FINCLUB Фiнансовий клуб

Основні кредитори колись найбільшого в Україні агрохолдингу «Мрія» відмовилися від спроби стягнути борг шляхом розпродажу майна аграрія з молотка. За рахунок виробництва зернових банки планують почати поступове повернення боргів загальним обсягом $1,3 млрд. Кредитори діють в рамках джентльменської угоди, а отже, в будь-який момент кожен з банків може вимагати у «Мрії» заставне майно, чим завдасть шкоди цій бізнес-ідеї.

Порятунок потопаючого
Кредитори агрохолдингу «Мрія», банкрутство якого стало найбільшим на аграрному ринку, обіцяють зберегти компанію. Отримавши контроль над операційною діяльністю «Мрії», кредитори вирішили не розпродавати майно компанії, а спробувати перезапустити її бізнес, заявив журналістам наприкінці минулого тижня голова комітету кредиторів агрохолдингу, керуючий директор Rothschild Inc. в Росії та СНД Джованні Сальветті. «На момент оголошення дефолту агрохолдингу його борг перед кредиторами складав $1,3 млрд. Ми будемо робити все можливе, аби повернути більшу частину цієї суми», – додав він, і не виключив, що частину суми в майбутньому можна отримати за рахунок повернення «Мрії» на публічний ринок.

План реструктуризації заборгованості та бізнес-план «Мрії» ще не розроблені. «Ми очікуємо, що вони будуть готові до середини квітня», – уточнив пан Сальветті. Зараз «Мрія» контролює більшу частину основних активів (елеватори, зерно- та картоплесховища, крохмальні та насіннєвий заводи, ферми великої рогатої худоби). Але оскільки не усі кредитори увійшли до комітету кредиторів, то не всі активи «Мрії» використовуватимуться у відновленні роботи компанії. Наприклад, сім цукрових заводів аграрія перебувають в заставі у Промінвестбанку, який не увійшов до комітету кредиторів. Непідконтрольні цьому пулу «інвесторів мимоволі» також інші активи сім'ї Гутів: дилерський та логістичний бізнес, портовий термінал в Одесі.

Під контролем менеджменту перебуває 118 тис. га, хоча ще в листопаді «Мрія» управляла 260 тис. га. «Цього року ми плануємо обробити 100-110 тис. га землі. Для цього нам знадобиться близько $30 млн на проведення посівних робіт і повернення частини лізингової техніки», – заявив генеральний директор «Мрії» Саймон Чернявський, призначений в компанію 4 лютого. За його словами, компанія вже почала вести з банками переговори про залучення необхідної суми.

Історія конфлікту
До початку боргової кризи в агрохолдингу «Мрія» він належав родині Івана та Клавдії Гутів (близько 80% акцій). Вперше фінансові проблеми аграрія розкрилися в серпні 2014 року, коли він не виплатив власникам євробондів процентний дохід і частину боргу на загальну суму $129 млн з обсягу емісії цінних паперів у квітні 2013 року на суму $400 млн. Пояснення компанії зводилося до двох причин: девальвація гривні та зниження світових цін на зернові.

Після цього, за заявою кредиторів, керівництво «Мрії» припинило вести діалог з ними і обслуговувати інші борги. 15 грудня 2014 року за позовом Erste Group Високий суд правосуддя Британських Віргінських островів (Eastern Caribbean Supreme Court) почав процедуру ліквідації HF Assets Management Ltd., якій належить 80% компанії Mriya Agro Holding Plc. (вона управляє «Мрією»). Наприкінці січня 2015-го кредитори заявили, що BNY Corporate Trustee Services Ltd. звернулася до суду Кіпру з проханням визнати неплатоспроможною Mriya Agro Holding і призначити тимчасового керуючого. «З 10 лютого сім'я Гутів юридично перестала бути акціонерами «Мрії». Активи перейшли у власність кредиторів, які призначили нове керівництво», – пояснив Джованні Сальветті.

Крупними кредиторами «Мрії», крім власників євробондів, є закордонні банки, наприклад, Erste Group, МФО, зокрема IFC, а також українські Промінвестбанк, Альфа-банк, Укргазбанк, ПУМБ, Мегабанк, Євробанк та «Фінансовий партнер». До комітету кредиторів не увійшли лізингодавці: «ОТП Лізинг», «Райффайзен Лізинг Аваль», «УніКредит Лізинг» (їм вдалося забрати близько 80% техніки), «Український лізинговий фонд».

Шанс на розплату
Нові кредити банки видадуть в тому випадку, якщо вони матимуть першочергове право виплати за новим боргом, вважає директор інвестбанківського підрозділу ІК Concorde Capital Ігор Верхогляд. «Простіше кажучи, важливо, що їх не поставлять в кінець черги вже існуючого боргу. Ще одним варіантом виходу із ситуації може бути видача існуючими кредиторами синдикованого кредиту», – уточнив експерт. Тоді на кожного кредитора взагалі припаде незначна сума нового боргу. У прес-службі Укрсоцбанку (один з кредиторів «Мрії») з посиланням на директора блоку управління ризиками Павла Гашковця зазначили FinMaidan, що «формат підтримки працездатності «Мрії» ще в процесі обговорення».

Великі лізингодавці «ОТП Лізинг» та «УніКредит Лізинг», які вже забрали майже всю техніку, готові розглянути варіант повторної видачі техніки «Мрії». «Ліміт суми – приблизно $2 млн. Умови видачі техніки в лізинг будуть трохи жорсткішими, ніж раніше, тому що ситуація на ринку змінилась (не тільки для «Мрії»), але ми віримо, що знайдемо з ними компроміс», – сказав гендиректор компанії «ОТП Лізинг» Андрій Павлушин.

Рішення відновити роботу – найбільш прийнятний вихід із ситуації, що склалася з «Мрією», вважає Ігор Верхогляд. Пан Сальветті заявив, що після стабілізації роботи «Мрії» наявні у компанії активи можуть бути оцінені в $600 млн. «Щоб розрахуватися з кредиторами, агрохолдингу знадобиться щонайменше 15 років. І це за умови, що компанія засіватиме 150 тис. га і отримуватиме врожайність 5 тонн з гектара за сьогоднішньої середньої ціни зернових у $150/т», – підрахувала старший аналітик ІК Dragon Capital Тамара Левченко. За її словами, термін повернення боргу зріс через падіння світових цін на кукурудзу.

Крім можливих проблем із залученням кредитних коштів і відсутності гарантій врожайності та вартості майбутніх врожаїв, у «Мрії» є ризики втратити активи. Справа в тому, що угода між банками про подальший розвиток агрохолдингу юридично не оформлена. У будь-який момент кожен з банків, що входять до комітету кредиторів, може вимагати в суді повернення заставного майна, яке використовується у виробничому процесі.

Самостійно домагається повернення боргу Erste Group Bank. А на початку лютого стало відомо про вихід з комітету кредиторів Альфа-банку. «Таким же шляхом пішов Промінвестбанк, якому «Мрія» заборгувала понад $100 млн. У банку в заставі перебувають цукрові заводи», – розповіло FinMaidan джерело, знайоме з ситуацією. У Промінвестбанку на запит поки не відповіли, але інше джерело, близьке до банку, підтвердило цю інформацію. «Банк вийшов з комітету близько двох тижнів тому. Основна причина: банки не можуть домовитися між собою про стратегію розвитку «Мрії» та реструктуризацію боргу. Рішення досі не прийнято, як ви бачите», – сказав співрозмовник, спрогнозувавши, що Промінвестбанк швидше поверне борг сам, ніж у комітеті.

