Банкіри розкрили основні новації 2022 року
В 2022 році реформування банківської системи продовжиться та з’являться нові продукти.
Про це заявили банкіри та регулятор під час круглого столу «Банки-2022: яким буде наступний рік для грошового ринку», проведеного «Фінансовим клубом».
«Цього року були внесені зміни до закону про банки і банківську діяльність. І зараз ми впроваджуємо ці зміни: вони більше стосуються корпоративного управління, колективної придатності, питань аудиту. Частину нормативно-правових актів НБУ ми плануємо ухвалити вже до кінця року, і наступного року продовжимо імплементацію», – заявив заступник голови НБУ Ярослав Матузка.
На небанківському ринку ухвалені нові закони про страхування, кредитні спілки, фінансові послуги. «Є план з впровадження цих законів, яке буде тривати півтора-два роки. Актуальним для нас і суспільства є приєднання кредитних спілок до системи гарантування. Захист прав споживачів нещодавно з’явився в нашій регуляції. Ми вже почали застосовувати заходи впливу», – сказав він.
Актуальними Ярослав Матузка також вважає питання щодо появи в банках буферів капіталу. «Ми плануємо затвердити графік запровадження буферу капіталу», – анонсував топпосадовець.
«Наш банк звернув особливу увагу на початок введення з наступного року буферів капіталу. Їх чотири. Перші два будуть введені вже з 2022 року: буфер консервації і системної важливості. Очікується, що до березня НБУ оприлюднить відповідний графік. Загальний вплив перших двох буферів капіталу, коли вони будуть активовані, становитиме 2,5-4,5% до капіталу в залежності від системної важливості окремого банку. І це по кожному банку буде складати вагому суму і буде мати відчутний вплив на показники достатності капіталу», – розповів заступник голови правління ПУМБ Артур Загородников. Він запевнив, що «ПУМБ впорається із новими вимогами», хоча їх вплив буде «достатньо суттєвим».
«Планується також застосування нових вимог щодо врахування ваг мінімального розміру операційного ризику, які теж будуть впливати на капітал. Добре, що НБУ дослухався до пропозиції банківської спільноти, щоб ці ваги вводилися поступово: з кінця 2021 року – 50%, починаючи з 30 грудня 2022 року – ще 50%, – зазначив Артур Загородников. – І ще хочу нагадати, що у наступному році планується введення нових вимог до консолідованої, субконсолідованої та статистичної звітності банків».
Перший заступник голови правління ТАСкомбанку Сергій Холод вважає, що ухвалений закон про платіжні сервіси закладає фундамент розвитку цієї сфери наступного року. «В серпні 2022 року ми побачимо початок open banking, який відкриє ще більше сервісів, конкуренцію на ринку і дасть можливість грати на ринку фінансових і банківських послуг і фінансовим компаніям, і фінтех- компаніям. Цей процес може бути нешвидким, тому що розробка єдиних API, які дають можливість банкам і небанкам надавати сервіси, займає певний час. Але цей шлях зрозумілий», – сказав він.
В Україні вже сформувалися ініціативні групи таких змін. «Є група, яка готова розробляти API при «УкрСвіфт». Є група, яка готова перекладати європейські стандарти, їх адаптувати методом «обкладинки», коли стандарт перекладається українською мовою, затверджується у відповідному органі та готовий до використання. Наші потреби для використання ISO 20022, що стосується open banking, цілком покриваються перекладними стандартами», – вважає Сергій Холод.
Очікується запуск нових проєктів на блокчейні, подібних до ініціативи самого ТАСкомбанку. «Наступного року з’являться продукти, які пропонуватимуть елементи електронних грошей, що базуються на елементах блокчейну», – прогнозує Сергій Холод. А далі лише один крок до появи гривневих стейблкоїнів: «Якщо у нас з’явиться стейблкоїн, прив’язаний до гривні, це буде відповідний токен, який використовуватиметься для розрахунків у рамках законодавства про електронні гроші».
Подібні ініціативи можна буде відпрацювати під наглядом НБУ. «Продовжиться створення повноцінної фінтех-екосистеми. Sandbox, або регуляторна пісочниця, я сподіваюся, запрацює з наступного року. Вона передбачає можливість тестувати нові сервіси у обмеженому середовищі без ризику порушення фінансового законодавства та у безпеці», – пояснив Артур Загородников.
Деякі інновації є відповіддю на зміни на ринку. «На днях ПриватБанк показав Tap to Phone. Це продукт-відповідь тому, що підприємці з наступного року мають максимально виходити в «білу». Третя група ФОПів повинна подумати про РРО та заміну терміналу, який незручний і трудомісткий. Думаю, нам слід очікувати не тільки Tap to Phone, але й мікс на Android технології Tap to Phone та РРО. Це неминучий шлях еволюції. Ми маємо чекати на пропозиції вже наступного року», – розповів генеральний менеджер SupplierPlus Олексій Аніпер.
Диджиталізація охопить і корпоративний сегмент. «Ера диджиталу та оцифрування фінансових послуг вже почалася, частково її підштовхнув ковід. І ми вже зовсім не здивовані електронним онбордінгом фізичних осіб. Гадаю, наступного року нам потрібно чекати диджитал KYC-onbording для юросіб. І як логічний розвиток цих процесів, ми маємо чекати і факторинг на основі структурованих юридично значимих документів. І, безумовно, за цим прийде електронний експортний цифровий факторинг. Це ті продукти, які мають прийти в 2022-му», – вважає він.
Підписуйтесь на новини FinClub в Telegram, Viber, Twitter, Facebook
ТОП-новини