На круглому столі обговоримо наступні питання:

* Фіскальні чеки: міф чи реальність? Чому фіскалізація не стала масовою у фіскалізованих галузях? 

* Міжнародний досвід стимулювання бізнесу до детінізації та відповідальності перед споживачем. Найбільш вдалі та провальні ідеї.

* Як зміниться життя рітейлерів після вступу в дію закону про кешбек? Його вплив на конкуренцію та на розподіл сил на ринку.

* Чи дозволить нововведення побороти сірий та чорний імпорт та вивести операції із тіні?  

* Як заохотити споживачів користуватися нововведеннями? Робота зі скаргами споживачів.

* Як мінімізувати ризик, що скарги споживачів стануть інструментом тиску на бізнес та підставою для постійних перевірок? 

До участі в дискусії запрошені:

Дмитро Романович, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України;

Олег Кобельков, начальник відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Держпродспоживслужби;

Олег Цільвік, голова Союзу споживачів України;

Софія Арасланова, голова Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки»;

Володимир Руденко, директор Аптечної професійної асоціації України;

Ольга Фреюк, активіст всеукраїнського руху "Молодь за права споживачів".

Стенограма круглого столу «Чи продовжать підприємці ухилятися від сплати податків?»

Модератором круглого столу виступив керуючий партнер «Фінансового клубу» Руслан Чорний.

Всім доброго дня! З вами «Фінансовий клуб», і сьогодні ми будемо говорити про «білу» і «сіру» економіку. Спробуємо з’ясувати, чи стала фіскалізація масовою, і як зміниться ситуація з ухваленням закону про кешбек. Поговоримо про нововведення та спроби побороти «сірий» та «чорний» імпорт і про те, як це впливатиме на економіку і надходження до бюджету, про те, наскільки бізнес відповідальний перед споживачами за товар, щоб він працював. Будемо говорити, чи зможуть скарги споживачів стати інструментом тиску на бізнес і підставою для постійних перевірок.

На круглий стіл ми запросили: Дмитра Романовича, заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України; Олега Кобелькова, начальника відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Держпродспоживслужби; Олега Цільвіка, голову Союзу споживачів України; Софію Арасланову, голову Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки»; Володимира Руденка, директора Аптечної професійної асоціації України; Ольгу Фреюк, активістку всеукраїнського руху «Молодь за права споживачів».

Почнемо з обговорення поточної ситуації. Прошу до слова Дмитра.

Дмитро Романович: Доброго дня! Дуже вдячний за запрошення. Тема дійсно актуальна. Усі знають, що сьогодні відбувається Всеукраїнський страйк підприємців.

– Ніхто, звичайно, не знав, що він сьогодні відбуватиметься.

Дмитро Романович: Такий збіг, і дуже логічно цього дня про це поговорити. Дійсно, ухвалені закони сколихнули підприємницьке коло – мікро- і малих підприємців. Була створена координаційна рада з вирішення проблем мікро- та малого бізнесу. Відбулося три засідання у широкому колі (з Мінфіном, податковою, Нацбанком, широким колом підприємців), де обговорювалося, що насправді турбує бізнесменів. Наразі є декілька варіантів можливих рішень.

Обговорюється спрощення звітності, пом’якшення штрафів, ліміти і запровадження мораторію на два роки на період впровадження тестування і адаптації до впровадження РРО. Є радикальніші підходи до більших темпів перезавантаження і переосмислення ролі податкової служби. Сподіваюся, ми незабаром вийдемо із стейкхолдерами на прийнятне рішення.

– Дякую. Дійсно, питання, чому стоять люди перед Верховною Радою, доволі дискусійне. Досить багато людей не зацікавлені платити податки. Це неприємно для тих, хто їх платить і бажає працювати «по-білому».

Я прошу до слова Софію Арасланову. Майже два роки тому набув чинності закон, який передбачав фіскалізацію ринку товарів, складної техніки та гарантій. Що за цей час змінилося, і як ви бачите ситуацію в своїй галузі?

Софія Арасланова: Добрый день, коллеги! Благодарю за приглашение. Я представляю отрасль бытовой техники и электроники. Это торговля на внутреннем рынке на 95% импортным товаром. Наш рынок напрямую зависит от схем и проблем, которые существуют в Украине. Проблема номер один на сегодня – это нелегальный импорт. Группа независимых аналитиков сравнила объемы экспорта, который выходит в сторону Украины, и объемы импорта, который фактически зашел на таможенную территорию. Они получили разницу – около $11 млрд. Это тот объем проблемы нелегального импорта, который есть в Украине. Продавцов бытовой техники удивило, что они заняли «топ-1». 21,4% от $11 млрд – это тот объем нелегального импорта, который мешает цивилизованно развиваться отрасли продажи товаров бытовой техники и электроники.

Неслучайной была фискализация нашей отрасли еще в 2017 году. Она несколько замедлила процессы тенизации и показала реальную проблематику. Такая фискализация была бы более эффективной, если бы не пролоббированная в 2010 году норма о штрафе в одну гривну, которая полностью нивелировала положительные эффекты от этого процесса. Это классическая дыра в законодательстве, которая была создана и по сути углубила проблему нелегального импорта. Сейчас в законах № 128 и 129 эту норму отменили, а сумма штрафа с октября следующего года составит 100% от стоимости товаров, когда заработает механизм мотивации покупателя требовать фискальный чек. С новыми законами сбыт нелегального импорта станет дороже и рискованнее.
Наши замеры на рынке говорят о том, что он разделен. Часть рынка сетует и болеет за расширение «белого» рынка и видит свои выгоды в этом, а часть рынка пользуется ситуацией его нерегулированности.

– Володимире, прошу вас приєднатися. Навряд чи є аптеки, де не видають фіскальні чеки. Розкажіть, як проблема фіскалізації відображається на вашій галузі.

Володимир Руденко: Дійсно, сьогодні важко уявити, що в аптеці не видається фіскальний чек, але, на жаль, такі ще є. І під Верховною Радою, де зараз відбуваються певні акції, я впевнений, є люди, які представляють і нашу галузь. І не всі згодні, що треба видавати фіскальний чек. Щодо такого особливого виду товару, як лікарський засіб або виріб медичний, ні в кого не виникає сумнівів, що необхідно видавати чек.

– Якщо споживач не отримає фіскальний чек, до чого це може призвести?

Володимир Руденко: Якщо наступає якийсь арбітражний випадок, коли хворому нанесено шкоду ліками неефективними або з недоведеною ефективністю, або неякісними, саме за наявності фіскального касового чека він може звернутися до Державної служби лікарських засобів, або до Держспоживслужби, або до суду і довести свою правоту. Тому ми вважаємо, що це буда дуже своєчасна міра законодавства. Такі заходи і в подальшому впливатимуть на те, щоб пацієнти в аптеках отримували фіскальні касові чеки.

– Дякую. Олеже, прошу вас приєднатися. Наскільки ви і ділове суспільство відчуваєте закон при фіскалізацію і те, що відбувається під Верховною Радою?

Олег Цільвік: Обличчя тих, хто організовує ці заходи під Верховною Радою, нам відомі. Ці особи завжди боролися за те, щоб дискредитувати споживача у трикутнику «бізнес – влада – споживач». Називати я їх не буду. Вони знають нашу жорстку позицію. Сьогодні споживач, особливо в певних сферах економіки, незахищений. Зміни до закону про захист прав споживачів – якщо ти не матимеш фіскального чеку, ти будеш незахищений – внесено, але бізнес не виконує цю вимогу. Зокрема весь сегмент технічно складних побутових товарів охоплюється цими вимогами. Аптечні, лікарські засоби – теж. Сьогодні – навала контрабандної, фальсифікованої техніки, особливо в сегменті елктронної комерції, і ми, як потужна громадська організація, кожного дня допомагаємо споживачам. І навіть з нашими можливостями ми не завжди можемо захистити їх. Споживач сьогодні в нерівних умовах, при тому що він є найбільшим інвестором в економіку. Він сплачує всі податки і видатки, які закладені до кінцевої ціни. У нас колізія: 1 грн – за невидачу фіскального чека, і це стимулює ігнорування вимог закону, і товарний чек на побутову техніку, особливо в електронній комерції, який не дає можливості Держпродспоживслужбі вийти на перевірку, бо в товарному чеку відсутня належна інформація для ідентифікації продавця. І тому ми всіляко підтримували протягом останнього року ініціативу щодо введення кешбеку.

За результатами опитування… майже 80% респондентів заявили, що жорсткі штрафи допоможуть навести лад, а близько 70% були за впровадження кешбеку. Тобто ринок очікує. Це кінцеві споживачі, які інвестують в економіку. Тому ми – за, і будемо боротися й надалі.

– Олеже, розкажіть про скарги, які до вас надходять, і що ви з ними робите?

Олег Кобельков: Починаючи з травня 2017 року, суб’єкти господарювання, зокрема платники єдиного податку, повинні продавати складні побутові товари виключно із застосуванням касового апарату. Перелік груп товарів, які підлягають гарантійному ремонту і мають продаватися через РРО, визначено відповідною постановою № 231 Кабміну 2017 року. Разом з тим, окрім питань, пов’язаних з оподаткуванням, про що казав пан Дмитро, і питань контрабанди, про що казала пані Софія, це є той напрямок, який є для нас дуже важливим, бо ми, як служба, відображаємо думки споживачів. Фіскалізація – це дуже важливий напрямок захисту прав споживачів.

Мій приклад – робота інтернет-магазину. Ви знаєте, що в цій галузі основною проблемою є ідентифікація продавців. Тільки з нею стає можливим діалог споживача з суб’єктом господарювання. І якщо цей діалог не має результатів, то це вже буде діалог держави і суб’єкта господарювання. Я завжди був супротивником думки, що перевірка – це якісь дії для пригнічення суб’єкта господарювання. І я, і Держспоживслужба вважаємо, що це питання діалогу. У суб’єкта господарювання завжди є у ході перевірки можливість висловити свою точку зору, відповісти на питання, які ставить не держава, а споживач.

Фіскальний чек питання ідентифікації продавця знімає. Стаття 13 закону «Про захист прав споживачів» каже, що при придбанні товару на відстані або поза межами торговельного офісу реалізатор має надати інформацію про свою назву, форму власності та місцезнаходження. Це необхідні атрибути для перевірки стосовно того, чи діяли всі суб’єкти господарювання відповідно до законодавства. Якщо хоч якогось нема, Мінекономіки не дасть ніколи погодження на проведення перевірки. Якщо буде ухвалено законопроект № 2172, повертається право центральному органу, що реалізує політику, знову давати ці погодження.

За дев’ять місяців цього року ми отримали більше 15 тис. звернень громадян. Більшість із них стосується якості непродовольчих товарів, 41% – якості наданих послуг, з них 29% – якості житлово-комунальних послуг. Хочу звернути увагу, що 7% звернень громадян стосується придбання товарів через Інтернет або поза торговельними та офісними приміщеннями. В 2017 році це було 6,5%, в 2018-му трохи менше – 6,3%. Зараз – 7%, зростання на 10%.

Якщо ми візьмемо нашу цифру ефективності розгляду звернень громадян, вона приблизно 49%. Років десять тому вона була значно вищою – 70-75%. Ключове в цьому зниженні – питання неможливості ідентифікації продавця для здійснення перевірки. Надійно ідентифікувати продавця можна за допомогою фіскального чека, бо він має всі необхідні атрибути. Оскільки на терези покладена  боротьба за оподаткування і боротьба з контрабандою, ми – палкі прихильники фіскалізації. Це бажання наших споживачів.

– Дякую. Питання не тільки у фіскальному чеку. Ухилення від оподаткування відбувається у продавців по-різному. Особисто я стикнувся із ситуацією, коли мені не змогли дати рахунок-фактуру.

Ольго, до чого ви дійшли у своєму досліджені інтернет-продавців.

Ольга Фреюк: Доброго дня, шановні споживачі, після чорної п’ятниці та кіберпонеділка. Всі ми вижили після цих шалених знижок. Ми, як активна молодь, вже третій рік поспіль проводимо моніторинги стосовно придбання товарів електоронної та побутової техніки. Ми досліджуємо саме ту інформацію на інтернет-сайтах, про яку казав Олег Кобельков, щоб споживач робив там покупки, де реалізується «білий» бізнес, який сплачує податки. Як це можна визначити? Я перейду до презентації.

Ми дослідили 20 сайтів. Є ресурси, які аналізують відвідуваність сайтів. Тоді й придбання товарів там буде високим. Базові закони – Закон України «Про захист прав споживачів і Закон «Про електронну комерцію». Саме на них має орієнтуватися споживач, щоб захистити свої права.

Ми проаналізували назву суб’єкта господарської діяльності – чи вона взагалі присутня на сайті. Також – адресу та інформацію про захист прав споживачів. Коли у нас є товар належної якості, і він нам не підійшов з якихось причин, то ми маємо право його повернути протягом 14 днів, і ця інформація теж повинна бути на сайті. Не кожен споживач, на жаль, буде відкривати закон.

Також ми перевірили україномовну версію сайту та інформацію щодо гарантійного обслуговування. Ми не проводили закупівлі, тож просто дивилися, чи є слово «гарантія».  Гарантія – це взагалі інше питання, вона платна, це один з елементів націнки на товар. Інформація була невтішна.

Чим нас так приваблює електронна комерція? Нам треба швидко, нам треба насичення товарів ринку. І електронна комерція нам це пропонує.

В нас уже 60% сайтів є україномовними. Ми країна прогресивна, і іноземці теж можуть купляти товари на нашій території. І якщо будуть версії різними мовами, ми тільки підтримуємо.

Юридична назва підприємства – позитивна динаміка прослідковується. Споживачі стали більш обізнаними і обирають сайти, які є суб’єктами господарської діяльності. 55% сайтів нам цю інформацію надають.

– Я здивований. Три роки ви проводите це дослідження, але лідери ринку електронної комерції досі не дають свою адресу. Це про що говорить?

Ольга Фреюк: Це говорить про те, що споживачі трохи аморфні в цьому плані, а підприємці, які ухиляються від податків, користуються положенням. 55% зазначених підприємств іноді насправді дають інформацію про адресу, як повернути товар тощо у публічній оферті. Публічна оферта має бути на кожному інтернет-сайті, бо це договір між споживачем і підприємством. Це нормально. Шановні споживачі, шукайте інформацію там. Адреса не завжди зазначена поряд з назвою суб’єкта господарювання.

На сайті також має бути інформація з приводу повернення товару, як я говорила. У нас є перелік товарів, які не можна повертати ні в електоронній комерції, ні в офлайн-торгівлі. Іноді інтернет-магазини вписують, наприклад, що вони не приймають трикотаж, хоча насправді його можна повертати.

Фіскальний чек, гарантія, оферта. Паралельно ми провели дослідження чеків офлайн-торгівлі та виявили дуже цікаві документи, які потім ніяк не зможуть зарадити.

Висновок: на жаль, ще існують підприємства, які нелояльні до споживачів та не є клієнт-орієнтованими з боку закону. Ми сподіваємося, що споживачі будуть активними, і ситуація зміниться на краще.

– Дякую! Дмитре, прошу вас підключитися. Нарешті будемо говорити про закон про кешбек. Фактично президент підписав його. Щодо нього було багато дебатів. Що до нього увійшло, а що – ні? Що, на вашу думку,  мало б з’явитися в цьому документі і про що зараз найбільше точиться сварок?

Дмитро Романович: Гадаю, немає кінцевого розуміння, як працює цей кешбек. Бізнес побоюється тролінгу та недоброчесних дій з боку споживачів. Безпосередньо до функції кешбеку є багато питань. Головне – як це працюватиме? В першу чергу це робота Міністерства фінансів та податкової служби. Але МЕРТ, за необхідності, готове приєднатися і роз’яснювати.

Хочу повернутися до дискусії про фіскальний чек. Дійсно, це дуже зручний для держави інструмент ідентифікації, де саме знаходиться суб’єкт підприємництва.

Я повністю підтримую бажання захистити наших споживачів. Але не можна чітко пов’язувати питання оподаткування і захисту прав споживачів, це все ж таки різні речі.

Дійсно, застосування РРО давно запроваджено, але у деяких товарних групах це не допомогло. Наприклад, на ринку алкоголю, де дуже якісне регулювання, насправді чорний ринок тільки збільшується. Що відбувається? Чи допомагає фіскалізація детінізації? Чи, можливо, потрібні додаткові інструменти?

Софія Арасланова: На самом деле наш рынок, увидев такие ошеломляющие результаты – 21% в объеме контрабанды, считает, что борьба с контрабандой, то есть нелегальным имплортом, – это политический вопрос для каждой новой власти. Мы, как бизнес, хотим реально заниматься торговлей, услугами, конкурировать сервисом, маркетингом, а не условиями оптимизации. Подход должен быть комплексным: и борьба со схемами на границе, и такой товар должно быть опасно продавать, передвигать, транспортировать, хранить. Контроль в точке реализации такого товара должен быть однозначно. В нашей ситуации одна гривна полностью нивелировала фискализацию и сделала нарушение закона одобряемым.

Многое зависит от мощности проверок, контрольной функции. Кешбэк с нашей точки зрения является современной центрической риск-ориентированной системой. Она позволяет налоговой службе переходить от тотальных проверок к проверкам по системе срабатывания рисков. Предприниматель получает возможность объясниться по сути такой жалобы. В предыдущей редакции Налогового кодекса была возможность проверок (пункт 80.2.3), когда по жалобе налоговая служба выходила на проверку. На сегодняшний день в электронной форме потребитель может пожаловаться. Сегодня технологии позволяют считать текст, перевести бумажный чек в электронную форму при помощи чат-ботов. Этими законами также предусмотрен электронный чек, который будет выдаваться. На наш взгляд, это уменьшит давление на «белый» бизнес, который и так проверяется. Эти проверки будут таргетированными, так как проверять будут только тех, кто реально нарушает, по жалобе покупателя.

– Спасибо. Очень интересно.

Олег Цільвік: Хотів додати: щодо цих двох законів розгорнуто потужну інформаційну компанію. Я впевнений, що більшість з тих, хто стоїть під Радою, не читали їх. Ми всі як піарники розуміємо, як зробити так, щоб людина, яка не читала і не знала, підтримала щось. Їй кажуть, що держава залізе до її кишені. Так, фіскалізація і захист прав споживачів – дійсно різні речі. Є чудові приклади з фіскалізацією технічно складних побутових товарів, де неефективна система, підакцизна група товарів… Але ми йдемо від споживача. Коли він розуміє, що в нього є певні ризики… Адже держава не проводить інформаційну компанію, не пояснює ризики. Багато контрабандної та фальсифікованої техніки. Харчові продукти, лікарські засоби – навала фальсифікату. Коли неможливо ідентифікувати продавця, неможливо застосувати ринковий нагляд. Коли приходить ринковий нагляд, він повинен за державні кошти придбати товар в магазині, отримати відповідний розрахунковий документ і взяти його на дослідження. Тиску на бізнес жодного. Якщо виявиться, що відсутня відповідність вимогам певних технічних регламентів, цей товар, звісно, вилучається з ринку і застосовуються штрафні санкції до того, хто ввіз товар або продає. Якщо ланцюг переривається на тому, хто продає, на цьому ФОПі, він несе весь тягар фінансової відповідальності. Тому держава має певні зобов’язання, як конституційні, так і законодавчі, щодо безпечності продукції. Продукція, яка контрабандним шляхом потрапляє на наш ринок, не проходить процедуру оцінки відповідності, і підтвердити, чи безпечна вона і яке її походження, ніхто не може. Бізнес думає: а навіщо нам ті зайві папірці, які здорожчують доступ малих партій на ринок?

Коли у нас немає простежуваності, держава не може виконувати свої конституційні зобов’язання перед споживачем. Ідентифікація продавця – це наріжний камінь для застосування інших інструментів. Це не тільки сплата податків, споживача це мало цікавить. Він поставлений в залежність в законодавчому полі щодо реалізації своїх законних прав з боку держави.

Офіційна гарантія не розповсюджується на товари, які ввезені в Україну нелегально. Споживач незахищений і останнім страждає від цієї неорганізованості.

Звісно, бізнес намагається ухилятися від оподаткування. Це оптимізація, генерація додаткового прибутку. Я розумію малий та середній бізнес. Але є підакцизна група товарів, техніка, лікарські засоби, легка промисловість, туристичні послуги – що заважає сьогодні видати фіскальний чек? Але ж бізнес не хоче показувати обороти, з яких треба буде сплачувати 5%. Тому вони тиснуть на державу. А держава не знає, як побороти цей негативний інформаційний вплив з боку організованих мас колишніх державних службовців. Дивно, коли державна регуляторна служба опікується виключно такими схемами і блокує в різний спосіб механізми «відбілення» бізнесу.

– До всесвітньої гарантії теж є питання. Я нещодавно, наприклад, дізнався, що деякі автомобілі, вироблені у Росії, її не мають. Так само й багато других груп товарів мають обмеження.

Ольга Фреюк: Невеличка ремарка. Мене дуже тішить, що підприємці можуть використовувати гаджети. Фіскальний чек може бути «фізичним», а може – електронним і прийде в месенджер. Ми сучасна країна. Якщо там не буде ідентифікатора підприємця, це буде просто такий собі «лист щастя».

Володимир Руденко: Дійсно, питання на злобі дня. Так, не треба тут шукати когось винного, але держава повинна забезпечити цей швидкий і зрозумілий перехід від паперової форми програмного забезпечення, щоб не трапилося так, що той, хто працює сумлінно, страждатиме, бо до нього постійно будуть приходити перевірки. А той, хто так не працював, то й надалі буде вишукувати різні шляхи, щоб так продовжувати.

Щодо захисту прав споживача хочу підкреслити, що в аптеці продається специфічний вид товару, і споживачі мають бути насамперед самі зацікавлені у фіскальному чеку, який дає їм гарантії. Гадаю, ця система має право на життя. Вона працює в багатьох країнах світу. Але держава повинна організувати своїм потужним ресурсом велику роз’яснювальну роботу. Якщо держава однаковою мірою буде вимагати від усіх виконання закону, це запрацює в ті строки, які визначені чинним законодавством.

Софія Арасланова: Кешбэк предусматривает 100-процентную идентификацию покупателя-жалобщика при помощи электронной цифровой подписи.

Я вспоминаю долгую историю легализации, самоочищения рынка. В 2006-2008 годах вводилась система регистрации кодов IMEI на мобильные устройства, которые имеют идентифицирующий номер. Система возымела такой эффект: импорт мобильных телефонов в год вырос в шесть-восемь раз. Это был психологический эффект. Не было никакого механизма контроля, отключения таких устройств, которые не были зарегистрированы, но по сути был сигнал для рынка о том, что с этим товаром манипуляции невозможны. Продавец сегодня сознательно или сокращает гарантию вдвое, или вообще лишает этой гарантии нашего покупателя. Фактически это нечестная, нерелевантная цена и нечестная конкуренция. Мы вводим в прайс-агрегатор «стиральная машина Bosch» и видим, что вторая по популярности модель не ввозилась официально в Украину, ее нет в таможенной базе.

На сегодняшний день уровень нелегального импорта, по разным оценкам экспертов, достигает 50%. Цена между «серым» и «белым» товаром может колебаться до 30-40%. В таких условиях конкурировать невозможно. Конкурировать можно только «тенью».

10 сайтов из 20 контролируют 78% рынка. Это 50 млн входов покупателей в интернет-канале.

Комплекс проблем: отсутствие контроля, кадровой возможности со стороны налоговой службы, архаичный штраф в одну гривну, отсутствие идентификации, возможность дробления бизнеса системного и крупного, когда он мимикрирует под мелкий бизнес, – все это создает безопасные форму и возможности для ввоза, хранения, реализации нелегального импорта.

Например, вендоры, которые заинтересованы в расширении «белого» рынка – Bosch и Siemens– каждый год участвуют в конкурсе на открытие завода в Украине. Штаб-квартира оценивает риски и возможности всех стран. Вокруг Украины эти заводы уже стоят в странах СНГ. У нас этот завод не открывают. Bosch блокирует этот вопрос. Эту ситуацию необходимо переломить. Украина имеет уникальные инфраструктурные логистические возможности.

Есть и такой пример: штаб-квартиры LG и Hewlett-Packard решили закрыть торгующие представительства в Украине и через дистрибьюторов делают сюда поставки.

– То есть они не видят нормальной конкуренции с существующими так называемыми пиджаками.

Софія Арасланова: А компания Apple, к примеру, не видит реального рынка и той доли, на которую может претендовать, не может делать прогнозы и, соответственно, не заинтересована в открытии торгового представительства в Украине. В 2014 году у нас было 98% нелегального импорта, это вершина айсберга наших любимых Apple iPhone. Сегодня на момент старта новой модели у нас была пиковая доля «белого» рынка в 24%. Рынок не успел наполниться «серым» товаром, поскольку был небольшой люфт между стартом мировым и украинским.

– То, о чем я говорил: компьютеры Apple они не способны продать по безналу, потому что они все завезены нелегально.

Софія Арасланова: «Белые» игроки у нас до определенного времени торговали только в кредит этим товаром, потому что другого спроса не было.

– Очень хотелось бы задать этот вопрос таможенникам, как они планируют бороться с «пиджаками» и что делать с нелегальным ввозом.

Софія Арасланова: Схемы становятся все более современными. Относительно законов и такой реакции на них моя личная точка зрения – нужно было поэтапно двигаться и сначала устранить штраф в одну гривну, ввести дополнительные возможности контроля со стороны покупателя, механизм кешбэка, обеспечить выполнение законов об электронной коммерции и защите прав потребителей, а потом заходить на тотальную фискализацию. Главный вопрос, который вызвал такой негатив, – это фискализация всех групп малого бизнеса.

– Дмитрий, что еще планирует делать Министерство экономики, и как вы будете бороться с нелегальным и «серым» импортом?

Дмитро Романович: У Мінекономіки є три завдання: зростання економіки – швидке, стале, інклюзивне; зайнятість, створення робочих місць; рівні правила гри. Тому насправді питання конрабанди є важливим, бо воно викривлює ринок. Проте це питання скоріше якісної координації з податковою та митною службами, бо в нас інструментів як таких для боротьби з контрабандою майже немає.

Мінекономіки має знайти на рівні уряду таке рішення, яке буде збалансованим і забезпечить зростання підприємницької діяльності, бо мікро-, малий та середній бізнес має найбільший потенціал зростання і може стати одним з найбільших драйверів економіки в майбутньому. Насправді великі, консервативні індустрії – транспорт, енергетика – дуже залежні від кон’юнктури зовнішньої, і через те що потребують великих інвестицій, вони не можуть швидко зростати. Насправді наш потенціал – у мікро-, малому та середньому бізнесі. Нам треба знайти зважене рішення, яке дозволить, з одного боку, забезпечити те, про що я казав, з другого – забезпечити права споживачів і «білого» бізнесу, який виконує всі вимоги і живе під цим пресом прозорості та видимості.

Я не буду робити гучних заяв, проте ми дійсно в дуже інтенсивному діалозі з урядом та зовнішніми стейкхолдерами і націлені знайти це рішення.

Олег Цільвік: Але ви ж розумієте, що створення робочих місць, зростання економіки за рахунок імпорту відбуватися не може. Малий та середній бізнес має орієнтуватися на створення доданої вартості. Тому, по-перше, стимулювати розвиток МСБ за рахунок нарощування етапів перепродажу імпортованого товару – недоцільно. І по-друге, чи збираєтесь ви вживати якихось заходів на хвилі виступів під Радою? Певні депутати ініціюють повернення штрафу в одну гривню в законодавчих ініціативах на невизначений перехідний період.

І коментар щодо кешбеку. Підтримаю Софію: він надзвичайно складний для споживача. Навали скарг я не очікую, оскільки щоб отримати кешбек, потрібно пройти ідентифікацію. До того ж треба мати певні навички, щоб хоча б зареєструватися в кабінеті платника податків.

Дмитро Романович: Ми працюємо.

Олег Цільвік: В порядку денному у нас стоїть: як захистити свідомий бізнес від безпідставних перевірок внаслідок використання механізму кешбеку. Сьогодні масової істерії, замовлень, конкурентної боротьби не буде. Окрім певних навичок, є ще стримуючі фактори – питання ідентифікації. Коли у вас стоїть питання ідентифікувати певну суму сплачених коштів за товар, врешті-решт може постати питання про джерела походження.

– Але ж погодьтеся, це досить цікаво – придбати товар і ще отримати за нього гроші.

Олег Цільвік: Це тільки в короткостроковій перспективі. Як тільки бізнес зрозуміє такі ризики, і покупець буде просити розрахунковий документ за товар і йому даватимуть не фіскальний чек, це надзвичайно швидко наведе порядок на ринку.

– Тобто тотальної «шари» не буде.

Олег Цільвік: Ні. Вона буде в певний проміжок часу для певних осіб, хто буде першим і встигне. Бізнес також захищається і вивчає негативний досвід.

Ми мали досвід впровадження Європейської директиви на якість нафтопродуктів з перехідним періодом півтора року. За день до набуття чинності та великих штрафів за невідповідність документів бізнес навіть не знав, що є така директива. Відсутність інформаційної кампанії серед широких верств, в тому числі бізнесових кіл, призвела до того, що сьогодні певні зацікавлені особи збирають кошти на приватну картку для друку банерів, виготовлення агітматеріалів. Це неефективність державної комунікації з бізнесом. Тільки зараз почали з’являтися статті, які розповідають, що таке фіскалізація, на які сфери поширюється, яких груп стосується. Більшість людей налякали, що з 1 січня в них відбиратимуть товар і почнеться «продрозверстка».

– Олеже, як ви гадаєте, хто має робити таку роз’яснювальну роботу?

Олег Цільвік: Перш за все регулятор, Мінекономіки і ДФС, Мінфін. Сьогодні лунають заклики про електронні РРО. Помилкою сьогодні є те, що не надано діючий механізм цих РРО. Обіцяють, що з 1 січня запустять перший тестовий зразок і до другого кварталу розроблять. Це була помилкова піар-стратегія. Звісно, буде певний супротив: тоді забезпечте нас ще й смартфонами, на який буде поставлено РРО. Але ми ж розуміємо, що це маніпуляції.

Якщо держава погодилася створити певні умови – РРО, ви маєте видати тільки електронний чек, все тільки для вас, жодного навантаження, ніяких сервісних зборів. Це все треба пояснити бізнесу. Мінекономіки підрахувало, що бізнес витрачає на утримання і адміністрування книги скарг, відгуків та пропозицій на рік 126 млн грн. Не знаю, звідки такі суми взялися, але цю книгу відмінили. З такої логіки треба виходити. Поясніть бізнесу, що це йому буде дешево і буде виводити їх «в білу».

– Ви абсолютно праві. Це питання є невідворотним. Це все-таки питання всесвітнього розповсюдження Інтернету та інформації. Людина, яка збирається щось велике купувати, має довести, звідки в неї гроші. Питання отримання доходів ставатиме більш актуальним, тому люди самі будуть прагнути показати, що в них ці доходи є.

Олег Цільвік: Найбільші порушення в нас у сфері електронної комерції. Вона досі в нас потрібним чином не регулюється. У нас заборонено реалізовувати через інтернет-магазини лікарські засоби. Але вони продаються і оформляються як доставка.

Інтернет-магазини у нас повинні ідентифікуватися. Цього немає. Давайте виконувати європейські директиви. Якщо хочеш працювати в цьому сегменті електронної комерції, зареєструйся, щоб всі знали, куди звертатися. Україна сьогодні, на жаль, стоїть осторонь цих світових рухів. Анонімно у нас може реалізовуватися що завгодно, і збираються кошти на веб-гаманець навіть у Російській Федерації. Необізнаність наших споживачів призводить до того, що тіньовий бізнес наживається на них.

– Дійсно, це питання і фінансової грамотності в тому числі. Цим опікуються міжнародні фонди, які витрачають кожного року кошти на це, але невідомо, куди вони йдуть. Рівень обізнаності нашого населення – найнижчий в Європі.

Ольга Фреюк: Хочу ще додати. Ідентифікація може бути, але не в нашій країні. Один такий варіант ми зустріли.

Олег Цільвік: Ми в себе опублікували статтю про інтернет-магазини косметики, і до нас цього ж дня надійшла скарга від одного зі співвласників чеського магазину. Вони, як він пише, в Україні працюють, ідентифікувалися, прописали свою чеську адресу, нічого не продають в Україні, і для зручності українського споживача зробили інтернет-магазин в українській доменній зоні з індексом «ua», кошти перераховуються відразу на чеський офіс і для зручності офіс відкрили тут. Питання до Держпродспоживслужби: я вам надам розрахунковий документ, він буде повністю фіскалізований в Чеській Республіці, ви зможете вийти на перевірку?

– Це питання.

Олег Цільвік: Тобто ми кажемо про певні маніпуляції. Дотримана вимога про електронну комерцію? Повністю. Але що далі робити з цим? І таких прикладів буде ставати більше.

– Олеже, а що вам треба, щоб вийти з перевірками і дізнатися, що нормальні закони комерції порушуються, і це неконкурентна ситуація? Я знаю подібну історію: «ми займаємося транскордонними платежами і тому не можемо платити податки в Україні».

Олег Кобельков: Коли ми не маємо достатньої інформації про суб’єкта господарювання, кожен наш самостійний крок може підпасти під поняття «корупційні дії». Наведу два приклади.

Перший. Надійшло звернення громадянина, на 100% порушені його права, зазначена адреса магазину, але не вказано назву суб’єкта господарювання. Наш працівник, зайшовши до цього магазину, не побачив ніякого куточка споживача. Каже: «На ваш магазин є скарга, дайте, будь ласка, інформацію, хто тут займається торговою діяльністю». Пішла скарга на нашого споживача, був складений протокол про корупцію, людина була звільнена.

Друга ситуація. На особистому прийомі людина показує документи, які є, розповідає про свою проблему. Наш працівник телефонує в цей час директору магазину і каже: «Є однозначне порушення. Ми просимо вас, щоб не було перевірки, задовільніть споживача, надайте інформацію». Те ж саме: складено протокол, людину звільнено. Ми залякані, скажімо так. Зараз максимум, що ми можемо робити, – відправити запит до місцевої влади. Більшість звернень громадян, які вирішені на їхню користь, пов’язані саме з питанням ідентифікації та обмежень органів влади по самостійній ідентифікації. Максимум ми можемо подивитися, чи є інформація в реєстрах.

Олег Цільвік: Є така ідея, як обійти фіскалізацію: карткою через термінал, і ця квитанція буде підтвердженням покупки. Я б хотів застерегти наших урядовців, депутатів. На превеликий жаль, розрахунковим документом при здійсненні транзакції ця квитанція не є. І вона не є підставою для застосування Закону «Про захист прав споживачів». Тому не треба підміняти поняття, треба діяти в рамках закону. Кабмін ще в 2016-2017 роках своїм розпорядженням визнав, що це законодавство про захист прав споживачів носить декларативний характер і не сприяє відновленню порушених прав. Ми хочемо виправити цю ситуацію. Ми тільки за впровадження більш жорсткої та невідворотної відповідальності для бізнесу, що допоможе і державі, і споживачеві.

– Софіє, на завершення нашого круглого столу – ваші доповнення стосовно закону про кешбек.

Софія Арасланова: Это конкретный сигнал продавцам, что справедливость для потребителя будет восстановлена. На сегодня у нас нет какого-то унифицированного реестра жалоб. Более того, не видно, как эти жалобы удовлетворяются. Покупатель всех рисков не видит, не знает. Его нужно информировать, просвещать, показывать, как эти инструменты работают, запускать их за определенный люфт времени, чтобы бизнес успокоился и мог перестроить свои бизнес-процессы, пообщаться с покупателем, увидеть, как это работает.

– Підсумуємо. Закон про кешбек має змінити ситуацію на краще. Він хоча й не стане панацеєю, але буде захищати споживачів від недоброчесних продавців. На ринку відбувається збільшення кількості «білих» продавців. Це світова тенденція, коли бізнес стає дедалі «білішим», і Україна не повинна стояти осторонь.

Дуже всім дякую!