Чи поверне Зеленський Коломойському ПриватБанк після виборів

Чи поверне Зеленський Коломойському ПриватБанк після виборів

Перемога Зеленського у першому турі виборів активізувала розмови про майбутнє ПриватБанку. Чи є ймовірність, що Коломойський зможе повернути найбільший банк країни? Про це пише Галина Калачова в статті для «Економічної правди».

«Та мені все одно, що буде з Коломойським... ПриватБанк – це державна установа. Чому вона повинна повертатися Коломойському?» – так відреагував Володимир Зеленський на запитання журналіста програми «Схеми» про майбутнє банку.

Перемога пов'язуваного з Ігорем Коломойським Володимира Зеленського у першому турі президентських виборів активізувала розмови про майбутнє ПриватБанку.

На бажанні отримати додаткову компенсацію після зміни влади наголосив і сам колишній акціонер ПриватБанку Ігор Коломойський.

«Для нас дуже важливі кілька аспектів цієї історії. Перший – це очистити своє ім'я, другий – покарати винних, третій – отримати компенсацію у тому чи іншому вигляді», – сказав Коломойський в інтерв'ю BBC.

Ця заява породила чимало запитань. Хто і в якому розмірі може компенсувати збитки колишнім акціонерам? Чи означає це, що Коломойський робить ставку на варіант «ПриватБанк – державі, компенсація – екс-акціонерам»?

Чи потрібно буде державі крім влитих у банк 155,4 млрд грн додатково виплатити олігарху компенсацію? Чи можливе взагалі повернення установи Коломойському?

Поки що відповісти на ці питання не може ніхто. ПриватБанк – учасник сотень судових процесів і рішення щодо будь-якого з них може змінити його долю.

ЕП роз'яснює, скільки реалізму у сценаріях повернення ПриватБанку та виплати компенсації Коломойському, яких наслідків слід чекати у випадку реалізації кожного з них, і на що насправді може розраховувати олігарх.

«Космос» для Коломойського

Суди у справі ПриватБанку тривають і в іноземних юрисдикціях, і в Україні.

У грудні 2017 року банк подав позов до Високого суду Лондона проти Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова та низки компаній, які, ймовірно, їм належать або перебувають під їхнім контролем. Як запобіжний захід суд видав наказ про всесвітній арешт активів екс-власників банку, а пізніше дійшов висновку, що не має юрисдикції для розгляду позову банку проти його колишніх акціонерів.

У грудні 2018 року НБУ подав позов проти Коломойського у Швейцарії. Предмет спору – вимога погасити борг за кредитами з рефінансування на 6,64 млрд грн.

До кінця 2018 року Нацбанк подав до українських судів 147 позовів, але ці справи заморожені. До держави від екс-акціонерів є три ключові позови.

Перший – позов Коломойського щодо оскарження націоналізації ПриватБанку.

Другий – позов компанії Triantal Investments, що належить Коломойському і Боголюбову. До націоналізації вона володіла 16,7362% акцій ПриватБанку.

Фірма намагається визнати недійсним договір купівлі-продажу акцій ПриватБанку Мінфіном та оскаржити результати позапланової перевірки установи Нацбанком перед націоналізацією. Результати цієї перевірки стали підставою для ухвалення рішення про неплатоспроможність банку.

Третій – позов THEO WorldwideCorp. проти ПриватБанку і британської UK SPV Credit Finance plc щодо незаконності списання єврооблігацій ПриватБанку.

Напередодні закінчився розгляд справи по суті за першим із згаданих позовів – щодо оскарження Коломойським націоналізації ПриватБанку. Справа розглядається за зачиненими дверима і дати засідань переносяться.

Співрозмовники ЕП в Нацбанку та уряді пояснюють це штучним затягуванням часу через очікування остаточних результатів президентських виборів.

Про можливість повернення ПриватБанку колишнім акціонерам співбесідники кажуть, що реституція (поновлення порушених майнових прав. – Ред.) неможлива — «це якийсь космічний сценарій». З виплатою компенсації, на їхню думку, все теж проблематично, але є юридичні нюанси.

Отже, є два ймовірні позитивні сценарії для колишніх власників — повернення банку або компенсація. ЕП пояснює, наскільки можливий кожен з них, які для цього є підстави взагалі, і що вони передбачають?

Сценарій № 1. Повернення ПриватБанку екс-акціонерам

Перехід банку в державну власність відбувався за законом про гарантування вкладів фізосіб на підставі письмового звернення головних акціонерів ПриватБанку – Коломойського і Боголюбова. Згодом Мінфін оприлюднив це звернення.

Це рішення підтримали РНБО та уряд. 18 грудня 2016 року уряд ухвалив постанову про купівлю всіх акцій ПриватБанку за номінальну вартість – 1 грн. У червні 2017 року Коломойський звернувся до адміністративного суду Києва з позовом про скасування постанови уряду та інших профільних рішень.

«Зворотна процедура неможлива, для цього нема правових підстав незалежно від результату оспорюваних рішень у судах», – повідомили у прес-службі НБУ. «З юридичної точки зору сценарій повернення ПриватБанку надзвичайно проблематичним», – погоджується адвокат ЮК Riyako&Partners Микола Максимов.

Законодавство не передбачає механізму скасування рішення НБУ про визнання банку неплатоспроможним, а в судовій практиці України та світу відсутні прецеденти повернення націоналізованих активів екс-акціонерам.

Юристи олігарха можуть наполягати лише на тому, що колишні власники не отримали оплати за свої акції.

«Якби на рахунки Коломойського і Боголюбова в ту ніч було переказано по 49 копійок (частка Коломойського від придбання акцій ПриватБанку за 1 грн. – Ред.)... Проте цього ніхто не зробив», — пояснив банкір, близький до Коломойського.

За словами співрозмовників ЕП, документ про такий переказ повинен був підписати тодішній міністр фінансів Олександр Данилюк, але він начебто свідомо уникав підписування документів і не завжди перебував на робочому місці.

«Я не бачу можливостей для повернення ПриватБанку. Я не розумію, кому він буде потрібен з дірою на 155 млрд грн. НБУ визнав ПриватБанк неплатоспроможним, і ми тоді зробили усе можливе, щоб врятувати його від виведення з ринку. Зараз він стабільний і виконує всі нормативи Нацбанку», – сказав Данилюк.

На питання щодо підпису на платіжному дорученні Данилюк сказав, що рішення про додаткову капіталізацію банку ухвалив уряд, а доручення підписав державний секретар. «Усі дії відповідають закону», – стверджує Данилюк.

За його словами, після визнання банку неплатоспроможним в цю установу увійшла тимчасова адміністрація, і банк на три дні перейшов у власність Фонду гарантування вкладів. Далі відповідно до закону ФГВ здійснив усі заходи, пов’язані з bail-in, і держава за гривню купила ПриватБанку у Фонду гарантування.

«Колишніх акціонерів там не було і не могло бути. На момент придбання ПриватБанку Мінфіном за 1 грн власником був Фонд гарантування», – уточнив Данилюк.

Ситуацію також ускладнює те, що рішення, які Коломойський хоче скасувати, передбачають докапіталізацію ПриватБанку на 155,4 млрд грн.

За фінансовою та юридичною логікою скасування цих рішень, ці гроші слід повернути держбюджету.

«Таких коштів ПриватБанк, вочевидь, не має, а їх примусове стягнення призведе до цілком реального банкрутства фінансової установи», – прогнозує Максимов.

Отже, може трапитись те, чого вдалося уникнути завдяки націоналізації: клієнти банку постраждають, а наслідки для банківської системи будуть непоправними.

Сценарій № 2. Виплата екс-акціонерам компенсації

Конкретних вимог стосовно компенсації Коломойський в суді ще не висунув. В уряді та Нацбанку можливості її виплати не допускають.

«Поки що всі колишні акціонери ПриватБанку винні державі. Юридичної підстави що-небудь їм компенсувати нема», – сказав співрозмовник в Кабміні.

В НБУ щодо виплати компенсації екс-акціонерам ПриватБанку заявили: «Якщо під словом «компенсація» мається на увазі «відшкодування завданої шкоди», то право на відшкодування завданої шкоди можуть отримати особи, які доведуть у передбаченому законодавством порядку факт її заподіяння».

«На початку 2018 року міжнародна компанія Kroll за результатами незалежного розслідування підтвердила, що ПриватБанк був об'єктом масштабних шахрайських дій мінімум протягом десяти років до націоналізації, що призвело до завдання банку збитків щонайменше в розмірі $5,5 млрд», – нагадали в НБУ.

«В результаті держава була вимушена ціною значних витрат входити до капіталу ПриватБанку задля порятунку фінансової стабільності та економіки України, а також збереження коштів громадян», – підкреслює регулятор.

У коментарях ЕП юристи визначили два можливі типи компенсації: за законну націоналізацію та завдані нею збитки, а також за неправомірне позбавлення власності.

Компенсація за законну націоналізацію неможлива.

За словами адвоката компанії з обслуговування іноземних інвестицій Investment Service Ukraine Маргарити Оксенюк, у законі про систему гарантування вкладів є норма, що попередній власник не має права вимагати від інвестора відшкодування збитків, заподіяних в результаті придбання новим інвестором акцій банку.

«Законодавство не передбачає методики визначення розміру компенсації акціонерам банку в разі його націоналізації. Навіть якщо певний розмір компенсації встановить суд, то її оплачуватиме народ України», – говорить Максимов.

Якщо суд задовольнить позов про неправомірність націоналізації ПриватБанку, говорить керівний партнер Suprema Lex Віктор Мороз, то Коломойський і Боголюбов зможуть вимагати компенсації заподіяної їм шкоди. Така практика давно сформована в країнах ЄС і починає формуватися в Україні, нагадує юрист.

За словами Мороза, вимагати компенсації екс-акціонери банку можуть від держави, а вже вона в порядку регресу може вимагати відшкодування збитків від конкретних посадових осіб: екс-голови НБУ Валерії Гонтаревої або Данилюка.

Яким може бути розмір компенсації? На думку Оксенюк, збиток може полягати в тому, що колишні власники не отримали дохід, який могли б отримати, якби їхнє право не було порушене. Також у збиток можуть лягти витрати, які позивачі вже зробили або повинні будуть зробити для відновлення свого порушеного права.

Приховані мотиви

Сценарії, які передбачають повернення ПриватБанку, з юридичної та фінансової точок зору виглядають малоймовірними і ризикованими для банківської системи країни. З юридичної точки зору варіант з компенсацією і притягненням до відповідальності більш реалістичним, однак для цього потрібні судові рішення.

У кулуарах уряду говорять, що політична прихильність нового президента до Коломойського може проявитися зовсім не в поверненні йомуПриватБанку, а в штучному затягуванні судових процесів і в тому, що колишні акціонери фінансової установи не відповідатимуть за заподіяну Україні шкоду.

67c1d6ad32ea6665b1c0142442849ca4 XL

Одночасно з текстом про майбутнє ПриватБанку на ЕП також вийшло бліц-інтерв'ю з Ігорем Коломойським, в якому він пояснює свою позицію щодо судових справ.

Екс-власник ПриватБанку розповів про те, чого він очікує від судових суперечок навколо банку, і чому розраховує на компенсацію.

– В интервью BBС вы заявили о том, что «ожидаете правовую оценку и компенсацию» за национализацию ПриватБанка. Насколько возможна эта компенсация, от кого она должна поступить и за что?

– Понятно. А вы живете в своем жилье?

– Нет.

– Окей. А ваши родители живут в своем жилье? Представьте, что завтра кто-то приходит… У них квартира или дом?

– Дом.

– Приходят соседи по участку, которым приглянулся дом и участок ваших родителей. Выселяют. А потом предъявляют вам претензии, что они, оказывается, плохо управляли и плохо жили. Как вам такая постановка вопроса?

Предлагаю вам взглянуть на ПриватБанк с этой точки зрения. Все, что было потом: «миллиарды украли, десятки миллиардов вывели»… Это все рассматривается как прикрытие предыдущей экспроприации.

– По моим данным, вам на счет не была зачислена доля от 1 грн, за которую были выкуплены акции Привата. Это правда?

– Я бы не хотел эти нюансы обсуждать. Мы в судах находимся. И технически эти подробности также имеют значение.

– Насколько мне известно, вам ее не зачислили и это является юридической лазейкой.

– Вы понимаете, о чем сейчас говорите?

– О том, что вам не перечисли долю за выкуп ПриватБанка согласно процедуре.

– О том, что вашим родителям не перечислили 1 гривну за их дом и участок, и это юридическая лазейка для того, чтобы они попытались вернуть свое имущество.

– С юридической точки зрения – да.

– Слово «лазейка» не очень уместно. В деле ПриватБанка акционеров ограбили. Все эти басни о выведенных миллионах и миллиардах, – это прикрытие тех, кто украл чужое имущество.

– Со стороны украинской власти такая позиция – решение принималось коллективно: СНБО, Нацбанком, Кабмином. Если говорить о привлечении к ответственности и требованиям о компенсации от конкретных лиц, то к кому пофамильно есть претензии?

– Конечно, есть. Начиная с Петра Порошенко. Но если вы меня спросите, уверен ли я, что Порошенко привлекут к ответственности, то я в это не верю. Я не правоохранительный орган, который будет принимать решение о привлечении тех или иных лиц. Я хочу для себя справедливости.

Пусть мне скажут, правильно у меня забрали мое имущество, или неправильно. Если его забрали неправильно, то мне положена за это компенсация. В том или ином виде. А вот если окажется, что при выплате компенсации государство понесло убытки… Хотя оно уже понесло убытки, просто национализировав этот банк.

Если банк такой плохой, то надо было отправлять его на ликвидацию – это стоило бы государству в два раза дешевле. Так вот: если в результате всей этой «операции-национализации» выяснится, что государство потерпело ущерб, то лица, которые к этому причастны, должны нести ответственность. Не я, а те, кто это делал.

– Кого, по-вашему, нужно привлечь к ответственности? Александра Данылюка (министр финансов на тот момент. – Ред.) и Валерию Гонтареву (глава Нацбанка на тот момент. – Ред.)?

– Данилюка не могу назвать… Он учавствовал в этом, но не был первой скрипкой. Основные – это Гонтарева и Рожкова (первая замглавы НБУ Екатерина Рожкова. – Ред.), а все остальные – это исполнители.

Правительство приняло решение о национализации на основании документов, предоставленных НБУ. Нацбанк пришел и сказал, что в банке «капец». Кабмин принял решение. Да, оно было неправильным, но тогда был цейтнот.

Ради того, чтобы не пострадали вкладчики мы написали тогда письмо (национализация банка происходила на основании письменного обращения акционеров ПриватБанка – Коломойского и Боголюбова. – Ред.). По требованию, под давлением, но написали. Я не жалею, что мы его написали. Если бы мы этого не сделали, был бы коллапс.

А дальше пусть правоохранительные органы разбираются по поводу того, кто что нарушил в этом процессе, а кто что не нарушил. Были бенефициары процесса, МВФ например, но у них есть иммунная система. Юристы занимаются тем, как до него добраться.

– Каким образом МВФ в этом участвовал?

– Он «подстрекал» к этому делу. Были конкретные люди, которые приезжали и проверяли как идет докапитализация. Они говорили о том, что мы не дадим Украине деньги до тех пор, пока вы не отберете у них банк.

– Как же именно на вас оказывалось давление?

– Был нюанс: Гонтарева в этом письме хотела прописать, что мы обязуемся не судиться. На что ей Порошенко сказал, что он гарант Конституции и он не может лишать людей права судиться. Остальные подробности я оставлю для суда.

– Вы планируете подавать новые иски с требованием компенсации?

– Если судом будет установлено, что что-то неправильно было сделано, незаконно (о национализации. – Ред.). Будем как-то договариваться, решать или судиться. Не обязательно же сразу судиться.

Мне непонятна позиция государства. Они хотят оставить себе ПриватБанк? Пусть оставляют. Мне не нужен ПриватБанк. Но там лежало $2 млрд капитала. Пусть вернут, и нет вопросов.

Приват – это обуза для государства. Оно не знает, что с банком делать. Государство просрало весь кредитный портфель, который был в банке, и сейчас рассказывает, что по вине Коломойского и Боголюбова по кредитам ничего не платится.

В 2016 году Гонтарева вышла и сказала (19 декабря 2016 года на пресс-конференции, на следующий день после принятого правительством решения о национализации банка. – Ред.), что в банке 99% кредитов Коломойского и Боголюбова и остальные заемщики просто решили не платить. А куда залоги по кредитам подевались, не знаете?

Допустим, ваши родители не успокоились и через правоохранителей прижали это жулье, которое забрало дом с участком. А жулье приходит и говорит: мы тут уже обжились, мы понимаем, что так не хорошо и не красиво, давайте мы вам компенсацию выдадим?

Допустим, дом стоил 1 млн грн. Или 10 млн грн вместе с землей. Сколько они должны попросить компенсации? Я бы 100 млн попросил, учитывая моральный ущерб и все гадости, которые были сказаны.

– В каком состоянии вам может понадобиться ПриватБанк? В НБУ и Кабмине говорят, что сценарий возврата предполагает изъятие из Привата 155 млрд грн, что приведет к банкротству банка.

– Я не просил об этом. Они же деньгами эти миллиарды не вносили. Пускай заберут свои бумажки (как известно, для национализации ПриватБанка Минфин выпустил ОВГЗ на 155,4 млрд грн. – Ред.) и заставят засунуть себе в одно место…

До того, как они не засунули эти бумажки в банк, потому что якобы в нем не было капитала. В нем же был капитал, аудит проводился, проверки, регулятор как-то на это смотрел. Такого ведь не может быть, чтобы 20 лет подряд кто-то водил кого-то за нос.

Даже если в Украине все так плохо и продажно, приезжали те, кто отвечал за выпуск еврооблигаций. Благодаря Рожковой последний месяц перед национализацией банк просто разрывали, но он платил по всем обязательствам.

– Что вы намерены делать дальше – после решения Лондонского суда, который не признал юрисдикцию по делу Привата?

– Посмотрите, что судья написал по поводу вранья и подделки документов, фабрикации фактов. Если бы они всего этого не делали, то судья, к которому они обратились без присутствия второй стороны за freezing ордером, никогда бы его не выдал.

Суд обманули. Больше $2,5 млрд (средства, которые якобы были выведены из банка с учетом процентов. – Ред.) никогда банк не покидали и были внутри банка. В тот же день, когда эти деньги брались, они заводились обратно. Это было хеджирование. Деньги из банка не уходили. Суд признал сомнительными операции на несколько сотен миллионов, но, поверьте, и с ними нет сомнений.

– Где сейчас эти деньги и что конкретно с ними тогда происходило?

– В ПриватБанке. Деньги выдавались ПриватБанком компаниям. Как мы поняли, компания отправляла их по контракту на Кипр, а с Кипра эти деньги возвращались в этот же день обратно. Ими погашались кредиты в ПриватБанке.

Частично этот вопрос бы связан с валютным регулированием, а также с открытием и хеджированием позиций для того, чтобы гривневые вкладчики не пострадали. Это работает так: утром ты покупаешь валюту, в течение дня, если нужно возвращаешь валютные депозиты, а если нет – обратно конвертируешь в гривну и закрываешь позицию.

– На какие изменения вы рассчитываете после смены власти?

– Я рассчитываю на честный и справедливый суд и честную правовую оценку. Пока будет Порошенко, никакого справедливого суда в стране не будет. И не только по моему вопросу. Я никуда не тороплюсь. Для меня это не вопрос жизни и смерти. Вопрос не в деньгах, а в принципе.