваленті на добу (за офіційним курсом це $690 або 645 євро). Діятиме надалі також обмеження купівлі готівкової валюти сумою до 3 тис. грн. «Зняття цього ліміту поки перенесено на більш дальній термін. Не думаю, що це відбудеться найближчим часом», – визнав Олег Чурій. На НБУ не вплинуло навіть те, що це банки вже кілька місяців скуповують валюту у населення, а не навпаки: чистий продаж валюти населенням у травні склав $177 млн. У Нацбанку вчора не змогли пояснити, що саме має статися, аби регулятор назвав ситуацію на ринку стабілізованою і повністю скасував усі обмеження.
Банки не дочекалися
Крупні банки виступали проти обмежень. Згідно з опитуванням Незалежної асоціації банків, такої позиції дотримувалися 60% її учасників, а 25% виступали за часткове зняття лімітів. «Процес скасування обмежень повинен бути поступовим, оскільки одночасне скасування всіх обмежень на проведення операцій з готівкою може мати негативний ефект для ліквідності банків. Першочерговим є скасування обмежень на зняття гривневих і валютних коштів. Це сприяло б поверненню довіри населення до банків», – вважає координатор комітету з питань грошово-кредитної політики та валютного регулювання асоціації Галина Литвин.
Громадяни чекали скасування обмежень на операції з валютою, тому що вони є особливо жорсткими. «Середній розмір депозитів у нас близько 70 тис. грн, тому їх обмеження для більшості вкладників не було критичним, в основному очікування населення стосувалися лімітів на купівлю валюти», – зазначила начальник відділу депозитних продуктів і поточних рахунків Укрсоцбанку Ірина Стрепетова.
Правила роботи на міжбанку спрощуються дуже повільно і несуттєво. Зараз юрособа може вийти на міжбанк для купівлі валюти, тільки якщо у неї на рахунку є менше $10 тис. Цей ліміт буде підвищено до $25 тис. Документальне підтвердження імпорту потрібне при сумі закупівлі вище $50 тис., а не $25 тис.
Проблеми обмеженості
Поки ж продовження цих обмежень створює проблеми не тільки для клієнтів, але й для фінустанов. «Для банків, які мають проблеми з ліквідністю, продовження вищевказаної норми позитивно впливає на вирішення їхніх проблем. У той же час для ліквідних банків це такий собі невдалий жарт: населення забирає кошти з цих установ не тому, що не довіряє їм, а виходячи з того, що в разі крайньої необхідності негайно отримати велику суму грошей буде неможливо. Скасування цієї норми позитивно б вплинуло на стабілізацію валютних портфелів і навіть стимулювало їх нарощування», – впевнена директор департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку Орися Юзвишин.
Тому банкіри розраховують на поступове скасування не тільки гривневих, але й валютних лімітів. «Підвищення лімітів зняття гривневих коштів з рахунків може стати першим кроком для лібералізації та інших правил. Адже зараз клієнтові простіше працювати з гривнею: якщо він хоче зробити крупну покупку, йому не обов'язково знімати готівку з рахунку. Нацвалюту можна перерахувати і за квартиру, і за машину. Навіть якщо купівля здійснюється на вторинному ринку, потрібну суму можна перевести на особистий рахунок фізособи і придбати ту ж машину, що була у використанні, – говорить член правління ОТП Банку Володимир Мудрий. – С валютою так вчинити не можна: її не можна перекинути на картковий рахунок третьої особи, як і поповнити доларами чужий рахунок. Тому й потрібно знімати валюту в касі».
Ключовим питанням вчорашнього засідання парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності стала підготовка до третього читання законопроекту № 1558-1 «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті». «Проект закону про реструктуризацію кредитів у іноземній валюті після прийняття у другому читанні відправлено на третє читання, хоча усі знають, яку напругу викликає проблема валютних позичальників у нашому суспільстві, – заявив голова комітету Сергій Рибалка. – За законодавством, якщо проект закону відправлено на третє читання, дається п'ятиденний термін для подачі поправок, а самі поправки можуть мати лише уточнюючий характер. Наш комітет отримав шість пропозицій до проекту закону, з яких п'ять враховані повністю, а одна – частково». У комітеті запевняють, що правки дуже «технічні» і не змінюють суті цього законопроекту.
По третьому колу
Традиційно проти ухвалення закону висловилися представники банківської сфери. «За нашими підрахунками, збитки банків у разі прийняття законопроекту досягнуть 100 млрд грн. До того ж банки не зможуть виконувати свої зобов'язання перед валютними вкладниками. Приймаємо закон – отримуємо депозитний майдан», – попередила депутатів виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова. «Через занижені процентні ставки за кредитами після конвертації щорічні збитки банків становитимуть по 2,5 млрд грн. По суті, йдеться не тільки про прямі збитки держави – на докапіталізацію держбанків і фінансування Фонду гарантування вкладів, але й опосередковані – банки не зможуть вийти на прибуткову діяльність, тому не буде надходжень від податку на прибуток», – впевнена координатор Комітету асоціації з питань захисту прав кредиторів Інна Багатих.
Директор Українського кредитно-банківського союзу Галина Оліфер вважає, що прийняття закону «узаконить беззаконня». Нацбанк продовжує виступати проти прийняття закону, посилаючись на зобов'язання перед МВФ і обіцянку президента застосувати вето. «До того ж як ми пояснимо прийняття законопроекту тим позичальникам, які вже погасили валютний кредит, а деякі – достроково», – поставив не риторичне запитання директор юридичного департаменту Нацбанку Віктор Новіков.
Є противники закону й серед депутатів. «Ви пам'ятаєте, якою ціною нам далася стабілізація курсу гривні. Якщо приймуть цей закон, банкам доведеться закривати коротку валютну позицію, а отже, попит на валюту на міжбанку різко зросте», – заявив член комітету Руслан Демчак («Блок Петра Порошенка»). «Ми повинні розуміти, що якщо документ не набере 226 голосів у третьому читанні, ми просто поховаємо усю нашу багатомісячну роботу», – попередив колег з комітету екс-голова Нацбанку Степан Кубів («Блок Петра Порошенка»).
Тому члени комітету не змогли підтримати рішення рекомендувати парламенту прийняти цей законопроект у третьому читанні. За це проголосували п'ять з десяти присутніх на засіданні членів комітету. Інші п'ять учасників голосували проти або утрималися.
Час чекає
У якості альтернативи депутати запропонували звернутися до Кабінету міністрів за «отриманням матеріально-технічного обґрунтування та нормативно-правових актів для виконання закону в разі його прийняття в цілому». Така можливість передбачена регламентом під час розгляду законопроекту в третьому читанні. Як уточнив Степан Кубів, Кабмін повинен знайти джерела фінансування, які б дозволили покрити збитки банків від прийняття закону, а також підготувати нормативно-правові акти для приведення законодавства у відповідність до норм закону. «Саме про це йдеться в регламенті Верховної Ради», – запевнив Степан Кубів. Таке рішення підтримали шість депутатів з десяти. На це Кабмін матиме десять днів.
Якщо звернення у Кабмін буде підготовлено вже найближчим часом, то профільний комітет отримає відповідь і зможе розглянути його вже на засіданні 16 червня. І у разі підтримки депутатів його можуть винести на голосування 17-19 червня. Якщо ж до 16 червня відповіді не буде, законопроект про реструктуризацію валютних кредитів буде включено до порядку денного засідання комітету лише 30 червня. Але і в цьому випадку у парламентарів ще буде шанс прийняти закон до літніх канікул: у них в запасі буде ще один пленарний тиждень – з 14 до 17 липня.
Втім, активісти, що виступають за пільгову конвертацію кредитів, вважають, що депутати навмисно затягують розгляд законопроекту. Адже навіть розгляд законопроекту в третьому читанні відбувається вперше у Верховній раді VIII скликання. «Ми вже більше року намагаємося вирішити проблему. Нинішня поведінка – черговий спосіб затягнути її рішення. Так ми дочекаємося літніх канікул, і найближчим часом ніякої реструктуризації не буде. Ми виходимо з усіх комітетів і робочих груп. Єдина можливість для банків повернути їхні гроші – прийняти закон. Інакше події в Харкові видаватимуться квіточками», – заявила активістка Юлія Сало. Йдеться про події 25 травня, коли під час виселення позичальників із заставної іпотеки в Люботині були вбиті дві людини (див. «Люботинського «стрільця» виселяли через борг у 855 тис. грн»).
Погоня за банкірами
Нацбанк завершує реформу, яка повинна поставити крапку в питанні виявлення реальних власників українських банків. Досі діяла лише вимога до розкриття номінальних власників істотної участі – більше 10% акцій. Тому багато хто з банків вказували в списку своїх акціонерів невідомі компанії, іноземні фонди, фізосіб, які є лише формальними власниками акцій, або зовсім не розголошували інформацію про власників. Цього року парламент збільшив відповідальність власників за свої банківські активи, з'явилася необхідність виявляти всіх бенефіціарів власників. І НБУ почав вивчати, як ліквідувати найпопулярніші схеми приховування реальних власників банків.
В НБУ вчора назвали шість виявлених ними непрозорих структур власності банків:
«Футболісти» – багато акціонерів, кожен з яких володіє пакетом менше 10% акцій.
«Плутанина» – структура акціонерів із заплутаними відносинами між ними.
«Трасти» – використання трастових декларацій для приховування реальних власників банків. НБУ готовий до того, що в такій структурі можуть бути повністю розкриті номінальні власники. Але якщо бенефіціари та юридична власність у трастовому фонді розщеплені, і керуючі діють незалежно, то така структура буде оголошена НБУ непрозорою.
«Довіреність» – такий варіант власності Нацбанк формально бере до уваги, але при цьому вимагає, аби акціонери, які видали довіреність, розкрили йому свої імена.
«Кіпріоти» – вказування серед акціонерів фізичних осіб – нерезидентів з будь-якої країни, яких Нацбанк підозрює в тому, що вони лише номінальні утримувачі акцій в чужих інтересах.
«Нічого не знаємо» – випадки, коли банк заявляє про те, що йому невідомі його власники.
Нові реалії
Вимоги Нацбанку до розкриття інформації, затверджені постановою № 328, досить жорсткі. Банки повинні показати усіх своїх власників і назвати всіх ключових учасників. До них відносяться усі акціонери-юрособи, які володіють понад 2% акцій, а також 20 найбільших акціонерів-фізосіб. «Двома відсотками ми обмежилися спеціально, щоб не було надмірного розкриття інформації. Наприклад, є банк «Львів», у якого акціонерами є кілька десятків підприємств. Технічно дуже складно розкрити кінцевих власників кожного з них, – пояснює Леонід Антоненко. – Звичайно, можна створити 50 компаній, у кожній з яких буде 1,99% акцій. Але ми знаємо про це. Якщо «футбольні команди» трансформуватимуться в «олімпійські збірні», ми спостерігатимемо за ними».
До того ж НБУ вимагає розкриття не тільки формальних власників, а й тих акціонерів, які мають значний вплив на управління банком. До таких осіб належать ті, хто може впливати на призначення керівників, або мають хоча б одного представника в наглядовій раді або правлінні. Також Нацбанк зможе «зарахувати» до власників істотної участі акціонерів, які самі увійшли до правління або ради. За останній місяць НБУ вже встиг саме з цієї причини оштрафувати акціонерів банку «Народний капітал» і Фінанс Банку.
Регулятор обіцяє стежити за тим, щоб частки акціонерів не були розмиті, оскільки це призводить до того, що в банку просто немає власників істотної участі. «У цих осіб Нацбанк перевірятиме майнове і фінансове становище, щоб упевнитися, що вони не підставні. Це положення буде визнано достатнім, якщо легальні доходи людини за весь час перевищують його частину в регулятивному капіталі банку», – пояснює Леонід Антоненко.
В наявності непрозорої структури власності підозрюються 19 українських банківОновлені структури власності банки повинні подати регулятору до 8 червня – протягом червня НБУ аналізуватиме їх і публікуватиме на своєму веб-сайті. Однак у Нацбанку вже є претензії до ряду банків, виходячи з раніше переданої ними інформації. Як повідомив Леонід Антоненко, в наявності непрозорої структури підозрюються 19 банків, які подали в НБУ документи на легалізацію власників: Радикал Банк, КСГ Банк, Експрес-банк, Індустріалбанк, «Новий», КомінвестБанк, ЮСБ, Платинум Банк (його регулятор відніс до проміжної категорії, бо структура власності не зовсім зрозуміла), Траст Капітал, Преміум, Інвестбанк, Кліринговий дім, Унікомбанк, «Юнекс», Інвестбанк, Євробанк, «Народний капітал», «Альпарі» і Полікомбанк. «Це банки, структура власності яких нам видається непрозорою. І банки намагаються вирішити ці проблеми», – говорить Леонід Антоненко. Ще чотири установи розкрили НБУ своїх інвесторів, тому поки регулятор їх перевіряє.
Заходи впливу
Банкам, які не виконають вимоги, загрожують санкції. Такі установи не зможуть отримувати кредити рефінансування і брати участь в тендерах з підтримки ліквідності, не зможуть отримати генеральну валютну ліцензію і розширити її функціонал, їм відмовлятимуть у погодженні нової редакції статуту. Проблеми можуть виникнути і у топ-менеджерів непрозорих банків. «Якщо керівник пропрацює в такому банку більше року, починаючи з 1 червня, його ділова репутація буде вважатися зіпсованою», – лякає Леонід Антоненко.
Якщо протягом 180 днів порушення в структурі власності не будуть усунуті, банк визнають неплатоспроможнимКрайньою мірою, якою загрожує Нацбанк, стане визнання такого банку проблемним. Адже якщо протягом наступних 180 днів порушення в структурі власності не будуть усунуті, банк буде віднесено до неплатоспроможних. А це прямий шлях до банкрутства та ліквідації установи. «Якщо ми будемо бачити, що поданий нам пакет документів не задовольняє наші вимоги і триває якась гра, якщо побачимо, що банк не співпрацює, то його можуть визнати проблемним. Хоча немає сенсу визнавати проблемними ті банки, які ведуть роботу з розкриття власників», – обіцяє Леонід Антоненко. Від початку року вже два банки, назви яких не розкриваються, стали проблемними з причини непрозорої структури.
Невідомі банкрути
Відкритим залишається питання власників збанкрутілих банків. Від початку 2014 року неплатоспроможними були визнані 49 установ, далеко не всі з них мали прозору структуру власності. Однак Нацбанк не шукатиме реальних власників цих банків та осіб, афілійованих з цими банками. «До збанкрутілих банків ми не маємо відношення. Ними займатимуться інші люди – з Фонду гарантування вкладів фізосіб, прокуратури та судів, до того ж вони мають для цього можливості», – говорить Леонід Антоненко. Йдеться про те, що інструментарій силовиків щодо виявлення власників банків у рамках оперативно-розшукової діяльності навіть ширший, ніж оновлені повноваження Нацбанку.
Ситуація в неплатоспроможних банках була різною. «Структура власності CityCommerceBank була непрозорою. І формально цей банк не мав власника, – розповідає пан Антоненко. – А от у Профін Банку ситуація інша: Нацбанк визнав власниками істотної участі в банку пана Тумовса і його колишню дружину».
Тримай ставку вище
Національний банк, який вже майже три місяці утримує облікову ставку на рекордно високому рівні, не планує її знижувати. Комітет з монетарної політики НБУ за підсумками засідання 27-28 травня ухвалив рішення рекомендувати правлінню зберегти її на рівні 30%.
Центробанк при цьому визнав «істотне прискорення споживчої інфляції – у квітні до 60,9% в річному вимірі». Значним чинником зростання стало підвищення тарифів на ЖКП та природний газ. «Члени комітету зазначили, що під час проведення монетарної політики НБУ повинен застосовувати наявні інструменти не у відповідь на поточну інфляцію, а враховуючи її прогнозну динаміку, інфляційні очікування населення та бізнесу. Є ймовірність, що інфляція після досягнення свого піку істотно сповільниться у наступні 12 місяців», – заявили в НБУ. Тому монетарна політика має обмежити наслідки від інфляційного шоку.
Члени комітету «прийшли до думки про доцільність збереження облікової ставки в 30%» з метою формування стійкої тенденції стабілізації грошово-кредитного ринку. За їхньою оцінкою, високий рівень облікової ставки «допомагатиме формуванню спадного тренду інфляції та стимулюватиме подальше повернення депозитів у банківську систему». Банки зараз беруть стабілізаційні кредити в НБУ під 30% річних і вище, тому зацікавлені залучати вклади населення навіть під ідентичний високий відсоток. У разі зниження ризиків для стабільності гривні НБУ вивчить можливість пом'якшення грошово-кредитної політики.
4 березня 2015-го Нацбанк збільшив облікову ставку з 19,5% до 30% річних. До цього ставка, яка утримувалася на рівні 14% з 13 листопада 2014 року, підвищувалася 6 лютого. Нинішнє значення облікової ставки є максимальним з 2000 року: з 24 березня 2000-го її було знижено з 35% до 32% річних, потім з 10 квітня – до 29%, з 15 серпня – до 27% річних.
Напередодні, 26 травня, президент Петро Порошенко на зустрічі з членами Американської торгової палати та Європейської Бізнес Асоціації висловив думку, що ситуація в економіці та фінансовій системі дозволяє поставити питання зниження облікової ставки для полегшення доступу підприємств до кредитів. «Прийшов час, я вважаю, що ставку можна знижувати», – сказав він.
Очікування зниження
Банкіри згодні з тим, що зараз немає причин для зниження облікової ставки, бо нинішній показник відображає ціну грошей і масштаб інфляції. «Поточний рівень облікової ставки відповідає тим цілям, для досягнення яких вона вводилася: стабілізації фінансового ринку та контролю рівня інфляції з метою переходу до інфляційного таргетування. Підвищення облікової ставки свідчить про посилення кредитно-грошової політики з боку регулятора, що загалом виправдано в поточній ситуації, – говорить FinMaidan перший заступник голови правління Укрсоцбанку Тамара Савощенко. – Але вплив збільшення облікової ставки на інфляцію досить опосередкований, тому що інфляція викликана насамперед подорожчанням імпортних товарів внаслідок стрімкої девальвації гривні».
Коли ситуація на ринку зміниться, з'явиться можливість знизити рівень головного індикатора грошово-кредитного ринку, оскільки в довгостроковій перспективі дорогі кредити небезпечні для економіки, яка перебуває в рецесії. «Уже за один-два квартали негативний вплив високої ставки на економічну динаміку перевищить її первісний позитивний стабілізуючий ефект. Тому ми очікуємо, що влітку НБУ почне поступово знижувати облікову ставку до рівня 20-25%, – говорить директор департаменту організації банку та стратегії Кредобанку Роман Лепак. – Імовірність подальшого підвищення ставки дуже незначна. Це можливо лише в разі сильної дестабілізації валютного ринку, як в лютому цього року, коли підвищення ставки буде для НБУ, в першу чергу, інструментом «аварійного» реагування».
Як тільки падіння ВВП припиниться, облікова ставка може істотно знизитися, щоб полегшити відновлення кредитування. «У разі виявлення позитивних інфляційних тенденцій Нацбанк може знизити облікову ставку вже протягом найближчих трьох місяців, не чекаючи фактичного виходу інфляції на 30-відсоткову позначку. Є всі підстави вважати, що після підвищення тарифів на послуги ЖКГ у квітні-травні інфляція почне затухати. Якщо ситуація в країні не піднесе неприємних сюрпризів, через 12 місяців інфляція може впасти нижче 20%», – раніше повідомив FinMaidan головний економіст Альфа-банку Олексій Блінов.
Вікторія Руденко, Олена Губар
Банки зобов'язані зі своїх коштів повертати клієнтам гроші, вкрадені з їхніх карток шахраями, якщо немає доказів, що клієнти самі спровокували крадіжку своїми діями або бездіяльністю. Таке рішення ухвалив Верховний суд України. Банкіри говорять, що провина клієнтів у втраті грошей є досить поширеним явищем, і побоюються, що деякі з них тепер захочуть «організувати» крадіжку грошей заради компенсації.
Новий власник одеського Фінбанку Олександр Грановський потрапив під санкції Нацбанку. Він незаконно отримав контроль над фінустановою без узгодження з регулятором, стверджують в НБУ. За невиконання вимог закону пану Грановському загрожує втрата банку, якщо він не зможе отримати дозвіл НБУ (рос.).
Релізи
ТОП-новости
