Про це розповіли учасники круглого столу «Фінансове онлайн-шахрайство та боротьба з ним: від боротьби з соціальною інженерією до використання технологій забезпечення захищених платежів», проведеного «Фінансовим клубом».

«Хочу звернути увагу на те, що мова йде вже не тільки про крадіжку коштів, а набирає обертів так звана крадіжка самої цифрової ідентичності. Це тренд закордонний, і він буде приходити до України, тому що ми теж крокуємо до того, що постійно передаємо наші персональні дані через різноманітні канали надавачам дистанційних послуг. І це доступ не тільки до даних користувачів, які, наприклад, зберігаються в банках, це також доступ до персональних даних в різноманітних соцмережах, де люди залишають свої дані», – розповіла заступниця директора департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Ольга Василєва.

Захист персональних даних користувачів має стати важливим аспектом майбутнього регулювання в Україні. «Якщо поглянути на систему віддаленої ідентифікації, то ми якраз фокусуємося на тому, щоб підвищити вимоги в тому числі до наших абонентів в системі BankID. Треба дивитися на цю проблему комплексно. Гадаю, захист персональних даних користувачів має стати важливим аспектом майбутнього регулювання, і не тільки з боку Національного банку. Велика робота безпосередньо має пророблятися на стороні надавачів платіжних послуг», – впевнена Ольга Василєва.

Іноді українці добровільно продають власні персональні дані. «Ми бачимо продаж своїх персональних даних за гроші. Якщо пам’ятаєте, десь десяток років тому були неблагонадійні клієнти, які продавали свої паспорти, щоб на них оформлювали кредити. Зараз ми бачимо, що люди продають «цифровий слід». Людина продає свої персональні дані, продає свою історію трансакцій, доступ до інтернету, доступ до картки. І отримує за це певні гроші. Особливо молодь, як ми бачимо по профілях тих, хто отримує гроші. І за допомогою цих даних зловмисники крадуть гроші не у клієнта, а у банку, фінустанов тощо. Тому це також поганий сигнал. Але все ж таки клієнти йдуть на такі схеми», – каже директор з інновацій NovaPay Олексій Рубан.

В ці схеми шахраї залучають не тільки молодь. «Це не тільки молодь. За віком переважна більшість – це 18-40 років, згідно з даними з нашої системи обміну даними Anti-Fraud Hub. Але люди 60-70 плюс також трапляються. Риторика у них приблизно така: «Скільки мені там залишилось жити. Навіть якщо поліція прийде і буде мене запитувати, як ти сприяєш відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом, то або не дійдуть до мене, або мені буде вже все одно», – розповів директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов.

Необережність людини може зіграти з нею поганий жарт. «Ще також трапляється безтурботна передача своїх даних через різні канали неблагонадійному надавачу послуг. І це дійсно є проблемою, тому що потім ці дані починають спливати в різних сервісах, зокрема незаконних. До того ж такий повний пакет даних про клієнта, який десь був колись переданий, може стати саме тим інструментом для шахрая, щоб доступитися потім до нього. Бо чим більше шахрай буде мати інформації про користувача, тим таргетовано зможе спрацювати на нього. І, відповідно, користувач може довіритися його історії», – попереджає Ольга Василєва.

«Відповідальне ставлення фінансових інститутів і бізнесу до забезпечення захисту персональних даних, зберігання, передачі пакетної інформації по трансакціях, по платежах має дуже велике значення. А також готовність інвестувати в кібербезпеку, інфраструктуру, фахівців вже сьогодні, а не після того, як це трапиться», – каже старша директорка, голова з управління ризиками Visa в Україні, Грузії, країнах СНД та Південно-Східної Європи Лариса Макарова.