Повна відкритість
Нацбанк почав цікавитися правами позичальників. Він направив до Незалежної асоціації банків України (НАБУ) для обговорення пропозиції до Правил надання банками інформації споживачам про умови кредитування та повну вартість кредитів. Документом запропоновано, аби банки в кредитних договорах вказували максимальну орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним та вартості супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань споживача. Вона повинна виражатися у вигляді реальної процентної ставки і в абсолютному значенні подорожчання кредиту (у грошовому еквіваленті).
У договорі мають бути вказані переваги та недоліки пропонованих схем кредитування, розміри штрафів та пені у разі прострочення сплати боргу за кредитом. Крім того, треба буде вказати приклад з визначення орієнтовної сукупної вартості кредиту (у відсотках річних і абсолютному значенні).
Також НБУ хоче позбавити банки права змінювати процентну ставку, навіть у разі настання подій, які не залежать від волі сторін, як це можливо сьогодні. Кредитори будуть зобов'язані роздруковувати кредитні договори 14-м кеглем, що унеможливить використання дрібного шрифту для вказівки комісій та штрафів. При цьому банки будуть зобов'язані безкоштовно надати позичальнику типовий проект кредитного договору і дати йому не менше трьох днів для прийняття рішення. У НАБУ проект поки не коментували, його тільки передають банкам для вивчення.
Труднощі відкритості
Небажання банків розкривати позичальникам реальну вартість кредиту завжди було однією з головних претензій до них. Часто в кредитних договорах банки вказують дуже низьку ставку, але основний дохід отримують від комісій за обслуговування боргу. В результаті реальна вартість позик невідома клієнту. За даними компанії «Простобанк Консалтинг», ціна кредиту на купівлю товарів становить 48%, а кредиту готівкою – 85%. Отримати ж проект договору для вивчення складно не тільки в разі видачі споживчих кредитів, але й навіть при іпотеці.
Учасники ринку декларують, що розкривають повну вартість позик. «Ми ще в 2013 році перейшли на повністю відкриті, уніфіковані та прозорі умови кредитування. Клієнт отримує кредит, абсолютно точно знаючи, скільки й коли йому потрібно буде платити», – запевняє прес-секретар ПриватБанку Олег Серга. Але пропозиції НБУ якраз і мають на меті «поліпшити» чинні його правила, ліквідувати лазівки, які залишалися у банків. «Норма про неможливість змінювати процентну ставку змусить банки шукати нові механізми для хеджування процентного ризику. Швидше за все, банки почнуть масово застосовувати плаваючу процентну ставку», – говорить начальник управління організації кредитування фізичних осіб банку «Хрещатик» Олена Трояновська.
Небанківська відповідальність
Банкіри вже знають, з чим вони не погодяться у вимогах НБУ. Вони посилаються на неможливість розкрити в кредитних договорах абсолютно усі складові ціни позики. «Умови кредитування мають бути прозорими і зрозумілими для позичальника, але тільки в тій частині, яка стосується послуг банку. Ставки, комісії, штрафні санкції та умови погашення кредиту мають бути відомі позичальникові. І повідомити про них клієнту банку можуть перешкодити тільки якісь власні інтереси. Але що робити з послугами третіх осіб, які так чи інакше залучені до кредитного процесу? Нотаріуси, страхові компанії самі визначають вартість своїх послуг, – розповідає радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький. – До того ж нерідко банк наділяє позичальника правом вибору такої компанії. Чи означає це, що банк повинен проводити щоденний зріз цін на послуги нотаріусів, щоб у договорі фігурувала максимальна? Ще складніше забезпечити цю вимогу щодо послуг, які, згідно з договором, повинні надаватися на регулярній основі протягом усього терміну кредитування. Банк не може гарантувати, що вартість страховки не зміниться через рік або два».
При цьому банкіри думають, що вимоги Нацбанку варто використовувати не в усіх кредитних договорах. «Ми вважаємо за доцільне застосувати дані вимоги до крупних, цільових кредитів: іпотеки, автокредитів та інших індивідуально оцінених кредитів на суму понад 50 тис. грн, щоб не зачіпати практику зміни кредитних лімітів за невеликими овердрафтами, яка добре себе зарекомендувала, на випадок короткої потреби в швидких коштах», – говорить заступник голови правління Юніон Стандард Банку Ольга Гулькова.
Ціновий ривок
Березневий ціновий стрибок Державна служба статистики оцінила в 10,8-відсоткову інфляцію. Це більш ніж удвічі вище за темпи зростання цін у лютому (5,3%). За 12 місяців, від березня 2014-го, ціни, розраховані за споживчим кошиком середнього українця, вже зросли на рекордні 45,8%, а в I кварталі 2015-го – на 20,3%. Останнього разу ціни росли швидше іще на початку 1996 року (+ 21%). Таким чином, цей ціновий стрибок став унікальним від моменту введення національної грошової одиниці – гривні.
У березні найбільше – на 31,9-39,2% – подорожчали фрукти, соняшникова олія та цукор. На 16,9-29,4% зросли ціни на безалкогольні напої, овочі, рис, хліб, макаронні вироби, рибу. В цілому ціни на продукти харчування зросли менше – на 15,6%, оскільки яйця, сир, молоко і м'ясо подорожчали всього на 1,2-6,2%. Товари, ціни на які залежать від вартості імпорту, – одяг, взуття та побутова техніка – також повільно дорожчали (10,4-13,3%). Підвищення цін на транспорт на 7,4% було викликане подорожчанням транспортних послуг (+ 9,7%) і палива (+ 9,3%).
Винна гривня
Цей стрибок цін був зумовлений девальвацією гривні. «Зниження курсу гривні з певним лагом знайшло своє відображення у вартості продукції – як імпортованої, так і виробленої в Україні. Імпортери закордонних товарів, зважаючи на зміни закупівельних цін, переглянули вартість продажу продукції всередині країни. Через подорожчання бензину зросли транспортні витрати, і в результаті ціни на більшість продовольчих товарів істотно зросли», – відзначає аналітик ІК «Альтана Капітал» Яна Лаврик. З січня до березня долар подорожчав на 48,7% – з 15,76 грн/$ до 23,45 грн/$. При цьому наприкінці лютого курс на міжбанку досягав 30 грн/$, що змушувало бізнес підвищувати ціни навіть кілька разів за день. Втім, після «відкату» курсу ціни майже не знизилися. «Для нашої країни характерна ситуація, коли після усунення дестабілізуючого чинника ціни не знижуються», – нарікає Яна Лаврик.
Більш того, у квітні інфляція якщо й почне згасати, то цей спад буде незначним. У березні плата за комунальні послуги зросла лише на 1,1%, а вартість гарячої води та опалення навіть знизилася на 0,2%. Це єдиний показник, де зафіксована дефляція. Проте вже в квітні-травні тарифи на опалення, електроенергію та газ виростуть в 1,5-5 разів. «Головним чинником стане різке зростання тарифів на послуги ЖКГ, рішення про яке було прийнято відповідно до вимог МВФ», – говорить Яна Лаврик. Після того як девальвація та зростання енергетичних тарифів «відіграють» свій вплив на споживчий ринок, темпи інфляції знизяться, але зростання цін не зупиниться. Адже до ціни імпортних товарів увійде новий додатковий збір 5-10% від вартості товару.
Час дорогих грошей
У січні середньорічна інфляція досягла 28,5%, повідомив Держстат 6 лютого. Цього ж дня облікова ставка НБУ зросла з 14% до 19,5%, а 4 березня – до 30%. Через два дні Держстат повідомив про прискорення середньорічної інфляції до 34,5%, а зараз вона досягла 45,8%. Але це не означає, що НБУ тепер автоматично підвищить вартість своїх грошей для банків. Минулого тижня директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Сергій Ніколайчук сказав журналістам, що «у них немає кількісних критеріїв для зміни облікової ставки».
При цьому втручання НБУ в ціновій процес не очікується – НБУ домовився з МВФ про перенесення дати переходу до інфляційного таргетування. «Вплив Нацбанку на зростання споживчих цін в Україні обмежений, оскільки інфляція викликана головним чином впливом структурних факторів, а не монетарних. Безумовно, НБУ може вживати заходів щодо стримування зростання цін, у тому числі за рахунок стерилізації грошової маси, але усе-таки ефективність таких заходів буде невисокою. Навряд чи регулятор піде на подальше збільшення процентної ставки, оскільки це досить слабо вплине на інфляцію», – вважає Яна Лаврик.
Центробанк очікував прискорення інфляції. «За прогнозом НБУ, в 2015 році споживчі ціни зростуть на 30%. Поки немає причин цьому прогнозу не вірити. Отже, пік зростання цін припаде на I півріччя, потім темп інфляції почне спадати, і вийде 30% на кінець року. Оскільки ситуація розвивається в рамках очікувань, опублікованих в інфляційному звіті, то немає підстав для посилення монетарної політики», – говорить старший економічний стратег компанії AYA Capital Павло Ілляшенко. Середньорічна інфляція на кінець II кварталу складе 38,6%. «Виходячи з прогнозу було встановлено облікову ставку. Якщо все відбувається так, як очікувалося, і уже вжито заходів, то нові заходи не потрібні», – вважає він. В уряді на початку березня затвердили песимістичний прогноз інфляції в 42,8%.
Реалізація цього сценарію – нові проблеми для банківського ринку. Як повідомляв FinMaidan, ПриватБанк у гонитві за депозитами вже готовий витрачати на залучення грошей понад 30% річних (див. "Акція безподаткової щедрості"). «Ціна гривневих ресурсів дуже залежить від інфляції. Якщо брати чисту теорію, людина не повинна тримати гроші в банку нижче за ставку інфляції. Інакше її гроші проїдатимуться. Якщо уряд заявляє про можливість інфляції в 42% – її ще немає, але заявляє, - то, швидше за все, ми можемо очікувати, що ставки за депозитами підуть вгору. Відповідно, піднімуться й кредитні ставки. Зараз це так швидко не відбувається, і слава богу. Тому що ставки й так високі. Але в принципі ставки завжди повинні залежати від інфляційних очікувань», – пояснював ще в березні ризики високої інфляції заступник голови правління ПУМБ Олексій Волчков.
ПриватБанк намагається компенсувати відтік роздрібних вкладів не тільки стабілізаційними кредитами Нацбанку, а й залученням категорії клієнтів, які прагнуть отримати максимальний дохід. Він пообіцяв зі своїх доходів заплатити за таких клієнтів податок на доходи з депозитів, що підвищує його реальні витрати за річними вкладами до більш ніж 30%. Це унікальний випадок для банківського ринку, який поки ще не готовий стільки платити за вклади.
Порятунок потопаючого
Кредитори агрохолдингу «Мрія», банкрутство якого стало найбільшим на аграрному ринку, обіцяють зберегти компанію. Отримавши контроль над операційною діяльністю «Мрії», кредитори вирішили не розпродавати майно компанії, а спробувати перезапустити її бізнес, заявив журналістам наприкінці минулого тижня голова комітету кредиторів агрохолдингу, керуючий директор Rothschild Inc. в Росії та СНД Джованні Сальветті. «На момент оголошення дефолту агрохолдингу його борг перед кредиторами складав $1,3 млрд. Ми будемо робити все можливе, аби повернути більшу частину цієї суми», – додав він, і не виключив, що частину суми в майбутньому можна отримати за рахунок повернення «Мрії» на публічний ринок.
План реструктуризації заборгованості та бізнес-план «Мрії» ще не розроблені. «Ми очікуємо, що вони будуть готові до середини квітня», – уточнив пан Сальветті. Зараз «Мрія» контролює більшу частину основних активів (елеватори, зерно- та картоплесховища, крохмальні та насіннєвий заводи, ферми великої рогатої худоби). Але оскільки не усі кредитори увійшли до комітету кредиторів, то не всі активи «Мрії» використовуватимуться у відновленні роботи компанії. Наприклад, сім цукрових заводів аграрія перебувають в заставі у Промінвестбанку, який не увійшов до комітету кредиторів. Непідконтрольні цьому пулу «інвесторів мимоволі» також інші активи сім'ї Гутів: дилерський та логістичний бізнес, портовий термінал в Одесі.
Під контролем менеджменту перебуває 118 тис. га, хоча ще в листопаді «Мрія» управляла 260 тис. га. «Цього року ми плануємо обробити 100-110 тис. га землі. Для цього нам знадобиться близько $30 млн на проведення посівних робіт і повернення частини лізингової техніки», – заявив генеральний директор «Мрії» Саймон Чернявський, призначений в компанію 4 лютого. За його словами, компанія вже почала вести з банками переговори про залучення необхідної суми.
Історія конфлікту
До початку боргової кризи в агрохолдингу «Мрія» він належав родині Івана та Клавдії Гутів (близько 80% акцій). Вперше фінансові проблеми аграрія розкрилися в серпні 2014 року, коли він не виплатив власникам євробондів процентний дохід і частину боргу на загальну суму $129 млн з обсягу емісії цінних паперів у квітні 2013 року на суму $400 млн. Пояснення компанії зводилося до двох причин: девальвація гривні та зниження світових цін на зернові.
Після цього, за заявою кредиторів, керівництво «Мрії» припинило вести діалог з ними і обслуговувати інші борги. 15 грудня 2014 року за позовом Erste Group Високий суд правосуддя Британських Віргінських островів (Eastern Caribbean Supreme Court) почав процедуру ліквідації HF Assets Management Ltd., якій належить 80% компанії Mriya Agro Holding Plc. (вона управляє «Мрією»). Наприкінці січня 2015-го кредитори заявили, що BNY Corporate Trustee Services Ltd. звернулася до суду Кіпру з проханням визнати неплатоспроможною Mriya Agro Holding і призначити тимчасового керуючого. «З 10 лютого сім'я Гутів юридично перестала бути акціонерами «Мрії». Активи перейшли у власність кредиторів, які призначили нове керівництво», – пояснив Джованні Сальветті.
