Банк на порозі поповнення

«ПриватБанк потребує докапіталізації на 38,5 млрд грн», – повідомили FinClub відразу три обізнані джерела, пов'язані з ПриватБанком і Нацбанком. Докапіталізація почнеться до кінця червня, додало одне з них.

Процес гальмує власник банку – Мінфін усе ще не виніс на засідання уряду проект рішення про збільшення статутного капіталу ПриватБанку за допомогою облігацій внутрішньої держпозики. Хоча ПриватБанк повідомив власника про потребу в держпідтримці ще в травні.

«Ми подали свої пропозиції, спостережна рада нас підтримала. Вчора наглядова рада своє рішення ухвалила і передала його до Мінфіну», – сказав FinClub 24 травня голова правління ПриватБанку Олександр Шлапак.

І хоча банк тоді запросив 38,5 млрд грн, саме Мінфін повинен вирішити, скільки він готовий направити на підтримку банку прямо зараз. «Банк звернувся до акціонера з рекомендацією про докапіталізацію на підставі доповіді E&Y. Там 38,5 млрд грн. Але це тепер питання до акціонера – Мінфіну, яку суму він внесе на розгляд Експертно-аналітичної ради з питань участі держави в капіталізації банків і яку суму на ній узгодять», – сказав FinClub співрозмовник в ПриватБанку.

Наглядова рада ПриватБанку визначила цифру докапіталізації, виходячи з due diligence портфеля банку, проведеного компанією E&Y на виконання ст. 41.1 закону «Про систему гарантування вкладів». Паралельно E&Y провела аудит банку за 2016 рік за IFRS. Плюс проведено аналіз кредитних ризиків банку, згідно з постановою № 351.

Ще наприкінці травня в Мінфіні не могли сказати нічого про терміни та суми докапіталізації. «Аудит ще не закінчився. Після його завершення наглядова рада банку має затвердити результати аудиту, і тільки після цього вони будуть опубліковані. Будь-які висновки до цього моменту є передчасними», – відповіли FinClub в прес-службі Мінфіну 30 травня.

Але й до середині червня ситуація не прояснилася.

Міністр фінансів Олександр Данилюк з неприхованим роздратуванням вчора прокоментував FinClub питання докапіталізації ПриватБанку:

– Наприкінці травня наглядова рада ПриватБанку направила вам листа з об'ємом докапіталізації. Через три тижні Мінфін досі офіційно не оприлюднив, коли буде проведена докапіталізація і на яку суму. Чому?

– Ну, це наші питання. Правильно?

– Так, Мінфіну. Ви ж акціонер. У вас попросили 38,5 млрд грн.

– Припустімо, попросили. А звідки ви знаєте про це?

– На ринку інформація швидко поширюється.

– Ми не коментуємо інформацію з ринку. Коли буде інформація від акціонера, ви про це почуєте.

– Так ви ж акціонер!

– Я – акціонер. Я працюю з інформацією.

– Так коли буде докапіталізація? В червні?

– Коли будемо готові.

Мінфін має в запасі трохи часу.

ПриватБанк залишається єдиним банком, який не оприлюднював звіт за 2016 рік. Відповідь на питання «чому» дає банківське законодавство. Якщо ПриватБанк сформує додаткові резерви, рекомендовані аудиторами компанії E&Y, то він не тільки збільшить свій накопичений збиток, але й порушить нормативи капіталу. А це неприйнятно, оскільки НБУ довелося б знову, як в грудні 2016-го, визнавати банк неплатоспроможним. Тому опублікування річного звіту з відображенням оновлених показників зі збитку та розміру капіталу має супроводжуватися докапіталізацію ПриватБанку.

За інформацією FinClub, Мінфін домігся від НБУ відстрочки в ухваленні рішення про докапіталізацію до кінця червня – до 1 липня має бути опублікований річний звіт, а на рахунки ПриватБанку мають надійти ОВДП.

У НБУ підтвердили, що ПриватБанк повинен опублікувати річний звіт до 1 липня.

«Враховуючи, що там дійсно необхідно було узгодити великий обсяг інформації, ми дали можливість відкласти фінальне рішення до 1 липня. Але до 1 липня має бути опублікований звіт і озвучені цифри», – пояснила заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

У банку зараз інформаційна «тиша». «Поки немає конкретики і затвердженого результату аудиту, нам нема чого коментувати», – відповів прес-секретар ПриватБанку Олег Серга на запит FinClub.

Нескінченний порятунок

Мінфін може самостійно винести на засідання уряду питання про докапіталізацію ПриватБанку, але, ймовірно, спочатку буде отримано «добро» від Експертно-аналітичної ради з питань участі держави в капіталізації банків. До неї входять 11 чиновників, в тому числі три представники Нацбанку. А банківський регулятор пильно стежить за тим, аби капітал ПриватБанку був у межах норми.

«Державний банк повинен виконувати нинішні нормативні вимоги, а це адекватність на сьогодні має бути 5%, а на кінець року – 7%. У цих рамках ми будемо працювати з Міністерством фінансів, ми будемо самі ініціювати цей процес. Тому очевидно, що держбанку потрібно буде додати капітал, якщо його не вистачає», – сказала Катерина Рожкова.

Згідно з домовленостями з МВФ, на грудень 2017-го топ-20 найбільших банків повинні мати адекватність регулятивного капіталу не менше 7%, а на базовий рівень у 10% вони повинні вийти не пізніше грудня 2018-го.

Оскільки на 1 липня Мінфіну досить забезпечити Н2 ПриватБанку на рівні 5%, він може розділити обговорювану зараз докапіталізацію на транші, як це було зроблено в ході націоналізації. Тоді 116,8 млрд грн, які держава витратила на «порятунок» ПриватБанку, були виділені в три етапи: в грудні 2016 року – 43 млрд грн і 64 млрд грн, а в лютому 2017-го – ще 9,8 млрд грн. Тому Мінфін у найближчі два тижні може оголосити меншу суму докапіталізації, а решту внести до грудня.

Додаткові гроші, як вже зазначалося, необхідні для формування резервів і покриття кредитного ризику. На питання, скільки ще залишилося сформувати резервів (на 1 квітня 2017 року лише за корпоративним кредитним портфелем вже сформовано 163 млрд грн резервів), Олександр Шлапак відповів FinClub: «Ще багато, на жаль, і саме це є предметом докапіталізації».

Враховуючи багатомільярдну докапіталізацію, ПриватБанк не зможе демонструвати прибутковість, як він показав 5 млрд грн в січні-квітні. ПриватБанк, який поніс в 2016 році 164,5 млрд грн збитків (перед націоналізацією його збиток склав 135,3 млрд грн, але потім показник збитку погіршено на 29,2 млрд грн через «списання» неіснуючого доходу від переоцінки валютних деривативів), може знову показати мінус. НБУ цей сценарій передбачав. На початку року НБУ повідомив про перспективи «виходу сектора на прибуткову діяльність у 2017 році (без урахування фактора ПриватБанку)». Хоча банк може проявити кмітливість і весь додатковий збиток записати «заднім числом» у 2016 рік, зберігши «прибуток» 2017-го.

«Я не впевнений, що за підсумками 2017 року банк покаже прибуток, скоріше, тільки операційний. Але з огляду на тенденцію до зниження ставок на ринку, ОВДП, в тому числі й ті, які знаходяться на балансі банку, дорожчатимуть, що надасть позитивний ефект на фінансовий результат», – вважає фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Розбиті надії

Спочатку були надії, що докапіталізація буде менше. Наприкінці квітня голова НБУ Валерія Гонтарева вперше розкрила потребу банку в капіталі. «Держава, можливо, покриє 30 млрд грн в цьому банку, але, на жаль, результат, який ви побачите незабаром, може бути вище», – сказала вона. Один зі співрозмовників FinClub в банку тоді говорив, що цифра докапіталізації «може бути навіть менше», бо «розрахунки ще не завершені». За місяць інший співрозмовник говорив уже про 32-35 млрд грн.

У публічну площину обговорення «дірки» в капіталі ПриватБанку перевів екс-заступник міністра фінансів Ігор Уманський. «На докапіталізацію потрібно 38,9 млрд грн, при тому що E&Y в своєму аудиті сказала про 57 млрд грн. Але на даному етапі сума, яка «горить» і вимагає термінового формування резервів, – 38,9 млрд грн. Наглядова рада «Привату» затвердила її на своєму останньому засіданні», – повідомив Ігор Уманський 30 травня.

І хоча ця цифра виявилася не зовсім вірною, публічне її оприлюднення могло нашкодити шансам Ігоря Уманського стати членом Ради НБУ за квотою глави держави. Зазначені 57 млрд грн він некоректно трактував. Компанія E&Y оцінила кредитні ризики і необхідні резерви за портфелем ПриватБанку в 57,2 млрд грн на 31 грудня 2016 року. Але відтоді баланс банку змінився, а в лютому в капітал надійшло 9,8 млрд грн, тому максимальна стеля докапіталізації і «впала» до 38,5 млрд грн. У цій цифрі немає кримських вкладників: банк виплачує мізерні суми за окремими рішеннями судів, а для повернення всіх вкладів необхідна ще одна докапіталізація. Але вона поки не в пріоритеті.

Переговорний глухий кут

У докапіталізації ПриватБанку не було б нічого «дивного», якби не обіцянка влади провести реструктуризацію портфеля інсайдерських кредитів і домогтися внесення застав екс-власниками ПриватБанку до 1 липня 2017 року. Обслуговування і погашення цього кредитного портфеля призвело б до розформування резервів, а не до додаткових вливань у капітал.

Влада обіцяла МВФ до кінця квітня найняти міжнародну компанію з управління активами для стягнення кредитів, виданих пов'язаним особам до націоналізації банку. Але банк підписав договір тільки 24 травня. «Угоду з Rothschild & Co підписано на період до 1 липня», – заявив Олександр Шлапак. Затримку він пояснив тривалим вибором компанії та узгодженням тексту договору.

За його словами, це лише «перший етап». «Їхнє завдання – підготувати стратегію, як про це йшлося в Меморандумі з МВФ, і провести переговори з акціонерами, – зазначив Олександр Шлапак. – Ми підготували їм всю необхідну базу. З 25 травня вони в банку отримають всі доступи, інформацію про усі токсичні портфелі та наші рекомендації, які ми пропонували включити до переговорів. А далі місяць – хороший термін, побачимо». Він говорив, що угода може бути продовжена, якщо Rothschild & Co «покажуть результат». Оплата за «перший етап» роботи є фіксованою.

Перший заступник ПриватБанку Олександр Дубровін вже подав у добровільну відставку. Одна з версій, яку обговорюють в банку, полягає в тому, що він не хотів займатися «токсичним» портфелем. «Реструктуризація портфеля повинна забезпечити повернення в майбутньому кредитів, виданих корпоративному сектору, які й так зарезервовані на 80% плюс, і таким чином компенсувати витрати держави на порятунок банку. Але на балансі «Привату» знаходяться інші активи (дебіторка, вбудовані деривативи), потенційне знецінення яких може вимагати збільшення капіталу. Те саме стосується і зобов'язань, які не значаться на балансі банку, але є такими за фактом (депозити кримчан)», – вважає Михайло Демків.

Ключовим є те, що банк матиме на увазі під словом «реструктуризація», адже її проводив навіть попередній менеджмент банку. У жовтні-листопаді валютні кредити пов'язаних осіб масово конвертувалися в гривневі кредити. НБУ зафіксував скорочення валютного корпоративного кредитного портфеля банківської системи відразу на $2 млрд на тлі зростання гривневого портфеля на 53,6 млрд грн. «Восени, перед націоналізацією ПриватБанку, левова частка валютних кредитів, виданих юридичним особам, була конвертована в гривню. При цьому подовжився термін погашення заборгованості – до п'яти років», – каже Михайло Демків.

Після такої реструктуризації у банку виникли валютні гепи, які в грудні уряд покрив держоблігаціями, прив'язаними до валютного курсу. Крім того, сама «піраміда» банку передбачала в 2013-2016 роках регулярну «реструктуризацію» кредитів: коли борги з одних «фірм-пустушок» переводилися на інші «пустушки». Журналісти ряду ЗМІ вже провели кілька розслідувань щодо того, як кредити на суму від $1 млрд до $4 млрд останніми роками були видані на незрозумілі компанії.

Проект «Наші гроші» виявив схеми виведення $4,27 млрд за кордон, в тому числі йшлося про розслідування BNE. OCCRP простежила видачу в 2015-2016 роках більше $1 млрд кредитів 28 харківським компаніям, які контролювалися особами, пов'язаними з Ігорем Коломойським. Уже в 2017 році ці компанії були ліквідовані. А дослідження програми «Схеми» показало, що ПриватБанк провів «реструктуризацію» кредитного портфеля, в рамках якої 110 млрд грн заборгованості 170 позичальників перевели більш ніж на 30 нових.

Цей оборот грошей Ігор Коломойський не спростовує. «Гроші з банку не йшли. В рамках реструктуризації кредитного портфеля їх видали компаніям, які погасили кредити попередніх позичальників. Тобто гроші залишилися в банку», – стверджував олігарх.

Якщо екс-власники ПриватБанку і пов'язані з ними особи довнесуть застави за кредитами, потреба в докапіталізації зменшиться. Але експерти не очікують до 1 липня істотного прогресу. «Коломойський створив портфель приблизно з 30 позичальників, які складалися усі з компаній з реєстрацією 2014-2016 років і на які припадало на момент націоналізації приблизно 103 млрд грн кредитного портфеля. Велика частина цих компаній фізично не могли обслуговувати видані кредити», – вважає член виконавчого комітету Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.

І навіть внесення застав нічого принципово не змінить під час реструктуризації кредитів позичальників без cash flow. «Ринок намагаються накачувати думкою, що якщо Коломойський внесе застави, все буде добре. Ні, не буде. Якщо позичальник має виручку, наприклад, 100 млн грн, а кредит узяв 2 млрд грн, то застава тут не допоможе, тому що коли її почнуть вилучати, може статися, що її або не продати, або не забрати, або на неї претендує хтось ще, це звичайна українська практика. Тому для мене корпоративного портфеля кредитів ПриватБанку по суті майже немає», – нарікає експерт.

Це розуміють і в Нацбанку. Попередній менеджмент ПриватБанку обурювався, що НБУ визнав «в нуль» стадіон «Дніпро-Арена», побудований за 1 млрд грн, оскільки «на нього не знайти зараз покупця». При цьому в заставах банку не було найцінніших активів групи «Приват», наприклад, телеканалу «1+1», феросплавних заводів, активів у нафтогазовій сфері, таких як частка в «Укрнафті».

Потребу банку в капіталі можна було б знизити. На підсумкову цифру докапіталізації впливає робота менеджменту банку з активами (а вже закінчується I півріччя 2017-го) і платіжна дисципліна корпоративних позичальників, 100% яких, за заявою Валерії Гонтаревої, були інсайдерами. Але в обох напрямках немає прогресу.

Валерія Гонтарева зазначала, що нові «реструктуризовані» кредити видавалися в ПриватБанку на 5-10 років, а Олександр Шлапак говорив про 10-річні позики, які мають погашатися щоквартально, починаючи з лютого. За словами співрозмовників FinClub, платежі за цими кредитами почали скорочуватися саме в лютому. А в квітні процентні платежі нібито впали до 30% з рівня 60% на початку року. За різними оцінками, з «інсайдерського» портфеля з січня до квітня було заплачено відсотків на 1,2-2 млрд грн, але платежі зменшуються. «Ні добре ні погано йде погашення», – говорив пан Шлапак в березні. Через місяць він вже не зміг відповісти на питання FinClub про те, чи платять екс-інсайдери за кредитами.

Віталій Шапран звертає увагу на те, що процентний дохід банку в I кварталі скоротився на 34% в порівнянні з аналогічним кварталом 2016 року, або майже на 3 млрд грн. І це при тому, що банк почав отримувати процентний дохід за внесеними в капітал ОВДП і видавав нові кредити. «Було б дивно, якби Коломойський судився з банком і продовжував якісно платити за кредитами», – пояснює він.

А починалося все оптимістично. У грудні 2016 року міністр фінансів Олександр Данилюк повідомляв, що екс-акціонери ПриватБанку обіцяли надати додаткові застави до 1 липня за реструктуризованими кредитами пов'язаних компаній. Щоправда, він не оприлюднив письмові підтвердження цих зобов'язань, де було б зазначено, гарантує Ігор Коломойський тільки свої кредити або також борги пов'язаних осіб. За інформацією FinClub, обіцянку Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова реструктуризувати кредитний портфель включено до листа про згоду акціонерів з націоналізацією банку. Цей лист дав у грудні старт «мирній» націоналізації банку.

Оскільки «лист» не є юридично зобов'язуючим документом, експерти не вірять у силу переговорів. «Щоб повернути частину інсайдерських кредитів, переговорники повинні мати серйозні інструменти впливу на колишніх власників ПриватБанку. Я не бачу таких інструментів у найнятих Мінфіном консультантів», – говорить керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій.

Вал проблем

Питання докапіталізації банку і реструктуризації проблемного кредитного портфеля – це не єдині проблеми ПриватБанку. Навколо нього розгорається безліч конфліктів, які ініціюють екс-власники банку і пов'язані з ними особи.

Ігор Коломойський намагається через суд розірвати договір поруки перед НБУ за кредитами рефінансування для ПриватБанку. Ціна питання – борг з рефінансування на 13,8 млрд грн, який банк міг би погасити й сам. Але в НБУ та МВФ хочуть, щоб особисті гарантії Ігоря Коломойського раптом «перевелися» на інсайдерські кредити.

Поки що затих публічний конфлікт між Нацбанком і аудиторською компанією PwC, яка «проспала» 100-відсотковий інсайдерський портфель кредитів. Нацбанк заявив, що чекає закриття української філії компанії, але за п'ять місяців нічого не сталося. Компанія, як і раніше, може проводити аудит українських банків. І навіть підписала звіт за 2016 рік державного Ощадбанку.

Основний конфлікт розгортається навколо bail-in – проведеної в грудні 2016-го примусової конвертації в капітал зобов'язань банку перед пов'язаними особами та необтяжених зобов'язань перед іншими кредиторами на суму 29,4 млрд грн. Спочатку під bail-in підпадало 32 млрд грн, але 3 млрд грн випарувалися останніми днями перед банкрутством банку. Були й інші екстрені проводки пов'язаних осіб. Але навіть 29,4 млрд грн, які залишилися, частково знизили втрати держави від підтримки банку.

Зараз же цю конвертацію оскаржують як власники єврооблігацій (вони втратили $555 млн), так і пов'язані особи. Найбільше пощастило родині Суркісів. Вони не тільки домоглися рішення суду про те, що вони не є «пов'язаними з ПриватБанком особами», а отже, їхньому А-Банку мають повернути 370 млн грн, а їхнім сім'ям – депозити на 1,05 млрд грн, але й фактично визнали націоналізацію ПриватБанку незаконною. НБУ обурився, а ПриватБанк обіцяв подати апеляцію. Незабаром текст рішення суду зник з публічного доступу.

Буде «бій» і за депозити компаній, пов'язаних з сім'єю Суркісів, в кіпрській філії банку приблизно на $200 млн, які нібито були розміщені за рахунок кредитів, взятих іншими компаніями в тому ж ПриватБанку. За неофіційними даними, за ними було заплачено $230 млн відсотків, виходячи з ставок 13-14% річних. У період націоналізації ці зобов'язання підлягали bail-in, але тепер шість кіпрських компаній через українські суди і правоохоронні органи намагаються повернути ці «вклади».

Позови до держорганів подала й компанія Triantal Investments Ltd. Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, хоча обидва співвласника банку добровільно погодилися з його націоналізацією.

У разі програшу держави за всіма згаданими позовами (відповідачами виступають НБУ, ФГВФО, Мінфін, НКЦПФР, ПриватБанк), ціна «порятунку» банку виросте мінімум до 185 млрд грн, а правовий статус акціонерів банку виявиться сумнівним.

Мир – це війна

Співрозмовники FinClub кажуть, що 1 липня стало мало не сакральною датою, оскільки після неї стане зрозуміло, наскільки Rothschild & Co зможуть домовитися з групою «Приват». Якщо переговори проваляться, перед українською владою постане питання: яку ціну «заплатять» колишні власники ПриватБанку?

Президент Петро Порошенко підтримав покарання винних у банкрутстві ПриватБанку в грудні 2016 року. «Вже є кілька звернень і до НАБУ, і до прокуратуру, аби встановити винних і притягнути їх до відповідальності. Компромісу жодного не буде», – говорив президент. Аналогічної позиції дотримувалися і Валерія Гонтарева, і Олександр Данилюк.

Якщо не буде мирного вирішення конфлікту в ПриватБанку між новими і старими власниками, ГПУ зобов'язана буде посилити пошук винних у виведенні грошей з банку. Генпрокуратура вже проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактами вчинення колишніми службовими особами ПриватБанку розкрадання грошових коштів в особливо великих розмірах. 24 травня ГПУ провела обшуки за місцем проживання екс-посадовців банку і адресами реєстрації юридичних осіб, пов'язаних з ПриватБанком.

«Колишнє керівництво ПриватБанку в 2008-2016 роках, незважаючи на законодавчу заборону проведення операцій з пов'язаними з банком особами, після отримання від НБУ рефінансування, в тому числі за рахунок цих коштів, надало пов'язаним з банком суб'єктам господарювання кредити на суму 267 млрд грн», – повідомляли в ГПУ. За одним з епізодів видача кредитів інсайдерам відбулася напередодні націоналізації. А 16 млрд грн, які були списані з рахунків ПриватБанку в ніч перед націоналізацією, були заздалегідь виведені через рахунки філій за кордоном. Є й інші епізоди.

У розмові з FinClub Олександр Шлапак згадав про передачу правоохоронцям матеріалів з кредитних справ. За сприяння НБУ вже проводиться forensic audit (найняті фірми Kroll та AlixPartners), який дозволить зрозуміти, хто, як, скільки і яким чином виводив гроші з банку. Матеріали розслідування будуть надані як в українські, так і зарубіжні суди.

Аналогічний forensic audit за неплатоспроможними банками «Дельта» і «Надра» поки не дав практичного результату. «Можливо, Rothschild щось вдасться відвоювати, якщо у них буде інформація, куди Коломойський сховав свої капітали. Але я поки не бачу інструментів, як довести виведення грошей. Та й Швейцарія – дуже складна юрисдикція навіть для Rothschild. Поки практика показує, що у Ігоря Коломойського все продумано наперед», – каже Віталій Шапран.

В'ячеслав Садовничий

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в Viber, Twitter и Facebook.