Зміна пріоритетів

Витрати бюджету-2020 плануються на 57,88 млрд грн більше, ніж передбачено планом на 2019 рік – сумарно 1 трлн 170 млрд грн.

Якщо розглядати бюджет-2020 статично, то його «галузева» структура буде такою.

Але детальне порівняння бюджетних кошторисів на 2019 і 2020 роки розкриває те, як уряд планує витратити зайві 57,88 млрд грн. Невеликі темпи зростання витрат на 5,2% при зростанні номінального ВВП вище 13% – це середній показник: частина центральних органів виконавчої влади отримають в своє розпорядження більше грошей, інші ж втратять частину фінансування.

Фінансування частини відомств фактично заморозиться, оскільки збільшення витрат на 0,01% або навіть 0,5% складно назвати «збільшенням фінансування» на тлі очікуваної 6-відсоткової інфляції.

Це замороження торкнеться і уряду, і парламенту, і президента. Фінансування Державного управління справами (витрати на главу держави) збільшиться всього на 1,02 млн грн, або 0,04%, а фінансування апарату Верховної Ради – на 3,05 млн грн, або 0,15%. Фінансування Секретаріату Кабміну взагалі скоротиться на 144 млн грн (-4,6%).

Але так було не завжди. У 2017-2018 роках фінансування співробітників Секретаріату Кабміну, апарату Ради і Адміністрації президента різко зросло, а зараз стабілізувалося.

Приріст «в районі нуля» отримає Антимонопольний комітет (+6,9 тис. грн), а фінансування Фонду держмайна скоротять на 34,32% (-244,35 млн грн).

Сухпайок для силовиків

Міністерство внутрішніх справ, яке поточного року виявилося серед найбільших бенефіціарів приросту витрат, наступного року отримає всього на 0,85% більше коштів (+702,9 млн грн). Але апарат міністра Арсена Авакова не постраждає (+ 8,26%, або 1 млрд грн), оскільки економити буде Державна міграційна служба (-469,5 млн грн, або 10,73%). Національна гвардія, Державна прикордонна служба та Держслужба з надзвичайних ситуацій отримають відповідно на 0,38%, 0,39% і 0,54% більше грошей. Всього 0,01% додатково (+2,9 млн грн) виділять Національній поліції.

Фінансування Служби безпеки України збільшать на 5 млн грн (+0,05%), Держслужби спеціального зв'язку та захисту інформації – на 2,5 млн грн (+0,09%). Нульова динаміка буде у бюджету Служби зовнішньої розвідки і Управління державної охорони.

У групі економних також Міністерство оборони – зростання витрат на 67,7 млн грн (+0,07%), і Головне управління розвідки Міноборони – на 433 тис. грн (+0,02%). Додаткові ресурси для армії тепер розподілятиме секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Данилюк, оскільки фінансування його відомства буде збільшено у 158 разів – з 177,7 млн грн до 28,164 млрд грн. Додаткові кошти будуть спрямовані на незазначені проекти в сферах безпеки і оборони. Перелік проектів з’явиться після засідання РНБОУ перед другим читанням бюджету.

Усі на боротьбу з корупцією

Середню по бюджету надбавку на рівні 5,51% отримає Генеральна прокуратура, бюджет якої збільшиться на 401 млн грн. Більше грошей отримають всі антикорупційні органи: Державне бюро розслідувань (+71,22%), Національне антикорупційне бюро (+19,67%), АРМА (+16,22%), Нацагентство з питань запобігання корупції (+7,08%) .

Для ще не створеного Бюро фінансових розслідувань (до Ради подано законопроект) встигли прописати в проекті бюджету 1,288 млрд грн. Кабмін тільки ініціював створення Агентства з управління держборгом, а в бюджеті вже заклали 52,8 млн грн (другий рік поспіль).

Збільшиться фінансова підтримка і реформованої судової системи, наприклад, Вищого антикорупційного суду (+17,45%), Верховного Суду (+12,93%), Вищого суду з питань інтелектуальної власності (+5,16%), Вищої ради правосуддя (+4,02%), Державної судової адміністрації (+3,61%). Лише фінансування Конституційного Суду скоротять на 3,72%.

Одноразові проекти

Фінансування Центральної виборчої комісії впаде на 40,85% (-2,092 млрд грн), а Держслужби статистики – виросте на 95% (+3,234 млрд грн).

Але «зради» в цьому немає.

Якщо в 2019 році необхідно було фінансувати дві виборчі кампанії – президентську і парламентську, то в 2020-му – тільки місцеві вибори (2,155 млрд грн). Хоча ЦВК доведеться відшкодувати партіям 467 млн грн витрат на агітацію в ході літніх виборів.

Держстат проведе перший за два десятиліття всеукраїнський перепис населення, який обійдеться у 3,2 млрд грн. Щоб до нього підготуватися, в грудні 2019-го мають провести пробний перепис населення в Оболонському районі Києва і Бородянському районі Київської області.

Злиття і поглинання

Відмінною рисою бюджету-2020 є те, що він верстається в момент оптимізації системи центральних органів виконавчої влади: створення, ліквідації та об'єднання міністерств. Це вже знайшло відображення в проекті головного фінансового документа країни.

Міністерство аграрної політики і продовольства приєднано до Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Фінансування нового Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства на 6,5% перевищуватиме бюджети колишніх двох відомств (+1,512 млрд грн).

Міністерство енергетики та вугільної промисловості буде приєднано до Міністерства екології та природних ресурсів. Фінансування Міністерства енергетики та захисту навколишнього середовища збільшиться на 3,2% (+421 млн грн) при аналогічному порівнянні.

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб об'єднається з Держслужбою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції. Сумарне фінансування Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб збільшиться в 4,15 раза.

Раніше держслужба фінансувала громадські організації ветеранів та психологічну реабілітацію учасників бойових дій, а міністерство – соціальну реабілітацію внутрішньо переміщених осіб (ВПО). У 2020-му з 1,262 млрд грн додаткового фінансування на купівлю або оренду житла спрямують 1,239 млрд грн. Цього року на програму «Житло для ВПЛ» виділяють всього 10 млн грн, наступного – 485 млн грн. Ще 754 млн грн місцеві бюджети отримають для грошової компенсації за житло.

Міністерство інформаційної політики поглине Міністерство культури і Міністерство молоді та спорту. Об'єднане Міністерство культури, молоді та спорту отримає на 8,4% більше коштів (+937 млн грн).

Міністерство цифрової інформації буде створено на основі Держагентства з питань електронного управління, а його фінансування зросте з 122 млн грн до 194 млн грн (+59%).

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства перейменують в Міністерство розвитку громад і територій та збільшать витрати на 3,67%.

Закон про спліт Нацкомфінпослуг вже ухвалено, але фінансування цієї комісії залишиться майже повним (-0,55%), а Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку, до якої переходить від ліквідованої Нацкомфінпослуг два сегменти ринку, отримає на 4,24% менше.

Реформа Державної фіскальної служби – вже створені Державна податкова служба та Державна митна служба – не призведе до економії коштів, а, навпаки, потребуватиме більше грошей: сумарні витрати зростуть на 2,03 млрд грн (+17,76%) в порівнянні з нинішнім бюджетом ДФС.

Фінансування інших центральних органів виконавчої влади переважно буде збільшено на 1-7%, наприклад, Міністерства освіти і науки (+7,13%), Міністерства юстиції (+5,61%), Міністерства закордонних справ (+4,84%). Навіть Пенсійний фонд отримає з держбюджету всього на 3,02% більше.

Фінансування Національної академії наук збільшиться на 0,43%, а розкид зростання серед інших академій складе від 1,9% у Нацакадемії аграрних наук до 7,68% – Нацакадемії правових наук. Скоротиться бюджет лише у Нацакадемії медичних наук (-9,68%).

