Про це розповіла старша директорка, голова з управління ризиками Visa в Україні, Грузії, країнах СНД та Південно-Східної Європи Лариса Макарова під час круглого столу «Фінансове онлайн-шахрайство та боротьба з ним: від боротьби з соціальною інженерією до використання технологій забезпечення захищених платежів», проведеного «Фінансовим клубом».

«Ми стараємося на крок випереджати шахраїв. У нашому регіоні CEMEA (17 країн Центральної і Східної Європи, Близького Сходу та Африки) це допомогло запобігти шахрайству на $86 млн для банків, емітентів та еквайрів. Найбільшим пріоритетом для нашої компанії є обізнаність та освіта споживачів. Це систематичні кампанії з фінансової грамотності: «Чат-бот Юрій», поточна кампанія «Платіть безпечно», підтримка ініціативи Національного банку #ШахрайГудбай», – розповіла Лариса Макарова.

Компанія Visa за останні п’ять років інвестувала понад $10 млрд в технології зменшення шахрайства та підвищення безпеки. «З 1993 року Visa вклала понад $500 млн в розробку штучного інтелекту, який наразі є дуже ефективним інструментом моніторингу. Він включає понад 250 моделей штучного інтелекту, із яких 60 моделей працюють в режимі реального часу», – повідомила Лариса Макарова.

Visa пропонує спеціальний скоринг трансакції, завдяки якому банки можуть зробити висновок, чи є конкретна операція високоризиковою. «По всьому світу завдяки ось таким скоринговим моделям ми змогли попередити шахрайство на суму близько $27 млрд за минулий рік. Але варто зазначити, що рівень онлайн-шахрайства по картках Visa у нашому субрегіоні, що включає Україну, зберігається на найнижчому рівні – 0,6 цента на кожні $100 оплат», – сказала вона.

Україна йде попереду в цифрових способах здійснення платежів. «Visa була першою компанією, яка розробила токени для здійснення платежів. На сьогодні в середовищі face-to-face оплат токенізація посідає дуже велике місце. Більше половини цих платежів роблять саме з використанням токену, – зазначила Лариса Макарова. – Але Visa пішла далі, і ми запровадили токен також при здійсненні онлайн-оплат. Це рішення Click to Pay, яке дозволяє здійснювати онлайн-оплати без повторного введення номера картки та паролів, але включно з перевіркою пристрою, з якого проводиться оплата».

Член правління ПриватБанку з питань роздрібного бізнесу Дмитро Мусієнко заявив, що в 2022 році вони запровадили голосову біометрію. «І це дуже нам допомогло з точки зору верифікації клієнтів. Зараз за голосом ми впізнаємо клієнтів, прискорюємо процес першої ідентифікації. Це дозволяє зменшувати кількість шахрайств, – зазначив Дмитро Мусієнко. – Фото- і відеоверифікація у нас застосовується при додатковому підтвердженні, якщо проводиться ризикова операція. І звичайно, ми блокуємо фішингові посилання, які розсилаються клієнтам».

Комерційний директор RozetkaPay Олексій Миропольський каже, що виявляти шахраїв їм допомагає штучний інтелект. «Ми можемо подивитись на ініціацію будь-якої операції з іншого ракурсу: з якого аккаунту робиться замовлення, з якого e-mail, чи є перетинання замовлення на різних маркетплейсах. Ми наразі вже використовуємо штучний інтелект для відстеження шахрайських дій, особливо якщо це системні дії, які скоюють групи шахраїв», – сказав він.

«Далі ми комунікуємо з банками, які з платіжними системами відпрацьовують всі ці кейси. Ми звертаємося до Кіберполіції, до Асоціації ЄМА. Ми залучаємо і безпеку банку, і безпеку маркетплейсів, і ритейлерів, щоб розв’язати цей клубок і знайти шахраїв, щоб їх якось зупинити в подальшому і забезпечити безпеку грошей покупців», – пояснив Олексій Миропольський.

«Кіберполіція користується нашою площадкою з 2018 року і дуже задоволена рівнем співпраці з тими банками, які відповідають на запити через Crime Check-Online. І ті банки, які користуються сервісом Fraud Payments Tracker, який дозволяє від банку A до банку B передати інформацію для блокування коштів, задоволені такою функціональністю», – повідомив директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов.