Як уряд Шмигаля змінив бюджет-2021 до другого читання

Як уряд Шмигаля змінив бюджет-2021 до другого читання

Мінфін запевняє, що успішно погодив із МВФ дефіцит проєкту бюджету-2021 на рівні 5,5%. Зменшити дефіцит між першим та другим читанням на 0,5 відсоткових пункта він зміг за рахунок збільшення плану доходів на наступний рік, тоді як видатки бюджету він майже не скорочував. FinClub проаналізував найбільш суттєві зміни в проєкті головного фінансового документа країни, який уряд затвердив до другого читання в парламенті (рос.).

Доходи

Річний план доходів державного бюджету збільшено на 20,9 млрд грн – до 1,092 трлн грн.

Мінфін передбачив у спецфонді бюджету новий вид доходу – 7,44 млрд грн від плати за ліцензії на азартні ігри та лотереї (фінансування роботи нового регулятора збільшать вдвічі).

Додаткові 6,4 млрд грн від ПДВ мають отримати завдяки «ліквідації схем».

Суттєво зростуть відрахування від державних компаній (+4,24 млрд грн): їм доведеться сплатити дивідендів втричі більше – норматив відрахувань збільшили з 30% до 90% чистого прибутку.

Через відтермінування збільшення мінімальної зарплати зменшиться збір податку на доходи фізосіб (-1,28 млрд грн) та надходження від ПДВ (-900 млн грн), які б сплатили споживачі за умови зростання їхньої купівельної спроможності. При цьому збільшаться надходження від податку на прибуток підприємств (+836 млн грн), оскільки бізнес зекономить на п’ятимісячному відстроченні примусового підвищення оплати праці.

Мінфін задовольнив майже всі пропозиції депутатів по доходах бюджету, проте проігнорував їхню вимогу підвищити план відрахування прибутку НБУ на 12 млрд грн – з 33 млрд грн до 45 млрд грн, хоча й відхилив пропозицію НБУ скоротити це зобов’язання до 22,6 млрд грн.

 
 

Дефіцит та боргова політика

Дефіцит бюджету скоротиться з 270 млрд грн до 246,6 млрд грн при майже незмінному обсязі запозичень (701,8 млрд грн), але Мінфін зможе понадпланово здійснювати боргові операції.

Мінфін зафіксував в бюджеті своє право обміняти ОВДП, які раніше інвестував у капітал державних банків, на нові державні облігації із ринковими умовами по ставці та терміну обігу.

Нову іпотечну установу «Українська фінансова житлова компанія», створену урядом для видачі кредитів під 5-7%, докапіталізують за рахунок ОВДП, як і Експортно-кредитне агентство, яке отримає таким чином 1,8 млрд грн.

Мінфін так само, як і в 2020 році, зможе викуповувати з ринку державні деривативи (ВВП-варранти). За ними в 2021 році відбудеться перша виплата кредиторам – 1,15 млрд грн.

Велика приватизація, яка цього року так і не розпочалася через коронакризу, має стартувати наступного року – план збільшено вдвічі до 12 млрд грн.

 
 

Видатки

Як вже зазначав FinClub, Мінфін за вимогою МВФ відклав з 1 липня на 1 грудня збільшення мінімальної заробітної плати з 6 тис. грн до 6,5 тис. грн. Але відтермінування збільшення «мінімалки» не призвело до автоматичного скорочення фінансування бюджетних розпорядників.

В порівнянні з першим читанням бюджету прожитковий мінімум змінився лише той, який використовується в розрахунках посадового окладу прокурорів: його збільшили з 1000 грн до 1600 грн вже з 1 січня. Відповідно фінансування Офісу генерального прокурора зросте на 2 млрд грн.

Оскільки Мінфін не міг включити в бюджет всі необхідні видатки, їх частину він вирішив профінансувати в квазібюджетний спосіб. Уряд надасть державні гарантії на 88,7 млрд грн і перевищить ліміт у 3% від планових доходів загального фонду держбюджету майже втричі, щоб підтримати економіку (в тому числі «зелену генерацію») під час відновлення після коронакризи.

Сумарно річний план видатків скорочено на 2,78 млрд грн (до 1,328 трлн грн), при чому скорочення фінансування одних відомств відбувалося із одночасним збільшенням фінансування інших – Мінфін часто «перекидав» окремі бюджетні програми між відомствами.

Хто отримає менше

Рекордне скорочення продемонструє Міністерство соціальної політики (-7,8 млрд грн) за рахунок зменшення фінансування Пенсійного фонду (-8,5 млрд грн), оскільки відтермінування підвищення мінімальної зарплати призведе до аналогічного відтермінування перегляду пенсійних виплат.

Проте міністерству доведеться через Фонд соцстрахування додатково витратити 252 млн грн на виплати лікарям, які отримають інвалідність через ковід. На відпочинок дітей в дитячих закладах гірських районів передбачили 150 млн грн, а місцевим бюджетам пообіцяли субвенцію на 274 млн грн на створення служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі.

Міністерство розвитку громад та територій отримає на 4,75 млрд грн менше, оскільки майже вдвічі – на 4,86 млрд грн – скоротиться фінансування Державного фонду регіонального розвитку. Ці кошти «перекинули» на субвенцію на заходи соціально-економічного розвитку окремих територій (6 млрд грн), яку місцевим бюджетам надасть Мінфін.

Фінансування Секретаріату Кабміну додатково збільшиться лише на 14,2 млн грн, Верховної Ради – на 247 млн грн, проте бюджет Державного управління справами (ДУС), яке фінансує діяльність Офісу президента, скоротиться на 130 млн грн. Цей показник оманливий. В реальності витрати ДУС зростуть, оскільки йому більше не доведеться фінансувати Національну академію державного управління при Президентові України. Вивільнені кошти ДУС витратить на реконструкцію «Феофанії» (138 млн грн) та «Українського дому» (40 млн грн), лікування «унікальними інноваційними технологіями» важких пневмоній (30 млн грн), фінансування інвестпроєкту «Мистецький арсенал» (50 млн грн).

І хоча МОН отримав від президента Володимира Зеленського зобов’язання фінансувати Нацакадемію державного управління (388,8 млн грн), загальне фінансування міністерства скоротиться на 4,1 млрд грн: Фонд розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти скоротять вдвічі – на 500 млн грн, витрати на підготовку кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики – на 861 млн грн, підготовку кадрів закладами фахової передвищої освіти – на 215 млн грн.

При цьому в Мінфіні знайшли в бюджеті МОНу 180 млн грн на реконструкцію «Міжнародного Центру дитячої наукової творчості» та 70 млн грн – на будівництво «Міжнародного центру зустрічей студентської молоді України та Республіки Польща».

Освітня субвенція місцевим бюджетам урізана на 2,86 млрд грн переважно через відтермінування збільшення мінімальної зарплати. Серед інших причин – скорочення восени реальної кількості учнів шкіл на 0,92% та учнів коледжів на 11,5% в порівнянні із літніми очікуваннями уряду.

 
 

Через Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства «пройде» на 3,23 млрд грн менше, ніж передбачав вересневий проєкт бюджету-2021: із них 2,6 млрд грн «перекинули» на Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості (в тому числі 2,53 млрд грн для оборонно-промислового комплексу), а на 1,1 млрд грн скоротили державні інвестпроєкти. Половину зекономленого (0,5 млрд грн) спрямували на підтримку сільського господарства.

«Держава в смартфоні» зависла: фінансування Міністерства цифрової трансформації скоротили на 350 млн грн за рахунок урізання видатків на електронне урядування (-615 млн грн) та субвенції місцевим бюджетам на Центри надання адміністративних послуг (-259 млн грн). Хоча знайшли 500 млн грн для місцевих бюджетів на розбудову широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості.

Хто отримає більше

Майже 4 млрд грн додатково отримає МОЗ. Йдеться про фінансування Національного інституту раку (+1,5 млрд грн), удосконалення молекулярно-генетичної діагностики онкологічних захворювань (+105 млн грн), забезпечення медичних заходів окремих державних програм (+774 млн грн), реконструкцію Інституту серця (+332 млн грн), продовження будівництва «Охматдиту» (+1,2 млрд грн). І хоча видатки на лікування українців за кордоном скоротять на 390 млн грн, на відповідну суму збільшать фінансування пілотного проєкту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів.

Майже не зміниться фінансування Національної служби здоров’я за програмою медичних гарантій (+56 млн грн). Однак 950 млн грн додаткових коштів знайшли для Національної академії медичних наук, в тому числі на будівництво та реконструкцію корпусів різних її інститутів.

Міністерство інфраструктури отримало 2,4 млрд грн на два проєкти: 1 млрд грн – на аеропортову інфраструктуру та 1,4 млрд грн – на будівництво аеродрому міжнародного аеропорту в Дніпрі. Значне фінансування «Укравтодору» (71,7 млрд грн) вирішили збільшити ще трохи: 248 млн грн отримають будівельники доріг сполучення Київ – Суми – Харків.

Фінансування Мінфіну збільшиться на 1,3 млрд грн, але видатки між напрямками перерозподіляться більш суттєво. Додаткова дотація місцевим бюджетам скоротиться на 2 млрд грн, а видатки на обслуговування держборгу – на 1,8 млрд грн – за рахунок зменшення планового дефіциту. На «соцеконом», як зазначалося, виділять 6 млрд грн.

Неочікувано на 500 млн грн скоротили фінансування Державної митної служби, хоча кошторис Державної податкової служби не чіпали. Програму Держказначейства на 200 млн грн з виконання рішень суду, що гарантовані державою, згорнули (йдеться про рішення ЄСПЛ). Стільки ж уряд зекономить на ліквідації Державної фіскальної служби. В її структурі зараз залишається лише податкова міліція, функції якої передадуть новому органу – фінансування ще не створеного Бюро економічної безпеки зменшили майже вдвічі (-417 млн грн).

Міністерство культури та інформаційної політики отримає більше на 1,1 млрд грн, хоча на заходи у сфері захисту національного інформаційного простору витратять вдвічі менше (-50 млн грн), скоротять фінансування театрів (-155 млн грн), художніх колективів (-30 млн грн), музеїв і бібліотек (-30 млн грн).

Зекономлені кошти спрямують до незрозумілого Фонду розвитку закладів загальнодержавного значення (+1 млрд грн) та на будівництво і модернізацію об’єктів у сфері культури (+290 млн грн). Ще 300 млн грн субвенції перерахують місцевим бюджетам на «створення центрів культурних послуг». При цьому Державне агентство розвитку туризму зможе витратити на розкриття туристичного потенціалу України вдвічі менше (-100 млн грн).

 
 

Держпродспоживслужба отримає додатково 538 млн грн, щоб спрямувати їх на придбання обладнання для лабораторій ветеринарної медицини. Державному космічному агентству виділили більше коштів на утилізацію твердого ракетного палива (+520 млн грн).

МЗС отримає додатково 0,5 млрд грн на фінансування закордонних дипломатичних установ: оплату послуг юридичних радників для захисту інтересів держави під час розв’язання міжнародних спорів, компенсаційні виплати та медичне забезпечення працівників дипустанов, придбання приміщення для розміщення Посольства України в Румунії та відкриття консульської установи в Республіці Польща.

Бюджет Міністерства молоді та спорту збільшили на 427 млн грн, але більше половини цього приросту (275 млн грн) піде на два будівельних проєкти в Києві.

Видатки Міністерства енергетики збільшать за рахунок двох програм: фінансування Новокостянтинівської шахти (100 млн грн) та виконання програми енергоефективності (250 млн грн).

В структурі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів більше коштів отримають Державна екологічна інспекція (+60 млн грн), Державне агентство водних ресурсів (+114 млн грн), яке додаткові кошти спрямує на водосховища на річках Інгул та Дніпро і розширення водопостачання в сільській місцевості, та Державне агентство з управління зоною відчуження (+328 млн грн), яке переважно збільшить фінансування проєкту «Укриття» на ЧАЕС (+300 млн грн за декількома програмами).

Фінансування МВС збільшать всього на 20 млн грн, проте апарат МВС витратить додатково майже 800 млн грн (з них 777 млн грн підуть на оплату праці співробітників міністерства, а 20 млн грн – на фізкультурно-спортивне товариство «Динамо») за рахунок скорочення витрат усіх силових відомств.

 
 

Дивіться основні параметри проєкту бюджету-2021.

Усі матеріали до бюджету-2021 на сайті Верховної Ради.

Підписуйтесь на новини FinClub в TelegramViberTwitterFacebook

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу