Конфлікт за контроль над МТСБУ набирає обертів. Страховики – члени бюро заявляють про тиск з боку членів координаційної ради напередодні загальних зборів у четвер, на яких може бути сформована лояльна до депутатів президія МТСБУ. Голова коордради Сергій Рибалка заперечує, що просуває свої кандидатури на посаду гендиректора, і запевняє, що визнає будь-який вибір страхового ринку.
Підготовка до захисту
Завтра відбудуться загальні збори членів Моторного (транспортного) страхового бюро України. Про свою роботу в 2014 році відзвітують дирекція, президія та ревізійна комісія. Потім планується провести вибори членів президії, коордради та ревізійної комісії, а також внести зміни до порядку моніторингу діяльності страховиків – членів бюро і розглянути питання впровадження прямого врегулювання збитків. Крім того, учасники зборів переглянуть перелік членів об'єднання.
Ключовим питанням стане переобрання складу президії: компаніям, які увійдуть до нього, надалі належить обрати нового гендиректора. Нагадаємо, 20 березня коордрада відкликала з посади гендиректора Володимира Шевченка, але того ж дня президія призначила його виконувачем обов'язків (див. «Страховий вітер»). У коордраді назвали таку протидію незаконною, адже на момент призначення Володимир Шевченко вже не був співробітником бюро, і, отже, не міг стати в.о. гендиректора. Проте статут бюро не містить норми про те, що керівником МТСБУ може бути виключно співробітник бюро. Наприклад, ні сам Володимир Шевченко, ні його попередниця Наталія Гудима на момент обрання керівниками МТСБУ не були в штаті організації.
Опитані FinMaidan члени президії не планують виходити зі складу керівного органу, до якого входять сім представників страховиків. «На сьогодні мова про вихід зі складу президії не йде», – зазначили в «PZU Україна». «Це принципове питання: наші кандидатури страховий ринок підтримав більшістю голосів менше року тому. Ми зробили певні кроки, спрямовані на розвиток сегмента ОСЦПВ. Здаватися ми не збираємося», – розповіли в іншій СК з іноземним капіталом.
Інша думка
Голова парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності, голова коордради МТСБУ Сергій Рибалка впевнений, що члени президії «захищають» відстороненого керівника. «За моєю інформацією, більшість членів президії та їх ставленик, колишній директор МТСБУ Володимир Шевченко роблять усе, аби не допустити на майбутніх загальних зборах членів бюро чесного переобрання нового складу президії, який би представляв інтереси усіх учасників ринку. Також вони планують відкликати своїх членів коордради і заблокувати призначення нових. Позбавивши коордраду кворуму, вони планують зруйнувати механізм контролю за діяльністю бюро з боку страховиків, Нацкомфінпослуг і парламенту України», – стверджує депутат.
Страховики не хочуть голосувати за зміну складу президії, оскільки підозрюють, що нові його члени виявляться заангажованими. Вони розповіли FinMaidan, що ряд членів коордради обдзвонюють страховиків з пропозицією увійти до президії, але за однієї умови: нова президія має підтримати кандидатуру генерального директора, яку назве коордрада. «Це може бути, наприклад, екс-гендиректор бюро Наталія Гудима», – заявили в одній з компаній. «Зокрема, такі дзвінки надходили нашим колегам від представника Верховної Ради в коордраді МТСБУ Олександра Берназюка», – сказала генеральний директор асоціації «Страховий бізнес» Людмила Білошицька.
Зв'язатися з паном Берназюком не вдалося, а Сергій Рибалка і член коордради Сергій Білий заявили, що не знають про такі факти. «Ні я, ні представники коордради, ні представники парламентського комітету не пропонуємо жодних кандидатур на посаду директора бюро. Новий гендиректор МТСБУ буде обраний на законних підставах. Президія – страховий ринок, ми готові працювати з тим керівником, якого оберуть страховики», – запевнив Сергій Рибалка. Але він не прокоментував те, що Володимира Шевченка підтримали, причому неодноразово, більшістю голосів президії.
Наталія Гудима (була гендиректором з 1 квітня до 31 жовтня 2014 року) заявила FinMaidan, що вона зараз спілкується зі страховиками: «Якщо я прийму таке рішення (про повернення в МТСБУ. – FinMaidan), то завтра абсолютно публічно висуну свою кандидатуру».
За інформацією FinMaidan, до президії може увійти СГ «ТАС», яка вийшла зі складу керівного органу в жовтні 2014-го під тиском Нацкомфінпослуг (див. «З президії МТСБУ вийшла СГ "ТАС"»). Її місце тоді зайняла «Саламандра-Україна». «Ми ніколи не приховували свого бажання бути членом президії. Більше того, ми вважаємо, що наша робота в ній була ефективною. Особисто я керував робочою групою з впровадження електронного полісу. Зараз ми готові повернутися до президії, але ніяких умов, «а що за це потрібно зробити», нам ніхто не висував», – зазначив керівник СГ «ТАС» Павло Царук. «Якщо СК «Саламандра-Україна» не буде в президії, це означає, що з фондів МТСБУ будуть красти гроші», - каже голова наглядової ради «Саламандра-Україна» Юрій Явтушенко.
Повернення контролю
Учасники ринку та члени президії відчувають тиск коордради. «Колегіальний орган заважає роботі бюро. Такі рішення (про відкликання гендиректора. – FinMaidan) повинні виноситися на загальні збори. Ні президія, ні коордрада не мають права втручатися в кадрові питання. Це компетенція виключно загальних зборів», – вважає президент Ліги страхових організацій України Олександр Філонюк. «Потрібно на законодавчому рівні зробити неможливим втручання коордради і депутатів у справи страховиків. МТСБУ було створено понад 20 років тому як об'єднання страховиків. Протягом 15 років у роботі бюро не було жодних збоїв. А в останні 5-6 років депутати завдяки недосконалості нормативно-правової бази впливають на роботу страховиків, що вже призвело до великих фінансових втрат. Позиція страховиків має бути озвучена на загальних зборах. Страховики, які довіряють кошти бюро, можуть вибрати гідну кандидатуру», – говорить президент Української федерації страхування Андрій Перетяжко.
Більше того, страховики нагадують, що іще восени вони на загальних зборах змінили статут бюро з метою перегляду як складу коордради, так і його функцій. «Президія бюро звернулася до Нацкомфінпослуг з проханням у найкоротші терміни узгодити зміни до статуту, прийняті загальними зборами. Але рішення досі немає», – сказав керівник СТ «Іллічівське» Юрій Гришан. «Коордрада має надавати підтримку президії та дирекції з питань їх компетенції. Наприклад, просувати законодавчі ініціативи, необхідні ринку, а також сприяти поверненню 260 млн грн, які «зависли» у бюро в Брокбізнесбанку. Держава ніяким чином не несе відповідальності перед потерпілим. Усі витрати, в тому числі на роботу бюро, фінансуються за рахунок коштів страхових компаній, і саме вони повинні вирішувати долю бюро», – вважає Людмила Білошицька.
Як повідомляв FinMaidan, страховики готові підключити до вирішення конфлікту зовнішні сили (див. «Члени президії МТСБУ залучать посольства до вирішення конфлікту»). «Ми звернемося до посольств країн, які представляють наших акціонерів. Вони порушуватимуть це питання на рівні уряду і президента. До того ж ми звернемося до бізнес-асоціацій, наприклад, до Американської торгово-промислової палати», – пообіцяв заступник голови правління СК «АХА Страхування» Максим Межебицький.
«Наші акціонери, які вкладають в розвиток бізнесу в Україні, серйозно стурбовані подіями, які останнім часом відбуваються навколо МТСБУ. По суті, влада втручається в роботу бізнесу, а це реальна загроза для інвестицій», – заявив голова правління СК «Глобус» Володимир Ганчак. Імідж країни теж може постраждати. Людмила Білошицька попереджає, що за ситуацією в МТСБУ стежить бюро міжнародної «Зеленої карти». «Якщо конфлікт триватиме, це може стати підставою для виключення України з міжнародної системи», – вважає вона.
Турбота про неплатоспроможних
У парламенті запропонували зупинити процес очищення ринку від проблемних банків. Сім членів комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності подали законопроект № 2449 з поправками до закону «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків». Документ (копією володіє FinMaidan) пропонує дати НБУ право не вважати банки проблемними і неплатоспроможними (в такі установи вводиться тимчасова адміністрація), якщо причиною порушення банками нормативів став один з двох наступних факторів або обидва відразу.
Це фактори девальвації гривні після 6 лютого 2014 року (майже в три рази) та/або формування резервів для відшкодування можливих втрат за активними операціями після цієї дати. У такому випадку НБУ зможе закрити очі на порушення нормативу адекватності капіталу, розміру регулятивного капіталу, нормативів поточної та короткострокової ліквідності, а також на збільшення проблемних кредитів. Цю норму запропоновано встановити на період до 1 січня 2019 року. «Мета законопроекту – зменшення впливу негативних явищ у банківській системі, викликаних девальвацією національної валюти, втратою довіри з боку вкладників, бойовими діями в окремих областях України», – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.
Чистка триватиме
Майже п'ять десятків банків стали неплатоспроможними в 2014-2015 роках, у тому числі через знецінення гривні, рецесію економіки, анексію Криму та бойові дії в зоні АТО. Законопроект дозволяє НБУ зупинити процес визнання банкрутами проблемних установ. У Нацбанку залишиться лише дві причини для віднесення банків до категорії неплатоспроможних: відмивання грошей і неможливість власника докапіталізувати актив. Втім, брак капіталу також може бути викликаний девальвацією та необхідністю формувати резерви під погані кредити.
У Нацбанку вчора не змогли прокоментувати своє ставлення до ініціативи депутатів, але його мета дуже конкретна: продовжити очищати ринок від нежиттєздатних установ. «Основні проблемні банки вже у Фонді гарантування. Це, безумовно, ще не все. Процес очищення триватиме ще місяці два-три. Картина стосовно першої-другої групи банків проясниться до літа. Надалі можливі банкрутства більш дрібних банків, але, за усієї поваги до них, це не вплине на систему», – розповів перший заступник голови НБУ Олександр Писарук в інтерв'ю агентству УНІАН.
Банківська підтримка
У той же час банкіри очікувано підтримують депутатську ініціативу, бо вона дозволить вижити тим установам, які зазнають труднощів з платоспроможністю. «Законопроект дає банківській системі можливість проводити необхідну докапіталізацію поетапно. У зв'язку з тим, що ризики, які реалізувалися в банківській системі, носять ринковий характер – глибока девальвація національної валюти і, внаслідок цього, погіршення якості обслуговування клієнтами активів, а також відсутність ліквідного ринку для реалізації застав, – ці ініціативи є своєчасними і необхідними», – вважає директор фінансово-економічного департаменту банку «Фінанси та Кредит» Дмитро Балун.
Тому банки, які ще не передано у ФГВФО, отримають другий шанс відновити свою діяльність, зазначають учасники ринку. «За умови прийняття викладених поправок фінансова установа матиме шанс нормально функціонувати, виконувати всі свої зобов'язання перед вкладниками і кредиторами, реалізовуючи повноцінну операційну діяльність, своєчасно виконувати свої зобов'язання. У такому варіанті можна говорити про те, що НБУ отримає більш досконалий інструментарій для визначення дійсно неплатоспроможних банків», – роз’яснює провідний економіст управління ризик-менеджменту Індустріалбанку Володимир Булгаков.
Ризики вкладників
Однак у випадку прийняття закону на ринку продовжать працювати банки, які НБУ не буде «чіпати», але у яких просто не буде коштів для виконання зобов'язань перед клієнтами. Це не додасть банкам довіри вкладників. «Не бачу сенсу обмежувати повноваження НБУ щодо визнання або невизнання банку неплатоспроможним. Якщо проблеми установи настільки глибокі, що вона не в змозі проводити клієнтські платежі тижнями, що може змінитися від того, що НБУ не визнаватиме її неплатоспроможною? Якщо йдеться тільки про те, щоб отримати відстрочку в очікуванні капіталовкладень від акціонерів, то НБУ завжди в цьому сенсі готовий піти назустріч банкам. Зрозуміло, за умови, що такі прохання обгрунтовані й підкріплені доказами у вигляді, наприклад, гарантійних листів», – говорить радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.
Тому в Нацбанку має залишитися право застосовувати до банків заходи впливу у разі виявлення у них проблем з платоспроможністю. «Якщо банк має порушення, викликані падінням курсу нацвалюти і діями в зоні АТО і Криму, і банк розробив програму капіталізації та виконує всі зобов'язання щодо виправлення ситуації, то за це банк не визнаватимуть неплатоспроможним і проблемним. У всіх інших випадках стаття 75 закону про банки застосовуватиметься до порушників, як і завжди», – прокоментували FinMaidan в Незалежній асоціації банків України.
Кабінет міністрів за підсумками проведеного експерименту встановив на постійній основі продаж арештованого майна тільки на електронних торгах на всій території України. Про це йдеться в розпорядженні Кабміну № 212-р від 11 березня, оприлюдненому тільки вчора.
Документом доручено Міністерству юстиції затвердити порядок реалізації арештованого майна. При цьому Мін'юст має залучити до продажу компанії усіх форм власності та фізосіб-підприємців як агентів-посередників і встановити для них винагороду в розмірі 20% від винагороди організатора торгів – це 1% вартості проданого майна.
Від малого до більшого
Система електронних торгів арештованим майном (CETAM) в експериментальному режимі розпочала роботу 1 травня 2014 року в Київській, Львівській та Вінницькій областях, а також у Києві. З 1 липня експеримент був розширений на Запорізьку, Івано-Франківську, Одеську, Харківську та Чернігівську області. А з 1 серпня через систему електронних торгів продавалося майно на всій території України. На 24 лютого 2015 року в CETAM було введено 49 тис. лотів на загальну суму близько 5,5 млрд грн. З них до січня вже проведено 38,5 тис. аукціонів.
Ринок давно чекав повноцінного запуску електронних торгів. «У Мін'юсті вже більше двох років будували плани і говорили про введення такого порядку продажу», – розповідає голова Всеукраїнської громадської організації «Українська палата арбітражних керуючих» Анатолій Родзинський. Але негативним фактором залишається «монополізація» цього ринку в руках Мін'юсту. «Такий підхід не вирішує проблеми з корупцією та зловживаннями. Продавець один – скаржитися нема куди», – нарікає Анатолій Родзинський.
Робота над помилками
Від моменту запуску системи її модернізували. Використання електронного цифрового підпису перестало бути обов'язковим, що розширило коло потенційних покупців. «Раніше без нього не реєстрували на лотах, вартість яких перевищувала 100 мінімальних зарплат, а якщо й робили це, то реєстрація могла раптово припинити працювати», – говорить Анатолій Родзинський. У торгах запровадили «особливу ставку». «З метою запобігання продажу майна за найменшу ціну шляхом швидкого підвищення ставок до економічно необгрунтованих з наступною відмовою від оплати своїх ставок учасниками, які підвищували ставки, введено можливість усім учасникам торгів вибрати одну ставку зі ставок, вже зроблених іншими учасниками», – повідомили в Незалежній асоціації банків України. Анатолій Родзинський пояснює, що реєструвалися три пов'язаних учасника, перший ставив низьку початкову ціну, а два інших її піднімали, а потім відмовлялися. «Лот отримував той, хто поставив першу низьку ціну. Були різні варіації схеми, але ідея завжди була одна – завищення ціни, потім відмова від купівлі, і в підсумку лот продавався за початковою вартістю», – пояснює він.
Крім того, Мін'юст зобов'язав усе майно, що виставляється на торги в CETAM, передавати для зберігання і демонстрації потенційним покупцям держпідприємству «Інформюст», яке проводить аукціони. Це підвищило безпеку торгів. «Раніше побачити квартири, машини або інше майно перед торгами було практично неможливо. Більше того, покупці іноді не могли отримати куплене ними через CETAM майно: майно, що реалізується, могло залишатися на зберіганні у боржника або взагалі у третіх осіб», – говорить Анатолій Родзинський.
Тепер Мін'юст повинен допустити до продажу приватні електронні торгові майданчики. «Вони мають підключитися до програмного забезпечення ДП «Інформюст», і на їх сайтах відображатиметься уся інформація про торги. Їхні клієнти можуть через ці сайти реєструватися і купувати майно. При цьому один відомий нам майданчик два тижні тому написав у ДП «Інформюст» листа з проханням укласти договір і повідомити технічні дані для програмістів та умови співпраці. Поки відповіді не було. Теоретично, якщо такі майданчики все ж будуть підключені, то вони контролюватимуть CETAM і не допустять маніпуляцій та махінацій під час продажу через нього майна», – розповідає Анатолій Родзинський.
Виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова вважає, що потрібно вирішити також питання щодо своєчасної обробки документів про переведення гарантійного внеску, який забезпечить участь усіх бажаючих потенційних покупців у торгах. «Крім того, необхідно невідкладно вирішити питання продажу земельних ділянок через СЕТАМ», – сказала вона.
Останній відібрали
Визнання Астра Банку неплатоспроможним і введення в нього тимчасової адміністрації, яке відбулося в п'ятницю, було очікуваним. Установа була останньою з банківської групи «Дельта» Миколи Лагуна. Як повідомляв FinMaidan, 2 березня були визнані неплатоспроможними Дельта Банк, Кредитпромбанк і Омега Банк. ФГВФО поки що шукає їм інвесторів. Долю зарубіжного активу Миколи Лагуна було вирішено швидше: 12 березня в його білоруський Дельта Банк було введено тимчасову адміністрацію, а вже 18 березня установа втратила банківську ліцензію.
Астра Банк був створений наприкінці 2007 року екс-міністром вугільної промисловості Віктором Тополовим і агресивно розвивався в сегменті автокредитування. У 2008 році його купив грецький Alpha Bank приблизно за 13 млн євро, а в 2013-му банк перекупив Микола Лагун за 83 млн євро. Потому майже всі активи Астра Банку були переведені у Дельта Банк, і на початок 2015-го установа посідала 151-е місце за активами (170,6 млн грн), 8-е місце від кінця ренкінгу.
Дві третини його активів – 67% – становили «грошові кошти та їх еквіваленти». «Значні обсяги коштів» Астра Банк розмістив на рахунку в «Дельті», повідомили в НБУ. «З метою використання цих високоліквідних коштів Астра Банк направив вимогу в Дельта Банк повернути їх на коррахунок Астра Банку в НБУ, але Дельта Банк не виконав її», – йдеться в повідомленні центробанку. Астра Банк проводив ризиковану політику, тому ще в лютому НБУ визнав його проблемним і призначив куратора. При цьому Микола Лагун, який не зміг знайти мільярди інвестицій для «Дельти», також не зміг «надати фінансову підтримку» невеликому Астра Банку.
З метою «захисту інтересів вкладників та інших кредиторів» НБУ передав банк у ФГВФО. Юрособи зберігали в установі всього 2 млн грн, а фізособи ще менше – 1,1 млн грн. А загалом зовнішнім кредиторам банк винен був 8 млн грн. Понад 95% пасивів банку становив власний капітал.
Безробітним додали проблем
Більш серйозною втратою для ринку став вихід банку «Київська Русь», який з 1996 року беззмінно очолював його власник Віктор Братко. Цю установу з групи крупних, яка посідала на початку року 26-е місце за активами (8,61 млрд грн), Нацбанк визнав неплатоспроможною, оскільки Віктор Братко не зміг докапіталізувати банк після проведення стрес-тесту в 2014-му. Фонд гарантування вкладів фізосіб ще не підрахував, який обсяг депозитів буде компенсовано, але населення на 1 січня тримало на рахунках у банку 3,8 млрд грн – 24-е місце за цим показником.
Про те, що «Київська Русь» має проблеми з ліквідністю, клієнти дізналися 10 березня, коли після вихідних банк несподівано увів ліміти на видачу коштів: 1 тис. грн з картки через банкомат та 1 тис. грн – через касу банку. Після чого як мінімум двічі – 16 і 18 березня – неможливо було зняти гроші з карток «Київської Русі» в мережі інших банків. Запит про зняття грошей відхилявся з причини: «транзакція не дозволена». У кол-центрі банку «Київська Русь» 16 березня кореспонденту FinMaidan сказали, що проблема викликана «технічним збоєм», а 18 березня банк взагалі не відповідав на дзвінки. Зокрема, така проблема була зафіксована під час спроби зняти гроші з карток у банкоматах Райффайзен Банку Аваль. Однак у прес-службі Райффайзен Банку Аваль повідомили, що «не запроваджували будь-яких обмежень на видачу через банкомати готівки клієнтам інших банків». Ще в четвер 19 березня клієнти могли сумарно зняти до 2 тис. грн, а вже в п'ятницю усі картки були заблоковані.
Вихід з ринку «Київської Русі» став проблемою не лише через великий портфель вкладів – банк активно працював з пенсійними рахунками: 29 грудня 2014 року Пенсійний фонд, вивчивши звітність банку та висновки НБУ, продовжив до 1 січня 2016-го договір про виплату пенсій через цей банк.
НБУ не тільки не завадив продовженню роботи з Пенсійним фондом, але й регулярно підтримував банк ліквідністю. У 2014 році в березні банк отримав два кредити НБУ на збереження ліквідності обсягом 385 млн грн під заставу майнових прав за кредитними договорами та 176,5 млн грн на термін понад 30 днів під заставу ОВДП. Під держпапери в квітні було отримано 149 млн грн, у травні – 43,21 млн грн, червні – 216 млн грн, липні – 110 млн грн, вересні – 182,5 млн грн, жовтні – 57,3 млн грн, листопаді – 228,2 млн грн, а в грудні – 135 млн грн. Від початку 2015 року Нацбанк лише в лютому кредитував його більш ніж на 30 днів – 59,67 млн грн під заставу ОВДП. Суми погашень невідомі. Але загальний борг «Київської Русі» перед банками і Нацбанком на 1 січня становив 986 млн грн.
Установа також була партнером Держслужби зайнятості з виплати допомоги з безробіття. Гроші перераховувалися до останнього дня. «Ми сьогодні вранці (у п'ятницю. – FinMaidan) припинили працювати з "Київською Руссю"», – сказали FinMaidan в центрі зайнятості Дніпровського району Києва. «Для продовження виплат ви повинні відкрити рахунок у ПриватБанку або Ощадбанку і принести нам реквізити», – сказали FinMaidan в центрі зайнятості Деснянського району Києва. Заблоковані кошти безробітним і пенсіонерам ФГВФО виплатить, але зазвичай подібні виплати починаються за один-два місяці.
Для деяких категорій населення «заморожування» коштів буде відчутним. «Мені вже телефонують люди, які отримують допомогу на картку. Поки ми навіть не знаємо, що їм відповідати, тому що не було ніякого внутрішнього розпорядження щодо цього банку, – розповіла FinMaidan співробітниця одного зі столичних центрів зайнятості. – Але, як правило, ті, хто отримує допомогу, не зберігають її на картці, а відразу ж знімають. Тому навряд чи у безробітних «зависли» великі суми грошей». У січні в країні на обліку було 524,4 тис. безробітних, середня виплата становила 1252 грн на місяць (від 544 до 4876 грн). Дані про суми виплат через «Київську Русь» не є публічними. «У нас поки немає ніякої інформації про ситуацію в цьому банку», – повідомили FinMaidan в прес-службі Держслужби зайнятості.
Банк «Київська Русь» засновано у травні 1996 року в Києві. У квітні 2007 року 51% акцій банку у голови наглядової ради Александра Гуцоли (президент агротехнічної корпорації «Украгроком») викупила кіпрська компанія Sharp Arrow Holdings Ltd. Пов'язана з банком СК «Київська Русь» з 2007 року також належить цій компанії. У 2010 році Віктор Братко почав розмивати частку Sharp, яка була пов'язана з Костянтином Ворушиліним (нинішній директор-розпорядник ФГВФО), і до 2013 року змусив продати акції, що залишилися.
У чужій шкурі
Банк «Київська Русь», вклади клієнтів якого виплачуватиме один з банків-агентів ФГВФО, нещодавно сам був агентом Фонду та був уповноважений на виплату відшкодування вкладникам інших збанкрутілих установ. Через мережу «Київської Русі» компенсацію депозитів отримували клієнти банку «Порто-Франко» – договір про виплати було підписано 4 лютого.
У Фонді гарантування вкладів запевняють, що півтора місяці тому ситуація в «Київській Русі» була нормальною. «На дату підписання договору банк повністю відповідав вимогам положення про вибір банків-агентів. Останній день виплат вкладникам «Порто-Франко» – 19 березня (на сайті банку вказано період з 6 лютого до 18 березня. – FinMaidan). За оперативною інформацією, на 12 березня виплачена вкладникам сума становить майже 90% від перерахованої. За умовами договору невиплачена сума після закінчення терміну виплат повертається на рахунок Фонду. Інші договори на виплати вкладникам між Фондом та банком «Київська Русь» в лютому-березні не підписувалися», – повідомили FinMaidan в прес-службі ФГВФО за кілька днів до введення адміністрації. У п'ятницю Фонд не встиг відповісти на новий запит.
У своїй відповіді ФГВФО мав на увазі тільки «нові договори», тоді як «Порто-Франко» був не єдиним банком, вкладники якого отримали виплати через каси «Київської Русі». У лютому банк «Київська Русь» повідомив, що з 17 лютого до 31 березня «продовжує» виплати вкладникам семи банків: Єврогазбанку, Західінкомбанку, «Форуму», Південкомбанку, Таврики, Інтер Банку, «Українського фінансового світу». А за рік через нього пройшли виплати 14 неплатоспроможних установ. Крім названих восьми банкрутів, також йдеться про шість установ: «Даніель», Старокиївський банк, Промекономбанк, Фінростбанк, Ерде Банк, «Меркурій». Інші агенти ФГВФО регулярно повідомляли, що їм вдається переконати 25-50% вкладників розмістити отриману компенсацію на депозит в їхньому банку. Таким чином, вкладники названих 14 банків могли відкрити депозити в «Київській Русі», і тепер вони знову чекатимуть виплати Фонду.
Додаткові втрати
Учасники ринку вже звикли до темпу виведення Нацбанком з ринку неплатоспроможних установ. І дедалі частіше вони звертають увагу на безповоротні втрати, які несуть вкладники-підприємства. На рахунках в «Київській Русі» бізнес тримав 2,5 млрд грн, у тому числі 856 млн грн – на поточних рахунках для розрахунків з контрагентами. «Для більшості банків потенційні проблеми колег не є таємницею, і служби ризик-менеджменту враховують їх. Більшість вкладників повернуть свої кошти через ФГВФО. А ось корпоративні клієнти значно постраждають. Для багатьох з них крах обслуговуючого банку може стати смертельним. Особливо це стосується малого і середнього бізнесу, який рідко хеджує ризики, користуючись послугами кількох фінансових установ», – розповідає радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.
Єдина надія таких клієнтів – це нове законодавство, покликане спростити ФГВФО стягнення майна з банкірів і бенефіціаріїв, які доводять банки до стану неплатоспроможності. «Норми закону передбачають кримінальну та адміністративну відповідальність для власників та пов'язаних осіб банку, а також можливість вилучення їхнього майна в процесі кримінального провадження», – зазначає старший юрисконсульт сектора правового забезпечення обслуговування приватних клієнтів ОТП Банку Ганна Зубченко.
Олена Губар, В'ячеслав Садовничий
Координаційна рада Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) 20 березня відкликала з займаної посади генерального директора Володимира Шевченка. Цю пропозицію підтримали голова коордради, керівник парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергій Рибалка, два представники Верховної Ради – Сергій Білий і Олександр Берназюк, член Нацкомфінпослуг Денис Ястреб та представник Української пожежної страхової компанії. Утрималися інші чотири члени коордради: президент Ліги страхових організацій Олександр Філонюк, голова правління СК «QBE-Україна» Святослав Ярошевич і голова правління СК «Уніка» Юрій Єфімов, який за дорученням також голосував від імені компанії «ІНГО Украна». Ніхто не голосував проти.
Відразу ж коордрада доручила президії МТСБУ призначити в.о. керівника бюро. Вже 26 березня мають відбутися загальні збори членів бюро, які виберуть новий склад президії. «І вже новий склад президії призначить нового директора бюро», – сказав Сергій Рибалка.
Хитрий хід
Спочатку кадрового питання в порядку денному засідання коордради не було. Насамперед коордрада обговорила підготовку поправок до закону про ОСЦПВ щодо впровадження «електронного полісу». «Дирекція бюро так і не надала нам консолідовану версію, яку можна було б подати до Верховної Ради», – заявив Олександр Берназюк. Тому вирішили зобов'язати дирекцію підготувати узагальнений документ до 19 квітня.
Другим пунктом розглядалася проблема «втрачених» в Брокбізнесбанку майже 260 млн грн. «Давно потрібно було знайти компромісне рішення щодо повернення коштів з Брокбізнесбанку. З перших днів роботи на посаді голови профільного комітету парламенту я почав займатися цією проблемою, адже вона дуже впливає на стабільність усього страхового ринку. Я обговорював її і з керівником НБУ, і з керівником Фонду гарантування вкладів, який займається реалізацією активів банку. Але жодного кроку з боку дирекції бюро ми так і не дочекалися: в комітеті немає жодного листа, жодного звернення. Невже в МТСБУ все добре?», – дивувався Сергій Рибалка. «Нам потрібно доручити дирекції звернутися до комітету Ради з аналізом щодо розміщення коштів фондів бюро і просити голову коордради посприяти в проведенні переговорів щодо повернення заморожених коштів», – заявив Сергій Білий.
Коордраду також турбує питання наповнення фонду страхових гарантій. Страховики мають внести до нього не менше 500 тис. євро у гривневому еквіваленті. Минулий склад коордради дозволив компаніям вносити кошти за курсом євро на момент прийняття закону влітку 2012 року. За інформацією МТСБУ, дві страхові компанії не виконали цю вимогу.
Представники влади вважають такі правила дискримінаційними. «Діючі члени МТСБУ сплачують внески за курсом 10,21 грн за євро, а нові члени зобов'язані платити на дату внесення – зараз це більше 25 грн за євро. Це несправедливо, і це питання потрібно врегулювати. Необхідно внести зміни до законодавства і не прив'язувати внески до євро, визначивши їх в національній валюті. Раз і назавжди, щоб не було ніяких зловживань», – вважає Олександр Берназюк. Регулятор згоден. «Потрібно створити робочу групу на базі комісії або комітету для визначення в законі про ОСЦПВ конкретної суми внеску до фондів бюро, аби ні в кого не виникало бажання маніпулювати ситуацією», – сказав Денис Ястреб.
Скористалися повісткою
Обговорила коордрада також питання аудиту діяльності бюро, який вона 4 березня зажадала провести від президії. Того дня в ході засідання коордради несподівано було запропоновано визнати незадовільною роботу Володимира Шевченка. Однак жодних кадрових рішень не було прийнято через протест страховиків. Компромісом стало рішення провести аудит за період роботи пана Шевченка на посаді гендиректора. «Вимогу коордради не виконано. Перевірка не почалася. Враховуючи те, що повністю відсутня взаємодія між органами корпоративного управління МТСБУ, необхідно внести до порядку денного кадрове питання, а саме: усунення генерального директора Володимира Шевченка від займаної посади. Ми можемо це зробити. На порядку денному залишилося ще одне питання: "Різне"», – заявив Сергій Білий.
Ініціативу підтримав Сергій Рибалка. «Якби я був на місці Володимира Шевченка, то сам би ініціював аудит і відзвітував про виконану за три місяці роботу. Більш того, я очолив парламентський комітет теж три місяці тому і зробив за цей час дуже багато», – хвалився Сергій Рибалка. За його словами, Володимир Шевченко мав на руках звіт діяльності бюро за 2013 рік, який провів Deloitte: це інструкція до дій, але Володимир Шевченко ніяких кроків не зробив. «Попереднє рішення загальних зборів членів МТСБУ щодо оптимізації бюджету бюро досі не виконано. Дирекція спочатку провела кадрові скорочення на 20%, а потім підвищила зарплати співробітникам, які залишилися», – говорить Сергій Білий.
«Протягом останніх трьох місяців директор бюро систематично не виконує рішення ані президії, ані коордради. На жаль, за час роботи на посаді керівника МТСБУ Володимир Шевченко не організував комунікації ні з коордрадою, ні з Нацкомфінпослуг, ні з комітетом Верховної Ради. В такий складний для нашої країни час, як зараз, накопичилося дуже багато питань, які потрібно швидко вирішувати, в тому числі на законодавчому рівні. Це ненормально, коли коордрада вказує дирекції, що потрібно робити для стабілізації ситуації на ринку. Зарплата генерального директора – 80 тис. грн і 30 тис. грн – премія. Це велика зарплата навіть для бізнесу. При цьому штат бюро роздуто. Є якісь радники-примари, які з'явилися нещодавно, і незрозуміло, чим займаються», – сказав Сергій Рибалка.
Захистити Володимира Шевченка, який був відсутнім у цей момент, спробував Олександр Філонюк. «Оцінку діям гендиректора повинні давати не коордрада або президія, а страховики на загальних зборах. 26 березня у них буде така можливість. Давайте припинимо спекулювати кадровим питанням», – сказав він. Також Сергій Білий заявив, що якщо Володимир Шевченко залишиться на своїй посаді, він зможе впливати на страховиків до загальних зборів, вносити зміни до його порядку денного або ж спробує заблокувати їх проведення.
Страховики стоять на своєму
Того ж дня о 17:00 відбулося екстрене засідання президії. Страховики, за інформацією FinMaidan, констатували, що відкликати гендиректора коордрада може тільки в разі порушення ним нормативно-правових актів. Однак інформації про подібні порушення коордрада не надала. «Моя робота не передбачає присутності протягом усього дня в МТСБУ. Я поза офісом проводжу зустрічі, в тому числі з представниками Нацкомфінпослуг, МВС, ДАІ. Але це не означає, що я нічого не роблю», – заявляв кілька днів тому Володимир Шевченко.
Звинувачення у небажанні проводити аудит, яке стало приводом для відставки, безпідставно. Президія 19 березня затвердила і направила Сергію Рибалці повідомлення про те, що дирекція відправила компанії Deloitte договір про проведення аудиту бюро за 2014 рік. «Аудиторська компанія листом відмовила в проведенні перевірки діяльності дирекції МТСБУ за період з 17 листопада 2014 року до 4 березня 2015-го (цю перевірку вимагала коордрада. – FinMaidan) через те, що він не є запитом проведення аудиту фінансової звітності МТСБУ за 2014 рік і не може бути реалізований шляхом надання послуг аудиторської перевірки за міжнародними стандартами аудиту», – йдеться у листі (копію має FinMaidan).
Проте сперечатися з коордрадою президія не стала і виконала протокол засідання ради. Щоправда, «звільнений» Володимир Шевченко став в.о. гендиректора. «Законом це не заборонено. Ми вважаємо, що міняти коней на переправі недоцільно», – сказав один з членів президії.
Не в особі справа
Нинішній конфлікт розгортається за тією ж моделлю, що й зняття попереднього керівника бюро Наталії Гудими. У серпні-вересні 2014-го коордрада неодноразово намагалася відсторонити гендиректора. Її також звинувачували у бездіяльності та небажанні звітувати про результати роботи (див. «Ціна страху»). Коордрада тоді також не мала юридичних підстав для відсторонення гендиректора з посади.
Страховики вважають, що МТСБУ, а точніше його фінансові потоки, вчергове стали предметом політичного торгу. Адже ще півроку тому кандидатура Володимира Шевченка була компромісною: з нею були згодні як страховики, так і регулятор, який тоді очолював Максим Поляков. Восени він став народним депутатом від «Народного фронту» і секретарем парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності. А сам комітет очолив Сергій Рибалка як представник «Радикальної партії Олега Ляшка».
Кандидатура Володимира Шевченка дратує не всіх. Голова підкомітету зі страхування Олександр Жолобецький («Блок Петра Порошенка»), який не входить до коордради, на засіданні в п'ятницю висловився за невтручання в кадрові справи. «Вибирати керівника бюро повинні самі страховики, які довірили бюро свої кошти. Загальні збори відбудуться менше, ніж за тиждень. Навіщо втручатися?», – запитав він у членів ради. Але його проігнорували.
Страховики побоюються, що на загальних зборах їм не дозволять вільно приймати рішення. «Ми увійшли до президії в травні минулого року. Ми розраховували на якісні зміни в бюро. Усі чекали виборів і сподівалися, що за нової влади в сегменті ОСЦПВ відбудуться реформи, на які ринок чекав не один рік. Минув майже рік: далі розмов справа не просувається. Підготовлені необхідні нормативно-правові акти, але без «дозволу» комітету вони не потраплять до Ради. А якщо зараз піти проти рішення коордради, то таке «добро» ніколи не буде отримано. Якщо ж виконати вимоги коордради, то це означає, що бюро залишиться кишеньковою депутатською структурою. Нам це абсолютно нецікаво. Швидше за все, ми будемо виходити зі складу президії», – сказали в одній з компаній – членів президії. «Наші акціонери, м'яко кажучи, в шоці від того, що відбувається в бюро. Ми не є членами президії, і вже піднімалося питання про те, щоб вийти з членів МТСБУ і продавати ОСЦПВ тільки за агентськими угодами», – поскаржився FinMaidan голова СК з іноземним капіталом.
Питання розвитку ринку важливі для його учасників. «Попереду загальні збори членів МТСБУ. Завдання для страховиків: об'єднатися і захистити фонди бюро від чергової спроби захопити їх і розграбувати. Також фонди треба захистити від страховиків-пірамід, чия злочинна діяльність веде до додаткового навантаження на гарантійні фонди бюро», - говорить голова правління СК «Саламандра-Україна» Роман Маленко.
Перший заступник голови Нацбанку Олександр Писарук вчора повідомив, що норматив достатності регулятивного капіталу (Н2) деяких українських банків на 1 березня став негативним. Як повідомляв FinMaidan напередодні, в лютому значення показника усієї системи скоротилося з 13,8% до 7,37% за мінімально необхідних 10% (див. «Неадекватні банки»). За словами Олександра Писарука, серед причин порушення нормативу – величезні збитки банків через рекордну девальвацію (на 71% у лютому), а також збитки, накопичені в зоні АТО і Криму. «Нацбанк мав два виходи з ситуації: або поступово визнавати збитки, або визнати збитки відразу. НБУ, погодивши це з МВФ, вирішив піти другим шляхом. В даному випадку банки не можуть дотримуватися нормативів», – заявив він.
Однак сама лише дія цих факторів не спонукала б банки подати правдиву звітність в НБУ. Центробанк впевнений, що причиною визнання банками різкого зниження нормативу Н2 стало прийняття 2 березня парламентом закону про посилення відповідальності власників і менеджменту банків за подачу недостовірної звітності. Вже 8 березня закон набув чинності. «Крім усього іншого, документом вводиться відповідальність керівників та пов'язаних з банком осіб за подачу недостовірної або неповної звітності, зокрема щодо якості активів», – сказав Олександр Писарук.
У зоні ризику
В НБУ не стали називати значення Н2 конкретних банків. FinMaidan направив запити у більшість найкрупніших гравців, але тільки деякі з них відповіли – поки лише ті установи, які виконують норматив. В Ощадбанку повідомили, що на 1 березня норматив Н2 складав 17,67%. «Станом на 1 березня показник адекватності регулятивного капіталу Фідобанку становив 12,7%», – розповіли у Фідобанку. При цьому в установі уточнили, що на 1 січня цей показник був 18,27%, а після докапіталізації до 28 січня він зріс до 20,16%.
Банки з недостатнім показником Н2 не поспішають повідомляти про це громадськість. Від контрагентів Укрсоцбанку FinMaidan стало відомо, що норматив Н2 банку на 2 березня становив 0,18%. Проте вже на 19 березня їх показник Н2 повернувся до норми і навіть перевищив 10% - досяг 16,63%, повідомили в прес-службі банку. «Показник достатності капіталу Н2 на 1 березня склав 9,2%, що значно перевищує допустимий рівень (5%), визначений рекомендаціями МВФ для банків України в 2015 році. Оскільки країна зіткнулася зі значною девальвацією національної валюти, усі банки опинилися в ситуації раптового зменшення цього нормативного показника у зв'язку з переоцінкою активів і пасивів. Розуміючи це, ще в листопаді Альфа-банк збільшив капітал на $50 млн за рахунок субборгу, завдяки чому ми могли собі дозволити сформувати значні резерви під кредитний портфель, якість якого знизилася у зв'язку з погіршенням економічної ситуації в країні і девальвацією», – говорить головний керуючий директор Альфа-банку Рушан Хвесюк.
Проблеми з виконанням нормативів можуть відчувати західні банки з істотною часткою валютного фондування від материнських структур. «Крім того, вразливими є банки зі значною часткою кредитів на Донбасі, наприклад, ПУМБ і російські банки. В цілому в зоні підвищеного ризику серед крупних установ – Укрсоцбанк, Промінвестбанк, ВТБ Банк, «Фінанси та Кредит», Приватбанк», – перераховує аналітик банківського сектора групи ICU Михайло Демків.
Олександр Писарук заспокоює, що низький або відсутній капітал в нинішній ситуації кризи – це не привід для санкцій. «Якщо банк зараз порушує норматив адекватності капіталу або його капітал негативний, це не означає, що вже завтра в нього буде введено тимчасову адміністрацію. З кожним банком ведеться робота. І в кожного з них є кілька варіантів: збільшення капіталу живими грошима, кредит рефінансування Нацбанку, продаж активів або зниження кредитного портфеля з генеруванням кеша. Для кожної кредитної установи ми максимально готові використовувати усі варіанти», – уточнив він. Наприклад, ПриватБанк, ВТБ Банк, Промінвестбанк, Укргазбанк і «Фінанси та Кредит» вже оголосили про плани докапіталізації.
Для НБУ важливо, аби банки виконували нормативи на певні дати, прописані в меморандумі з МВФ: на кінець 2015 року у банків рівень достатності капіталу має бути не менше 5%, на кінець 2017 року – 7%, а на кінець 2018-го – 10%. «На 1 липня капітал банків у будь-якому випадку, навіть за умови визнання збитків, має бути позитивним. Він може складати навіть одну копійку, але бути позитивним», – сказав Олександр Писарук. Це перший дедлайн банків.
Робота над помилками
Аналітики вважають, що в короткостроковому періоді недотримання нормативів не є критичним. «В цілому банк здатен функціонувати в умовах негативного капіталу. Згадаймо грецьку банківську систему в березні-квітні 2012 року. Банк Форум і Брокбізнесбанк працювали в умовах перевищення активів над зобов'язаннями (обидва банки зараз ліквідуються. – FinMaidan). Для того щоб кредитна установа змогла успішно пройти цей етап, потрібні два фактори: відсутність кризи ліквідності, аби банк міг виконувати свої зобов'язання, і відсутність паніки з боку кредиторів. Тобто має бути зрозуміло, як банк виходитиме з даного становища і за рахунок яких ресурсів», – говорить Михайло Демків.
До того ж ситуація з дотриманням банками нормативів частково покращилася в березні тільки за рахунок ревальвації офіційного курсу гривні. «Станом на 17 березня, наприклад, коли гривня зміцнилася до 22,25 грн/$, норматив Н2 загалом по системі піднявся вище 10%», – підрахував Михайло Демків.
Нове правило
З 1 березня страховики мають вносити додаткові кошти до фонду захисту потерпілих (ФЗП) Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ): президія запустила механізм «зв'язування» резервів, впровадження якого планувалося ще з 1 вересня 2014 року. «Ми сподіваємося, що нововведення поліпшить платіжну дисципліну страховиків і дозволить заздалегідь виявляти компанії, які зазнають фінансових труднощів», – сказав гендиректор МТСБУ Володимир Шевченко.
У МТСБУ повідомили, що розмір щомісячних відрахувань СК залежить від якості врегулювання збитків і суми фактичних виплат, які страховик здійснив за звітний місяць. Максимум – 55% від суми залучених премій. «Страховик, який має низькі показники якості врегулювання і невеликі суми фактично здійснених виплат, заплатить максимальний додатковий гарантійний внесок у ФЗП. Страховики, у яких рівень виплат не нижче за середньоринковий, а оцінка показника якості врегулювання дорівнює 1 або 2, додатковий гарантійний внесок не платять», – йдеться в повідомленні бюро.
Відповідне рішення президія МТСБУ прийняла 26 лютого, а 16 березня страховикам було розіслано лист з нагадуванням, що до 20 квітня за підсумками подання звітності за березень 2015 року кожній компанії може бути нарахований додатковий гарантійний внесок до ФЗП. Крім того, в листі уточнювалося, що від сплати додаткового внеску звільнені страховики, у яких «залишок коштів ФЗП на кінець звітного місяця перевищує 55% від нарахованих сум страхових премій за внутрішніми договорами страхування за останні 12 місяців». «Величиною 55% від нарахованих сум страхових премій оцінюється розмір технічних резервів страховика із зазначеного виду страхування», – пояснюють в бюро.
У бюро уточнюють, що облік коштів додаткових гарантійних внесків здійснюється окремо по кожній компанії та окремо від інших коштів фондів. Перераховані кошти за поданням страховика розміщуються дирекцією бюро на депозитах в банках зі списку, затвердженого президією. Страховик має право вибрати умови розміщення депозитного вкладу – отриманий інвестиційний дохід перераховується на рахунки СК. Впровадження механізму «зв'язування» резервів – перший етап до виплат з коштів бюро відшкодувань за зобов'язаннями страховиків, які будуть виключені з бюро. Як повідомив Володимир Шевченко, такі виплати здійснюватимуться саме за рахунок «зв'язаних» коштів.
Обіцяного довго чекали
Страховики до нововведення були готові. Аналогічний механізм в сегменті «Зеленої карти» працює від початку 2013 року. «Результатами усі задоволені: підвищилася якість і терміни врегулювання страхових випадків», – сказав Володимир Шевченко. «Ринок йшов до цього два роки. Усі рішення, які приймає президія, вже неодноразово обговорювалися і учасниками ринку, і на засіданнях профільних робочих груп, тому «зв'язування» резервів, яке набуло чинності 1 березня, ні для кого не було несподіваним», – сказав перший віце-президент СК «AXA Страхування» Андрій Перетяжко.
Примітно, що минулого року, коли затверджувався порядок «зв'язування» резервів, головною умовою його впровадження було отримання згоди Нацкомфінпослуг враховувати кошти централізованих страхових резервних фондів МТСБУ в активах, які приймаються в забезпечення резервів з ОСЦПВ. «Поки такого рішення немає, в тому числі тому, що нове керівництво в комісії з'явилося тільки наприкінці січня. Члени комісії входили в курс справи. Але відкладати більше не можна, тому ми розраховуємо, що члени Нацкомфінпослуг, які є фахівцями з ринку, нас підтримають. В іншому випадку доведеться або «заморожувати» рішення МТСБУ, або скасовувати його. Сподіваюся, цього не станеться», – сказав Андрій Перетяжко.
Капітальні втрати
Банки почали масово порушувати вимоги НБУ. У лютому норматив достатності регулятивного капіталу (Н2) всієї системи скоротився з 13,8% до 7,37% за мінімально необхідних 10%, повідомили вчора в Нацбанку. Невиконання нормативу викликано збільшенням активів банківської системи на тлі скорочення її капіталу за місяць з 166,88 млрд до 117,65 млрд грн. Протягом двох місяців капітал зменшився на 71 млрд грн. До граничних значень підвищилися кредитні ризики: до 1 березня норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента склав 23,73% (Н7; максимум 25%), а норматив великих кредитних ризиків – 755,47% (Н8; 800% регулятивного капіталу).
Девальвація на допомогу
Головна причина скорочення капіталу – девальвація гривні, адже офіційний курс долара за лютий зріс майже на 12 грн – до 27,76 грн/$. «Норматив адекватності регулятивного капіталу відображає можливість банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями. Чим вище його значення, тим більшу частину ризику бере на себе власник банку, і менша частина ризику лягає на кредиторів і вкладників, – пояснює FinMaidan заступник голови правління Фідобанку Геннадій Піонтковський. – У світлі останніх подій, різкого стрибка курсу і переоцінки, викликаної цим стрибком, багато банків отримали негативний фінансовий результат, який зменшив регулятивний капітал і показник його адекватності». Показник збитку за лютий НБУ ще не оприлюднив, але в січні вся банківська система втратила 8,5 млрд грн (найбільший збиток був у банку «Надра»).
Відповідно, зміцнення офіційного курсу знову призведе до переоцінки і активів, і зобов'язань, і капіталу банків. На 19 березня НБУ встановив курс 23,3 грн/$, що на 16% менше, ніж значення курсу наприкінці лютого. «Поки зниження Н2 носить віртуальний характер, і ми очікуємо, що Н2 повернеться до 1 квітня до колишніх значень, хоча б частково, оскільки офіційний курс гривні з 1 березня зріс. Якщо ж цього не станеться, що малоймовірно, єдиний вихід у банків – до кінця 2015 року докапіталізуватися. Обсяги докапіталізації ми оцінюємо приблизно в 100-150 млрд грн по всій системі, а можливо, й більше. З поганим Н2 банк може працювати приблизно три-шість місяців», – пояснює FinMaidan головний фінансовий аналітик РА «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.
Влада готова до гіршого
Скорочення капіталу влада очікувала. У меморандумі про співпрацю України з МВФ йдеться про те, що Фонд допускає погіршення ситуації в банківській системі. Передбачається, що через кризу норматив адекватності капіталу може впасти навіть нижче 5%. Діагностичне обстеження топ-20 ринку буде проведено повторно, двічі: на основі даних на кінець 2014-го – до кінця липня, а на основі даних I кварталу – до кінця вересня. Порушення нормативу Н2 за підсумками стрес-тесту вимагатиме від банків у місячний термін направити в НБУ плани капіталізації, щоб досягти Н2 в 5% на кінець січня 2016 року, 7% – до кінця грудня 2017 року, 10% – до кінця 2018-го.
Підвищення капіталізації банки забезпечуватимуть двома способами: збільшенням самого капіталу або маніпуляціями з факторами, які впливають на нормативи. «Щоб вирішити цю проблему, банки можуть піти двома шляхами: збільшити капітал за рахунок залучення додаткових коштів акціонера або працювати з відкритою валютною позицією», – очікує Геннадій Піонтковський.
Релізи
ТОП-новини
