Банки порахували втрати від збільшення обов’язкових резервів

Банки порахували втрати від збільшення обов’язкових резервів

Збільшення Нацбанком нормативу обов’язкових резервів змушує банки платити більше за депозитами, що погіршить їх фінансовий результат 2023 року потенційно на 42 млрд грн.

Про це банкіри розповіли під час круглого столу «Що чекає українців на ринку депозитів у 2023 році», проведенного «Фінансовим клубом».

Норматив обов’язкових резервів за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках в національній валюті з 11 лютого зріс для банків з 5% до 10%, в іноземній валюті – до 20%. Сумарно це 220,6 млрд грн обов’язкових резервів. З 11 березня норматив зросте вже до 20% та 30% відповідно.

«Вплив вартості нормативу обов’язкового резервування після чергового підвищення у березні для банківської системи складає 1,8% від активів. Для топ-20 цей показник від 2,4% в Укрсиббанку до 0,8% у ІНГ Банку. Ми внизу цієї турнірної таблиці, на щастя: для ТАСкомбанку ця вартість складає 1%. Але фактично в усіх гравців з топ-20 немає варіанту “нічого з цим не робити”», – каже заступник голови правління ТАСкомбанку Артур Муравицький. Показник 1,8% від активів банківської системи на 1 січня 2023 року становить 42,4 млрд грн.

Банкір навів розрахунки фінансового впливу нових нормативів на окремі банки. «Ефект в грошах для ПриватБанку – майже 8,5 млрд грн, Ощаду – 3,5 млрд грн, Райффайзену – більше 2 млрд грн, Укрсиббанку – 1,4 млрд грн тощо. У нас очікується 69 млн грн негативного ефекту по 2023 року із врахуванням поетапного підвищення. І ми будемо з цим працювати. Нічого не робити не вийде. Всі з топ-20 муситимуть реагувати: хтось більш суттєво, хтось менш суттєво», – попередив Артур Муравицький.

Перегляд нормативів НБУ стимулюватиме великі банки піднімати ставки за депозитами. «У великих банків це точно вплине на підняття відсоткових ставок, на створення додаткових депозитних продуктів. У них виникне управлінське завдання, щоб мережа і корпоративний блок працювали з клієнтами на переміщення залишків на поточних рахунках на строкові депозити. А декому може навіть не вистачити коштів і він піде за рефінансом в Нацбанк», – каже голова правління Акордбанку Олексій Руднєв.

За його словами, банки, які й раніше орієнтувалися на клієнтів, які приходять в банк за відсотковою ставкою, вже мають переважно строковий депозитний портфель. «А банки, які залучали велику частину коштів на поточні рахунки для їх збереження під вивіскою західного банку з начебто додатковою надійністю, чи державні банки, вони будуть робити домашнє завдання з переведення коштів з поточних на строкові, щоб виконати норми обов’язкового резервування. Інакше будуть мати суттєвий вплив на фінансовий результат, бо треба буде величезну суму коштів тримати на коррахунку», – пояснив Олексій Руднєв.

«Якщо до цього ці кошти розміщувалися в овернайти НБУ (під 23%. – Ред.), які приносили дохід комерційному банку, то зараз треба буде просто тримати під 0%. І це підштовхне великі банки, в яких цей надлишок ліквідності на поточних рахунках, до введення депозитних продуктів і підвищення відсоткових ставок», – каже Олексій Руднєв. «Час екстрамаржі вже закінчується», – резюмував Артур Муравицький.

Підписуйтесь на новини FinClub в TelegramViberTwitterFacebook

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу