Портфелі схудли
Однією з головних проблем банківської системи минулого року стало небажання населення зберігати свої заощадження на банківських рахунках. Однак відтік відбувався нерівномірно – деяким установам навіть вдалося наростити свої портфелі. Хоча сумарно гривневий портфель депозитів у 35 банках скоротився на 32,5 млрд грн.
FinMaidan вивчив динаміку роздрібних депозитів найкрупніших і крупних банків. Найбільший відтік гривневих коштів був у ПриватБанку – 9,65 млрдгрн. «По-перше, у нас абсолютно не найбільший відтік по системі. Треба дивитися у відносному вираженні до портфеля, тоді виходять зовсім інші відтоки. І ще: ми вільно повертали і повертаємо депозити як у гривні, так і валюті. Тоді як у банках, де неможливо отримати депозит, відтоків немає, – говорить прес-секретар ПриватБанку Олег Серга. – Аби змінити ситуацію, ми продаємо валюту під депозит, і зараз відтоків немає. У нас досить високі ставки. Ми бачимо приплив клієнтів з інших банків, і не тільки тих, вкладникам яких виплачуються компенсації з ФГВФО». У процентному співвідношенні з показником "-15,9%" ПриватБанк зайняв серед 15 найбільших банків лише 8-е місце, пропустивши вперед банки, які втратили від 18,8% до 58% роздрібних депозитів у національній валюті.
Друге місце з відтоку гривневих депозитів – у банку «Дельта», його вкладники забрали 4,22 млрд грн. На третьому місці – Ощадбанк з відтоком у 2,61 млрд грн. Постраждали установи з російським капіталом: ВТБ Банк (-2,15 млрд грн), Сбербанк Росії (-2,02 млрд грн) і Промінвестбанк (-1,25 млрд грн). Депозити в гривні збільшили всього три установи в групі найбільших – ОТП Банк (+825 млн грн), Укргазбанк (+203 млн грн) і Укрексімбанк (+116 млн грн), і три в групі великих – «ІНГ Банк Україна», Імексбанк і Фідобанк.
Ситуація з валютними депозитами була набагато складнішою. Жодному з 35 найбільших банків не вдалося зупинити відтік валюти. Сумарно вони втратили $6,8 млрд вкладів (це від 54,7 до 107,8 млрд грн, виходячи з курсу НБУ на початок та кінець 2014 року). Найбільше валюти громадяни винесли з Приватбанку (-$2,16 млрд), Сбербанку Росії (-$722 млн) і «Дельти» (-$544 млн).
Ощадний підхід
Банкіри вважають, що в поточній складній ситуації важливим є не обсяг залучених коштів, а своєчасність розрахунку з вкладниками. «Навіть зараз, незважаючи на важку фінансову ситуацію в країні, наша ліквідність становить 7 млрд грн. Це дозволяє без затримок виконувати усі зобов'язання – нашим клієнтам незнайоме таке поняття, як затримка виплати депозиту. І хоча 2014-й був важким роком, ми відзначаємо за його підсумками невелике зростання гривневого депозитного портфеля», – говорить фінансовий директор Укрсоцбанку Джакомо Волпі. Гривневі кошти фізосіб скоротились у банку на 1,04 млрд грн.
Учасники ринку розповідають, що відмовившись від депозитів, їхні клієнти воліють зберігати заощадження у банківських сейфах. «У нас заповнено 99% усіх сейфів у відділеннях», – говорить голова правління Ощадбанку Андрій Пишний. У зв'язку з таким високим попитом банкіри планують збільшити доходи від здачі сейфів в оренду. «Не дивно, що багато банків навіть трохи підвищили тарифи на оренду сейфів, адже попит зростає, і ми не очікуємо його зниження в 2015 році. В цілому тарифи протягом останніх трьох-чотирьох місяців збільшилися приблизно на 10-15%. Добова ціна оренди маленької комірки становить 5-10 грн, середньої – 6-16 грн, великої – 10-25 грн», – говорить заступник голови правління Укрінбанку Жанна Макеєнко. Сейфи забезпечують швидкий доступ клієнту до його заощаджень – 100-відсоткова ліквідність. Єдиний ризик, хоча й доволі низький, це пограбування самого сейфу.
Топ-10 банків по відтоку гривневих депозитів населення в 2014 році, млрд грн
| № | Банк | Сума, млрд грн | Динаміка, % |
| 1 | ПриватБанк | -9,651 | -15,9 |
| 2 | "Дельта" | -4,216 | -27,7 |
| 3 | Ощадбанк | -2,612 | -9,1 |
| 4 | ВТБ Банк | -2,145 | -58,1 |
| 5 | Сбербанк Росії | -2,021 | -56,4 |
| 6 | Райффайзен Банк Аваль | -1,987 | -19,6 |
| 7 | ВіЕйБі Банк | -1,688 | -23,9 |
| 8 | Промінвестбанк | -1,250 | -25,5 |
| 9 | Укрсоцбанк | -1,041 | -15,5 |
| 10 | УкрСиббанк | -0,901 | -18,7 |
Джерело: розрахунки на основі даних НБУ
Топ-10 банків по відтоку валютних депозитів населення в 2014 році, $ млрд
| № | Банк | Сума, $ млрд | Динаміка, % |
| 1 | ПриватБанк | -2,157 | -38 |
| 2 | Сбербанк Росії | -0,722 | -56 |
| 3 | "Дельта" | -0,545 | -40 |
| 4 | Укрексімбанк | -0,296 | -25 |
| 5 | ВТБ Банк | -0,272 | -64 |
| 6 | "Надра" | -0,252 | -51 |
| 7 | ПУМБ | -0,247 | -33 |
| 8 | Ощадбанк | -0,236 | -26 |
| 9 | Укрсоцбанк | -0,235 | -36 |
| 10 | УкрСиббанк | -0,223 | -41 |
Джерело: розрахунки на основі даних НБУ
Історія повторилася
На українському ринку стався найкрупніший крах банку за останній рік. Сьогодні вранці ФГВФО ввів тимчасову адміністрацію в банк «Надра», який посідає 11-е місце за активами (35,8 млрд грн). «Основна причина віднесення ПАТ «КБ "Надра"» до категорії неплатоспроможних – недокапіталізація банку відповідно до вимог стрес-тестування і неприведення діяльності у відповідність до вимог законодавства України», – йдеться в повідомленні НБУ.
Це не перший випадок, коли «Надра» опинився в кризовій ситуації. Минулого разу тимчасову адміністрацію було введено в банк шість років тому – 10 лютого 2009-го. Тоді його не врятувала навіть рекордна підтримка регулятора – він отримав від НБУ 7,2 млрд грн, хоча націоналізації установи за рахунок бюджетних коштів не було. Адміністрація працювала в банку півтора року, а тимчасовий адміністратор Валентина Жуковська навіть залишилася працювати його головою правління. Було вирішено, що банк «врятує» Дмитро Фірташ. 11 липня 2011 року компанія Centragas Holding GmbH, що належить йому, отримала контроль над 89,97% акцій банку. Зараз тимчасовий адміністратор Ірина Стрюкова призначена на три місяці.
Капітальна проблема
Власник банку Дмитро Фірташ обіцяв, але не спрямував у статутний капітал установи 5,5 млрд грн. 20 листопада банк повідомив, що розміщення акцій відбудеться серед існуючих акціонерів, а також приватних інвесторів, які мають намір взяти участь у капіталізації установи. Однак на загальних зборах акціонерів 3 лютого власники банку не затвердили результати додаткової емісії. «Ми за узгодженим з НБУ графіком вносили гроші в банк. Але 29 січня нам в Нацбанку заявили: вносьте – не вносьте, але наступного тижня в банк введемо адміністрацію! Звичайно, після цього перерахування були заморожені. У рішенні НБУ ми вбачаємо політичний мотив. Адже Дмитро Фірташ готовий був самостійно виплачувати гроші вкладникам, а чиновники вирішили перекласти цю проблему на Фонд гарантування вкладів, який перетворився на установу з відмивання грошей», – заявив FinMaidan представник Group DF, який попросив про анонімність.
І хоча банк «Надра» подавав плани капіталізації, НБУ «не мав підстав вважати банк життєздатним, оскільки експертний аналіз цих планів підтверджував продовження генерування банком збитків у майбутньому». Крім того, можливість виконання планів капіталізації ставилася в залежність від реструктуризації раніше наданих НБУ кредитів на пільгових умовах і на термін 10 років. «Прийняття Національним банком вищезазначених умов капіталізації банку акціонерами означало б створення спеціальних умов на фінансовому ринку для одного учасника, одної фінансової установи – «Надра», що не відповідає політиці регулятора щодо створення рівноправних і прозорих умов для всіх учасників ринку», – заявив сьогодні перший заступник голови НБУ Олександр Писарук.
Проблеми у власника почалися ще в 2014 році. Тоді 12 березня австрійська поліція взяла під варту Дмитра Фірташа за запитом американського ФБР за підозрою в причетності бізнесмена до створення організованої злочинної групи. Земельний суд Відня у кримінальних справах обрав йому запобіжний захід у вигляді екстрадиційного арешту, але погодився звільнити його під заставу у 125 млн євро і зобов'язання не залишати Австрію. Після цього в Україні почалася криза, пан Фірташ почав дистанційно керувати бізнесом і відмовився від запланованої купівлі Правекс-банку в італійської групи Intesa Sanpaolo.
Банк «Надра» почав відчувати проблеми з проведенням платежів, затримувати виплату депозитів і запропонував кредиторам реструктуризувати єврооблігації на $74,57 млн зі зниженням прибутковості від 8% до 6,25%. Виріс проблемний кредитний портфель – на формування резервів в цілому було направлено 1,9 млрд грн. В результаті минулий рік банк завершив зі збитками в 1,04 млрд грн.
Великий борг
З точки зору навантаження на Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО), який виплачуватиме вкладникам їхні депозити на суму до 200 тис. грн (валютні вклади будуть конвертовані за курсом 18 грн/$ за ринкових значень від 22 грн/$), визнання банку «Надра» неплатоспроможним не надто збільшить державні витрати. Торік тимчасові адміністрації вводилися в банки хоч і менші за розміром активів, але з набагато більшими роздрібними портфелями депозитів. У банку «Надра» борги перед 1,5 млн громадян становлять на 1 січня 5,6 млрд грн (не вся сума гарантується), тоді як у ВіЕйБі Банку вони становили 10,39 млрд грн, а в Брокбізнесбанку – 5,5 млрд грн.
НБУ каже, що 99% усіх вкладників мають вклади менше 200 тис. грн, і лише 1% – заможні клієнти. Загальний обсяг усіх виплат складе більше 3,6 млрд грн.
Головні втрати понесуть корпоративні клієнти. Обсяг коштів 27 тисяч підприємств становив у банку «Надра» 6,64 млрд грн. Це найбільший борг перед бізнесом серед неплатоспроможних банків. У ФГВФО повідомляли, що серед усіх збанкрутілих банків їм ще жодного разу не вдавалося почати повернення коштів клієнтам-юрособам. Бізнес буде позбавлений значних обігових коштів – не виключено, що деякі компанії збанкрутують. Неофіційно джерела на ринку говорили, що компанія «МТС-Україна» має великий депозит у банку «Надра», і якщо вона втратить ці кошти, то це ускладнить її участь у конкурсі на 3G-ліцензію. Публічно компанія не коментувала ситуацію в банку.
Крім того, великий борг у банку перед іншими кредитними установами – 13,25 млрд грн. З них тільки минулого року «Надра» отримав від Нацбанку 3,3 млрд грн, а до кризи борг перед НБУ становив 7 млрд грн. Таким чином, регулятору доведеться боротися за повернення 10 млрд грн. «Кредити, які НБУ видає банкам, повертаються позачергово, якщо банк визнається неплатоспроможним. Тому немає сумнівів, що регулятор отримає назад свої гроші», – говорив раніше заступник директора генерального департаменту банківського нагляду НБУ Костянтин Раєвський.
Подальша доля
ФГВФО займеться пошуком інвесторів, які захочуть врятувати банк. Розраховувати на націоналізацію «Надра» не може, бо він не системно важливий банк. Ними є тільки ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, «Дельта», Райффайзен Банк Аваль, Укрсоцбанк, Промінвестбанк і Сбербанк Росії. «Зайвих ресурсів у держбюджеті немає, тому тільки державні та системні банки можуть розраховувати на держпідтримку», – заявляла голова НБУ Валерія Гонтарєва. Але не виключено, що частину портфеля банку можуть просто передати трьом держбанкам.
У Group DF вважають, що зможуть знайти банку нового акціонера. За словами представника компанії, одним з великих кредиторів банку «Надра», як і «Дельти», була американська корпорація Cargill. «Ми пропонували Нацбанку об'єднати активи банків «Надра» і «Дельта», усі учасники готові вливати капітал, але НБУ нам відмовив. Ми підозрюємо, що він виконує чиєсь замовлення», – незадоволений топ-менеджер Group DF.
Для клієнтів з депозитами понад 200 тис. грн та клієнтів-юросіб оптимальним варіантом стане залучення в банк нового інвестора, який буде готовий відновити його роботу і платоспроможність. В іншому випадку вони не зможуть повернути свої кошти. «За умови успішного залучення інвестора для купівлі банку клієнти-юрособи нічого не втрачають. Вони продовжують обслуговуватися в комерційному банку з новим власником, який вже може домовлятися з клієнтами про різні схеми взаємовигідного співробітництва (заліки, графіки виплат та інше)», – говорить виконавчий директор напрямку корпоративного бізнесу та малого і середнього бізнесу Кредобанку Олександр Чумак.
Індикатив помер. Хай живе індикатив!
Нацбанк послабив контроль над ціноутворенням на міжбанківському валютному ринку. З 5 лютого він припинив проводити щоденні аукціони з продажу валюти, за результатами яких визначався індикативний курс. Адже він уже кілька місяців не був репрезентативним. «Частина банків працювали за індикативним курсом, а частина – надсилали заявки на аукціони з індикативного курсу, а працювали інакше. Різниця досягла 20-30%, і аукціони перестали мати значення. На ринку з'явилося багато курсів. Тому ми вирішили, що аукціони почали приносити шкоду, і скасували їх», – повідомила глава НБУ Валерія Гонтарєва.
Тепер банки самостійно мають визначити рівноважний курс в «тепличних умовах». «Ми продовжуємо продавати валюту НАК «Нафтогаз України» безпосередньо з наших резервів – це $500 млн на місяць. Тому ми вважаємо, що пропозиція валюти повинна перевищити попит, – сказала Валерія Гонтарєва. – Крім того, продовжують діяти адміністративні обмеження: продаж 75% валютної виручки протягом 90 днів, обмеження капітальних операцій і купівлі валюти». Вона відмовилася спрогнозувати якийсь курс, запевнивши, що «25 грн/$ не буде».
Відкладений попит нависає
У Нацбанку впевнені, що інтерес підприємств до скуповування валюти найближчим часом впаде. Адже відкладений попит сформувався, коли курс був до 16 грн/$, тоді як при більш дорогому доларі він скоротиться. «Це питання до імпортерів, на якому курсі вони бачать купівельну спроможність. Можна завести товар при 15 грн/$, і його буде більше, ніж при курсі 20 грн/$. Формально відкладений попит становить $1 млрд, але насправді реальний попит – $200-300 млн», – вважає Валерія Гонтарєва.
Учасники ринку поки не мають такого оптимізму. «Реальний відкладений попит набагато вище, ніж $300 млн. Точні цифри назвати складно, але, думаю, обсяг в $1 млрд можна вважати цілком справедливим. Збільшення пропозиції на тлі зростання офіційного курсу може бути короткочасним і ситуативним, бо реальна валютна виручка від експортерів в країну не надходить, – відзначає головний експерт відділу операцій на валютному і грошовому ринках ОТП Банку Микита Мишаков. – Головний стимул заведення виручки – нормалізація ситуації в країні в цілому, яка викличе бажання не тікати з неї, а продовжувати бізнес. Але крім небажання експортерів заводити виручку, варто враховувати і різке зниження експортної виручки як такої. А ще потрібно не забувати, що багато учасників непогано себе почували в тіні, і вивести їх звідти буде непросто».
Зворотна реакція
Банкіри скористалися спекулятивною можливістю. Учора торги на міжбанку відкрилися офіційними котируваннями на рівні 16,5 грн/$, а закрилися – 21,65 грн/$. І подорожчання долара на 5 грн за день – це не межа. «Найближчим часом ми будемо спостерігати тренд до підвищення долара, оскільки експортери не поспішають заводити валютну виручку. Відкладений попит імпортерів перевищує $300 млн, але він сформувався за курсом 16,5 грн. Не всі клієнти готові купувати валюту на нинішньому рівні. Рано чи пізно ринок знайде точку рівноваги, але на якому рівні це буде, поки невідомо. Усі учасники ринку намагатимуться намацати больовий поріг НБУ, коли почнуться дзвінки», – повідомив скарбничий одного з крупних банків. Дійсно, обсяг торгів учора був не рекордним – всього $160,15 млн.
До того ж гривня потрапляє в замкнуте коло, що провокує її девальвацію. Микита Мишаков пояснює, що подорожчання долара підвищує ціну обслуговування держборгу, а збільшені витрати держбюджету покриваються нарощуванням держборгу, який фінансується новою грошовою емісією, а вона знову тисне на курс.
Не вийшло поки що й перейти до єдиного курсу за рахунок зближення офіційного та тіньового валютних ринків. Офіційний курс виріс до 18 грн/$, ринковий – до 21,65 грн/$, а курс чорного ринку, що становив 22 грн/$, підвищився іще більше.
Гривня подорожчає
Щоб не допустити потрапляння на вільний валютний ринок зайвої гривні, НБУ вирішив влаштувати економіці та банківській системі грошовий голод. Від сьогодні він підвищив облікову ставку з 14% до 19,5%. Це означає зростання вартості усіх видів кредитів НБУ, які видаються банкам. «Ставки за кредитами овернайт підвищаться з 17,5% до 23%, за депозитними сертифікатами, на які НБУ абсорбує гроші банків, – до 13%, кредити рефінансування – до 19,5%», – пояснив директор департаменту відкритих ринків НБУ Олег Чурій. Це потягне за собою ціну гривні на міжбанку, а в подальшому – прибутковість депозитів і, як наслідок, кредитів.
Цей монетарний інструмент використовують усі центробанки. Для обмеження скупки іноземної валюти учасниками ринку центробанк Росії підвищував облікову ставку для рублевих кредитів з 10,5% до 17%, а центробанк Швейцарії, навпаки, знизив її до від'ємного значення «-0,75%», щоб валютні дилери припинили скуповувати його національну валюту – швейцарський франк. «Підвищення облікової ставки і відмова від фактичної фіксації курсу є кроками на шляху до ринкового механізму грошово-кредитної політики, про що було заявлено ще навесні 2014 року. Вільне ринкове курсоутворення і більш активне використання процентної ставки – це ключові складові режиму інфляційного таргетування, про прагнення до якого НБУ неодноразово заявляв», – зазначає начальник аналітичного відділу Альфа-банку Олексій Блінов. Але, на його думку, спроба «м'якої» стабілізації валютного ринку і виправлення платіжного балансу без переходу на однозначний ринковий курс виявилася невдалою при макроекономічних умовах, які постійно погіршуються.
Наскільки ефективними будуть методи монетарної політики, банкіри сказати не можуть. Адже ціна ресурсів НБУ дорожчає на 5,5% річних, а тільки вчора протягом дня долар офіційно подорожчав на міжбанку на 31,2% – це 11 388% річних.
На межі вибуху
Сьогодні НБУ повинен «усунутися» з міжбанку, дозволивши банкам самостійно знайти рівноважний ринковий курс долара. Протягом останніх трьох місяців НБУ щодня проводив аукціони, в ході яких продавав банкам спочатку по $5 млн, а потім по $3 млн на день. Виходячи з поданих банками котирувань, він розраховував індикативний курс, який був рекомендований як курс для усіх інших угод на міжбанку, так і для готівкового ринку (допускалося 5-процентне відхилення).
Це призвело до того, що відмітка на міжбанку надовго завмерла на рівні 15,75 грн/$, в банківських обмінних пунктах – на рівні 16,53 грн/$, а на чорному ринку – понад 20 грн/$. Після того як 26 січня НБУ попередив банкірів про майбутні зміни, вони спрогнозували курс «не менше, ніж 20,5 грн/$» (див. «Підбір курсу»).
Не чекаючи четверга, НБУ вже почав послаблювати курс. Його офіційне значення підвищилося за три дні на 0,57 грн – до 16,73 грн/$, міжбанк також пішов вгору. Вчора банки купили валюти для своїх клієнтів на $382 млн по 16,81 грн/$, тоді як ще напередодні при курсі 15,88 грн/$ на торги було виставлено лише $223 млн.
Універсальна відмова
Очікування зростання курсу змушує банки шукати способи мінімізувати збитки. Один з клієнтів Універсал Банку вчора розповів FinMaidan, що йому відмовили у здійсненні щомісячного платежу в рахунок погашення валютного кредиту. Він щомісяця приносив у відділення банку гривню, за яку купував за курсом банку валюту для погашення боргу. «У мене не прийняли платіж за валютним кредитом. У відділенні сказали, що це їхнє внутрішнє розпорядження. Я написав заяву про це в банк і зателефонував до Нацбанку», – розповів FinMaidan позичальник.
У відділенні банку, де не прийняли платіж, сказали FinMaidan, що усі платежі за кредитами приймаються «в ту дату, яка вказана в договорі». Однак в договорі вказується не день платежу, а крайній термін платежу – «до 10-го числа». Це дозволяє клієнту зробити платіж заздалегідь в будь-який зручний день за курсом на день погашення. Тепер же йому у відділенні запропонували зробити це саме 10 лютого, коли курс може становити очікувані банкірами «понад 20 грн/$».
У центральному офісі Універсал Банку запевняють, що це непорозуміння. «Ніяких внутрішніх розпоряджень і обмежень в нашому банку немає. Якщо клієнт прийшов погасити черговий платіж за кредитом у зазначені в договорі терміни, банк зобов'язаний прийняти у нього цей платіж», – сказали в прес-службі.
Неминуче підвищення
Індикативний курс лише формально демонстрував низький курс. Основні ж угоди укладалися за набагато вищою ціною. Тому після того як курс знову стане ринковим, банкіри обіцяють його зростання як на міжбанку (до рівня 20-22 грн/$), так і на готівковому ринку. І банкам невигідно «сьогодні» приймати гривню від позичальників, щоб «завтра» отримати збиток під час купівлі валюти. «Банк повинен купувати валюту для валютних позичальників на міжбанку. Якщо курс там зросте, то банк не зможе продавати долари клієнтам собі у збиток», – говорить скарбничий однієї з великих установ. Побоюватися варто позичальникам усіх банків.
Останніми місяцями банки продавали валюту позичальникам для виконання ними своїх валютних зобов'язань або за офіційним готівковим курсом (близько 16,5 грн/$), або пільговим, який був трохи нижчим. «Позичальники банку «Фінанси та Кредит» можуть скористатися спеціальним пільговим курсом купівлі валюти для погашення кредитів. Курс визначається щотижня по понеділках. На сьогодні це 14 грн/$, що досить комфортно для тих клієнтів, які прагнуть виконати свої зобов'язання перед банком», – повідомили в прес-службі банку «Фінанси та Кредит». У банку «Надра» використовували пільговий курс 10 грн/$, а клієнти УкрСиббанку кажуть, що платили по 15 грн/$.
Багато інших банків зовсім не використовували пільгові курси або пропонували їх тільки найбільш незахищеним категоріям позичальників. «Ми пропонували пільговий курс для клієнтів Луганської та Донецької областей – 9,5 грн/$», – говорить начальник управління розробки продуктів Укрсоцбанку Ольга Шостак. Після переходу всіх гравців на ринковий курс пільгові курси можуть зникнути або їх значно підвищать. «Ми пропонуємо іпотечним позичальникам спеціальний курс: залежно від багатьох параметрів він становив 11, 13 або 15 грн/$. Перегляд курсу залежатиме від розвитку ситуації на валютному ринку», – повідомили у Райффайзен Банку Аваль.
Від власників вимагають відкритись
Нацбанк вирішив бути більш жорстким до банків з непрозорою структурою власності. Відучора постанова № 859, якою НБУ встановив пільговий режим незастосування санкцій до банків за порушення ними нормативів, не поширюватиметься на фінустанови з невідомими власниками.
Ця норма закріплена постановою НБУ № 75, яка набрала чинності 3 лютого. При цьому регулятор не дає визначення фрази «непрозора структура власності». У прес-службі Нацбанку вчора не змогли дати їй характеристику. «Проблеми банків почалися ще в 1990-х роках, коли тільки створювалася банківська система України. Тоді поголовно була анонімна структура власності банків. І їх метою було зібрати грошей для фінансування основного бізнесу власника», – раніше говорив перший заступник глави НБУ Олександр Писарук.
Інформація про структуру власності публікується на сайтах банків і Нацбанку. FinMaidan вивчив її і з'ясував, що дані про власників істотної участі (понад 10% акцій) відсутні у 13 з 155 банків, що мали банківську ліцензію на початок лютого. Це невеликі установи: Фінбанк, Акцент-банк, Неос Банк, Радикал Банк, Унікомбанк, Перший інвестиційний банк, Юніон Стандарт Банк, «Юнісон», «Альянс», «Український капітал», Укркомунбанк, Фінанс Банк, «Велес». Втім, непрозорою можна назвати і структуру власності банків у разі, якщо ними володіють юрособи, кінцеві власники яких невідомі.
Легка доля
Постанова № 859 дозволяє НБУ не застосовувати до банків санкції за порушення нормативів мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1) і достатності регулятивного капіталу (Н2). Банки зможуть не зменшувати регулятивний капітал у разі зростання максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) через девальвацію або у разі формування резервів під проблемні активи.
Щоб уникнути заходів впливу, банки повинні самообмежитися: не виплачувати дивіденди; не кредитувати інсайдерів; не викуповувати і достроково не погашати облігації, крім погашення їх з дисконтом вище 50%; не викуповувати свої акції.
Банкіри по-різному оцінюють це рішення регулятора. З одного боку, воно може стимулювати деяких власників банків розкритися перед НБУ та громадськістю. Вкладникам буде простіше вирішити, чи довіряють вони не тільки банку, але й конкретному його власнику. «Проводиться понад 300 розслідувань щодо збанкрутілих банків. До відповідальності було притягнуто 36 осіб, з яких 10 є власниками банків», – повідомляв раніше заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізосіб Андрій Оленчик.
Але з іншого боку, деякі установи можуть піти навіть на великі втрати, аби не розкривати інформацію про власників. «Кожне керівництво Нацбанку свого часу вимагало розкривати інформацію про власників. І якщо акціонери ряду банків за стільки років не зробили цього, то у них є для цього конкретні причини. І навряд чи вони зараз побіжать показувати Нацбанку свою структуру власності», – вважає заступник голови правління одного з банків.
Банки, в яких відсутні власники істотної участі на 1 жовтня 2014 року
| Місце за активами | Банк | Об'єм активів, млрд грн |
| 45 | Фінбанк | 3,18 |
| 72 | Акцент-банк | 2,09 |
| 81 | Неос Банк | 1,67 |
| 87 | Радикал Банк | 1,39 |
| 92 | Унікомбанк | 1,21 |
| 97 | Перший інвестиційний банк | 1,09 |
| 104 | Юніон Стандарт Банк | 0,87 |
| 107 | "Юнісон" | 0,77 |
| 119 | "Альянс" | 0,58 |
| 135 | "Український капітал" | 0,48 |
| 145* | Укркомунбанк | 0,43 |
| 148 | Фінанс Банк | 0,29 |
| 152 | "Велес" | 0,22 |
* дані на 1.07.14
Самовільне виведення
Банкіри хочуть убезпечити себе від втрати іпотечних застав. Незалежна асоціація банків України звернулася до Верховної Ради з пропозицією внести до законодавства ряд норм, необхідних для вирішення проблеми банківської системи. Серед них є норма про те, щоб навіть у випадку самовільної реконструкції або перепланування позичальником об'єкта нерухомості, який перебуває в заставі, він залишався в іпотечній заставі банку. Асоціація посилається на випадки визнання в суді недійсними договорів іпотеки на тій підставі, що площа будівлі, переданої в іпотеку, була незаконно збільшена самим же позичальником.
