Банки при перших спробах зупиняють 90% шахрайських атак

Банки при перших спробах зупиняють 90% шахрайських атак

Антифрод-системи банків достатньо ефективні – зупиняють 90% шахрайських спроб поцупити гроші.

Про це розповіли банкіри під час круглого столу «Фінансове онлайн-шахрайство та боротьба з ним: від боротьби з соціальною інженерією до використання технологій забезпечення захищених платежів», проведеного «Фінансовим клубом».

«Система антифроду, яка працює в банку, виявляє шахрайство і попереджає близько 90% несанкціонованих платежів, – заявив член правління ПриватБанку з питань роздрібного бізнесу Дмитро Мусієнко. – 90% спроб здійснити шахрайські операції ми присікаємо на стадії спроби. Враховуючи кількість трансакцій в нашому банку, це досить непоганий показник».

«Відсоток задоволення чарджбеків достатньо високий. Десь половину транзакцій з тих 10%, які все-таки роблять спробу, ми блокуємо клієнтам на другому етапі. І частину грошей потім повертаємо, якщо трансакція підтверджується. Потім запити робляться в Кіберполіцію, якщо дійсно це була шахрайська операція. Якщо клієнт сам пішов за фішинговим посиланням, здійснив операцію, то складно в чомусь звинувачувати платіжні системи. В такому випадку кошти не повертаються», – сказав він.

Директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов вважає, що звернення до Кіберполіції має бути обов’язковим, коли клієнт хоче довести нелегітимність трансакції. «Саме це з 2025 року Євросоюз намагається запровадити в країнах – членах ЄС. Ми можемо не чекати 2025 року і зробити те ж саме в Україні. Ми в своїх пропозиціях зазначили Нацбанку, що комплексне оцифрування взаємодії громадянина, правоохоронної системи та банківської спільноти є запорукою того, що все буде робитися більш швидко, ніж це робиться зараз», – впевнений він.

«У нас сотні алгоритмів працюють в процесинговому центрі, щоб завадити шахрайству. Простий приклад, якщо трансакція відбувається зараз в банкоматі в Києві, а через секунду в інтернеті десь в Малайзії чи в банкоматі в Австрії. Алгоритм розуміє, що це неможливо фізично зробити, і тому така трансакція зупиняється. Це найпростіший приклад. Таких алгоритмів сотні, і ми дуже багато, дійсно, як і колеги з Привату, виловлюємо. Майже 90% того, що могло б відбутися, якби не було внутрішніх систем роботи з антифродом», – каже заступник голови правління, відповідальний за роздрібний бізнес Ощадбанку Антон Тютюн.

По-друге, банки співпрацюють між собою. «Коли клієнт зрозумів, що він розкрив дані шахраю, і навіть якщо він винен в цьому, але він одразу це зрозумів, подзвонив до нас, або у застосунку щось зробив, повідомив, заблокував картку. Тоді ми можемо зупинити трансакцію, навіть якщо кошти пішли на рахунок до іншого банку. Ми співпрацюємо з тим банком, якщо кошти ще не пішли десь далі або були зняті в банкоматі. Таким чином ми попереджаємо виведення коштів шахраями з банківської системи, – сказав Антон Тютюн. – Ну і третє. Якщо клієнт не винен, наприклад, якщо це баг системи банку чи крадіжка працівника тощо, то ми покриваємо всі витрати».

Старша директорка, голова з управління ризиками Visa в Україні, Грузії, країнах СНД та Південно-Східної Європи Лариса Макарова наводить приклад, що оплата на деяких сайтах досі проводиться переказом грошей на іншу картку. «Коли робиться такий P2P-переказ, а потім виявляється, що це шахрайство, то цю операцію оскаржити за допомогою диспутів або чарджбеків неможливо, бо це добровільний переказ коштів з одної картки на іншу. І тому на торговельних майданчиках більш дієвим захистом є оплата операції з купівлі товару, яку можна оскаржити, якщо товар не доставлений або відправлений не тієї якості. Тоді банк може оскаржити цю трансакцію і повернути кошти клієнту».

«Я не згоден з тим, що P2P-перекази – це найнебезпечніший платіжний варіант, але я погоджусь з тим, що передоплата – це є проблема. Якщо це буде P2P-переказ по доставленому товару, то я не бачу тут суттєвих ризиків. Але якщо надавач послуги або товару намагається уникнути оподаткування, то це питання не до нас, банків чи платіжних систем, навіть не до НБУ. Це питання до органів, які, відповідно до Податкового кодексу, мають опікуватися саме цим питанням», – вважає директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов.

Підписуйтесь на новини FinClub в TelegramViberTwitterFacebook

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу