Стратегія вливання
Італійська UniCredit Group вирішила, що ситуація в Україні вже досить стабілізувалася, тому погодилася завести $500 млн у свій дочірній Укрсоцбанк цього року. Перші $250 млн вже надійшли в березні, ще така ж сума буде направлена в капітал в червні. «Головне, щоб усі чотири сторони, які задіяні, робили зусилля для стабілізації ситуації в країні. Банки повинні нарощувати капітали, місцева влада – покращувати ситуацію, міжнародні фінустанови – підтримувати країну фінансуванням, а клієнти – робити свої кроки для стабілізації, бо якщо 40 млн українців гратимуть проти гривні, то її неможливо буде стабілізувати, – розповідає голова правління Укрсоцбанку Граціано Камелі. – Ми виконуємо зобов'язання перед клієнтами і також хочемо довіряти їм». На 1 квітня регулятивний капітал Укрсоцбанку склав 9,4 млрд грн, норматив достатності капіталу – 17,4%.
Банк розраховує, що нарощування капіталу дає йому запас міцності, оскільки докапіталізація перевищує потребу, виявлену стрес-тестом. «Ситуація в країні дуже волатильна. Тому ми повинні оцінювати ситуацію згідно з поточним положенням і брати до уваги майбутнє. Але нинішнє збільшення капіталу враховує також майбутню діагностику під час стрес-тесту», – зазначив Граціано Камелі. У 2014 році Укрсоцбанк провів стрес-тест, який враховував ситуацію на початок року. НБУ вимагає від банків в 2015-му пройти новий стрес-тест.
Знижена активність
Втім, нинішні й майбутні позичальники Укрсоцбанку поки не можуть розраховувати на додаткові «бонуси» у зв'язку з вливанням в банк $500 млн – близько 11,75 млрд грн. Банк не планує активно нарощувати кредитний портфель і не має наміру купувати портфелі інших установ. «Наш підхід до кредитування дуже виборчий, хоча апетит до ризиків потрібно буде підгодовувати в майбутньому», – зазначає Граціано Камелі. Також Укрсоцбанк не планує за свій рахунок забезпечувати валютних позичальників пільговими умовами – він відмовився підписати меморандум про реструктуризацію валютної іпотеки, побоюючись великих збитків. «Меморандум вимагає поліпшення. Ми надали до нього наші пропозиції, аби поточні збитки не спричинили збитки в майбутньому, – говорить пан Камелі. – Ми хочемо мати можливість купувати валюту для закриття нашої короткої валютної позиції».
Зараз банк розбирається зі своїми проблемними кредитами. В Криму у нього залишився портфель у розмірі 500 млн грн, який він намагається стягнути не в міжнародних судах, а за допомогою колекторських компаній. Майже під 100% цих кредитів вже сформовані резерви. У східному регіоні, де в Укрсоцбанку залишилося близько 15% кредитного портфеля, він веде переговори з позичальниками.
Капітальні стратегії
Банки, що збільшують капітали, роблять це з різних причин. Перша – покриття збитків через втрати за кредитами в Криму та зоні АТО. Яскравим прикладом висококонцентрованого бізнесу став Ощадбанк, який був найбільшим кредитором юросіб в Криму – через анексію Росією півострова він втратив портфель на $650 млн. Його збиток склав 8,5 млрд грн, і Кабмін влив у нього 11,5 млрд грн. «Кабмін виконав своє зобов'язання з підтримки держбанку. Але ми також ведемо роботу з повернення цих коштів в українських судах. Суди стають на наш бік», – зазначає голова правління Ощадбанку Андрій Пишний.
Другий основний стимул для нарощування капіталу – девальвація гривні, яка призводить до погіршення нормативів і зростання проблемного портфеля. У лютому через різку девальвацію норматив достатності регулятивного капіталу всієї системи знизився до 7,37% при ліміті в 10%. У березні гривня зміцнилася, а ряд банків завів гроші: 26 березня ВТБ Банк повідомив про збільшення капіталу на 4,2 млрд грн, а вчора Укргазбанк залучив 3,2 млрд грн. «Ці кошти спрямовуватимуться на подальший розвиток банку, формування додаткових резервів і активізацію кредитування економіки», – обіцяє в.о. голови Укргазбанку Кирило Шевченко.
Городяни заплатять більше
Наприкінці березня страховики – члени Моторного (транспортного) страхового бюро отримали листа, в якому бюро рекомендує їм підвищити мінімальні коригуючі коефіцієнти для розрахунку вартості ОСЦПВ. «Починаючи зі звітності за квітень, вираховувати для кожного з членів МТСБУ частку договорів внутрішнього страхування, укладених за звітний місяць із застосуванням коригувальних коефіцієнтів, розміри яких нижчі, ніж їх мінімальні актуарно прораховані значення», – йдеться в листі МТСБУ (копією має FinMaidan).
Найважливіші зміни торкнулися коефіцієнта К2, який залежить від місця реєстрації транспортного засобу. Автомобілі, зареєстровані в Києві, рекомендується страхувати за максимальним коефіцієнтом – 4,8 – при вилці від 3,2 до 4,8. За максимальною ціною оплатять поліс жителі міст – супутників столиці – Борисполя, Боярки, Броварів, Ірпеня, Василькова, Вишневого, Вишгорода (2,5), а також міст з населенням від 500 тис. до 1 млн осіб – Донецьк, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Львів (2,8). Для міст-мільйонників (Одеса, Харків) вилку звузили з 2,3-3,5 до 3,4-3,5, а для міст зі 100-500 тис. осіб – з 1,3-2,5 до 2,2-2,5.
Виросте й коефіцієнт К3 – сфера використання автомобіля. Подорожчає страхування для транспорту юросіб (мінімальний К3 зросте з 1,1 до 1,3), а також транспортних засобів, які використовуються в службах таксі (для фізосіб – з 1,1 до 1,4, для юросіб – з 1,1 до 1,5).
Недешеве задоволення
За оцінками страховиків, в середньому поліс ОСЦПВ подорожчає на 30-35%. Примітно, що президія МТСБУ вже вдруге за останній рік рекомендує страховикам підвищити вартість «автоцивілки»: з 1 червня минулого року страхування також подорожчало на 30-50%. «Через знецінення національної валюти збільшення суми страхових виплат за договорами внутрішнього страхування за рік складе більше 770 млн грн. Застосування коригувальних коефіцієнтів, запропонованих президією, забезпечить збільшення страхових премій за рік приблизно на таку ж величину (близько 760 млн грн)», – підрахували в МТСБУ.
У МТСБУ відзначають, що навіть після подорожчання «український поліс ОСЦПВ залишається найдешевшим в Європі: середній страховий платіж українського автовласника становитиме близько 450 грн на рік». За даними Ради Бюро системи міжнародного страхування «Зелена карта», в 2013 році середній страховий платіж за внутрішніми договорами обов'язкового страхування відповідальності власників транспортних засобів в Європі становив 134 євро (від 65 євро в Угорщині до 424 євро у Швейцарії), а середнє співвідношення виплат і премій – 0,56 (від 0,39 в Хорватії до 0,67 в Австрії). Середня сума страхової виплати, у тому числі виплати по життю і здоров'ю, становила в Європі 1761 євро (від 764 євро в Угорщині до 4122 євро в Швейцарії).
Порівнювати європейські показники з українськими некоректно. Ліміти відповідальності в ЄС на кілька порядків вищі. За словами голови комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслава Черняховського, згідно з директивою ЄС, ліміти по майну становлять мінімум 1,12 млн євро, по життю – 5,6 млн євро. Крім того, в Європі велика частина коштів припадає на виплати по життю і здоров'ю, а також компенсацію моральної шкоди. В Україні, за даними екс-голови МТСБУ Володимира Шевченка, частка таких виплат 5%.
Логічний крок
Страховики визнають, що для розрахунку тарифів використовують максимальні коефіцієнти. «Це пояснюється девальвацією гривні та, відповідно, зростанням цін на автозапчастини та ремонт», – пояснює голова правління СК «PZU Україна», член президії МТСБУ Мачей Шишко.
Підвищувати тариф без збільшення лімітів відповідальності не зовсім правильно: за нинішніх цін на комплектуючі 50 тис. грн недостатньо для покриття великих збитків. «Підвищити ліміти можна було під час минулого підвищення тарифів у червні 2014 року, що не призвело б до пропорційного зростання виплат. За нашою статистикою, більша частина збитків (61%) в 2014-му не перевищувала суму 10 тис. грн при ліміті 50 тис. грн. У той же час в 5% випадків вартість збитку виходила за рамки ліміту, а отже, винуватець ДТП повинен був самостійно компенсувати потерпілому різницю», – підраховує Мачей Шишко.
Втім, у автомобілістів все ж буде можливість купити дешеву страховку. Адже якщо в 2014 році страховикам, які не дотрималися рекомендацій президії та продовжували продавати ОСЦПВ за мінімальними тарифами, доводилося збільшувати відрахування до фондів бюро, то зараз застосування санкцій під питанням. «Президія МТСБУ організовуватиме подальші заходи, спрямовані на забезпечення виконання страхових зобов'язань страховиками – членами МТСБУ», – йдеться в листі бюро, однак перелік заходів не вказаний.
«Цілий комплекс заходів, серед яких могло бути й збільшення відрахувань до фондів бюро, і зменшення кількості бланків полісів, що видаються, мали розробити разом з коордрадою та затвердити в ній. Але оскільки в коордраді зараз немає кворуму, санкції під питанням», – сказав співрозмовник FinMaidan у президії. «Якщо не платити високі комісійні агентам, то цілком можна працювати навіть на мінімальних тарифах, – підтвердив таку можливість FinMaidan керівник однієї з невеликих СК. – Ми готові збільшити відрахування до фондів бюро, але за рахунок більш низьких цін розраховуємо переманити клієнтів».
Суд зберіг минуле
Верховний суд України роз'яснив банкам, як застосовувати мораторій на примусове стягнення заставної нерухомості за валютними кредитами фізосіб. Рішення винесено в рамках розгляду УкрСиббанку з позичальником. У 2007 році фізособа отримала у нього кредит на $20 тис. під заставу іпотеки. Борг не обслуговувався своєчасно, прострочення склало $16,6 тис., тому банк вирішив стягнути заставне майно – квартиру. 20 травня 2014-го Миргородський міський районний суд Полтавської області задовольнив вимогу кредитора. Однак вже 10 липня Апеляційний суд Полтавської області скасував це рішення і виніс нове, яким відмовив УкрСиббанку у позові. Суд послався на те, що на момент перегляду справи в апеляції вже діяв закон № 1304-VII від 7 червня, згідно з яким предмет іпотеки не може бути примусово відчуженим.
З червня 2014 року мораторій на стягнення іпотечної нерухомості поширюється на житло, яке було придбано за рахунок валютного кредиту, за умови, що воно є місцем постійного проживання позичальника-фізособи і його площа не перевищує 140 кв. м для квартир і 250 кв. м – для будинків. Касаційна інстанція підтримала рішення апеляції, тому УкрСиббанк звернувся до ВСУ за остаточним роз'ясненням.
Верховний суд 25 березня встав на сторону кредитора. Він послався на те, що під час винесення рішення першої інстанції про стягнення майна закон про мораторій ще не набув чинності. І в зв'язку з тим, що в Україні закони не мають зворотної сили (крім випадків пом'якшення або скасування відповідальності), норми закону про мораторій не можуть бути підставою для скасування судового рішення, прийнятого в минулому. «До події застосовується той закон або нормативно-правовий акт, під час дії якого вона настала або мала місце. Заборона зворотної сили є однією з важливих складових принципу правової визначеності», – йдеться в його правовій позиції.
При цьому Верховний суд зазначив, що рішення суду першої інстанції в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню в період дії мораторію. Тобто до скасування мораторію майно все ж таки не може бути стягнуто, але тільки-но мораторій закінчиться, банк зможе привести у виконання рішення суду першої інстанції.
В УкрСиббанку вчора відмовилися прокоментувати фінальне судове рішення.
