Суд призначив ексзаступниці голови ПриватБанку 50 млн грн застави

Суд призначив ексзаступниці голови ПриватБанку 50 млн грн застави

Вищий антикорупційний суд 26 березня застосував до ексзаступниці голови правління ПриватБанку Людмили Шмальченко запобіжний захід у вигляді застави у 50 млн грн.

Таке рішення схвалене під час сьогоднішнього засідання ВАКС.

За даними слідства, Шмальченко підозрюють у причетності до розтрати 8 млрд грн ПриватБанку перед націоналізацією у 2016 році. Їй інкримінують приховування злочину та усунення перешкод для його вчинення.

Для цього Шмальченко разом із іншою підозрюваною ймовірніше заднім числом підробили протокол кредитного комітету ПриватБанку.

Із переписок, представлених у суді, випливає, що Шмальченко та інша підозрювана, експрацівниця ПриватБанку, намагалися приховати переведення грошей на пов'язану з банком компанію Claresholm Marketing Ltd.

«Клопотання прокурорів задовольнити частково. Обрати підозрюваній Людмилі Шмальченко запобіжний захід у вигляді 22 027 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 50 млн 1 тис. 290 грн», - зачитала рішення суддя.

НАБУ та САП просили для підозрюваної 80 млн грн застави.

На підозрювану також поклали додаткові зобов'язання, зокрема: прибуття до слідчих, прокурора чи суду на вимогу, заборона виїжджати за межі місця проживання без дозволу та за межі Україні, а також заборона на контакти з іншими підозрюваними та свідками у справі.

22 лютого генпрокурор Ірина Венедиктова підписала підозри трьом ексвисокопосадовцям ПриватБанку у розтраті майже 137 млн грн на користь страхової компанії «Інгосстрах», пов'язаної з кінцевими бенефіціарами банку.

Зокрема оголошені підозри ексголові банку Олександру Дубілету, експершому заступнику голови ПриватБанку Володимиру Яценку та начальниці департаменту фінансового менеджменту Олені Бичихиній, яка одночасно займала посаду першої заступниці голови «Інгосстрах».

При цьому ексголові та посадовиці ПриватБанку повідомлення про підозру надіслані поштою, оскільки місцезнаходження підозрюваних не встановлені.

Яценко намагався втекти з Україні на приватному літаку у Відень, однак завдяки діям НАБУ літак примусово посадили в аеропорту «Бориспіль», де його було затримано.

25 лютого ВАКС арештував Яценка на два місяці з альтернативою внесення 52,2 млн грн застави. У той же день Яценко вийшов під заставу у понад 52 млн грн.

12 березня ВАКС відмовив Яценку в апеляції на рішення про арешт з альтернативою внесення застави у 52,21 млн грн.

ВАКС також арештував $3 млн на рахунках і майно, а саме житлові будинки, земельні ділянки, транспортні засоби Яценка.

У березні Венедіктова санкціонувала нові підозри експтопменеджерам ПриватБанку, серед яких колишні голова правління, його заступник і керівник міжбанківських операцій, у нанесенні збитків на 8 млрд грн.

НАБУ розслідує можливу змову ексвласників ПриватБанку та посадовців Національного банку.

Зокрема першій заступниці голови НБУ Катерині Рожковій і кільком менеджерам центробанку, які працювали над націоналізацією ПриватБанку, загрожують звинувачення у держзраді та розкраданні.

Перед націоналізацією ПриватБанку Людмила Шмальченко володіла 0,1614% акцій банку, Олександр Дубілет – 2,7249%, Володимир Яценко – 0,3229%.

Підписуйтесь на новини FinClub в TelegramViberTwitterFacebook

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу