Фінансовий клуб
У зв’язку з закінченням дії тимчасової адміністрації у банку «Порто-Франко» та з огляду на затверджений планом врегулювання найменш витратний спосіб виведення неплатоспроможного банку з ринку – ліквідація, ФГВФО звернувся до НБУ з пропозицією про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку «Порто-Франко».
З 27 січня призупинені виплати коштів вкладникам банку «Порто-Франко» через установи банку «Восток».
З 5 січня банк «Восток» виплачує гарантовану ФГВФО суму відшкодування вкладів у банку «Порто-Франко» до 200 тис. грн кожному клієнту за договорами, термін дії яких завершився в період з 30 вересня до 17 грудня, а також за вкладами, які закінчилися раніше, або за договорами банківського рахунку.
Виконавча дирекція ФГВФО рішенням № 169 від 29 грудня 2014 року продовжила тимчасову адміністрацію в «Порто-Франко» до 29 січня 2015-го. На цей же термін подовжено й повноваження тимчасового адміністратора Ігоря Красюка.
З 10 грудня банк «Порто-Франко» розпочав здійснення виплат коштів вкладникам за договорами, термін дії яких завершився до 29 вересня включно і за договорами банківського рахунку.
ФГВФО до 16:00 19 листопада здійснював прийом документів від потенційних інвесторів для визнання їх кваліфікованими. Фонд шукав інвесторів, які можуть бути залучені до виведення банку з ринку одним з трьох способів: 1) відчуження всіх або частини активів і зобов'язань банку на користь приймаючого банку; 2) створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань банку; 3) продаж банку в цілому. Раніше крайнім терміном подачі документів було 16:00 17 жовтня.
За оцінками ФГВФО, сума коштів, яка може бути відшкодована Фондом, на 21 вересня склала 448,09 млн грн. При цьому обсяг депозитів фізосіб на 30 вересня становив 252,1 млн грн, коштів поточних рахунків фізосіб – 339,8 млн грн.
Власники одеського банку «Порто-Франко» перед введенням в нього куратора від Нацбанку вивели практично усі активи, заявив директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізосіб Костянтин Ворушилін: «Вони підчистили усі активи, нічого не залишилося. Перевели все на компанію «Топ Фінанс», яка знаходиться в Києві. В цілому 192 кредитні справи вивезені з банку, і їх місцезнаходження невідоме».
Основним акціонером банку був Мирослав Школенко (83,43%), решта 16,57% були розподілені між 237 юрособами та фізособами, частка кожного з яких не перевищувала 4% капіталу. За інформацією одеських ЗМІ, пан Школенко (раніше мав прізвище Торосян) контролює торгові центри «Одеський торговий дім» та «Острів».
З 29 вересня введено тимчасову адміністрацію в банк «Порто-Франко», уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу впровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ігоря Красюка.
Тимчасову адміністрацію введено на три місяці – з 29 вересня до 29 грудня.
Національний банк прийняв постанову № 610 від 26 вересня 2014 року, якою відніс ПАТ «Акціонерний банк "Порто-Франко"» до категорії неплатоспроможних. Після чого виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізосіб прийняла рішення № 103 від 26.09.14 «Про введення тимчасової адміністрації в "Порто-Франко"».
Невеликий одеський банк «Порто-Франко», що спеціалізувався на роботі з моряками й посідав 86-е місце за активами, зазнавав труднощів з поверненням коштів із середини літа. На 1 липня роздрібний портфель вкладів становив 571 млн грн, валютна складова портфеля вкладів була переважною – 83,5%.
Постановою № 465 Нацбанк з 7 серпня призначив куратора банку, а розпорядженням № 437-р вирішив з 1 по 14 серпня провести позапланову інспекційну перевірку «Порто-Франко» з питань виконання зобов'язань перед вкладниками і кредиторами.
9 вересня банк повідомив про підписання попереднього договору про його купівлю інвестиційним фондом «Капітал» з реєстрацією в Житомирі. Його бенефіціарієм є панамська компанія «Норісса Девелопмент Інк», а статутний фонд – 58 тис. грн. Кінцевий власник фонду, сума операції та пакета акцій не розголошувалися. «Ведуться переговори про укладення угоди. Остаточно питання ще не закрите. Ми в роздумах», – говорив FinMaidan керівник фонду «Капітал» Олексій Дмитренко.
Телефон гарячої лінії ФГВФО: 0-800-308-108, банку «Порто-Франко»: (048) 786-83-12. ПАТ «Порто-Франко»: код ЄДРПОУ 13881479; 65026, Одеса, вул. Пушкінська, 10.
З 21 січня почалися виплати коштів вкладникам банку «Аксіома» за договорами, термін дії яких закінчився в період з 11 жовтня 2014-го до 5 січня 2015 року, а також тривають виплати за вкладами, які закінчилися раніше цього терміну, і за договорами банківського рахунку. Виплати здійснюються через мережу відділень Радабанку. Загальну суму виплат ФГВФО не називає.
Виконавча дирекція ФГВФО рішенням № 166 від 29 грудня 2014 року продовжила тимчасову адміністрацію в банку «Аксіома» до 30 січня 2015-го. На цей же термін подовжено й повноваження тимчасового адміністратора Володимира Кухарева.
З 26 грудня банк «Аксіома» розпочав виплату вкладів за договорами, термін дії яких закінчився до 10 жовтня включно, та за договорами банківського рахунку.
З 10 жовтня введено тимчасову адміністрацію в банк «Аксіома», уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу впровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Володимира Кухарева. Тимчасову адміністрацію введено на три місяці – з 10 жовтня 2014-го по 10 січня 2015-го.
Нацбанк прийняв постанову № 649 від 9 жовтня 2014 року, якою відніс ПАТ «КБ "Аксіома"» до категорії неплатоспроможних. Після чого виконавча дирекція ФГВФО прийняла рішення № 110 від 09.10.14 «Про введення тимчасової адміністрації в банк "Аксіома"».
Невеликий банк «Аксіома» посідав 100-е місце за активами – 1,035 млрд грн. На 1 липня роздрібний портфель вкладів становив 134,3 млн грн (у валюті – 25%).
Банк визнано неплатоспроможним, оскільки НБУ підозрює його в проведенні нелегальних операцій з відмивання доходів, отриманих злочинних шляхом, або пов'язаних з фінансуванням тероризму. За інформацією МВС, банк «Аксіома» проводив транзитні операції, конвертацію грошей, незаконний обмін валютних цінностей через фіктивні фірми та фізосіб. Оборот конвертаційного центру за період його існування оцінено в 3,6 млрд грн. Затримано клієнтів та керівників двох підприємств, які проводили обмін валюти (див. «Упакований в конверт»).
Телефон гарячої лінії ФГВФО: 0-800-308-108, банку «Аксіома»: (056) 713-57-47. ПАТ «КБ "Аксіома"»: код ЄДРПОУ 33972230; 49005, Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 11, прим. 25.
Валюта позбулася кредиту
Господарський суд Харківської області дозволив валютному позичальнику не платити за валютним кредитом. Таке несподіване рішення було винесено суддею 26 листопада по справі № 922/3899/14. З рішення суду випливає, що в 2010 році банк «Грант» відкрив фізособі-підприємцю дворічну валютну кредитну лінію на $2 млн під 16% річних.
Через рік суму кредитної лінії було підвищено до $2,3 млн, а термін погашення кредиту постійно продовжувався – фінальною датою вказується 28 грудня 2014 року, йдеться в матеріалах банку «Грант». Сумарно позичальник отримав у 2010-2013 роках понад $2,5 млн. Ці долари банк зараховував на поточний рахунок фізособи-СПД, але не видавав їх позичальнику готівкою, а за його дорученням продавав на міжбанку. Виручена від продажу валюти гривня зараховувалася на рахунок позичальника в національній валюті та використовувалася ним на розвиток бізнесу.
Після дворазової девальвації гривні в поточному році – з 8 грн/$ до 16 грн/$ – позичальник несподівано вирішив оскаржити кредит. Госпсуд 15 вересня прийняв позовну заяву і вже через два місяці виніс рішення. Суд вважає, що сторонами було укладено кредитний договір, за яким позивач отримував кредитні кошти у гривні. Отже, і погашати він повинен суму боргу, який виник після конвертації перерахованої банком валюти в гривню.
У 2010-2013 роках позичальник отримав від банку на гривневий рахунок 23,66 млн грн. На дату подачі позову клієнт повернув банку 11,1 млн грн. «Позичальник має повернути банку залишок грошових коштів за кредитом, вираженим в гривні, і сплатити відсотки та інші платежі, передбачені кредитним договором», – йдеться в рішенні суду, який припинив зобов'язання за кредитним договором між банком та позичальником.
Банк «Грант» вже оскаржив це рішення. Апеляційна скарга підписана головою правління банку Володимиром Мартиросовим, і у ній, зокрема, сказано: «За бажанням позивача і за умовами кредитного договору кредитні кошти позичальнику надавалися шляхом перерахування на його поточний валютний рахунок. При цьому банківські операції з надання кредитних коштів вважаються завершеними з моменту зарахування суми переказу кредиту на поточний валютний рахунок (ст. 30 закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні») ».
Відповідно, банк наполягає, що в повному обсязі виконав свої зобов'язання за кредитним договором, перерахувавши позикові кошти на поточний доларовий рахунок позичальника. В банку уточнюють, що усі наступні операції після зарахування коштів на валютний рахунок не регулюються кредитним договором. «Вказані кредитні кошти з цього моменту стали власністю клієнта, і право розпоряджатися ними належало йому на умовах договору банківського рахунку. Саме в рамках цього договору банк і здійснював продаж доларів на міжбанку і перераховував гривню на рахунок клієнта», – стверджує кредитор.
Право на вибір
У Незалежній асоціації банків України вже заявили, що рішення Госпсуду Харківської області створює нову схему ухилення від виконання кредитних зобов'язань. «Це вносить нові фактори для дестабілізації ситуації в банківському секторі. Такий підхід може мати катастрофічні наслідки, адже кредити у валюті на 1 листопада становили $33,3 млрд, тобто майже 500 млрд грн», – вважають в асоціації.
У той же час у Незалежній асоціації банків не змогли уточнити, яка частина цієї валютної суми була «фактично» видана позичальникам у гривні, а отже, ризикує бути оскарженою в суді. «Порахувати кількість таких випадків дуже складно. Адже робота кредитного відділу закінчується після факту видачі кредиту позичальнику. Всі операції, які клієнт проводить зі своїми коштами потім, поза їхньою компетенцією», – пояснили технологію видачі кредиту в одному з банків з іноземним капіталом.
Однак є й альтернативна думка. «Ситуація, коли позичальник брав валютний кредит, а на руки отримував гривню, була досить поширеною. Як правило, таке траплялося, якщо позичальник брав кредит у швейцарських франках – вони були одними з найдешевших, або купував у кредит новий автомобіль або квартиру. Отримана від банку валюта відразу конвертувалася в гривню і переводилася на гривневий рахунок автосалону або забудовника», – говорить старший партнер адвокатської фірми «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець.
Банки не ведуть обліку, але підтверджують, що найчастіше в гривню конвертували отримані у валюті кошти саме іпотечними позичальниками і покупцями автомобілів. Валютні кредити переводили в гривню і підприємці, які отримували кредити для ведення діяльності на території України, а не для оплати імпорту товарів, робіт або послуг.
Конфлікти позичальників з банками про неправомірність валютних кредитів розглядаються судами вже п'ять років, але досі судді відмовлялися приймати як доказ документи про перерахування гривневих коштів клієнта. Саме тому дане рішення суду – прецедент. «Банк стикався з такими спробами клієнтів, але суд у цьому питанні ставав на бік банку», – розповів директор департаменту операцій зі спеціальними кредитами клієнтів роздрібного бізнесу Укрсоцбанку Максим Зірянов.
І хоча в Україні немає прецедентного права, інші позичальники можуть під копірку подавати позови, аби спробувати домогтися погашення кредитів за курсом 5-8 грн/$, а не 16 грн/$. «Якщо зараз ситуація змінилася або ж якщо буде створено такий прецедент, то багато валютних позичальників зможуть виграти в судах справи проти банків», – говорить Ростислав Кравець. Але для цього на бік позичальника тепер має стати не лише суд першої інстанції, а й апеляційної.
Вікторія Руденко
Зміна облич
Учора ДіВі Банк повідомив про зміну голови правління – звільнився Сергій Баклажанов, який обіймав цю посаду лише півтора місяці, з 5 грудня 2014 року. На його місце призначено Сергія Горбачевського. Топ-менеджер ДіВі Банку за останній рік змінюється дуже часто. У грудні Сергій Баклажанов прийшов на місце Костянтина Серьогіна, який 12 червня змінив Андрія Палицю. Таким чином, менш ніж за рік це вже четвертий керівник установи, яка посідає 44-е місце за активами.
Примітно, що співвласник ДіВі Банку Микола Гута є співвласником агрохолдингу «Мрія» і його колишнім керівником. Зараз його підозрюють у шахрайстві, вчиненому в особливо крупних розмірах або організованою групою осіб (ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу; покарання – позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна). Його державний розшук МВС почало 14 січня, вже 15 січня Печерський районний суд дав дозвіл на арешт, а 20 січня Миколу Гуту оголошено у міжнародний розшук Інтерполу. Відомо, що він перетнув на автомобілі кордон України та Євросоюзу і до країни не повернувся.
До останньої фінансової кризи в країні ДіВі Банк розвивався агресивними темпами. У 2012 році він піднявся на 50 позицій за активами і наростив кредитний портфель у 12,6 разу – з 309 млн грн до 3902 млн грн. У 2013-му темпи зростання склали 28%, а от минулий рік став для нього провальним: його кредитний портфель скоротився на 42% (за даними на 1 жовтня він становив 3,2 млрд грн).
Портфель банку сконцентрований на сфері торгівлі: підприємства оптової та роздрібної торгівлі отримали 99% всіх кредитних коштів банку (на кінець 2013 року). При цьому 98% коштів видані всього 35 позичальникам. Менше 1% застав були забезпечені нерухомістю або грошовими коштами. 89% усіх клієнтських коштів у ДіВі Банку припадали на підприємства оптової та роздрібної торгівлі.
Капітальні потреби
ДіВі Банк з активами в 3,4 млрд грн входить до третьої групи банків. Ця група поки не пройшла стрес-тест, який минулого року було проведено в усіх банках I та II груп. Тому поки невідомо, скільки ДіВі Банку знадобиться грошей для докапіталізації. Зараз його регулятивний капітал становить 1,093 млрд грн.
Питання ліквідності, зокрема шляхом збільшення капіталу, зараз є ключовим для банків. Минулорічний стрес-тест враховував дані на початок року без Криму, АТО та девальвації гривні. Тому потребу в капіталі, за рідкісним винятком, відчувають тепер майже усі банки. І невеликі установи, на відміну від крупних, не можуть розраховувати на підтримку держави. «Входження держави в капітал приватного банку виправдано лише у виняткових випадках», – вважає радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.
У НБУ заявляли, що у банків, які відчувають потребу в капіталі, є кілька варіантів: збільшення капіталу нинішніми акціонерами, пошук нових інвесторів, злиття з іншими гравцями або вихід з ринку. Якщо стрес-тест покаже потребу в капіталі, а Микола Гута не вирішить свої проблеми або у банку не з'явиться новий інвестор, це може відбитися на його стійкості.
За словами учасників ринку, оголошення Миколи Гути у розшук не матиме прямих наслідків для банку, оскільки регулятор враховує весь комплекс чинників. «У нас нещодавно з'явилася норма про те, що якщо до власника банку застосовані міжнародні санкції, то до нього можуть бути застосовані санкції з боку Нацбанку. Але не зовсім зрозуміло, що саме регулятор трактуватиме як міжнародні санкції – чи належить до них оголошення людини в розшук, – дивується заступник голови одного з банків. – Але в будь-якому випадку НБУ в першу чергу орієнтується на фінансову ситуацію в банку, а не на дії його акціонерів».
Відповідно до звітності ДіВі Банку за III квартал, адекватність його регулятивного капіталу більш ніж втричі перевищувала нормативний показник – 31,05%.
Олена Губар
Країна просить грошей
Уряд України направив запит на отримання доступу до механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility; EFF) від Міжнародного валютного фонду. Про це заявила міністр фінансів Наталія Яресько на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Механізм EFF передбачає довгострокову фінансову підтримку протягом чотирьох років. Глава МВФ Крістін Лагард підтвердила, що мова йде про заміну існуючої програми stand-by.
Складовою частиною нового плану є «консультації Мінфіну з утримувачами українського суверенного боргу для поліпшення середньострокової фінансової стабільності», повідомила Наталія Яресько. «Як тільки будуть досягнуті домовленості з МВФ, українська влада представить кроки подальших консультацій зі своїми кредиторами», – йдеться в її заяві. Західні ЗМІ сприйняли це однозначно: після підписання угоди з МВФ Україна, вже мало не в лютому, почне переговори про умови реструктуризації боргу.
Програма stand-by вирішує короткострокові проблеми платіжного балансу країни: позика видається протягом 1,5-2 років, повертається протягом 3,25-5 років. Програма EFF дозволяє надати підтримку для виправлення структурних дисбалансів і проведення реформ. Позика видається протягом 3-4 років, повертається протягом 4,25-10 років. Процентна ставка – близько 3,5% річних.
Швидка реакція
Іноземні інвестори були готові до цієї новини. «Прибутковість єврооблігацій почала зростати ще до офіційного повідомлення Мінфіну: швидше за все, ця інформація обговорювалася в кулуарах форуму, тому інвестори очікували її появи», – говорить аналітик ринку облігацій компанії ICU Тарас Котович. За його словами, вже до 18:00 середи прибутковість облігацій з погашенням в 2023 році зросла з 17,5% до 18,5%, прибутковість середньострокових паперів перевищила 20%, а короткострокових – була навіть вище 80% річних.
До вечора четверга прибутковість єврооблігацій з погашенням в 2015 році досягла 126,3% річних – папери продавалися в середньому за 53% від номіналу. «Така прибутковість говорить про те, що ймовірність реструктуризації цих паперів максимальна», – сказав Тарас Котович. Цього року Україна повинна погасити три випуски єврооблігацій: на $500 млн – у вересні, 600 млн євро – у жовтні, $3 млрд – у грудні (цей випуск викуплено РФ). При цьому на більш довгому інтервалі прибутковість єврооблігацій нижча: з погашенням в 2017 році вона склала 50-53% річних, в 2023-му – 20,1% – найнижче значення за усіма українськими паперами.
Терміни подовжать
Поки невідомо, які умови запропонують інвесторам. «Тільки після завершення переговорів з МВФ буде зрозуміло, які борги будуть реструктуризовані. Наприклад, під реструктуризацію можуть потрапити єврооблігації, погашення яких заплановано на найближчі рік-два, а може, програма поширюватиметься і на більш довгі боргові папери, виплати за якими припадають на найближчі чотири роки, тобто протягом терміну можливої нової програми співпраці з МВФ», – каже Тарас Котович.
Варіантів реструктуризації може бути кілька. Можуть бути продовжені строки погашення єврооблігацій. Такий варіант використовували банки в 2013-2014 роках: емітенти погашали євробонди, але натомість пропонували власникам більш довгі папери. Кредитори банку «Фінанси та Кредит» в січні 2014 року вирішили рефінансувати єврооблігації новими бондами з терміном обігу до січня 2019-го на $100 млн. Купонна ставка за паперами знизилася з 10,5% до 9,25%. ПУМБ продовжив термін євробондів з 2014 до 2018 року.
Більш жорсткий для кредиторів сценарій може припускати списання частини основної суми або зниження ставки купона. «По суті, це грецький сценарій, що припускає істотні збитки для власників боргових паперів», – зазначає головний економіст компанії Dragon Capital Олена Бєлан. Останнього разу Україна списувала частину зовнішнього боргу в 2000 році: Мінфін випускав два транші семирічних єврооблігацій з погашенням 15 березня 2007-го.
На думку Олени Бєлан, ймовірний перший варіант реструктуризації. «Через невелику частку єврооблігацій в структурі держборгу – 19% – навіть істотне списання номінальної вартості не допоможе радикально скоротити співвідношення держборгу до ВВП. Але це негативно позначиться на репутації України як позичальника і може стати причиною довгих судових тяганин», – говорить Олена Бєлан. Отримати ж згоду на продовження термінів погашення можна досить швидко, при цьому уникнувши присвоєння країні дефолтного рейтингу. «Такий варіант дозволив би уряду заощадити до $8,8 млрд за виплатами до 2018 року, або більше 30% загальних виплат за валютним боргом за цей період», – підрахувала Олена Бєлан.
Вікторія Руденко
Ексголова наглядової ради РВС Банку (рос.)
Учора перший заступник голови НБУ Олександр Писарук представив журналістам пакет із шести законопроектів, розроблених «для удосконалення ефективності та умов роботи банківської системи». Втім, тексти цих документів не були роздані – їх будуть доопрацьовувати два місяці, після чого передадуть до парламенту через одного з депутатів.
НБУ сам в собі
Першим у цьому пакеті документів НБУ назвав законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо побудови інституційної спроможності НБУ». Він покликаний посилити незалежність регулятора від уряду. Центробанк не повідомлятиме Кабміну про можливий «прибуток» (перевищення доходів над витратами), не буде перераховувати його авансом до держбюджету, а буде направляти гроші уряду тільки після формування резервів.
Роль Ради НБУ посилять. Кількість її членів скоротять з 15 до 9, деякі з них працюватимуть за винагороду (розмір не розкривається), а не на громадських засадах. «Як мінімум буде десять засідань на рік – десь у п'ять разів більше, ніж сьогодні», – заявив журналістам директор юридичного департаменту НБУ Віктор Новіков. «Це неправда, що два рази на рік. Рада збирається відповідно до свого плану роботи мінімум шість разів на рік. Вона збирається, як прописано в законодавстві, керуючись їм», – заявив FinMaidan член Ради НБУ Роман Шпек. Після прийняття закону повноваження нинішньої Ради будуть припинені: президент і парламент призначать нових членів на чотири або сім років. Серед нових повноважень згадані затвердження основ кадрової політики і політики ризик-менеджменту, а також створення аудиторського комітету при Раді.
Правління також торкнуться зміни. До нього увійдуть голова, перший заступник та чотири заступники. Частину повноважень правління віддадуть спеціально створеним комітетам. Із закону «Про НБУ» буде вилучено норму про «одноосібну відповідальність голови НБУ перед Верховною Радою і президентом». «Це підвищить статус колегіальності ухвалення рішень Нацбанку», – пояснив Віктор Новіков. Але перехід до колективної відповідальності не загрожуватиме правлінню відставкою, якщо глава НБУ залишить свій пост. «Навіть якщо глава Нацбанку піде, правління залишається, щоб була керованість НБУ», – запевнив Віктор Новіков. Члени правління будуть захищені від звільнення новим главою – їх призначатимуть на сім років.
Роман Шпек оцінив реформу позитивно. «Це нормальний крок у напрямку підвищення інституційної спроможності НБУ та зміцнення його незалежності, – заявив він FinMaidan. – Головне – сприймати це з натхненням і вірити, що реформу буде доведено до кінця». На його думку, це дасть позитивний ефект відновлення економічного зростання в Україні. «Національний банк не повинен бути театром одного або кількох акторів», – вважає він. Документ місяць тому було направлено на узгодження в МВФ.
«Ці норми, напевно, вже рік обговорювалися з міжнародними фінансовими організаціями. Хоча ще в 1999-му піднімалося питання скорочення чисельності до семи осіб. У нас завжди була проблема з кворумом – присутністю дев'яти-десяти чоловік. За Петра Олексійовича (Порошенка. – FinMaidan) складно збиралися. За Арбузова два роки ми взагалі не збиралися, бо їм Рада не потрібна була, – згадує колишній член Ради НБУ Василь Горбаль. – Активними були тільки три-чотири людини, тому в НБУ варто залучати тих, кому це цікаво з точки зору професійного зростання, а не для отримання статусу через кому ще й члена Ради НБУ».
Бонуси для ринку
Центробанк вже півроку обіцяє подати в Раду законопроект про захист прав кредиторів, але його текст досі не готовий. Віктор Новіков перерахував основні норми майбутнього документа: банки повинні отримати доступ до держреєстру, будуть введені вклади без права дострокового розірвання договору, планується змінити механізм перегляду судових рішень у Верховному суді й дозволити передачу непроданого предмета іпотеки кредитору за найнижчою ціною, а не ціною перших торгів. У ході процедури банкрутства усі кредитори мають отримати рівні права.
Також готуються законопроекти про спрощення процедури злиття банків (мета – зменшити термін злиття з року до кварталу), зниження податкового навантаження на операції з токсичними активами та списання боргів, посилення відповідальності акціонерів і топ-менеджменту банків за фальсифікацію звітності та операції з пов'язаними особами, які погіршили баланс банку. «Коли ми понесемо ці законопроекти в Раду, ми побачимо, наскільки змінився парламент. Тому що там багато власників банків», – сказав перший заступник голови НБУ Олександр Писарук.
Валютний бій
Шостим законопроектом буде ініціатива щодо позбавлення «Укрпошти» і чотирьох фінансових компаній ліцензій на здійснення валютних операцій. Їх частка на ринку – усього 1% (за 11 місяців 2014 року вони купили $79,9 млн, продали – $79,6 млн), але вони «порушують чинне законодавство». У таких обмінних пунктах виставляються ринкові курси, які змінюються щодня, тоді як в банках котирування незмінні й занижені на 3 грн – 16,27-16,52 грн/$, і валюта у фінансових компаній буває частіше, ніж у банках. «Долар – це не товар, яким ми повинні торгувати цілодобово у всіх місцях. І від того, більше чи менше буде обмінних пунктів, доларів не побільшає», – упевнений Віктор Новіков.
Йдеться про ліквідацію 1107 підрозділів небанківських фінансових установ. «З чорним ринком вони не конкурують і особливо не допомагають. Економічної доцільності в їх існуванні немає, «головняка» – скільки завгодно. І до того моменту, коли вони припинять своє існування, а це три місяці після набуття законом сили, «трьох курсів», сподіваюся, вже не буде», – сказав Олександр Писарук.
У ліквідації мають бути зацікавлені банки, але навіть у банківському співтоваристві немає 100-відсоткової підтримки цієї ініціативи. «НБУ недооцінив ринок інтернету – він процвітатиме. Краще нехай будуть обмінники, які можна контролювати, ніж нерегульований ринок інтернету. Я дивуюся, коли поруч бачу вивіски 16,27 грн/$ і 19,8 грн/$. У нормальному ринковому середовищі такий арбітраж зникає протягом години. Може, Нацбанку просто треба задуматися, як краще регулювати фінансові компанії? – говорить заступник голови одного з банків з іноземним капіталом. – І якщо з'ясувалося, що обмеження НБУ на готівкові курси – відхилення 5% від офіційного – поширюється тільки на банки, то нехай вони приберуть цю лазівку і розповсюдять таке обмеження на усі обмінники. Треба уніфікувати правила і поставити усіх в одні рамки. Або прибрати це обмеження, тоді курс і обмінників, і банків буде на рівні 19 грн».
Скептично співрозмовник FinMaidan сприйняв і аргумент про неможливість боротьби влади з тіньовим ринком, який майже повністю перемістився в інтернет. «Кажуть, що раніше була кримінальна відповідальність за торгівлю валютою, а зараз немає навіть адміністративної, і ніхто нічого не може зробити. Але зараз є збір у 2% з операцій купівлі валюти, і якщо хтось на вулиці придбав валюту, то це підпадає під статтю Кримінального кодексу про ухилення від сплати податків, а це вже кримінальна відповідальність», – підказує банкір методи боротьби з міняйлами.
В'ячеслав Садовничий
Висновки зроблено
Нацбанк повідомив про введення тимчасової адміністрації у Профін Банк. Відповідне рішення № 35/БТ було прийнято правлінням НБУ 19 січня. Підставою для визнання банку неплатоспроможним стало недотримання Профін Банком законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, йдеться в повідомленні регулятора.
У Нацбанку уточнили, що за останні чотири роки регулятор неодноразово виявляв у діяльності банку факти порушень законодавства з питань фінансового моніторингу та притягав його до відповідальності. Зокрема, за результатами проведеної в грудні 2014 року позапланової перевірки виявлені факти здійснення Профін Банком масштабних операцій з готівковими коштами в гривні, встановлені окремі клієнти, які постійно здійснювали операції зі зняття цих коштів у значних обсягах.
Крім того, в НБУ стверджують, що керівництво Профін Банку проводило ризикову політику: надавало кредити новоствореним підприємствам, а в подальшому ці кошти спрямовувалися на погашення кредитів інших позичальників або перераховувалися на поточні рахунки інших контрагентів. «Зазначена практика призводила до штучного поліпшення якості кредитного портфеля, завищення валюти балансу банку», – йдеться в повідомленні НБУ.
У банку незадоволені рішенням регулятора. «Банк має достатню ліквідність і працює в рамках законодавства. Зняття готівки відбувалося в межах лімітів, а після побажань регулятора воно було повністю зупинено. Усі роки НБУ не мав претензій до нашої діяльності, – заявило FinMaidan джерело в правлінні банку. – Про усі підозрілі операції ми регулярно й своєчасно інформували Держфінмоніторинг, але там не було реакції, і у них теж до нас ніколи не було претензій. Після останньої перевірки Нацбанку були деякі зауваження, але на кожне з них ми виклали мотивовані аргументи. Нам НБУ не зміг надати зведений акт перевірки, а замість цього раптом увів адміністрацію, яка для усіх стала несподіванкою».
Нацбанк заявив, що Профін Банк мав тісні взаємини з Міським комерційним банком, якого 20 листопада минулого року було віднесено до категорії неплатоспроможних. Зокрема, Профін Банк за борги отримав у Міського комерційного банку кредити і основні кошти. «Значна частина відділень Профін Банку знаходиться в приміщеннях, які раніше орендував Міський комерційний банк», – повідомили в НБУ. «Між банками проводилися взаємозаліки», – розповіло джерело в Міському комерційному банку.
В НБУ з посиланням на сайт Профін Банку повідомили, що бенефіціарами установи є Рейніс і Тетяна Тумовс – «контролери більшості компаній – учасників мажоритарного акціонера Профін Банку». Сайт Профін Банку вчора уже не працював (ймовірно, був відключений тимчасовим адміністратором), а на сайті Нацбанку і в системі розкриття інформації бенефіціарами банку значаться Хрісостомос Італос, Георгій Капсалі, Теодорос Вердіс і Нектаріос Маркантоні (на кінець I і II кварталів 2014 року).
Повне стискання
У середині 2012 року Профін Банк, що належав французькій Societe Generale Group, продав Альфа-банку роздрібний кредитний портфель на суму 220 млн грн. На початку 2013-го власником установи стала кіпрська Xeronia Ltd. Тоді ж частину відділень було передано Міському комерційному банку. Банк знову почали розвивати. На 1 жовтня 2014 року Профін Банк посідав уже 128-е місце (536,1 млн грн) серед 166 установ. Депозитний портфель склав 356,5 млн грн, з яких 164,3 млн грн – кошти фізосіб. Кредитний портфель склав 312,1 млн грн, з яких на частку фізосіб припадало всього 30,5 млн грн.
Профін Банк – не перша установа, яку було віднесено до неплатоспроможних через порушення законодавства з питань фінансового моніторингу. Зокрема, 17 вересня 2014 року неплатоспроможним було визнано АктаБанк, а 24 вересня – ГрінБанк. Зараз, щоб вивести такий банк з ринку, НБУ потрібно спочатку визнати його неплатоспроможним. Однак на початку лютого ситуація зміниться. «Дата, коли ми можемо відразу забирати ліцензії, – це три місяці після підписання президентом «антивідмивочного» закону. Це відбудеться 6-7 лютого. Але поки ми ще змушені спочатку визнавати неплатоспроможними. Сьогодні, до речі, один з банків за цією статтею буде виведено до Фонду гарантування вкладів фізосіб. Чекати до 7-го числа не виходило з різних причин», – сказав учора на зустрічі з журналістами перший заступник голови Нацбанку Олександр Писарук.
«Нацбанк продовжує виводити з ринку невеликі установи, тоді як крупні банки, навіть ті, що не виконують зобов'язання перед клієнтами, продовжують працювати. У Фонду гарантування вкладів фізосіб просто не вистачить коштів, аби компенсувати вкладникам їхні заощадження», – говорить старший партнер адвокатської фірми «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець. До того ж після виведення з ринку невеликих «відмивочних» банків ці операції, як і раніше, проводяться. «Але вже через крупні банки. А в загальному обсязі транзакцій такі операції губляться, тому не відразу потрапляють на очі регулятору», – розповів FinMaidan скарбничий одного з банків з іноземним капіталом.
Вікторія Руденко
Релізи
ТОП-новости
