Про це повідомив перший заступний голови комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

НУР – це державна спеціалізована установа (банк банків) зі спеціальним мандатом на відновлення та структурну трансформацію економіки, яка буде реалізовувати програми кредитування відновлення країни.

На думку голови цього комітетут Данили Гетманцева, НУР дозволить розв'язати проблеми з кредитуванням релокованого бізнесу, бізнесу на прифронтових територіях, ВПО, а також проєктів із високим рівнем ризику.

«Національну установу розвитку передбачається створити на базі Фонду розвитку підприємництва. Ця установа отримає ще один стратегічний напрямок – проєктне фінансування. Відносно дешеві й довгі кошти на купівлю обладнання надаватимуться під заставу цього ж обладнання», – повідомив заступник голови комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

На його переконання, джерелом коштів для наповнення НУР може бути не тільки державний бюджет, а й внески міжнародних партнерів у статутний капітал, а також залучені кредити. Наразі інвестиційна потреба української промисловості становить близько $90 млрд.

НУР отримає доступ до коштів приватних інвесторів для спрямування їх на відбудову та розвиток української економіки, шляхом надання підтримки різними фінансовими інструментами переважно суб’єктам малого та середнього підприємництва, які потрапили у скрутне становище, але мають потенціал відновлення та розвитку.

«Прикладом такої установи й загальновизнаною історією успіху є KFW (Kreditanstalt für Wiederaufbau – Кредитна установа для реконструкції), створена у післявоєнній Німеччині у 1948 році як частина Плану Маршала», – зауважив Данило Гетманцев.

Законопроєктом визначаються ключові питання діяльності Національної установи розвитку, зокрема, такі, як:

– види діяльності Національної установи розвитку;

– залучення коштів Національною установою розвитку; умови та принципи здійснення діяльності Національної установи розвитку;

– управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі Національної установи розвитку, та входження у статутний капітал Національної установи розвитку;

– порядок скликання, компетенція та порядок прийняття органами управління Національної установи розвитку рішень;

– державне регулювання діяльності Національної установи розвитку.

Проєктом також окреслюється цільова група, на яку буде спрямована підтримка Національної установи розвитку. Зокрема, цільовою групою суб’єктів підприємництва, яких буде підтримувати Національна установа розвитку, є кредитоспроможні суб’єкти мікро-, малого та середнього підприємництва, які мають потенціал розвитку, або вид їх економічної діяльності чи напрям їх підтримки є пріоритетним для економіки України, але через недосконалість або нерозвиненість роботи ринкових механізмів, кризу або інші обставини не мають доступу до фінансування на адекватних умовах або такий доступ ускладнений.

Крім цього, Національна установа розвитку в межах деяких видів діяльності зможе підтримувати фізичних осіб. Цільовою групою фізичних осіб, яких підтримуватиме Національна установа розвитку в межах зазначених видів діяльності, є податкові резиденти України, які не мають доступу до фінансування на адекватних умовах або такий доступ ускладнений через недосконалість або нерозвиненість роботи ринкових механізмів, кризу або інші обставини. Критерії віднесення фізичних осіб до цільової групи визначаються умовами програм підтримки.

Нагадаємо, Рада ЄС підтримала пропозицію Європейської комісії продовжити тимчасовий захист більш ніж для 4 млн українських біженців у Євросоюзі до 4 березня 2026 року.