Вероніка Гаврилюк
 

Національний банк планує переглянути обмеження на зняття коштів з банківських рахунків: спростити доступ до 1% валютних вкладів, замість добових ввести тижневі ліміти і не поширювати обмеження на нові рахунки. Поки ці ініціативи не прийняті, банкіри намагаються робити свої кроки, що підвищують лояльність клієнтів.

Обмеження слабшають
Через рік після введення жорстких обмежень на доступ населення до своїх заощаджень на банківських рахунках Нацбанк готовий дещо переглянути обмеження на зняття грошей з рахунків. Зараз діє заборона на зняття гривневої готівки на суму понад 150 тис. грн на день, а валюти – понад 15 тис. грн в еквіваленті. «Може бути скасовано обмеження щодо «інших валют». Це стосується не доларів, а фунтів, рублів або франків. Можна скасувати обмеження і подивитися, як ринок реагуватиме», – заявив начальник управління валютних операцій та аналізу фінансових ринків НБУ Сергій Пономаренко.

Побачити реакцію ринку на цю ініціативу буде непросто, оскільки обсяг таких вкладів мізерний. За даними НБУ, на 1 березня валютний депозитний портфель населення становив $12,53 млрд, або 347,7 млрд грн в еквіваленті. Проте російський рубль (452 млн грн) та інші валюти (2,47 млрд грн) займали в ньому сумарно менше 1%. Переважна частина роздрібних вкладів в іноземній валюті зберігалася в доларах США (84%) та євро (15%).

Також НБУ вивчає можливість зміни загального підходу до лімітів на зняття коштів з банківських рахунків. «Можна зробити перехід від щоденного ліміту до тижневого або місячного. Це зробить більш комфортним зняття грошей для тих, хто ходить в банки кожного дня, аби забрати звідти великі суми», – повідомив Сергій Пономаренко. Наприклад, замість того, щоб ходити в банк п'ять днів поспіль і забирати по $630 на день, клієнт міг би домовитися з банком, що в певний день тижня він приходить і забирає відразу $3150.

Ще однією ініціативою, яка покликана повернути клієнтські кошти в банки, може стати лібералізація доступу до нових рахунків. «Аби з нових поточних рахунків можна було зняти в рамках того, що вніс готівкою на цей рахунок. Це має привернути тих, хто забрав свої гроші в скриньки. Якщо це буде впроваджено, то подивимося, принесуть люди гроші чи ні. І можна буде вирішувати, чи знімати обмеження», – зазначив Сергій Пономаренко.

Проблема довіри

Ці ліміти підірвали довіру населення до банківської системи і спонукали його зберігати гроші в готівковій, а не безготівковій формі. «Знадобиться якийсь час, щоб клієнти знову довірили гроші банкам, при цьому ми маємо визнати, що за останній тиждень стало ясно, що існує позитивна тенденція у зниженні рівня відпливу коштів з банківської системи», – розповідає директор департаменту роздрібного бізнесу, член правління Піреус Банку Іліас Музакіс. НБУ ще не опублікував дані про депозити в березні, але за січень-лютий з банків пішло 11,77 млрд грн (-6%) і $1,19 млрд (-8,7%).

Але побоювання банкірів, що зняття обмежень спровокує посилення відтоку коштів, ще доволі сильні. НБУ ще минулого року на нараді з банкірами запропонував скасувати ліміти, але банки виступили проти. Це не дивно, адже вони не можуть виплатити вклади навіть у заявлених лімітах і постійно звертаються до НБУ за рефінансуванням і стабкредитами. За 2014 рік вони втратили 58,2 млрд грн і $9,26 млрд коштів роздрібних вкладників. «Причини – обмеження на зняття готівкових коштів клієнтів, введення прибуткового податку на доходи від депозитів, істотна девальвація національної валюти, падіння довіри населення до банківської системи в цілому та безліч інших чинників», – перераховує заступник голови правління Сбербанку Росії Ірина Князєва.

Ринкові рішення
Банки вже самі почали робити спроби повернути довіру клієнтів, знижуючи вплив обмежень регулятора. «Часто банки пропонують пільгові умови дострокового розірвання депозитів, оскільки законодавчо це не заборонено. В той же час, у зв'язку із запровадженням плаваючого валютного курсу, з'являтимуться вклади, які зможуть зменшити вплив курсових різниць на розміщені на такому вкладі кошти клієнта», – говорить начальник відділу департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку Андрій Курбатов. На ринку вже з'явилася пропозиція півторарічного депозиту з прибутковістю 26%, під час розірвання якого в будь-який момент клієнт отримає прибутковість не нижче 24% річних.

Клієнтам також почали пропонувати іменні депозитні сертифікати у валюті: на них не поширюються обмеження НБУ. «Депозитні сертифікати – цінні папери, що дозволяють клієнтам без обмежень отримати всю суму на руки після закінчення договору. Але слід враховувати, що Фонд гарантування вкладів гарантує повернення коштів лише за іменними сертифікатами, депозитні сертифікати на пред'явника гарантуванню за рахунок коштів Фонду не підлягають», – нагадує начальник управління пасивних, комісійних та сервісних продуктів ВТБ Банку Марина Кшиніна.
 

Інтрига з підтримкою Укрсоцбанку його власником вирішилася - банк отримає від італійців $500 млн, з яких половина вже заведена в капітал. Ця ліквідність дозволить установі вирішити накопичені проблеми. При цьому активізувати кредитування або брати на себе втрати валютних позичальників банк не має наміру.

Стратегія вливання

Італійська UniCredit Group вирішила, що ситуація в Україні вже досить стабілізувалася, тому погодилася завести $500 млн у свій дочірній Укрсоцбанк цього року. Перші $250 млн вже надійшли в березні, ще така ж сума буде направлена в капітал в червні. «Головне, щоб усі чотири сторони, які задіяні, робили зусилля для стабілізації ситуації в країні. Банки повинні нарощувати капітали, місцева влада – покращувати ситуацію, міжнародні фінустанови – підтримувати країну фінансуванням, а клієнти – робити свої кроки для стабілізації, бо якщо 40 млн українців гратимуть проти гривні, то її неможливо буде стабілізувати, – розповідає голова правління Укрсоцбанку Граціано Камелі. – Ми виконуємо зобов'язання перед клієнтами і також хочемо довіряти їм». На 1 квітня регулятивний капітал Укрсоцбанку склав 9,4 млрд грн, норматив достатності капіталу – 17,4%.

Банк розраховує, що нарощування капіталу дає йому запас міцності, оскільки докапіталізація перевищує потребу, виявлену стрес-тестом. «Ситуація в країні дуже волатильна. Тому ми повинні оцінювати ситуацію згідно з поточним положенням і брати до уваги майбутнє. Але нинішнє збільшення капіталу враховує також майбутню діагностику під час стрес-тесту», – зазначив Граціано Камелі. У 2014 році Укрсоцбанк провів стрес-тест, який враховував ситуацію на початок року. НБУ вимагає від банків в 2015-му пройти новий стрес-тест.

Знижена активність
Втім, нинішні й майбутні позичальники Укрсоцбанку поки не можуть розраховувати на додаткові «бонуси» у зв'язку з вливанням в банк $500 млн – близько 11,75 млрд грн. Банк не планує активно нарощувати кредитний портфель і не має наміру купувати портфелі інших установ. «Наш підхід до кредитування дуже виборчий, хоча апетит до ризиків потрібно буде підгодовувати в майбутньому», – зазначає Граціано Камелі. Також Укрсоцбанк не планує за свій рахунок забезпечувати валютних позичальників пільговими умовами – він відмовився підписати меморандум про реструктуризацію валютної іпотеки, побоюючись великих збитків. «Меморандум вимагає поліпшення. Ми надали до нього наші пропозиції, аби поточні збитки не спричинили збитки в майбутньому, – говорить пан Камелі. – Ми хочемо мати можливість купувати валюту для закриття нашої короткої валютної позиції».

Зараз банк розбирається зі своїми проблемними кредитами. В Криму у нього залишився портфель у розмірі 500 млн грн, який він намагається стягнути не в міжнародних судах, а за допомогою колекторських компаній. Майже під 100% цих кредитів вже сформовані резерви. У східному регіоні, де в Укрсоцбанку залишилося близько 15% кредитного портфеля, він веде переговори з позичальниками.

Капітальні стратегії
Банки, що збільшують капітали, роблять це з різних причин. Перша – покриття збитків через втрати за кредитами в Криму та зоні АТО. Яскравим прикладом висококонцентрованого бізнесу став Ощадбанк, який був найбільшим кредитором юросіб в Криму – через анексію Росією півострова він втратив портфель на $650 млн. Його збиток склав 8,5 млрд грн, і Кабмін влив у нього 11,5 млрд грн. «Кабмін виконав своє зобов'язання з підтримки держбанку. Але ми також ведемо роботу з повернення цих коштів в українських судах. Суди стають на наш бік», – зазначає голова правління Ощадбанку Андрій Пишний.

Другий основний стимул для нарощування капіталу – девальвація гривні, яка призводить до погіршення нормативів і зростання проблемного портфеля. У лютому через різку девальвацію норматив достатності регулятивного капіталу всієї системи знизився до 7,37% при ліміті в 10%. У березні гривня зміцнилася, а ряд банків завів гроші: 26 березня ВТБ Банк повідомив про збільшення капіталу на 4,2 млрд грн, а вчора Укргазбанк залучив 3,2 млрд грн. «Ці кошти спрямовуватимуться на подальший розвиток банку, формування додаткових резервів і активізацію кредитування економіки», – обіцяє в.о. голови Укргазбанку Кирило Шевченко.
 

Президія МТСБУ порекомендувала страховикам підвищити вартість ОСЦПВ. Це вже друге підвищення за останній рік: на початку минулого літа «автоцивілка» подорожчала на 30-50%, а тепер вона підвищиться ще на 30%. За ціновою політикою страховиків стежитиме дирекція МТСБУ, але застосувати санкції до неслухняних учасників ринку вона не зможе.

Городяни заплатять більше
Наприкінці березня страховики – члени Моторного (транспортного) страхового бюро отримали листа, в якому бюро рекомендує їм підвищити мінімальні коригуючі коефіцієнти для розрахунку вартості ОСЦПВ. «Починаючи зі звітності за квітень, вираховувати для кожного з членів МТСБУ частку договорів внутрішнього страхування, укладених за звітний місяць із застосуванням коригувальних коефіцієнтів, розміри яких нижчі, ніж їх мінімальні актуарно прораховані значення», – йдеться в листі МТСБУ (копією має FinMaidan).

Найважливіші зміни торкнулися коефіцієнта К2, який залежить від місця реєстрації транспортного засобу. Автомобілі, зареєстровані в Києві, рекомендується страхувати за максимальним коефіцієнтом – 4,8 – при вилці від 3,2 до 4,8. За максимальною ціною оплатять поліс жителі міст – супутників столиці – Борисполя, Боярки, Броварів, Ірпеня, Василькова, Вишневого, Вишгорода (2,5), а також міст з населенням від 500 тис. до 1 млн осіб – Донецьк, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Львів (2,8). Для міст-мільйонників (Одеса, Харків) вилку звузили з 2,3-3,5 до 3,4-3,5, а для міст зі 100-500 тис. осіб – з 1,3-2,5 до 2,2-2,5.

Виросте й коефіцієнт К3 – сфера використання автомобіля. Подорожчає страхування для транспорту юросіб (мінімальний К3 зросте з 1,1 до 1,3), а також транспортних засобів, які використовуються в службах таксі (для фізосіб – з 1,1 до 1,4, для юросіб – з 1,1 до 1,5).

Недешеве задоволення

За оцінками страховиків, в середньому поліс ОСЦПВ подорожчає на 30-35%. Примітно, що президія МТСБУ вже вдруге за останній рік рекомендує страховикам підвищити вартість «автоцивілки»: з 1 червня минулого року страхування також подорожчало на 30-50%. «Через знецінення національної валюти збільшення суми страхових виплат за договорами внутрішнього страхування за рік складе більше 770 млн грн. Застосування коригувальних коефіцієнтів, запропонованих президією, забезпечить збільшення страхових премій за рік приблизно на таку ж величину (близько 760 млн грн)», – підрахували в МТСБУ.

У МТСБУ відзначають, що навіть після подорожчання «український поліс ОСЦПВ залишається найдешевшим в Європі: середній страховий платіж українського автовласника становитиме близько 450 грн на рік». За даними Ради Бюро системи міжнародного страхування «Зелена карта», в 2013 році середній страховий платіж за внутрішніми договорами обов'язкового страхування відповідальності власників транспортних засобів в Європі становив 134 євро (від 65 євро в Угорщині до 424 євро у Швейцарії), а середнє співвідношення виплат і премій – 0,56 (від 0,39 в Хорватії до 0,67 в Австрії). Середня сума страхової виплати, у тому числі виплати по життю і здоров'ю, становила в Європі 1761 євро (від 764 євро в Угорщині до 4122 євро в Швейцарії).

Порівнювати європейські показники з українськими некоректно. Ліміти відповідальності в ЄС на кілька порядків вищі. За словами голови комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслава Черняховського, згідно з директивою ЄС, ліміти по майну становлять мінімум 1,12 млн євро, по життю – 5,6 млн євро. Крім того, в Європі велика частина коштів припадає на виплати по життю і здоров'ю, а також компенсацію моральної шкоди. В Україні, за даними екс-голови МТСБУ Володимира Шевченка, частка таких виплат 5%.

Логічний крок
Страховики визнають, що для розрахунку тарифів використовують максимальні коефіцієнти. «Це пояснюється девальвацією гривні та, відповідно, зростанням цін на автозапчастини та ремонт», – пояснює голова правління СК «PZU Україна», член президії МТСБУ Мачей Шишко.

Підвищувати тариф без збільшення лімітів відповідальності не зовсім правильно: за нинішніх цін на комплектуючі 50 тис. грн недостатньо для покриття великих збитків. «Підвищити ліміти можна було під час минулого підвищення тарифів у червні 2014 року, що не призвело б до пропорційного зростання виплат. За нашою статистикою, більша частина збитків (61%) в 2014-му не перевищувала суму 10 тис. грн при ліміті 50 тис. грн. У той же час в 5% випадків вартість збитку виходила за рамки ліміту, а отже, винуватець ДТП повинен був самостійно компенсувати потерпілому різницю», – підраховує Мачей Шишко.

Втім, у автомобілістів все ж буде можливість купити дешеву страховку. Адже якщо в 2014 році страховикам, які не дотрималися рекомендацій президії та продовжували продавати ОСЦПВ за мінімальними тарифами, доводилося збільшувати відрахування до фондів бюро, то зараз застосування санкцій під питанням. «Президія МТСБУ організовуватиме подальші заходи, спрямовані на забезпечення виконання страхових зобов'язань страховиками – членами МТСБУ», – йдеться в листі бюро, однак перелік заходів не вказаний.

«Цілий комплекс заходів, серед яких могло бути й збільшення відрахувань до фондів бюро, і зменшення кількості бланків полісів, що видаються, мали розробити разом з коордрадою та затвердити в ній. Але оскільки в коордраді зараз немає кворуму, санкції під питанням», – сказав співрозмовник FinMaidan у президії. «Якщо не платити високі комісійні агентам, то цілком можна працювати навіть на мінімальних тарифах, – підтвердив таку можливість FinMaidan керівник однієї з невеликих СК. – Ми готові збільшити відрахування до фондів бюро, але за рахунок більш низьких цін розраховуємо переманити клієнтів».
 

Верховний суд визначив, що судове рішення про стягнення житла не може бути в подальшому скасоване тільки тому, що на етапі його апеляційного чи касаційного оскарження вже діяв мораторій на стягнення іпотеки. Це роз'яснення дозволить банкам не допустити скасування вже прийнятих на їхню користь рішень про стягнення житлової нерухомості, але фізично забрати квартиру або будинок у злісних неплатників за кредитами вони все ж таки зможуть тільки після скасування мораторію.

Суд зберіг минуле
Верховний суд України роз'яснив банкам, як застосовувати мораторій на примусове стягнення заставної нерухомості за валютними кредитами фізосіб. Рішення винесено в рамках розгляду УкрСиббанку з позичальником. У 2007 році фізособа отримала у нього кредит на $20 тис. під заставу іпотеки. Борг не обслуговувався своєчасно, прострочення склало $16,6 тис., тому банк вирішив стягнути заставне майно – квартиру. 20 травня 2014-го Миргородський міський районний суд Полтавської області задовольнив вимогу кредитора. Однак вже 10 липня Апеляційний суд Полтавської області скасував це рішення і виніс нове, яким відмовив УкрСиббанку у позові. Суд послався на те, що на момент перегляду справи в апеляції вже діяв закон № 1304-VII від 7 червня, згідно з яким предмет іпотеки не може бути примусово відчуженим.

З червня 2014 року мораторій на стягнення іпотечної нерухомості поширюється на житло, яке було придбано за рахунок валютного кредиту, за умови, що воно є місцем постійного проживання позичальника-фізособи і його площа не перевищує 140 кв. м для квартир і 250 кв. м – для будинків. Касаційна інстанція підтримала рішення апеляції, тому УкрСиббанк звернувся до ВСУ за остаточним роз'ясненням.

Верховний суд 25 березня встав на сторону кредитора. Він послався на те, що під час винесення рішення першої інстанції про стягнення майна закон про мораторій ще не набув чинності. І в зв'язку з тим, що в Україні закони не мають зворотної сили (крім випадків пом'якшення або скасування відповідальності), норми закону про мораторій не можуть бути підставою для скасування судового рішення, прийнятого в минулому. «До події застосовується той закон або нормативно-правовий акт, під час дії якого вона настала або мала місце. Заборона зворотної сили є однією з важливих складових принципу правової визначеності», – йдеться в його правовій позиції.

При цьому Верховний суд зазначив, що рішення суду першої інстанції в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню в період дії мораторію. Тобто до скасування мораторію майно все ж таки не може бути стягнуто, але тільки-но мораторій закінчиться, банк зможе привести у виконання рішення суду першої інстанції.

В УкрСиббанку вчора відмовилися прокоментувати фінальне судове рішення.

Проблеми виконання

Рішення, що розглядається у ВСУ, було ухвалене до мораторію, але конфлікти з позичальниками судді розглядали і після набуття чинності мораторію. Юристи розповідають, що у справах про звернення стягнення на предмет іпотеки у судовій практиці склалися дві правові позиції. «Перша: суди своїми рішеннями, винесеними в першій інстанції після 7 червня, відмовляють у задоволенні позову банку на тій підставі, що існує мораторій. А друга: суди задовольняють вимоги банку, але при цьому в резолютивній частині рішення вказують, що рішення може бути виконане після скасування мораторію. Підставою для принципово різного підходу є думка, що мораторій стосується тільки стадії виконання судового рішення, – розповідає адвокат юридично-консалтингової компанії «Де-Юре» Дмитро Довбишев. – Тому якщо позичальник має рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке набуло сили, але це рішення фактично не виконано, то є усі шанси не виконати його в зв'язку з мораторієм. Наскільки мені відомо, жоден виконавець не виставить іпотечне майно на торги в період мораторію. В іншому випадку його дії можна без особливих зусиль оскаржити в суді».

Правова позиція ВСУ застосовуватиметься судами апеляційної та касаційних інстанцій, які зараз можуть розглядати рішення, прийняті до 7 червня. Це полегшить роботу банківським юристам. «Суд виклав свою спільну позицію, яка полягає в тому, що не можна застосовувати норму закону, яка на момент спору (позов в суді першої інстанції) ще не існувала. Крім того, суд акцентував увагу на тому, що сам мораторій процесуально не може служити підставою для скасування рішення суду першої інстанції, – говорить партнер правової групи «Домініон» Михайло Гончарук. – Після зняття мораторію, швидше за все, будуть нові позови від банків».

Безстрокова заборона
Після скасування мораторію банки зможуть і надалі забирати у неплатоспроможних боржників заставну іпотеку. «Все залежить від того, на якій стадії судового розгляду був застосований мораторій: банку було відмовлено в розгляді справи по суті або на стадії виконання. У першому випадку банку треба буде звернутися знову до суду для звернення стягнення на предмет іпотеки, але з інших підстав, посилаючись на те, що мораторій вже скасовано. А в другому випадку – закінчувати процедуру виконання продажем предмета іпотеки. У всякому разі рішення – оскаржити чи ні – приймається індивідуально. Якщо суд, пославшись на мораторій, неправильно застосував умови застосування мораторію, банки оскаржать його рішення», – зазначає Дмитро Довбишев.

Мораторій на стягнення іпотеки буде скасовано після вступу в силу меморандуму між банками і позичальниками про реструктуризацію валютних кредитів і внесення правок до Податкового кодексу. Терміни – невідомі, але це мало відбутися ще минулого року. «Не секрет, що є позичальники, які й могли б платити за кредитами, але не хочуть, чекаючи законодавчих послаблень, тобто маніпулюють ситуацією. Тому після реструктуризації скасування мораторію буде стримуючим фактором для позичальників, які й надалі не гаситимуть кредити», – зазначає начальник управління організації кредитування фізичних осіб банку «Хрещатик» Олена Трояновська.
 

Громадянам України стає дедалі складніше отримувати гроші з-за кордону не лише через адміністративні обмеження НБУ, але й через недовіру західних банків до легітимності платежів у нашу країну. У декількох банках повідомили FinMaidan, що клерки європейських банків блокують перекази на будь-які українські платіжні картки та рахунки просто тому, що не знають, які саме території України знаходяться під тимчасовою окупацією або входять до зони бойових дій.

Зона ризику зростає
Українці зіткнулися з новими труднощами у сфері міжнародних грошових переказів. Багато наших громадян не можуть отримати гроші з-за кордону, бо іноземні банки, з рахунків яких відправляються платежі, просто блокують їх через високі ризики такої операції. «Директор банку Cassa di Risparmio di Orvieto розповів, що українська банківська система зараз вважається зоною високого ризику. Всі операції повинні бути схвалені безпосередньо радою директорів. Але поки ситуація вже місяць висить у повітрі», – розповів FinMaidan Карміне Роді Фаланга, який намагається здійснити грошовий переказ в Україну з Італії.

В українських банках, в які FinMaidan звернувся за коментарями, кажуть, що знають про такі складнощі. Вони поки не носять масовий характер. «У нас трапляються такі проблеми з платежами клієнтів. Справа в тому, що деякі іноземні банки думають, що Дніпропетровськ, куди надходять платежі, знаходиться в зоні АТО, і блокують їх. А деякі взагалі думають, що це знаходиться в Криму, і не проводять платежі через санкції», – сказали FinMaidan в одному з банків.

«Для багатьох невеликих іноземних банків слово «Україна» майже нічого не пояснює. Мало хто з них знайомий з географією нашої країни, і дехто вважає, що Запоріжжя, Луганськ, Дніпропетровськ знаходяться у Росії. Тому вони затримують платежі, оскільки побоюються застосування до них санкцій, – сказали в іншому банку. – Звичайно, у великих західних банках, які знаходяться в європейських великих містах, таке майже не трапляється. Але безліч переказів в Україну йде з провінцій та сіл, де ситуація зовсім інша».

Протиправні дії

Банкіри вважають такі дії іноземних колег неправомірними. «За усіма міжнародними стандартами Україна сьогодні не перебуває під офіційними платіжними обмеженнями. Потрібно відзначити, що банк – відправник платежу може самостійно визначати категорію ризикованості тієї чи іншої країни, але при цьому заборонити проходження платежу він не має підстав. Максимум – піддавати кожну операцію ручній перевірці та посиленому контролю, – говорить голова правління УкрСиббанку Філіп Жоаньє. – Але все ж таки в разі затримки відправлених коштів клієнту слід зв'язатися з банком-відправником і переконатися, чи не сталася помилка і в чому суть затримки».

Щоб вирішити цю проблему, українські банки просять клієнтів переслати їм копію повідомлення банку-відправника про блокування платежу. Потім казначейство телефонує в іноземний банк і пояснює ситуацію. «Якщо клієнт зіткнувся з такою проблемою, то йому необхідно звернутися або до відправника коштів, який зможе врегулювати це питання зі своїм банком, або сам клієнт може звернутися у свій банк-одержувач, який в свою чергу зможе направити запит банку-відправнику. Як альтернативу можна запропонувати скористатися міжнародними системами переказів: MoneyGram, Western Union, UNIStream», – розповідає директор контакт-центру банку «Хрещатик» Тетяна Любимова.

Вирішення таких питань може забрати багато часу. В Укргазбанку кажуть, що платежі блокує не банк-відправник, а платіжна система за налаштуваннями банку-оригінатора. При цьому зміна налаштувань системи переказів – процедура не тривіальна, тому навряд чи банк-оригінатор переказу сприйматиме прохання банку-одержувача. «Якщо банк-ініціатор платежу дійсно блокуватиме такі перекази, проблему вирішить тільки зняття обмежень банку-ініціатора, що малоймовірно для конкретно взятої транзакції», – підтверджує директор департаменту карткового бізнесу Кредобанку Дмитро Лучко.
 

На непідконтрольні Україні території в докризовий період припадало до 25% страхового бізнесу, однак його втрату українські компанії зуміли компенсувати. При цьому значні втрати в 2014 році понесли СК, які активно росли в період влади Віктора Януковича, а в лідери зростання, навпаки, вирвалися страховики, які отримали доступ до фінансових потоків держкомпаній.

У 2014 році до лідера страхового ринку за преміями – компанії «АХА Страхування» (758,2 млн грн; падіння на 3,14%) – впритул наблизилася «Уніка» (743,8 млн грн; зростання на 26,18%). Замикає трійку лідерів СК «Арсенал Страхування» – 626,9 млн грн (-1,5%), йдеться в ренкінгу галузевого журналу Insurance Top. 82 компанії, що подали свої дані, за минулий рік залучили 12,9 млрд грн премій, що на 2,98% більше, ніж роком раніше. Увесь ринок зібрав 24 млрд грн валових премій (-6%), чистих – 19 млрд грн (-10%).

Таких результатів страховикам вдалося досягти, незважаючи на втрату 25% бізнесу – в Криму, Донецькій та Луганській областях. «До того ж минулого року відбулася революційна зміна влади, долар виріс втричі, а банки втратили близько 30% вкладів фізосіб. Серед зовнішніх чинників, які вплинули на страховий ринок, я б відзначив погіршення ділової активності, валютні обмеження НБУ і обмежений доступ до перестрахування», – перераховує член Нацкомфінпослуг Олександр Зальотов.

У топ-10 премії також наростили «PZU Україна» (+ 24,67%), Українська страхова група (+ 10,06%), СГ «ТАС» (+ 7,48%). Незважаючи на втрати, в десятці залишилися «Провідна» (-5,92%), «ІНГО Україна» (-7,86%), «Альфа Страхування» (-10,94%) і «Аска» (-17,8 %).

Амплітуда розвитку

Ряду компаній вдалося показати рекордні темпи зростання. «Київ Ре» наростив премії на 143,9% (59,8 млн грн), «Галицька» – на 197% (38,5 млн грн), «АСКО-Медсервіс» – на 216,3% (33,5 млн грн), «Інтер-Поліс» – на 266,3% (58,8 млн грн), а «Здорово» – на 351,5% (59 млн грн). Деякі з них торік почали страхувати держструктури або активізували роботу з ними. Влітку «Інтер-Поліс» отримав контракти на обов'язкове страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті в п'яти з шести залізниць. З цього сегмента витіснялися «Раритет», «Домінанта» і «Український страховий дім», яких учасники ринку пов'язували з попередньою владою (див. «Чужі тут не їздять»). Але в підсумку СК «Домінанта» все ж продовжила співпрацювати з «Придніпровською залізницею» і «Південною залізницею».

З вересня минулого року компанії «Здорово» та «Фініст» отримали монопольний доступ до страхування форвардних закупівель Аграрним фондом зерна врожаю 2015 року. Втім, в подальшому, коли з'ясувалося, що відкритий конкурс не проводився і жодна з цих компаній не має досвіду роботи в сегменті агрострахування, Аграрний фонд провів відкритий конкурс і змінив партнерів – договори отримали інші гравці (див. «Аграрний фонд вибрав 11 компаній для страхування форвардних закупівель»).

Компанії, які за часів Віктора Януковича показували більш ніж дворазові темпи зростання, торік несподівано втратили позиції. «Домінанта» після зростання на 563% в 2013 році, в 2014-му втратила майже половину бізнесу – 43%. На 60,1% – до 27,5 млн грн – зменшилися обсяги премій «Страхових гарантій». На 69% знизилися обсяги премій у «Юнісон-Гарант» – до 31,9 млн грн. Компанія втратила майже 90% бізнесу з добровільного страхування майна, але наростила страхування від нещасного випадку в 4,6 раза, премії ОСЦПВ – у 2,3 раза, КАСКО і ДМС – в 1,5 раза.

Примарні мрії
Регулятор обіцяє ринку реформи і підтримку з боку держави. «Ми очікуємо впровадження державного медстрахування, розвитку системи агрострахування, впровадження другого рівня пенсійної реформи», – перерахував Олександр Зальотов.

Втім, ці плани можуть залишитися нереалізованими. Наприклад, у програмі розвитку фінансового ринку України до 2020 року страховий ринок практично не представлений. «Крім того, потрібно розуміти, що страховий ринок певний час рухається за інерцією. Криза в економіці вже минулого року відбилася на банківському ринку. У той же час в страховому сегменті найнеприємніші події ще тільки попереду», – вважає президент Української федерації страхування Андрій Перетяжко.
 

Заклик Нацбанку розкривати реальних власників банків почули не всі: потенційний покупець української «дочки» російського банку не зміг подати в НБУ повний пакет документів на придбання установи, тому роздробив покупку на «футбольну команду з 11 осіб». Ймовірною «жертвою» конфлікту став банк «Петрокоммерц-Україна», «покупцям» акцій якого загрожує штраф у розмірі до 10% від суми угоди.

Гра в одні ворота
Національний банк планує застосувати санкції до «дочірнього банку однієї з російських банківських груп», повідомив у своєму блозі директор департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Леонід Антоненко. Він написав, що минулого тижня «в Нацбанк прийшло повідомлення про те, що банк продано «футбольній команді», що нараховує 11 членів». Це сталося відразу після того, як регулятор повернув заявнику, який хотів купити частку в цій установі, «недбало складений пакет документів на придбання істотної участі». Регулятор «ввічливо» попросив доопрацювати документи і розкрити бенефіціарних власників.

Назву установи Леонід Антоненко не вказав. Як повідомляв FinMaidan, банк «Петрокоммерц-Україна» на початку року належав російському банку «Петрокоммерц», але 20 березня 96,4835% акцій банку були продані групі неназваних інвесторів. За даними «Петрокоммерц-Україна», на 24 березня у нього було 3 акціонера-юрособи та 11 власників-фізосіб. Їхні імена не розкриваються, тому що вони не є власниками істотної участі. У кожного з них менше 10% акцій.

Пан Антоненко повідомив FinMaidan про те, що Нацбанк у своїх оцінках ситуації спирається на ст. 34 закону «Про банки і банківську діяльність» та «інтерпретує її в конкретному бізнес-контексті, який був розкритий банком напередодні». «Банк подав погодження на одного акціонера, отримав наші зауваження, відкликав пакет і пішов шляхом вельми примітивним – почав обходити вимоги закону», – пояснив FinMaidan ситуацію Леонід Антоненко.

Нацбанк розлютився
Тому до банку тепер будуть застосовані жорсткі санкції. «Вже найближчим часом банк відчує на собі гнів і лють регулятора. Горе-«акціонери» будуть оштрафовані за максимумом – до 10% номінальної вартості куплених ними акцій і будуть позбавлені права голосу. Банк увійде до нашого чорного списку, а також отримає режим найменшого сприяння в усіх його взаєминах з регулятором», – проанонсував наслідки Леонід Антоненко. Тобто, штраф становитиме до 30,823 млн грн.

У банку «Петрокоммерц-Україна» вчора не змогли прокоментувати цю ситуацію. У російському «Петрокоммерц» також не відповіли на запит FinMaidan.

Цей випадок може стати першим у низці подібних, бо не всі установи називають своїх бенефіціаріїв, як того вимагає НБУ. За даними Нацбанку на 1 січня, інформація про власників істотної участі (понад 10% акцій) відсутня у 13 з 155 банків, що мали ліцензію. Це невеликі установи: Фінбанк, Акцент-банк, Неос Банк, Радикал Банк, Унікомбанк, Перший інвестиційний банк, Юніон Стандарт Банк, «Юнісон», «Альянс», «Український капітал», Укркомунбанк, Фінанс Банк, «Велес». У разі якщо банком володіють юрособи, кінцеві власники яких невідомі, НБУ вважає його структуру власності непрозорою.

Пошуки відповідальних
Основна мета Нацбанку при виявленні реальних власників банків полягає не тільки в бажанні зробити банківську систему більш транспарентною, але й в необхідності знати, на кого конкретно можна буде покласти відповідальність у разі доведення фінустанови до банкрутства. «Посилення відповідальності пов'язаних з банком осіб, без сумніву, позитивно вплине в короткостроковій перспективі на припинення ризикованих, а іноді незаконних операцій, ініційованих власниками або керівниками банків. У той же час в довгостроковій перспективі реалізація норм законопроекту з урахуванням українських реалій може призвести до утворення недовіри з боку інвесторів і відтоку іноземного капіталу з України», – зазначає директор юридичного департаменту Кредобанку Микола Змерзлий.

Банкір пояснює, що формулювання ст. 218-1 Кримінального кодексу про вчинення пов'язаною особою будь-яких дій, які призвели до віднесення банку до категорії неплатоспроможних, дозволяє правоохоронцям «досить вільно тлумачити дії пов'язаних з банком осіб». «В Україні здійснюють господарську діяльність багато підприємств з іноземним капіталом, які можуть бути визнані пов'язаною з банком особою і відповідати за його діяльність», – говорить він.

Юристи відзначають, що з прийняттям закону про збільшення відповідальності власників їм стало складніше заперечувати свій зв'язок зі своїми банківськими активами. Нацбанк, здійснюючи банківський нагляд, має право визнавати ту чи іншу особу пов'язаною з банком. «Виходячи з диспозиції нової статті Кримінального кодексу, пов'язану з банком особу можна притягти до відповідальності за вчинення будь-яких дій, що призвели до віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Таке формулювання дозволяє трактувати норму так, як це буде вигідно правоохоронним органам. І віднесення банку до неплатоспроможних буде підставою для відкриття низки кримінальних справ з подальшим з'ясуванням причин такої неплатоспроможності», – зазначає старший юрист юркомпанії «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери» Олександр Ткачук.

Банк «Фінанси та Кредит» змінює головного керівника: Володимир Хливнюк, який обіймав цю посаду протягом останніх 13 років, за місяць очолить наглядову раду установи. Виконуючим обов'язки голови банку стане заступник голови правління Віктор Голуб, який досі очолював роздріб. Банкіри вважають, що кадрові перестановки не призведуть до зміни стратегії розвитку установи, а відповідальність Володимира Хливнюка за стабільність банку залишиться високою.

Наглядовий перехід
Банк «Фінанси та Кредит», що належить до найкрупніших кредитних установ, втрачає свого беззмінного керівника. У п'ятницю банк повідомив, що 27 квітня відбудуться чергові збори акціонерів, на яких розглядатиметься питання про ротації в правлінні. Голова правління Володимир Хливнюк залишить свій пост і перейде на посаду голови наглядової ради. Виконувати обов'язки глави банку буде Віктор Голуб, нинішній заступник голови правління.

Володимир Хливнюк обіймав посаду голови правління банку 13 років. Працював у фінансовій установі з 1996 року, а головою банку став у 2002 році, замінивши Вадима Пушкарьова. Джерела, близькі до банку, розповіли FinMaidan, що нинішній перехід Володимира Хливнюка в наглядову раду викликаний особистими, а не професійними причинами. Пан Хливнюк кілька років пропонував прийняти його відставку, але власник установи, а також корпорації Ferrexpo Костянтин Жеваго не задовольняв його прохання. Тепер же власник погодився. Віктор Голуб також працює в банку з 1996-го, а останні 10 років він як заступник голови правління курирував роздрібний бізнес.

Ситуація в банку складна: клієнти вже кілька місяців скаржаться на труднощі з поверненням депозитів і проведенням платежів. Костянтин Жеваго на вимогу НБУ проводить докапіталізацію банку. На зборах акціонерів 23 березня був затверджений звіт про результати розміщення акцій на 616,4 млн грн, внаслідок чого статутний капітал зріс на 22% – до 3,42 млрд грн. До кінця I півріччя акціонер планував збільшити капітал на більш ніж 2,5 млрд грн. Ці плани були подані на розгляд до НБУ ще в 2014 році.

Пан Жеваго публічно заявляв про стабільну ситуацію в своєму єдиному банківському активі. «Не може бути й мови про те, що банк «Фінанси та Кредит» переживає якісь труднощі або над ним нависла загроза незворотних наслідків. Банк сьогодні обслуговує ряд флагманів промисловості України, які збільшують обсяги виробництва. Маючи таку економічну основу, базу, банк зможе вистояти і розвиватиметься», – заявив бізнесмен на початку року.

Незмінна стратегія
Коли Володимир Хливнюк очолив банк у 2002 році, установа займала 16-е місце за активами (808 млн грн; 1,3% від загальних активів системи). За наступні 13 років установа піднялась на три позиції (34,203 млрд грн), а частка ринку подвоїлася – 2,6%. Йому вдалося побудувати корпоративний банк: на кожну 1 гривню роздрібних кредитів припадає майже 6 грн позик юридичним особам. В структурі зобов'язань банку вклади фізосіб займають майже половину – 48%.

Банк розвивався за класичною моделлю, не виділяючись серед інших. У 2007 році-менеджмент банку почав готувати його до приходу нового інвестора, якому передбачалося продати 25% акцій. Але фінансова криза 2008 року змінила ці плани. Банк «Фінанси та Кредит» був готовий передати державі та інвесторам 50%+1 акція, але Мінфін зажадав 75% – угода зірвалася.

Учасники ринку вважають, що нинішній перехід Володимира Хливнюка до наглядової ради є правильним рішенням. «Це закономірний перехід, пов'язаний з досвідом і наступністю. Володимир Хливнюк буде не менш корисним на посаді голови наглядової ради. Ця посада вважається більш високою, і для голови правління нормально перейти на неї, – говорить FinMaidan голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук. – Наглядова рада виконує стратегічні завдання, але, згідно з новим підходом до відповідальності топ-менеджменту, рада банку також залучена до функцій з оперативного управління і ризиків. Упевнений, що великий досвід нового голови наглядової ради допоможе банку пережити сьогоднішній складний період». Нагадаємо, що на початку березня набув чинності закон про збільшення відповідальності банкірів, до числа яких входять і члени наглядової ради, за будь-які дії, які призводять до неплатоспроможності.

Банкіри не думають, що «Фінанси та Кредит» змінить свою стратегію розвитку у зв’язку зі зміною керівника. «Віктор Голуб займався здебільшого розвитком роздробу. Але навряд чи банк «Фінанси та Кредит» тепер кардинально поміняє свою стратегію і стане суперроздрібною установою, яка займається виключно роботою з населенням. До того ж у поточних ринкових умовах цей сегмент не є дуже перспективним для банків через падіння доходів громадян і високі ризики», – зазначає неофіційно голова правління одного з банків.
 

Страховики більшістю голосів позбавили координаційну раду МТСБУ кворуму. Тепер коордрада не зможе відсторонити гендиректора МТСБУ, якого планує призначити оновлений склад президії. Одночасно бюро чекає від Нацкомфінпослуг погодження змін до статуту, які обмежать повноваження коордради. У відповідь депутати загрожують страховикам ескалацією конфлікту, оскільки діяльність бюро позбавлена зовнішнього контролю.

Судова затримка
Загальні збори членів Моторного (транспортного) страхового бюро України вчора почалися з конфлікту. Об 11:00 прийшов депутат від Радикальної партії Дмитро Лінько і зачитав рішення Голосіївського районного суду Києва про забезпечення позову члена координаційної ради МТСБУ Сергія Білого, який подав позов до групи осіб: в.о. гендиректора бюро Володимира Шевченка, СТ «Іллічівське», страхових компаній «Глобус», «АХА Страхування», «АСКО-Донбас Північний», «PZU Україна» та «Саламандра-Україна». У позовній заяві Сергій Білий вимагав від президії скасувати рішення про призначення Володимира Шевченка в.о. гендиректора. До прийняття рішення по суті суд заборонив Володимиру Шевченку здійснювати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а також заборонив МТСБУ обирати, призначати і рекомендувати до обрання генеральним директором Володимира Шевченка.

У рішенні суду, прийнятому 26 березня, не вказано дату подачі позову. Володимира Шевченка 20 березня коордрада усунула з посади гендиректора, і того ж дня президія зробила його в.о. гендиректора. Позовна заява не могла бути подана раніше понеділка 23 березня. «Ми тижнями чекаємо, поки суд розгляне наші заяви, а тут усе було вирішено протягом пари днів. Дуже підозріло», – здивувався голова правління ГО «Страховий захист» Василь Дарков.

Страховики депутата проігнорували, після чого про роботу МТСБУ відзвітував в.о. гендиректора Володимир Шевченко і президент бюро, голова правління СТ «Іллічівське» Юрій Гришан. А член Нацкомфінпослуг Денис Ястреб і голова коордради МТСБУ, керівник комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Верховної Ради Сергій Рибалка прокоментували ситуацію. «Ні я, ні представники регулятора, ні представники страхового бізнесу не маємо розбіжностей щодо того, що ринок треба розвивати, і вдосконалювати для цього законодавчу базу. Дуже сумно, що я марную свій час, і багато учасників засідання марнують час для з'ясування стосунків щодо менеджера, який не виконує свої функції. Я вважаю, що ми повинні витрачати час на творення», – сказав депутат.

Без права голосу

Страховики миритися не погодилися і відкликали зі складу коордради страхові компанії, які раніше до неї делегували: УПСК, «ІНГО Україна», «Уніка» і «QBE Україна». Це рішення, прийняте голосами 45 СК з 55, позбавило коордраду кворуму: з дев'яти членів залишилося п'ять. «УПСК, яка має виражати інтереси ринку, 20 березня підтримала рішення про відкликання Володимира Шевченка з посади гендиректора. До того ж член коордради Олександр Берназюк є співробітником УПСК, а це означає, що в коордраді від однієї компанії присутні два члена», – пояснила гендиректор асоціації «Страховий бізнес» Людмила Білошицька.

За статутом МТСБУ, якщо коордрада не збирається більше 120 днів, її повноваження переходять до Нацкомфінпослуг. За ці чотири місяці регулятор має затвердити зміни до статуту МТСБУ, прийняті восени, які суттєво скоротять повноваження коордради і змінять його склад, сподіваються члени бюро. «Пропоную створити робочу групу, до якої включити як страховиків, так і представників влади, щоб знайти баланс між усіма сторонами», – сказав президент Української федерації страхування Андрій Перетяжко. За його словами, виходячи з того, як розвиватимуться події, «необхідність у нових членах коордради або відпаде, або відбудуться ще одні загальні збори, на яких до коордради будуть призначені нові представники».

Ініціативу голова профільного комітету не схвалив. «Це призведе до ескалації конфлікту. Крім розбіжностей щодо звільнення директора МТСБУ, усі рішення коордради, спрямовані на розвиток ринку, приймалися одноголосно», – зазначив Сергій Рибалка. Він нагадав про «мораторій на перевірки бізнесу до червня», тому Нацкомфінпослуг не може перевіряти СК. «Єдиним механізмом контролю за діяльністю бюро з боку держорганів залишалася коордрада, до якої входили страховики, представники регулятора і парламенту, – говорить він. – Я підкреслюю: йдеться про бізнес, в якому завжди панували напівкримінальні і кримінальні схеми. Це держава зобов'язала автомобілістів страхувати свою відповідальність. І держава зобов'язана стежити, щоб цей ринок був цивілізованим, а права громадян, які укладають договори зі страховими компаніями, були захищені. МТСБУ – не просто об'єднання страховиків. Його діяльність чітко регламентована спеціальним законом. Але вони контроль з боку держави заблокували. Тепер ніяких аудитів».

Нові старі члени
Наступним пунктом порядку денного став кадровий склад президії. Збори не підтримали його переобрання в колишньому складі: «Іллічівське», «АХА Страхування», «PZU Україна», «Універсальна», «АСКО-Донбас Північний», «Саламандра-Україна» та «Глобус». Колишній гендиректор МТСБУ Наталія Гудима запропонувала в якості нових членів «ВУСО», «Українську страхову групу», «Оранту», «Країну», «Провідну» та СГ «ТАС». «Це компанії, з якими у мене хороші стосунки, які налаштовані на зміни в сегменті ОСЦПВ і готові працювати задля ринку», – пояснила FinMaidan Наталія Гудима. Людмила Білошицька заперечила, що у «Країни» і «Оранти» не дуже гарні фінансові показники, і їхнє входження до президії є ризикованим. У підсумку СК визначалися за усіма вищеназваними компаніями та іншими кандидатами: «Уніка», «ІНГО Україна», «Княжа», «Скайд», «Оранта Січ».

За підсумками голосування з 18 СК до президії увійшли «АХА Страхування», «PZU Україна», «Українська страхова група», «Уніка», «Універсальна», СТ «Іллічівське» і СГ «ТАС». Перші чотири компанії відібрані за принципом «одна СК – один голос». Інші три – рейтинговим голосуванням. Кандидатами на включення до складу президії стали «Глобус» (обрана за принципом «одна СК – один голос») і «АСКО-Донбас Північний» (рейтинговим голосуванням). «Це досить сильна президія. Усі компанії вже мають досвід роботи або в президії, або в інших керівних органах. Я думаю, невеликим компаніям буде нелегко. Рішення, очевидно, прийматиметься на користь крупних страховиків», – вважає Наталія Гудима.

«Нашу кандидатуру запропонував ринок, тому самовідвід я не брав, аби не засмутити колег. Але якщо страховики мене підтримали, отже, будемо працювати», – сказав FinMaidan голова правління УСГ Павло Нельга. «Ми досить успішно працювали в президії до того, як восени нас фактично змусили вийти звідти. Планую завершити розпочате», – заявив голова правління СГ «ТАС» Павло Царук. «За включення нас до складу президії проголосували 13 компаній. Це хороший результат – отже, у нашої ідеології є послідовники. А ідеологія у нас проста: зв'язування резервів страхових компаній, підвищення лімітів відповідальності СК, повна прозорість роботи МТСБУ та ринку ОСЦПВ. Ці загальні збори членів МТСБУ показали, що страховики готові працювати прозоро, ринку вдалося уникнути неконструктивного зовнішнього тиску», – говорить голова правління «Саламандра-Україна» Роман Маленко. «Саламандра-Україна» залишила президію, але увійшла до складу ревізійної комісії. «Ми будемо пильно стежити за усіма витратами бюро, усі витрати та регламентні виплати будуть повністю прозорими і адекватними», – пообіцяв Роман Маленко. Крім нього, до ревкомісії увійшли компанії «Галицька», «Арсенал Страхування», «Оранта Січ» і «Скайд».

Справа честі
Нова президія має обрати гендиректора. Володимир Шевченко зараз виконує обов'язки керівника. Учора загальні збори 37 голосами з 55 висловили довіру йому як генеральному директору. Свою кандидатуру висунула екс-гендиректор бюро Наталія Гудима. «Я готова брати участь тільки у відкритих і прозорих виборах», – сказала вона FinMaidan. Вона пропонує підвищити ліміти відповідальності з ОСЦПВ, зафіксувати мінімальний базовий гарантійний внесок у розмірі 3 млн грн без прив'язування до курсу євро і визнати фонди МТСБУ активами, якими представлені страхові резерви страховика. «Необхідно впровадити електронний поліс, онлайн-реєстрацію кожного укладеного договору страхування і онлайн-обмін інформацією з держорганами, які контролюють наявність полісів, та Нацкомфінпослуг, – перерахувала вона. – Також треба створити ефективну систему здійснення регламентних виплат МТСБУ, ввести систему прямого врегулювання і вільне ціноутворення».

Сергій Рибалка закликав страховиків взяти на себе відповідальність за події в бюро. «Керівники і власники страхових компаній мають, нарешті, зрозуміти, що це в їхніх інтересах контролювати дирекцію бюро, припиняти корупційні схеми і вичищати з ринку недобросовісні компанії. Не повинно бути монополії вузької групи осіб. Керівництво МТСБУ має приділити увагу розвитку правил, за якими працює ринок. Для цього важливо співпрацювати і з регулятором, і з парламентським комітетом. Так, вони зруйнували один з таких механізмів для співпраці – координаційну раду. Нічого. Ми ясно показали, що безкарно порушувати закон ми нікому не дозволимо», – заявив Сергій Рибалка.