Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк вчора зажадав від керівництва Державної фіскальної служби (ДФС) змінити глав підрозділів у регіонах і скоротити штат податківців. «Кабмін приймає рішення про передачу ДФС у пряме підпорядкування Мінфіну, – сказав прем'єр. – Вимагаю тотальної зміни керівництва на місцях. Реформа ДФС не повинна бути косметичною, а повинна бути всеосяжною і глибинною». Крім того, він запропонував замість податкової міліції створити Службу фінансових розслідувань. «Півроку у вас немає. У вас є три місяці, аби платники податків відчули нову податкову культуру», – звернувся прем'єр до глави ДФС.
З другого разу
Роману Насірову, який 5 травня очолив ДФС, вже давали «тримісячний термін» на реформу – її результат має бути до початку серпня. «Прем'єр-міністр дав Насірову та його заступникам три місяці на впровадження реальних змін у роботі ДФС», – заявляла міністр фінансів Наталія Яресько. На пряме запитання про те, чи звільнять Романа Насірова, як Ігоря Білоуса, якщо він за три місяці нічого не реформує, вона не відповіла (див. «В осінь без корупції»).
Голова ДФС вчора виступив з критикою вимог прем'єра. Роман Насіров проти різкого звільнення податківців. «Нам знадобиться рік, щоб довести структуру до «мінус 30%», але після впровадження електронних сервісів», – вважає Роман Насіров. За його словами, на першому етапі штат співробітників ДФС буде скорочено на 10%, а протягом наступних 10 місяців – ще на 10%. До того ж кількість своїх заступників він хоче збільшити з двох до п'яти. Але міністр фінансів Наталія Яресько не на його боці – вона виступає за скорочення штату ДФС вдвічі.
Підвищена увага до ДФС викликана скандальною відставкою попереднього керівництва відомства. Екс-главу ДФС Ігоря Білоуса в березні звільнили за власним бажанням, а керівника податкової міліції Володимира Хоменка та голову митниці Анатолія Макаренка – через підозри в корупції та звинувачення у бездіяльності. Звільнений Ігор Білоус, який разом з Романом Насіровим раніше працював в компанії «Ренесанс Капітал», недовго залишався безробітним – за ініціативою уряду він очолив Фонд державного майна.
Роман Насіров залишив посаду голови парламентського комітету з питань бюджету, але досі не здав депутатський мандат
І хоча Роман Насіров формально переміг у «конкурсі», в парламенті це призначення пояснювали впливом президента. Роман Насіров залишив посаду голови парламентського комітету з питань бюджету, але досі не здав депутатський мандат. Він пройшов у Верховну Раду під № 51 списку «Блоку Петра Порошенка» і зараз залишається і в бюджетному комітеті, і у фракції БПП. За даними сайту Верховної Ради, останнього разу він голосував у парламенті 24 квітня. Далі на засіданнях він не з'являвся. Примітно, що того дня – 24 квітня – заяву про добровільне складання депутатських повноважень написав народний депутат від «Самопомічі» Андрій Мірошник. Наступним пленарним днем для голосувань було 8 травня, а депутатства парламент його позбавив 13 травня – на третій день роботи парламентарів у сесійній залі. З моменту, коли Роман Насіров очолив ДФС, депутати збиралися для голосування вже 17 разів. Якщо питання щодо пана Насірова не розглянуть до 17 липня, він збереже свій мандат до осені.
Видимість змін
Коли Роман Насіров очолив ДФС, прем'єр-міністр зажадав від нього виконання довгого списку побажань. У ньому були такі вимоги: зменшити корупцію, оновити всю вертикаль керівництва ДФС на рівні областей і районів, забезпечити прихід нових кадрів, які зламають корупційні схеми, збільшити надходження податків за рахунок детінізації економіки та ліквідації податкових ям, збільшити збір податків на митниці за рахунок боротьби з контрабандою. Тому нові завдання не є реформаторськими і мало чим відрізняються від попередніх завдань, які ставилися головним фіскалам в останнє десятиліття. «Це може свідчити про те, що ніяка реформа, по суті, не проводиться. Нічого нового ми не почули», – говорить експерт РПР групи «Податкова реформа» Ілля Несходовський.
Хоча посилення контролю Міністерства фінансів над ДФС є логічним. «Зараз це відбувається де-факто, а пропонується оформити де-юре. При цьому відкритим залишається питання незалежності ДФС. А про це ми зможемо дізнатися, тільки коли з'явиться положення уряду: чи буде голова ДФС призначатися Мінфіном або урядом, ким будуть призначатися заступники», – перераховує Ілля Несходовський. «Реформування ДФС – один із структурних маяків МВФ, виконання якого є запорукою подальшого співробітництва. Більше того, у підготовці концепції реформування служби брали участь фахівці МВФ. Однак нове керівництво в травні вирішило переписати концепцію під себе. В результаті від старого відмовилися, а нове не вигадали. Черговий транш під загрозою, і прем'єр-міністр вирішив поставити нові терміни», – пояснив внутрішні проблеми в ДФС один з податкових експертів.
У підсумку ряд вчорашніх ініціатив прем'єра виявилися «копіпастом» ідей, які вже неодноразово пропонувалися. Андрій Коломієць, який у фіналі податкового конкурсу «програв» Роману Насірову, пропонував за рік скоротити штат ДФС до 20 тис. чоловік. Але тоді ця ідея не сподобалася конкурсній комісії. А екс-голова податкової міліції Володимир Хоменко перед тим, як ДФС була звинувачена в корупції, розповідав журналістам про доопрацювання законопроекту про створення Служби фінансових розслідувань. Вона мала об'єднати податкову міліцію, управління боротьби з економічними злочинами МВС, частину УБОЗу, управління економічної контррозвідки СБУ. Відповідний законопроект ще минулого року було подано до Верховної Ради, але наприкінці листопада його було відкликано для доопрацювання. «Знову лунають заяви про необхідність створення Служби фінансових розслідувань. Але, як і раніше, незрозуміло, які повноваження вона матиме: чи буде це мегакрупний каральний орган, що є неприпустимим, або вона займатиметься виключно розслідуваннями», – зазначає Ілля Несходовський. Володимир Хоменко також підкреслював у лютому, що дискусії точаться навколо необхідності наявності у служби права на оперативно-розшукову діяльність.
Експерти, які розуміють роботу держапарату, і екс-чиновники не вірять у миттєві зміни. «Робота щодо реформування ДФС ведеться, але перебудовувати все кардинально дуже ризиковано: відомство зобов'язане виконувати план і збирати податки. Якщо зламати всю структуру, поміняти людей, то є ризик, що всі збори будуть під загрозою», – пояснив FinMaidan нерішучість влади один з податкових експертів, що працює з Кабміном. «У нас 40-50% економіки перебуває в тіні, і розігнати один орган, не створивши натомість інший, який буде ефективнішим і буде краще сприйматися громадськістю та бізнесом, дуже складно», – вважає Володимир Хоменко.
Виктория Руденко, Вячеслав Садовничий
Фіскальна служба в пошуку
Державна фіскальна служба (ДФС) в ході розслідування кримінальних проваджень відносно роботи конвертаційних центрів перевіряє причетність до їх функціонування співробітників дев'яти банків. «Під час розслідування кримінальних справ цієї категорії проглядається причетність до скоєння злочинів посадових осіб банківських установ: Реал Банку, Фідобанку, банку «Фінанси та Кредит», БТА Банку, Вернум банку, ВіЕйБі Банку, Ощадбанку, «Глобусу» та Українського професійного банку. Зараз слідчі дії щодо доведення причетності та встановлення міри вини посадових осіб банківських установ тривають», – заявив перший заступник голови ДФС Володимир Хоменко.
Всього у 2014 році слідчі податкової міліції розслідували 85 кримінальних проваджень щодо конвертаційних центрів, внаслідок чого припинили роботу 560 компаній. «Незаконні послуги «конвертів» були надані більш ніж 15 тис. суб'єктам господарювання, яким незаконно сформовано податковий кредит з ПДВ на 6,3 млрд грн. В ході перевірок вигодонабувачів донараховано 1,6 млрд грн, компенсовано до держбюджету понад 200 млн грн», – зазначив Володимир Хоменко. За його словами, зараз розслідується 46 кримінальних проваджень щодо конвертаційних центрів, послугами яких скористалися понад 5 тис. підприємств – вони отримали штучний податковий кредит з ПДВ на суму 3,6 млрд грн.
Учора ж прем'єр-міністр Арсеній Яценюк після того, як заслухав доповіді керівництва ДФС, відсторонив його від виконання своїх обов'язків на час службової перевірки - на два тижні. У тому числі, серед відсторонених був і Володимир Хоменко.
Банківський подив
З дев'яти установ дві перебувають під управлінням Фонду гарантування вкладів фізосіб: у ВіЕйБі Банку працює тимчасовий адміністратор, а в Реал Банку – ліквідатор. FinMaidan опитав інші установи щодо підозр ДФС. «Я був украй здивований цією заявою і висловленою в ній підозрою про причетність співробітників Фідобанку до діяльності конвертаційних центрів. Ніяких офіційних запитів з приводу розслідування кримінальних проваджень відносно роботи конвертаційних центрів від відповідних держорганів у Фідобанк не надходило, як і не було пред'явлено жодних претензій, – повідомив FinMaidan директор фінансового моніторингу Фідобанку Сергій Дмитров. – Ми конвертаційні центри не обслуговуємо, а, навпаки, виявляємо і надаємо інформацію, відповідно до закону, у Держслужбу фінмоніторингу. Звідти ця інформація у вигляді узагальнених матеріалів потрапляє до ДФС. На сьогодні нами було припинено 187 спроб відмивання грошей. І всю інформацію надано відповідно до законодавства в держоргани».
Джерело в правлінні Фідобанку неофіційно пояснює, що, можливо, «якийсь начальник відділення міг мати приватну домовленість з клієнтом, який генерував великий кеш». «Звичайно, після гострої фази минулої кризи активізувалася боротьба за клієнтів. І деякі банки почали знижувати тарифи роботи з готівкою з 0,4% до 0,3%, а начальники відділень отримували премії за залучення нових клієнтів завдяки зниженню тарифів. Але керівництво банку з часом здатне вирахувати, що в якихось відділеннях проходять крупні операції. Це, як правило, закінчується звільненням посадових осіб банку і відмовою від роботи з такими корпоративними клієнтами», – пояснив співрозмовник.
В Українському професійному банку стверджують, що заява ДФС не відповідає дійсності. Аналогічної позиції дотримуються і в держбанку, який також потрапив до списку фіскальної служби. «Інформацією про слідчі дії відносно Ощадбанку ми не володіємо», – повідомили в прес-службі цієї установи.
Держорганам варто більш відповідально ставитися до своїх заяв, вважають банкіри. «Моя робота полягає у щоденному превентивному фінансовому моніторингу. Хотілося б чути від високопосадовців більш коректні заяви, особливо враховуючи поточні реалії ринку», – нарікає Сергій Дмитров.
Нацбанк отримав повноваження
Реагувати на такі ситуації може і Нацбанк, до того ж у нього тепер є для цього всі повноваження. 6 лютого набули чинності поправки до закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового ураження», якими було дозволено регулятору ліквідувати за прискореною процедурою банки за відмивання ними грошей.
Це дозволить очистити ринок від установ, які займаються неправомірною діяльністю, але дії НБУ мають бути обґрунтованими. «В інструментарії Нацбанку мають бути різні методи боротьби з конвертаційними центрами. Це можуть бути як закриття фінансових установ, які допустили грубі та неодноразові порушення у сфері запобігання та протидії відмиванню коштів, так і суттєві фінансові санкції за такі порушення, – вважає директор департаменту контролю та фінансового моніторингу Кредобанку Максим Ващук. – Оголошення регулятором неплатоспроможними банків, які допускали систематичні порушення в цій сфері, є потужним сигналом про його рішучість в боротьбі з банками – конвертаційними центрами. Регулятор повинен поступово очистити фінансовий ринок від такого виду організацій».
Олена Губар, Руслан Чорний
Релізи
ТОП-новости