З цим стикався Укрсоцбанк в ході судового розгляду з мережею ресторанів швидкого харчування «Пузата хата». У 2010 році Господарський суд Києва визнав недійсним іпотечний договір і вивів з реєстру нерухомого майна ресторан біля Бессарабського ринку. Підставою став той факт, що площа будівлі була незаконно збільшена на 108,9 кв. м ще в 2003 році. Тому на момент підписання договору реально не існувало будівлі площею 1,01 тис. кв. м, як було офіційно зазначено в договорі. «Такі випадки трапляються і складають десь 25-30% від загального кредитного портфеля під забезпечення іпотекою», – пояснює головний юрисконсульт управління підтримки мережі з повернення проблемної заборгованості клієнтів роздрібного бізнесу Укрсоцбанку Олександр Голинський.
Щоб ліквідувати цю лазівку, НАБУ пропонує внести зміни до законів «Про іпотеку», «Про держреєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і Цивільний кодекс. Буде прописано, що «іпотека» зберігається на самовільно побудовані, реконструйовані і переплановані об'єкти.
Боротьба з шахрайством
Випадки виведення застав з-під іпотеки не рідкісні. «У практиці нашого банку їх було кілька. При цьому в суді нам вдалося встановити факт того, що видозмінений об'єкт є предметом іпотеки, спочатку переданим у забезпечення кредиту, а згодом – звернути стягнення на дану нерухомість», – говорить директор департаменту стягнення заборгованості в судовому порядку банку «Фінанси та Кредит» Олег Андрієвський.
При цьому існують різні способи виведення застав. «Йдеться не тільки, наприклад, про самовільне збільшення площі, а й про розподіл предмета іпотеки на декілька об'єктів, отримання кількох свідоцтв на право власності, і, як наслідок, зникнення, за документами, предмета іпотеки в первісному його вигляді. Такі випадки зустрічаються не часто, але вони є», – зазначає начальник управління кредитування фізичних осіб банку «Хрещатик» Олена Трояновська.
Банкіри пояснюють, що якщо пропоновані НАБУ зміни будуть внесені в законодавство, їм не доведеться докладати додаткових зусиль для боротьби з подібним шахрайством. «Дані зміни виключать можливість, хоч і незначну, на згаданих підставах оскаржувати дію договорів іпотеки», – говорить начальник сектору юридичної підтримки клієнтів – фізичних осіб ОТП Банку Ярослав Кордяк. «Позичальник просто не зможе подати позовну заяву до суду з вимогою визнати договір застави недійсним», – говорить радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.
Крім того, це дозволить знизити витрати банків. «Банки зможуть трохи зекономити, скоротивши витрати на виїзні перевірки об'єктів застави. Не скажу, що всі установи неухильно дотримувалися власного регламенту перевірок, але досі цьому питанню приділялося багато уваги. Якщо зміни будуть внесені, виїзні перевірки можна буде робити рідше», – додає експерт.
Клієнтські переваги
Ці зміни можуть бути корисні і для позичальників, наприклад, у випадку законної реконструкції об'єкта нерухомості. Тоді його вартість може бути підвищена, що дозволить вивести із застави інші об'єкти або уникнути проблеми довнесення застав у разі їх знецінення.
«Теоретично, якщо реконструкція буде проведена з дотриманням усіх норм і документально оформлена, банк може взяти до уваги зміни. Згоду на продаж об'єкта застави отримати зовсім нескладно: якщо позичальник не може виконувати зобов'язання за кредитом і готовий здійснити продаж, згідно з усіма вимогами кредитора, банк охоче піде йому назустріч. Але якщо реконструкція проведена самовільно, без оформлення усіх необхідних документів, її проведення ніяк не враховуватиметься у вартості об'єкта застави», – каже Василь Невмержицький.
Минулий 2014 рік став для України найскладнішим з моменту здобуття нею незалежності в 1991-му. Непростим він виявився і для банківського ринку. Фінансові, валютні, економічні та військово-політичні потрясіння відбилися і на діяльності банків – і не найкращим чином. У п'ятницю остання з 15 найкрупніших установ опублікувала фінансову звітність за IV квартал. Тепер можна підбити підсумки: з 15 банків дві третини закінчили рік зі збитками в 31,52 млрд грн і лише третина – з сумарним прибутком всього 1,6 млрд грн. Ці дані не є секретом ні для фінансистів, ні для журналістів, які регулярно вивчають фінансові звіти банків.
Державні втрати
Найбільші банки країни минулоріч втратили 30 млрд грн. На державні установи припало 21,1 млрд грн – найбільших збитків зазнав Укрексімбанк (-9,8 млрд грн). Із звітності банку випливає, що втрати викликані формуванням резервів під проблемні кредити. На це протягом року було витрачено 17 млрд грн. А портфель безнадійних кредитів Укрексімбанку досяг 22,4 млрд грн. У банку не прокоментували FinMaidan свій негативний фінансовий результат.
На другому місці опинився Ощадбанк – він втратив 8,5 млрд грн, також через витрати на резерви (12,2 млрд грн). Держбанк за минулої влади кредитував будівництво сонячних електростанцій в Криму, але після анексії Росією півострова обслуговування боргу припинилося. «Якби не сталася окупація Криму, наш прибуток досяг би 1,1 млрд грн», – заявив голова правління Ощадбанку Андрій Пишний. Втрати Укргазбанку (-2,8 млрд грн) істотні, але в рази менші. Менеджмент банку пояснив це погіршенням якості кредитного портфеля через анексію Криму, неплатоспроможність боржників, а також знеціненням основних коштів на сході країни.
Незважаючи на такі великі втрати, держава в особі Кабміну та НБУ гарантує банкам регулярну підтримку. Ощадбанк вже одержав у капітал 11,6 млрд грн, капітал Укрексімбанку планується збільшити на 5 млрд грн, а Укргазбанк потребує 4 млрд грн.
Резервні списання
Третє місце за збитками посів Промінвестбанк (-3,45 млрд грн). «Чистий прибуток банку, отриманий за дев'ять місяців, склав 1,077 млрд грн, однак необхідність резервування сформувала за підсумками чотирьох кварталів технічний збиток у 4,531 млрд грн», – заявили в прес-службі.
Теза «якби не анексія Криму, війна на Донбасі і девальвація гривні, то ми б залишилися прибутковими» проходить червоною ниткою через виправдувальні релізи практично кожного банку. «Це був об'єктивно важкий рік. Анексія Криму, військові дії на Донбасі стали каталізатором погіршення фінансового стану в країні. Ми були змушені у 2014 році сформувати 2,8 млрд грн резервів під знецінення кредитів, що призвело до річних збитків у 2,6 млрд грн, – розповідає фінансовий директор Укрсоцбанку Джакомо Волпі. – Такий обсяг резервів створює значну «подушку» для покриття ризиків, які можуть з'явитися в майбутньому».
У Райффайзен Банку Аваль (збиток 1,37 млрд грн) говорять, що девальвація гривні для них означає не тільки збиток, але й додатковий заробіток. «Банк володіє портфелем українських державних облігацій, прив'язаних до долара, вартість яких підвищується з подорожчанням долара проти гривні. Де-факто значна частка збитків, викликаних переоцінкою валютної позиції, була компенсована в 2014 році шляхом виплати першої частини облігацій, прив'язаних до долара, а інша частина на даний час враховується як частка капіталу і знайде відображення в майбутніх звітах про прибутки й збитки», – повідомили в прес-службі Райффайзен Банку Аваль.
Ренкінг найбільших банків за фінансовим результатом за 2014 рік, млрд грн
| № | Банк | Фінансовий результат | Активи |
| 1 | ПриватБанк | 0,75 | 204,59 |
| 2 | ВТБ Банк | 0,64 | 36,50 |
| 3 | Сбербанк Росії | 0,11 | 46,74 |
| 4 | ПУМБ | 0,05 | 35,44 |
| 5 | "Дельта" | 0,05 | 60,30 |
| 6 | "Фінанси та Кредит" | -0,22 | 34,20 |
| 7 | Альфа-банк | -0,74 | 36,69 |
| 8 | УкрСиббанк | -0,87 | 26,34 |
| 9 | "Надра" | -1,04 | 35,88 |
| 10 | Райффайзен Банк Аваль | -1,37 | 46,86 |
| 11 | Укрсоцбанк | -2,66 | 48,26 |
| 12 | Укргазбанк | -2,80 | 21,03 |
| 13 | Промінвестбанк | -3,45 | 52,66 |
| 14 | Ощадбанк | -8,56 | 128,10 |
| 15 | Укрексімбанк | -9,81 | 126,00 |
Вийшли в плюс
Прибуток минулого року заробили лише п'ять найбільших установ: ПриватБанк (749 млн грн), ВТБ Банк (642 млн грн), Сбербанк Росії (108 млн грн), ПУМБ (54 млн грн) і, несподівано, банк «Дельта» (46 млн грн), який вже рік відчуває складнощі з поверненням депозитів. «Дельта Банк зміг отримати прибуток у зв'язку зі збільшенням доходів: процентні доходи збільшилися на 41% – 1,9 млрд грн, комісійні – на 10% (315 млн грн), інші операційні доходи – на 248% (1,1 млрд грн). Це результат діяльності з реалізації кредитів клієнтів. Доходи з повернення раніше списаних активів збільшилися на 323% (432 млн грн)», – повідомили в прес-службі банку.
ПриватБанк також постраждав від кризи, але для його бізнесу ці втрати були некритичними. «У нас прибуток за рахунок роздрібу і грамотного управління ризиками. Усі необхідні резерви були створені, як і в інших», – зазначив прес-секретар ПриватБанку Олег Серга. З прибутком закінчив рік і ПУМБ донецького бізнесмена Ріната Ахметова. «Нам довелося значно перебудувати бізнес-модель, провести колосальну роботу з підвищення ефективності й сформувати великий обсяг резервів, у першу чергу по Криму та східному регіону. Ми змогли збільшити наш операційний дохід з 2,4 млрд грн до 3,7 млрд грн, стали пильніше контролювати усі витрати банку. У минулому ПУМБ отримав рекордне співвідношення операційного доходу до витрат (коефіцієнт С/I склав 30,7%) – на кожну витрачену гривню операційних витрат ми заробили 3 грн доходу», – пояснює голова правління ПУМБ Сергій Черненко.
Сумне майбутнє
Банкіри досить песимістично оцінюють потенційні ризики 2015 року. Стрес-тест, який був проведений минулого року, не враховував втрати в Криму та на Донбасі. Але навіть без цих факторів він виявив потребу в докапіталізації найбільших банків на 56 млрд грн. Це означає, що загроза отримання збитків зберігатиметься увесь нинішній рік. До того ж зараз обговорюється ідея другого стрес-тесту, яка покаже реальну потребу банків у капіталі.
Складно банкам буде генерувати прибуток від операційної діяльності, оскільки рецесія економіки поступово погіршує їх кредитні портфелі. «Кредитування в 2015 році буде все ще обмежено. У першу чергу це пов'язано з економічною ситуацією в країні: зростання ВВП цього року не очікується, а отже, і реальні доходи населення не зростатимуть. Збережеться тенденція минулого року: банки сконцентруються на роботі з проблемною заборгованістю і продовжать оптимізувати витрати», – говорить перший заступник голови правління Укрсоцбанку Тамара Савощенко.
* Розмір кулі і її розташування по осі X ідентичні розміру прибутку/збитку банку за 2014 рік. Вісь Y показує рентабельність активів кожного з банків - який відсоток від розміру активів становить прибуток або збиток банку, тобто скільки він заробляє або втрачає на кожній 1 грн активів. Виходячи з цього найбільш збитковим за показником рентабельності активів стає Укргазбанк, а найприбутковішим - ВТБ Банк, тоді як за розміром фінансового результату ці місця займають Укрексімбанк і ПриватБанк відповідно.
Комерційні банки шукають і знаходять нові аргументи проти переведення бюджетних установ на обслуговування в державні банки. І хоча цій ініціативі уряду вже майже рік, приватні банки досі не можуть назвати ані розмір понесених втрат, ані кількість клієнтів, що пішли від них. Їхні ключові побоювання – погіршення якості роздрібного кредитного портфеля і відтік депозитів.
Енергобанк поки залишається у власності російського бізнесмена Анатолія Данилицького. Іноземні покупці банку розірвали угоду через проблеми, які не вдалося виявити на етапі аудиту установи, яку хотіли придбати. Некоректна фінансова звітність – одна з основних проблем ринку, нарікають його учасники.
Фінансове розчарування
Правління консорціуму інвесторів сінгапурської холдингової компанії ES2 Holding відмовилося від купівлі Енергобанку. Бенефіціаром банку залишається російський бізнесмен Анатолій Данилицький. «Представники ES2 Holding під час роботи в банку протягом останніх декількох тижнів неодноразово не могли отримати своєчасну або задовільну відповідь від керівництва банку з ряду питань», – йдеться в повідомленні ES2 Holding.
Виникли також інші питання, які «суворо обмежували спектр діяльності потенційних інвесторів». «Саботаж частини менеджменту і різні «сюрпризи», які постійно виникали, змусили нас зафіксувати дану картину і вийти з угоди. Думаю, що і Анатолія Данилицького, і нас, і наглядову раду ввели в оману щодо реального стану справ», – сказав FinMaidan керуючий директор ES2 Holding Володимир Куцев.
Рішення про купівлю Енергобанку було прийнято наприкінці грудня, і вже до нового року сторони хотіли закрити операцію (див. «Інвестори підзарядяться»). Інвестори планували вкласти в розвиток банку $100 млн. Джерело в банку повідомило, що причиною скасування угоди стала «діра» в балансі. «За фактом ми побачили, м'яко кажучи, не зовсім те, що банк показав у звітності. З установи попросту виводилися кошти», – говорить співрозмовник FinMaidan.
Суму втрат у ES2 Holding не називають, однак джерело на ринку, знайоме з ситуацією в Енергобанку, повідомило, що ще в травні 2014 року обсяг проблем у банку оцінювався у 200 млн грн. «По ряду кредитів у заставі у банку були «сміттєві» цінні папери – як правило, інвестиційні сертифікати. Вже тоді Анатолій Данилицький шукав покупців на свій актив. Але мова не йшла про повний вихід з бізнесу: він хотів продати частку», – сказав співрозмовник.
Вже на початку 2015-го клієнти звинуватили банк у затримці платежів. 26 січня про це заявили керівники київської компанії «НТЦ Бірюза», миколаївської групи компаній «Прометей» і житомирського ПП «Фірма ІмпортТехноСервіс». За даними FinMaidan, рішення про призупинення клієнтських платежів було ініційовано покупцем.
Після зриву угоди з Енергобанком інвестори продовжать пошуки активу для купівлі. «Ми будемо продовжувати шукати банк, з яким побудуємо свій бізнес», – сказав Володимир Куцев.
Системна помилка
Фінансисти визнають, що недостовірна звітність – одна з ключових проблем банківського сектора. «Коли є можливість показувати ситуацію не зовсім так, як є насправді, це викликає кризу довіри на ринку, оскільки учасники ринку не можуть розпізнати реальний стан справ у банку-партнера. У своїй практиці ми періодично стикаємося з цим явищем і вже неодноразово були свідками ситуації, коли показники роботи в звітності банку різко змінювалися. У таких випадках ми переводимо рейтинги в режим моніторингу і більше уваги приділяємо оперативній звітності, не квартальній, а щомісячній і навіть щоденній», – розповідає головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран. Він рекомендує покупцям банків залучати аудиторів: «Саме на них покладено функцію підтвердження звітності».
Втім, аудиторам теж не завжди вдається адекватно оцінити ситуацію. Вже після купівлі Вадимом Новинським банку «Форум» у німецького Commerzbank виявилося, що ситуація в банку гірша, ніж заявлялося. Новий власник навіть хотів анулювати угоду, щоб не платити, і подав у Міжнародний кримінальний суд (ICC) позов на Commerzbank.
Але врятувати установу так і не вдалося: через менш ніж два роки в банк «Форум» було введено тимчасову адміністрацію, пізніше почалася його ліквідація. «Зрозуміло одне, що крім мікроситуації в активі, що купується, є і макроісторія, а саме: Україні необхідно терміново лібералізувати фінансове законодавство і допустити українські банки в Euroclear. Це точно стабілізує структуру активів усіх кредитних організацій країни і створить приплив ліквідності до фінансового сектора», – вважає Володимир Куцев.
Релізи
ТОП-новости