До фінансових контролерів в уряді подвійне ставлення: якщо фінансування Держаудиторської служби збільшать на 3,58%, а Держфінмоніторингу – на 40,39%, то Рахункової палати (орган парламентського контролю) – скоротять на 19,45%, як і Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (-12,22%).

Нові проекти

У проекті бюджету-2020 знайшли своє відображення багато ініціатив нової влади. Крім уже згаданих витрат на купівлю житла ветеранам АТО і ООС, в бюджеті також закладено підтримку земельної реформи. У видатках Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства передбачено 4,4 млрд грн на компенсацію відсоткових ставок за кредитами фермерам для закупівлі сільськогосподарської землі.

Обіцянка збільшити обсяги дорожнього будівництва і перерозподіл акцизу з палива призвели до збільшення бюджету Держагентства автомобільних доріг на 18,67 млрд грн (+38,82%). Прихильний бюджет-2020 і до інших «транспортних» відомств: Держспецслужби транспорту (+16,53%), Державіаслужби (+17,01%), Міністерства інфраструктури (+30,7%), приріст витрат якого забезпечений Держагентством інфраструктурних проектів (+50,86%; їх додаткові 1,07 млрд грн підуть на забезпечення безпеки дорожнього руху).

Лише Державному космічному агентству виділять менше (-68,49%), оскільки в його бюджеті більше немає пункту про погашення 1,47 млрд грн кредиту під держгарантії для проекту «Створення Національної супутникової системи зв'язку».

Не забули в уряді також про зобов'язання фінансувати Національну громадську телерадіокомпанію України (НГТУ; бренд UA: Перший) в розмірі не менше 0,2% видатків загального фонду держбюджету за попередній рік – 2,01 млрд грн. Їм виділять на 1,007 млрд грн більше (2,012 млрд грн), для чого на 91,82% збільшать бюджет Держкомітету телебачення і радіомовлення. Втім, повне фінансування НГТУ обіцяли і на цей рік (законопроект збільшував його на 1,04 млрд грн – до 1,82 млрд грн). Але у фінальній версії закону про бюджет-2019 цифру скоротили до 1,005 млрд грн, щоб направити «вільні» кошти на інші програми. На 47,01% наступного року скоротять бюджет Нацради з питань телебачення і радіомовлення, який відповідає за ліцензування учасників ринку.

Перекидання

«Перекидання» бюджетних програм між міністерствами не змінює загальних витрат бюджету, але ускладнює розуміння реальної динаміки витрат конкретного бюджетного розпорядника. Наприклад, фінансування Національної служби здоров'я збільшиться на 53 млрд грн (в 2,75 раза), але витрати за всіма програмами Міністерства охорони здоров'я зростуть сумарно лише на 12,6 млрд грн (+12,88%), оскільки частину бюджетних грошей тепер витрачатиме служба, а не міністерство.

Витрати Міністерства соціальної політики збільшаться на 57 млрд грн (зокрема покриття дефіциту Пенсійного фонду – на 5,06 млрд грн), але при цьому витрати Міністерства фінансів скоротяться на 70,8 млрд грн, в тому числі тому, що Мінсоцполітики стане перераховувати субвенцію місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми та малозабезпеченим сім'ям (59,545 млрд грн), а не Мінфін. Витрати Мінсоцполітики на субсидії ЖКГ, які тепер повністю сконцентруються у них, скоротяться на 10,42 млрд грн, тому реальні соціальні витрати міністерства будуть навіть на 8,92 млрд грн менше.

Мінімальна зарплата зросте в січні 2020 року з 4173 грн до 4723 грн (+13,2%) і протягом року не переглядатиметься. Мінімальні соцстандарти будуть підвищуватися двічі – в липні та грудні.

Найбільші витрати Мінфіну – обслуговування держборгу – залишаться незмінними (145,2 млрд грн), а реальні витрати Мінфіну (після вирахування «перекидань» Мінсоцполітики) скоротяться на 4,84 млрд грн.