Проблеми виконання
Рішення, що розглядається у ВСУ, було ухвалене до мораторію, але конфлікти з позичальниками судді розглядали і після набуття чинності мораторію. Юристи розповідають, що у справах про звернення стягнення на предмет іпотеки у судовій практиці склалися дві правові позиції. «Перша: суди своїми рішеннями, винесеними в першій інстанції після 7 червня, відмовляють у задоволенні позову банку на тій підставі, що існує мораторій. А друга: суди задовольняють вимоги банку, але при цьому в резолютивній частині рішення вказують, що рішення може бути виконане після скасування мораторію. Підставою для принципово різного підходу є думка, що мораторій стосується тільки стадії виконання судового рішення, – розповідає адвокат юридично-консалтингової компанії «Де-Юре» Дмитро Довбишев. – Тому якщо позичальник має рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке набуло сили, але це рішення фактично не виконано, то є усі шанси не виконати його в зв'язку з мораторієм. Наскільки мені відомо, жоден виконавець не виставить іпотечне майно на торги в період мораторію. В іншому випадку його дії можна без особливих зусиль оскаржити в суді».
Правова позиція ВСУ застосовуватиметься судами апеляційної та касаційних інстанцій, які зараз можуть розглядати рішення, прийняті до 7 червня. Це полегшить роботу банківським юристам. «Суд виклав свою спільну позицію, яка полягає в тому, що не можна застосовувати норму закону, яка на момент спору (позов в суді першої інстанції) ще не існувала. Крім того, суд акцентував увагу на тому, що сам мораторій процесуально не може служити підставою для скасування рішення суду першої інстанції, – говорить партнер правової групи «Домініон» Михайло Гончарук. – Після зняття мораторію, швидше за все, будуть нові позови від банків».
Безстрокова заборона
Після скасування мораторію банки зможуть і надалі забирати у неплатоспроможних боржників заставну іпотеку. «Все залежить від того, на якій стадії судового розгляду був застосований мораторій: банку було відмовлено в розгляді справи по суті або на стадії виконання. У першому випадку банку треба буде звернутися знову до суду для звернення стягнення на предмет іпотеки, але з інших підстав, посилаючись на те, що мораторій вже скасовано. А в другому випадку – закінчувати процедуру виконання продажем предмета іпотеки. У всякому разі рішення – оскаржити чи ні – приймається індивідуально. Якщо суд, пославшись на мораторій, неправильно застосував умови застосування мораторію, банки оскаржать його рішення», – зазначає Дмитро Довбишев.
Мораторій на стягнення іпотеки буде скасовано після вступу в силу меморандуму між банками і позичальниками про реструктуризацію валютних кредитів і внесення правок до Податкового кодексу. Терміни – невідомі, але це мало відбутися ще минулого року. «Не секрет, що є позичальники, які й могли б платити за кредитами, але не хочуть, чекаючи законодавчих послаблень, тобто маніпулюють ситуацією. Тому після реструктуризації скасування мораторію буде стримуючим фактором для позичальників, які й надалі не гаситимуть кредити», – зазначає начальник управління організації кредитування фізичних осіб банку «Хрещатик» Олена Трояновська.
Після відмови ряду крупних українських агрохолдингів повертати кредити банкіри кардинально змінили своє ставлення до кредитування сільгосппідприємств. Агросектор, як і раніше, їм цікавий, але тепер вони хочуть більше фінансувати дрібні та середні фермерські господарства. У заставу вони готові брати навіть особисте поручительство і майно власників бізнесу (рос.).
Зона ризику зростає
Українці зіткнулися з новими труднощами у сфері міжнародних грошових переказів. Багато наших громадян не можуть отримати гроші з-за кордону, бо іноземні банки, з рахунків яких відправляються платежі, просто блокують їх через високі ризики такої операції. «Директор банку Cassa di Risparmio di Orvieto розповів, що українська банківська система зараз вважається зоною високого ризику. Всі операції повинні бути схвалені безпосередньо радою директорів. Але поки ситуація вже місяць висить у повітрі», – розповів FinMaidan Карміне Роді Фаланга, який намагається здійснити грошовий переказ в Україну з Італії.
В українських банках, в які FinMaidan звернувся за коментарями, кажуть, що знають про такі складнощі. Вони поки не носять масовий характер. «У нас трапляються такі проблеми з платежами клієнтів. Справа в тому, що деякі іноземні банки думають, що Дніпропетровськ, куди надходять платежі, знаходиться в зоні АТО, і блокують їх. А деякі взагалі думають, що це знаходиться в Криму, і не проводять платежі через санкції», – сказали FinMaidan в одному з банків.
«Для багатьох невеликих іноземних банків слово «Україна» майже нічого не пояснює. Мало хто з них знайомий з географією нашої країни, і дехто вважає, що Запоріжжя, Луганськ, Дніпропетровськ знаходяться у Росії. Тому вони затримують платежі, оскільки побоюються застосування до них санкцій, – сказали в іншому банку. – Звичайно, у великих західних банках, які знаходяться в європейських великих містах, таке майже не трапляється. Але безліч переказів в Україну йде з провінцій та сіл, де ситуація зовсім інша».
Протиправні дії
Банкіри вважають такі дії іноземних колег неправомірними. «За усіма міжнародними стандартами Україна сьогодні не перебуває під офіційними платіжними обмеженнями. Потрібно відзначити, що банк – відправник платежу може самостійно визначати категорію ризикованості тієї чи іншої країни, але при цьому заборонити проходження платежу він не має підстав. Максимум – піддавати кожну операцію ручній перевірці та посиленому контролю, – говорить голова правління УкрСиббанку Філіп Жоаньє. – Але все ж таки в разі затримки відправлених коштів клієнту слід зв'язатися з банком-відправником і переконатися, чи не сталася помилка і в чому суть затримки».
Щоб вирішити цю проблему, українські банки просять клієнтів переслати їм копію повідомлення банку-відправника про блокування платежу. Потім казначейство телефонує в іноземний банк і пояснює ситуацію. «Якщо клієнт зіткнувся з такою проблемою, то йому необхідно звернутися або до відправника коштів, який зможе врегулювати це питання зі своїм банком, або сам клієнт може звернутися у свій банк-одержувач, який в свою чергу зможе направити запит банку-відправнику. Як альтернативу можна запропонувати скористатися міжнародними системами переказів: MoneyGram, Western Union, UNIStream», – розповідає директор контакт-центру банку «Хрещатик» Тетяна Любимова.
Вирішення таких питань може забрати багато часу. В Укргазбанку кажуть, що платежі блокує не банк-відправник, а платіжна система за налаштуваннями банку-оригінатора. При цьому зміна налаштувань системи переказів – процедура не тривіальна, тому навряд чи банк-оригінатор переказу сприйматиме прохання банку-одержувача. «Якщо банк-ініціатор платежу дійсно блокуватиме такі перекази, проблему вирішить тільки зняття обмежень банку-ініціатора, що малоймовірно для конкретно взятої транзакції», – підтверджує директор департаменту карткового бізнесу Кредобанку Дмитро Лучко.
У 2014 році до лідера страхового ринку за преміями – компанії «АХА Страхування» (758,2 млн грн; падіння на 3,14%) – впритул наблизилася «Уніка» (743,8 млн грн; зростання на 26,18%). Замикає трійку лідерів СК «Арсенал Страхування» – 626,9 млн грн (-1,5%), йдеться в ренкінгу галузевого журналу Insurance Top. 82 компанії, що подали свої дані, за минулий рік залучили 12,9 млрд грн премій, що на 2,98% більше, ніж роком раніше. Увесь ринок зібрав 24 млрд грн валових премій (-6%), чистих – 19 млрд грн (-10%).
Таких результатів страховикам вдалося досягти, незважаючи на втрату 25% бізнесу – в Криму, Донецькій та Луганській областях. «До того ж минулого року відбулася революційна зміна влади, долар виріс втричі, а банки втратили близько 30% вкладів фізосіб. Серед зовнішніх чинників, які вплинули на страховий ринок, я б відзначив погіршення ділової активності, валютні обмеження НБУ і обмежений доступ до перестрахування», – перераховує член Нацкомфінпослуг Олександр Зальотов.
У топ-10 премії також наростили «PZU Україна» (+ 24,67%), Українська страхова група (+ 10,06%), СГ «ТАС» (+ 7,48%). Незважаючи на втрати, в десятці залишилися «Провідна» (-5,92%), «ІНГО Україна» (-7,86%), «Альфа Страхування» (-10,94%) і «Аска» (-17,8 %).
Амплітуда розвитку
Ряду компаній вдалося показати рекордні темпи зростання. «Київ Ре» наростив премії на 143,9% (59,8 млн грн), «Галицька» – на 197% (38,5 млн грн), «АСКО-Медсервіс» – на 216,3% (33,5 млн грн), «Інтер-Поліс» – на 266,3% (58,8 млн грн), а «Здорово» – на 351,5% (59 млн грн). Деякі з них торік почали страхувати держструктури або активізували роботу з ними. Влітку «Інтер-Поліс» отримав контракти на обов'язкове страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті в п'яти з шести залізниць. З цього сегмента витіснялися «Раритет», «Домінанта» і «Український страховий дім», яких учасники ринку пов'язували з попередньою владою (див. «Чужі тут не їздять»). Але в підсумку СК «Домінанта» все ж продовжила співпрацювати з «Придніпровською залізницею» і «Південною залізницею».
З вересня минулого року компанії «Здорово» та «Фініст» отримали монопольний доступ до страхування форвардних закупівель Аграрним фондом зерна врожаю 2015 року. Втім, в подальшому, коли з'ясувалося, що відкритий конкурс не проводився і жодна з цих компаній не має досвіду роботи в сегменті агрострахування, Аграрний фонд провів відкритий конкурс і змінив партнерів – договори отримали інші гравці (див. «Аграрний фонд вибрав 11 компаній для страхування форвардних закупівель»).
Компанії, які за часів Віктора Януковича показували більш ніж дворазові темпи зростання, торік несподівано втратили позиції. «Домінанта» після зростання на 563% в 2013 році, в 2014-му втратила майже половину бізнесу – 43%. На 60,1% – до 27,5 млн грн – зменшилися обсяги премій «Страхових гарантій». На 69% знизилися обсяги премій у «Юнісон-Гарант» – до 31,9 млн грн. Компанія втратила майже 90% бізнесу з добровільного страхування майна, але наростила страхування від нещасного випадку в 4,6 раза, премії ОСЦПВ – у 2,3 раза, КАСКО і ДМС – в 1,5 раза.
Примарні мрії
Регулятор обіцяє ринку реформи і підтримку з боку держави. «Ми очікуємо впровадження державного медстрахування, розвитку системи агрострахування, впровадження другого рівня пенсійної реформи», – перерахував Олександр Зальотов.
Втім, ці плани можуть залишитися нереалізованими. Наприклад, у програмі розвитку фінансового ринку України до 2020 року страховий ринок практично не представлений. «Крім того, потрібно розуміти, що страховий ринок певний час рухається за інерцією. Криза в економіці вже минулого року відбилася на банківському ринку. У той же час в страховому сегменті найнеприємніші події ще тільки попереду», – вважає президент Української федерації страхування Андрій Перетяжко.
Гра в одні ворота
Національний банк планує застосувати санкції до «дочірнього банку однієї з російських банківських груп», повідомив у своєму блозі директор департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Леонід Антоненко. Він написав, що минулого тижня «в Нацбанк прийшло повідомлення про те, що банк продано «футбольній команді», що нараховує 11 членів». Це сталося відразу після того, як регулятор повернув заявнику, який хотів купити частку в цій установі, «недбало складений пакет документів на придбання істотної участі». Регулятор «ввічливо» попросив доопрацювати документи і розкрити бенефіціарних власників.
Назву установи Леонід Антоненко не вказав. Як повідомляв FinMaidan, банк «Петрокоммерц-Україна» на початку року належав російському банку «Петрокоммерц», але 20 березня 96,4835% акцій банку були продані групі неназваних інвесторів. За даними «Петрокоммерц-Україна», на 24 березня у нього було 3 акціонера-юрособи та 11 власників-фізосіб. Їхні імена не розкриваються, тому що вони не є власниками істотної участі. У кожного з них менше 10% акцій.
Пан Антоненко повідомив FinMaidan про те, що Нацбанк у своїх оцінках ситуації спирається на ст. 34 закону «Про банки і банківську діяльність» та «інтерпретує її в конкретному бізнес-контексті, який був розкритий банком напередодні». «Банк подав погодження на одного акціонера, отримав наші зауваження, відкликав пакет і пішов шляхом вельми примітивним – почав обходити вимоги закону», – пояснив FinMaidan ситуацію Леонід Антоненко.
Нацбанк розлютився
Тому до банку тепер будуть застосовані жорсткі санкції. «Вже найближчим часом банк відчує на собі гнів і лють регулятора. Горе-«акціонери» будуть оштрафовані за максимумом – до 10% номінальної вартості куплених ними акцій і будуть позбавлені права голосу. Банк увійде до нашого чорного списку, а також отримає режим найменшого сприяння в усіх його взаєминах з регулятором», – проанонсував наслідки Леонід Антоненко. Тобто, штраф становитиме до 30,823 млн грн.
У банку «Петрокоммерц-Україна» вчора не змогли прокоментувати цю ситуацію. У російському «Петрокоммерц» також не відповіли на запит FinMaidan.
Цей випадок може стати першим у низці подібних, бо не всі установи називають своїх бенефіціаріїв, як того вимагає НБУ. За даними Нацбанку на 1 січня, інформація про власників істотної участі (понад 10% акцій) відсутня у 13 з 155 банків, що мали ліцензію. Це невеликі установи: Фінбанк, Акцент-банк, Неос Банк, Радикал Банк, Унікомбанк, Перший інвестиційний банк, Юніон Стандарт Банк, «Юнісон», «Альянс», «Український капітал», Укркомунбанк, Фінанс Банк, «Велес». У разі якщо банком володіють юрособи, кінцеві власники яких невідомі, НБУ вважає його структуру власності непрозорою.
Пошуки відповідальних
Основна мета Нацбанку при виявленні реальних власників банків полягає не тільки в бажанні зробити банківську систему більш транспарентною, але й в необхідності знати, на кого конкретно можна буде покласти відповідальність у разі доведення фінустанови до банкрутства. «Посилення відповідальності пов'язаних з банком осіб, без сумніву, позитивно вплине в короткостроковій перспективі на припинення ризикованих, а іноді незаконних операцій, ініційованих власниками або керівниками банків. У той же час в довгостроковій перспективі реалізація норм законопроекту з урахуванням українських реалій може призвести до утворення недовіри з боку інвесторів і відтоку іноземного капіталу з України», – зазначає директор юридичного департаменту Кредобанку Микола Змерзлий.
Банкір пояснює, що формулювання ст. 218-1 Кримінального кодексу про вчинення пов'язаною особою будь-яких дій, які призвели до віднесення банку до категорії неплатоспроможних, дозволяє правоохоронцям «досить вільно тлумачити дії пов'язаних з банком осіб». «В Україні здійснюють господарську діяльність багато підприємств з іноземним капіталом, які можуть бути визнані пов'язаною з банком особою і відповідати за його діяльність», – говорить він.
Юристи відзначають, що з прийняттям закону про збільшення відповідальності власників їм стало складніше заперечувати свій зв'язок зі своїми банківськими активами. Нацбанк, здійснюючи банківський нагляд, має право визнавати ту чи іншу особу пов'язаною з банком. «Виходячи з диспозиції нової статті Кримінального кодексу, пов'язану з банком особу можна притягти до відповідальності за вчинення будь-яких дій, що призвели до віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Таке формулювання дозволяє трактувати норму так, як це буде вигідно правоохоронним органам. І віднесення банку до неплатоспроможних буде підставою для відкриття низки кримінальних справ з подальшим з'ясуванням причин такої неплатоспроможності», – зазначає старший юрист юркомпанії «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери» Олександр Ткачук.
Наглядовий перехід
Банк «Фінанси та Кредит», що належить до найкрупніших кредитних установ, втрачає свого беззмінного керівника. У п'ятницю банк повідомив, що 27 квітня відбудуться чергові збори акціонерів, на яких розглядатиметься питання про ротації в правлінні. Голова правління Володимир Хливнюк залишить свій пост і перейде на посаду голови наглядової ради. Виконувати обов'язки глави банку буде Віктор Голуб, нинішній заступник голови правління.
Володимир Хливнюк обіймав посаду голови правління банку 13 років. Працював у фінансовій установі з 1996 року, а головою банку став у 2002 році, замінивши Вадима Пушкарьова. Джерела, близькі до банку, розповіли FinMaidan, що нинішній перехід Володимира Хливнюка в наглядову раду викликаний особистими, а не професійними причинами. Пан Хливнюк кілька років пропонував прийняти його відставку, але власник установи, а також корпорації Ferrexpo Костянтин Жеваго не задовольняв його прохання. Тепер же власник погодився. Віктор Голуб також працює в банку з 1996-го, а останні 10 років він як заступник голови правління курирував роздрібний бізнес.
Ситуація в банку складна: клієнти вже кілька місяців скаржаться на труднощі з поверненням депозитів і проведенням платежів. Костянтин Жеваго на вимогу НБУ проводить докапіталізацію банку. На зборах акціонерів 23 березня був затверджений звіт про результати розміщення акцій на 616,4 млн грн, внаслідок чого статутний капітал зріс на 22% – до 3,42 млрд грн. До кінця I півріччя акціонер планував збільшити капітал на більш ніж 2,5 млрд грн. Ці плани були подані на розгляд до НБУ ще в 2014 році.
Пан Жеваго публічно заявляв про стабільну ситуацію в своєму єдиному банківському активі. «Не може бути й мови про те, що банк «Фінанси та Кредит» переживає якісь труднощі або над ним нависла загроза незворотних наслідків. Банк сьогодні обслуговує ряд флагманів промисловості України, які збільшують обсяги виробництва. Маючи таку економічну основу, базу, банк зможе вистояти і розвиватиметься», – заявив бізнесмен на початку року.
Незмінна стратегія
Коли Володимир Хливнюк очолив банк у 2002 році, установа займала 16-е місце за активами (808 млн грн; 1,3% від загальних активів системи). За наступні 13 років установа піднялась на три позиції (34,203 млрд грн), а частка ринку подвоїлася – 2,6%. Йому вдалося побудувати корпоративний банк: на кожну 1 гривню роздрібних кредитів припадає майже 6 грн позик юридичним особам. В структурі зобов'язань банку вклади фізосіб займають майже половину – 48%.
Банк розвивався за класичною моделлю, не виділяючись серед інших. У 2007 році-менеджмент банку почав готувати його до приходу нового інвестора, якому передбачалося продати 25% акцій. Але фінансова криза 2008 року змінила ці плани. Банк «Фінанси та Кредит» був готовий передати державі та інвесторам 50%+1 акція, але Мінфін зажадав 75% – угода зірвалася.
Учасники ринку вважають, що нинішній перехід Володимира Хливнюка до наглядової ради є правильним рішенням. «Це закономірний перехід, пов'язаний з досвідом і наступністю. Володимир Хливнюк буде не менш корисним на посаді голови наглядової ради. Ця посада вважається більш високою, і для голови правління нормально перейти на неї, – говорить FinMaidan голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук. – Наглядова рада виконує стратегічні завдання, але, згідно з новим підходом до відповідальності топ-менеджменту, рада банку також залучена до функцій з оперативного управління і ризиків. Упевнений, що великий досвід нового голови наглядової ради допоможе банку пережити сьогоднішній складний період». Нагадаємо, що на початку березня набув чинності закон про збільшення відповідальності банкірів, до числа яких входять і члени наглядової ради, за будь-які дії, які призводять до неплатоспроможності.
Банкіри не думають, що «Фінанси та Кредит» змінить свою стратегію розвитку у зв’язку зі зміною керівника. «Віктор Голуб займався здебільшого розвитком роздробу. Але навряд чи банк «Фінанси та Кредит» тепер кардинально поміняє свою стратегію і стане суперроздрібною установою, яка займається виключно роботою з населенням. До того ж у поточних ринкових умовах цей сегмент не є дуже перспективним для банків через падіння доходів громадян і високі ризики», – зазначає неофіційно голова правління одного з банків.
Три фінансових регулятора – НБУ, НКЦПФР і Нацкомфінпослуг – підготували п'ятирічну програму розвитку фінансового ринку України. Основний акцент у документі зроблено на поліпшенні нагляду над учасниками ринку, посиленні прав споживачів фінансових послуг та незалежності регуляторів. Фінансові установи мають лише два дні, аби встигнути внести поправки у документ, який вже за тиждень прийматиме Національна рада реформ.
Релізи
ТОП-новини