Крупними кредиторами «Мрії», крім власників євробондів, є закордонні банки, наприклад, Erste Group, МФО, зокрема IFC, а також українські Промінвестбанк, Альфа-банк, Укргазбанк, ПУМБ, Мегабанк, Євробанк та «Фінансовий партнер». До комітету кредиторів не увійшли лізингодавці: «ОТП Лізинг», «Райффайзен Лізинг Аваль», «УніКредит Лізинг» (їм вдалося забрати близько 80% техніки), «Український лізинговий фонд».
Шанс на розплату
Нові кредити банки видадуть в тому випадку, якщо вони матимуть першочергове право виплати за новим боргом, вважає директор інвестбанківського підрозділу ІК Concorde Capital Ігор Верхогляд. «Простіше кажучи, важливо, що їх не поставлять в кінець черги вже існуючого боргу. Ще одним варіантом виходу із ситуації може бути видача існуючими кредиторами синдикованого кредиту», – уточнив експерт. Тоді на кожного кредитора взагалі припаде незначна сума нового боргу. У прес-службі Укрсоцбанку (один з кредиторів «Мрії») з посиланням на директора блоку управління ризиками Павла Гашковця зазначили FinMaidan, що «формат підтримки працездатності «Мрії» ще в процесі обговорення».
Великі лізингодавці «ОТП Лізинг» та «УніКредит Лізинг», які вже забрали майже всю техніку, готові розглянути варіант повторної видачі техніки «Мрії». «Ліміт суми – приблизно $2 млн. Умови видачі техніки в лізинг будуть трохи жорсткішими, ніж раніше, тому що ситуація на ринку змінилась (не тільки для «Мрії»), але ми віримо, що знайдемо з ними компроміс», – сказав гендиректор компанії «ОТП Лізинг» Андрій Павлушин.
Рішення відновити роботу – найбільш прийнятний вихід із ситуації, що склалася з «Мрією», вважає Ігор Верхогляд. Пан Сальветті заявив, що після стабілізації роботи «Мрії» наявні у компанії активи можуть бути оцінені в $600 млн. «Щоб розрахуватися з кредиторами, агрохолдингу знадобиться щонайменше 15 років. І це за умови, що компанія засіватиме 150 тис. га і отримуватиме врожайність 5 тонн з гектара за сьогоднішньої середньої ціни зернових у $150/т», – підрахувала старший аналітик ІК Dragon Capital Тамара Левченко. За її словами, термін повернення боргу зріс через падіння світових цін на кукурудзу.
Крім можливих проблем із залученням кредитних коштів і відсутності гарантій врожайності та вартості майбутніх врожаїв, у «Мрії» є ризики втратити активи. Справа в тому, що угода між банками про подальший розвиток агрохолдингу юридично не оформлена. У будь-який момент кожен з банків, що входять до комітету кредиторів, може вимагати в суді повернення заставного майна, яке використовується у виробничому процесі.
Самостійно домагається повернення боргу Erste Group Bank. А на початку лютого стало відомо про вихід з комітету кредиторів Альфа-банку. «Таким же шляхом пішов Промінвестбанк, якому «Мрія» заборгувала понад $100 млн. У банку в заставі перебувають цукрові заводи», – розповіло FinMaidan джерело, знайоме з ситуацією. У Промінвестбанку на запит поки не відповіли, але інше джерело, близьке до банку, підтвердило цю інформацію. «Банк вийшов з комітету близько двох тижнів тому. Основна причина: банки не можуть домовитися між собою про стратегію розвитку «Мрії» та реструктуризацію боргу. Рішення досі не прийнято, як ви бачите», – сказав співрозмовник, спрогнозувавши, що Промінвестбанк швидше поверне борг сам, ніж у комітеті.
Вероніка Гаврилюк
Обмеження слабшають
Через рік після введення жорстких обмежень на доступ населення до своїх заощаджень на банківських рахунках Нацбанк готовий дещо переглянути обмеження на зняття грошей з рахунків. Зараз діє заборона на зняття гривневої готівки на суму понад 150 тис. грн на день, а валюти – понад 15 тис. грн в еквіваленті. «Може бути скасовано обмеження щодо «інших валют». Це стосується не доларів, а фунтів, рублів або франків. Можна скасувати обмеження і подивитися, як ринок реагуватиме», – заявив начальник управління валютних операцій та аналізу фінансових ринків НБУ Сергій Пономаренко.
Побачити реакцію ринку на цю ініціативу буде непросто, оскільки обсяг таких вкладів мізерний. За даними НБУ, на 1 березня валютний депозитний портфель населення становив $12,53 млрд, або 347,7 млрд грн в еквіваленті. Проте російський рубль (452 млн грн) та інші валюти (2,47 млрд грн) займали в ньому сумарно менше 1%. Переважна частина роздрібних вкладів в іноземній валюті зберігалася в доларах США (84%) та євро (15%).
Також НБУ вивчає можливість зміни загального підходу до лімітів на зняття коштів з банківських рахунків. «Можна зробити перехід від щоденного ліміту до тижневого або місячного. Це зробить більш комфортним зняття грошей для тих, хто ходить в банки кожного дня, аби забрати звідти великі суми», – повідомив Сергій Пономаренко. Наприклад, замість того, щоб ходити в банк п'ять днів поспіль і забирати по $630 на день, клієнт міг би домовитися з банком, що в певний день тижня він приходить і забирає відразу $3150.
Ще однією ініціативою, яка покликана повернути клієнтські кошти в банки, може стати лібералізація доступу до нових рахунків. «Аби з нових поточних рахунків можна було зняти в рамках того, що вніс готівкою на цей рахунок. Це має привернути тих, хто забрав свої гроші в скриньки. Якщо це буде впроваджено, то подивимося, принесуть люди гроші чи ні. І можна буде вирішувати, чи знімати обмеження», – зазначив Сергій Пономаренко.
Проблема довіри
Ці ліміти підірвали довіру населення до банківської системи і спонукали його зберігати гроші в готівковій, а не безготівковій формі. «Знадобиться якийсь час, щоб клієнти знову довірили гроші банкам, при цьому ми маємо визнати, що за останній тиждень стало ясно, що існує позитивна тенденція у зниженні рівня відпливу коштів з банківської системи», – розповідає директор департаменту роздрібного бізнесу, член правління Піреус Банку Іліас Музакіс. НБУ ще не опублікував дані про депозити в березні, але за січень-лютий з банків пішло 11,77 млрд грн (-6%) і $1,19 млрд (-8,7%).
Але побоювання банкірів, що зняття обмежень спровокує посилення відтоку коштів, ще доволі сильні. НБУ ще минулого року на нараді з банкірами запропонував скасувати ліміти, але банки виступили проти. Це не дивно, адже вони не можуть виплатити вклади навіть у заявлених лімітах і постійно звертаються до НБУ за рефінансуванням і стабкредитами. За 2014 рік вони втратили 58,2 млрд грн і $9,26 млрд коштів роздрібних вкладників. «Причини – обмеження на зняття готівкових коштів клієнтів, введення прибуткового податку на доходи від депозитів, істотна девальвація національної валюти, падіння довіри населення до банківської системи в цілому та безліч інших чинників», – перераховує заступник голови правління Сбербанку Росії Ірина Князєва.
Ринкові рішення
Банки вже самі почали робити спроби повернути довіру клієнтів, знижуючи вплив обмежень регулятора. «Часто банки пропонують пільгові умови дострокового розірвання депозитів, оскільки законодавчо це не заборонено. В той же час, у зв'язку із запровадженням плаваючого валютного курсу, з'являтимуться вклади, які зможуть зменшити вплив курсових різниць на розміщені на такому вкладі кошти клієнта», – говорить начальник відділу департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку Андрій Курбатов. На ринку вже з'явилася пропозиція півторарічного депозиту з прибутковістю 26%, під час розірвання якого в будь-який момент клієнт отримає прибутковість не нижче 24% річних.
Клієнтам також почали пропонувати іменні депозитні сертифікати у валюті: на них не поширюються обмеження НБУ. «Депозитні сертифікати – цінні папери, що дозволяють клієнтам без обмежень отримати всю суму на руки після закінчення договору. Але слід враховувати, що Фонд гарантування вкладів гарантує повернення коштів лише за іменними сертифікатами, депозитні сертифікати на пред'явника гарантуванню за рахунок коштів Фонду не підлягають», – нагадує начальник управління пасивних, комісійних та сервісних продуктів ВТБ Банку Марина Кшиніна.
Стратегія вливання
Італійська UniCredit Group вирішила, що ситуація в Україні вже досить стабілізувалася, тому погодилася завести $500 млн у свій дочірній Укрсоцбанк цього року. Перші $250 млн вже надійшли в березні, ще така ж сума буде направлена в капітал в червні. «Головне, щоб усі чотири сторони, які задіяні, робили зусилля для стабілізації ситуації в країні. Банки повинні нарощувати капітали, місцева влада – покращувати ситуацію, міжнародні фінустанови – підтримувати країну фінансуванням, а клієнти – робити свої кроки для стабілізації, бо якщо 40 млн українців гратимуть проти гривні, то її неможливо буде стабілізувати, – розповідає голова правління Укрсоцбанку Граціано Камелі. – Ми виконуємо зобов'язання перед клієнтами і також хочемо довіряти їм». На 1 квітня регулятивний капітал Укрсоцбанку склав 9,4 млрд грн, норматив достатності капіталу – 17,4%.
Банк розраховує, що нарощування капіталу дає йому запас міцності, оскільки докапіталізація перевищує потребу, виявлену стрес-тестом. «Ситуація в країні дуже волатильна. Тому ми повинні оцінювати ситуацію згідно з поточним положенням і брати до уваги майбутнє. Але нинішнє збільшення капіталу враховує також майбутню діагностику під час стрес-тесту», – зазначив Граціано Камелі. У 2014 році Укрсоцбанк провів стрес-тест, який враховував ситуацію на початок року. НБУ вимагає від банків в 2015-му пройти новий стрес-тест.
Знижена активність
Втім, нинішні й майбутні позичальники Укрсоцбанку поки не можуть розраховувати на додаткові «бонуси» у зв'язку з вливанням в банк $500 млн – близько 11,75 млрд грн. Банк не планує активно нарощувати кредитний портфель і не має наміру купувати портфелі інших установ. «Наш підхід до кредитування дуже виборчий, хоча апетит до ризиків потрібно буде підгодовувати в майбутньому», – зазначає Граціано Камелі. Також Укрсоцбанк не планує за свій рахунок забезпечувати валютних позичальників пільговими умовами – він відмовився підписати меморандум про реструктуризацію валютної іпотеки, побоюючись великих збитків. «Меморандум вимагає поліпшення. Ми надали до нього наші пропозиції, аби поточні збитки не спричинили збитки в майбутньому, – говорить пан Камелі. – Ми хочемо мати можливість купувати валюту для закриття нашої короткої валютної позиції».
Зараз банк розбирається зі своїми проблемними кредитами. В Криму у нього залишився портфель у розмірі 500 млн грн, який він намагається стягнути не в міжнародних судах, а за допомогою колекторських компаній. Майже під 100% цих кредитів вже сформовані резерви. У східному регіоні, де в Укрсоцбанку залишилося близько 15% кредитного портфеля, він веде переговори з позичальниками.
Капітальні стратегії
Банки, що збільшують капітали, роблять це з різних причин. Перша – покриття збитків через втрати за кредитами в Криму та зоні АТО. Яскравим прикладом висококонцентрованого бізнесу став Ощадбанк, який був найбільшим кредитором юросіб в Криму – через анексію Росією півострова він втратив портфель на $650 млн. Його збиток склав 8,5 млрд грн, і Кабмін влив у нього 11,5 млрд грн. «Кабмін виконав своє зобов'язання з підтримки держбанку. Але ми також ведемо роботу з повернення цих коштів в українських судах. Суди стають на наш бік», – зазначає голова правління Ощадбанку Андрій Пишний.
Другий основний стимул для нарощування капіталу – девальвація гривні, яка призводить до погіршення нормативів і зростання проблемного портфеля. У лютому через різку девальвацію норматив достатності регулятивного капіталу всієї системи знизився до 7,37% при ліміті в 10%. У березні гривня зміцнилася, а ряд банків завів гроші: 26 березня ВТБ Банк повідомив про збільшення капіталу на 4,2 млрд грн, а вчора Укргазбанк залучив 3,2 млрд грн. «Ці кошти спрямовуватимуться на подальший розвиток банку, формування додаткових резервів і активізацію кредитування економіки», – обіцяє в.о. голови Укргазбанку Кирило Шевченко.
Городяни заплатять більше
Наприкінці березня страховики – члени Моторного (транспортного) страхового бюро отримали листа, в якому бюро рекомендує їм підвищити мінімальні коригуючі коефіцієнти для розрахунку вартості ОСЦПВ. «Починаючи зі звітності за квітень, вираховувати для кожного з членів МТСБУ частку договорів внутрішнього страхування, укладених за звітний місяць із застосуванням коригувальних коефіцієнтів, розміри яких нижчі, ніж їх мінімальні актуарно прораховані значення», – йдеться в листі МТСБУ (копією має FinMaidan).
Найважливіші зміни торкнулися коефіцієнта К2, який залежить від місця реєстрації транспортного засобу. Автомобілі, зареєстровані в Києві, рекомендується страхувати за максимальним коефіцієнтом – 4,8 – при вилці від 3,2 до 4,8. За максимальною ціною оплатять поліс жителі міст – супутників столиці – Борисполя, Боярки, Броварів, Ірпеня, Василькова, Вишневого, Вишгорода (2,5), а також міст з населенням від 500 тис. до 1 млн осіб – Донецьк, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Львів (2,8). Для міст-мільйонників (Одеса, Харків) вилку звузили з 2,3-3,5 до 3,4-3,5, а для міст зі 100-500 тис. осіб – з 1,3-2,5 до 2,2-2,5.
Виросте й коефіцієнт К3 – сфера використання автомобіля. Подорожчає страхування для транспорту юросіб (мінімальний К3 зросте з 1,1 до 1,3), а також транспортних засобів, які використовуються в службах таксі (для фізосіб – з 1,1 до 1,4, для юросіб – з 1,1 до 1,5).
Недешеве задоволення
За оцінками страховиків, в середньому поліс ОСЦПВ подорожчає на 30-35%. Примітно, що президія МТСБУ вже вдруге за останній рік рекомендує страховикам підвищити вартість «автоцивілки»: з 1 червня минулого року страхування також подорожчало на 30-50%. «Через знецінення національної валюти збільшення суми страхових виплат за договорами внутрішнього страхування за рік складе більше 770 млн грн. Застосування коригувальних коефіцієнтів, запропонованих президією, забезпечить збільшення страхових премій за рік приблизно на таку ж величину (близько 760 млн грн)», – підрахували в МТСБУ.
У МТСБУ відзначають, що навіть після подорожчання «український поліс ОСЦПВ залишається найдешевшим в Європі: середній страховий платіж українського автовласника становитиме близько 450 грн на рік». За даними Ради Бюро системи міжнародного страхування «Зелена карта», в 2013 році середній страховий платіж за внутрішніми договорами обов'язкового страхування відповідальності власників транспортних засобів в Європі становив 134 євро (від 65 євро в Угорщині до 424 євро у Швейцарії), а середнє співвідношення виплат і премій – 0,56 (від 0,39 в Хорватії до 0,67 в Австрії). Середня сума страхової виплати, у тому числі виплати по життю і здоров'ю, становила в Європі 1761 євро (від 764 євро в Угорщині до 4122 євро в Швейцарії).
Порівнювати європейські показники з українськими некоректно. Ліміти відповідальності в ЄС на кілька порядків вищі. За словами голови комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслава Черняховського, згідно з директивою ЄС, ліміти по майну становлять мінімум 1,12 млн євро, по життю – 5,6 млн євро. Крім того, в Європі велика частина коштів припадає на виплати по життю і здоров'ю, а також компенсацію моральної шкоди. В Україні, за даними екс-голови МТСБУ Володимира Шевченка, частка таких виплат 5%.
Логічний крок
Страховики визнають, що для розрахунку тарифів використовують максимальні коефіцієнти. «Це пояснюється девальвацією гривні та, відповідно, зростанням цін на автозапчастини та ремонт», – пояснює голова правління СК «PZU Україна», член президії МТСБУ Мачей Шишко.
Підвищувати тариф без збільшення лімітів відповідальності не зовсім правильно: за нинішніх цін на комплектуючі 50 тис. грн недостатньо для покриття великих збитків. «Підвищити ліміти можна було під час минулого підвищення тарифів у червні 2014 року, що не призвело б до пропорційного зростання виплат. За нашою статистикою, більша частина збитків (61%) в 2014-му не перевищувала суму 10 тис. грн при ліміті 50 тис. грн. У той же час в 5% випадків вартість збитку виходила за рамки ліміту, а отже, винуватець ДТП повинен був самостійно компенсувати потерпілому різницю», – підраховує Мачей Шишко.
Втім, у автомобілістів все ж буде можливість купити дешеву страховку. Адже якщо в 2014 році страховикам, які не дотрималися рекомендацій президії та продовжували продавати ОСЦПВ за мінімальними тарифами, доводилося збільшувати відрахування до фондів бюро, то зараз застосування санкцій під питанням. «Президія МТСБУ організовуватиме подальші заходи, спрямовані на забезпечення виконання страхових зобов'язань страховиками – членами МТСБУ», – йдеться в листі бюро, однак перелік заходів не вказаний.
«Цілий комплекс заходів, серед яких могло бути й збільшення відрахувань до фондів бюро, і зменшення кількості бланків полісів, що видаються, мали розробити разом з коордрадою та затвердити в ній. Але оскільки в коордраді зараз немає кворуму, санкції під питанням», – сказав співрозмовник FinMaidan у президії. «Якщо не платити високі комісійні агентам, то цілком можна працювати навіть на мінімальних тарифах, – підтвердив таку можливість FinMaidan керівник однієї з невеликих СК. – Ми готові збільшити відрахування до фондів бюро, але за рахунок більш низьких цін розраховуємо переманити клієнтів».
Суд зберіг минуле
Верховний суд України роз'яснив банкам, як застосовувати мораторій на примусове стягнення заставної нерухомості за валютними кредитами фізосіб. Рішення винесено в рамках розгляду УкрСиббанку з позичальником. У 2007 році фізособа отримала у нього кредит на $20 тис. під заставу іпотеки. Борг не обслуговувався своєчасно, прострочення склало $16,6 тис., тому банк вирішив стягнути заставне майно – квартиру. 20 травня 2014-го Миргородський міський районний суд Полтавської області задовольнив вимогу кредитора. Однак вже 10 липня Апеляційний суд Полтавської області скасував це рішення і виніс нове, яким відмовив УкрСиббанку у позові. Суд послався на те, що на момент перегляду справи в апеляції вже діяв закон № 1304-VII від 7 червня, згідно з яким предмет іпотеки не може бути примусово відчуженим.
З червня 2014 року мораторій на стягнення іпотечної нерухомості поширюється на житло, яке було придбано за рахунок валютного кредиту, за умови, що воно є місцем постійного проживання позичальника-фізособи і його площа не перевищує 140 кв. м для квартир і 250 кв. м – для будинків. Касаційна інстанція підтримала рішення апеляції, тому УкрСиббанк звернувся до ВСУ за остаточним роз'ясненням.
Верховний суд 25 березня встав на сторону кредитора. Він послався на те, що під час винесення рішення першої інстанції про стягнення майна закон про мораторій ще не набув чинності. І в зв'язку з тим, що в Україні закони не мають зворотної сили (крім випадків пом'якшення або скасування відповідальності), норми закону про мораторій не можуть бути підставою для скасування судового рішення, прийнятого в минулому. «До події застосовується той закон або нормативно-правовий акт, під час дії якого вона настала або мала місце. Заборона зворотної сили є однією з важливих складових принципу правової визначеності», – йдеться в його правовій позиції.
При цьому Верховний суд зазначив, що рішення суду першої інстанції в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню в період дії мораторію. Тобто до скасування мораторію майно все ж таки не може бути стягнуто, але тільки-но мораторій закінчиться, банк зможе привести у виконання рішення суду першої інстанції.
В УкрСиббанку вчора відмовилися прокоментувати фінальне судове рішення.
Проблеми виконання
Рішення, що розглядається у ВСУ, було ухвалене до мораторію, але конфлікти з позичальниками судді розглядали і після набуття чинності мораторію. Юристи розповідають, що у справах про звернення стягнення на предмет іпотеки у судовій практиці склалися дві правові позиції. «Перша: суди своїми рішеннями, винесеними в першій інстанції після 7 червня, відмовляють у задоволенні позову банку на тій підставі, що існує мораторій. А друга: суди задовольняють вимоги банку, але при цьому в резолютивній частині рішення вказують, що рішення може бути виконане після скасування мораторію. Підставою для принципово різного підходу є думка, що мораторій стосується тільки стадії виконання судового рішення, – розповідає адвокат юридично-консалтингової компанії «Де-Юре» Дмитро Довбишев. – Тому якщо позичальник має рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке набуло сили, але це рішення фактично не виконано, то є усі шанси не виконати його в зв'язку з мораторієм. Наскільки мені відомо, жоден виконавець не виставить іпотечне майно на торги в період мораторію. В іншому випадку його дії можна без особливих зусиль оскаржити в суді».
Правова позиція ВСУ застосовуватиметься судами апеляційної та касаційних інстанцій, які зараз можуть розглядати рішення, прийняті до 7 червня. Це полегшить роботу банківським юристам. «Суд виклав свою спільну позицію, яка полягає в тому, що не можна застосовувати норму закону, яка на момент спору (позов в суді першої інстанції) ще не існувала. Крім того, суд акцентував увагу на тому, що сам мораторій процесуально не може служити підставою для скасування рішення суду першої інстанції, – говорить партнер правової групи «Домініон» Михайло Гончарук. – Після зняття мораторію, швидше за все, будуть нові позови від банків».
Безстрокова заборона
Після скасування мораторію банки зможуть і надалі забирати у неплатоспроможних боржників заставну іпотеку. «Все залежить від того, на якій стадії судового розгляду був застосований мораторій: банку було відмовлено в розгляді справи по суті або на стадії виконання. У першому випадку банку треба буде звернутися знову до суду для звернення стягнення на предмет іпотеки, але з інших підстав, посилаючись на те, що мораторій вже скасовано. А в другому випадку – закінчувати процедуру виконання продажем предмета іпотеки. У всякому разі рішення – оскаржити чи ні – приймається індивідуально. Якщо суд, пославшись на мораторій, неправильно застосував умови застосування мораторію, банки оскаржать його рішення», – зазначає Дмитро Довбишев.
Мораторій на стягнення іпотеки буде скасовано після вступу в силу меморандуму між банками і позичальниками про реструктуризацію валютних кредитів і внесення правок до Податкового кодексу. Терміни – невідомі, але це мало відбутися ще минулого року. «Не секрет, що є позичальники, які й могли б платити за кредитами, але не хочуть, чекаючи законодавчих послаблень, тобто маніпулюють ситуацією. Тому після реструктуризації скасування мораторію буде стримуючим фактором для позичальників, які й надалі не гаситимуть кредити», – зазначає начальник управління організації кредитування фізичних осіб банку «Хрещатик» Олена Трояновська.
Після відмови ряду крупних українських агрохолдингів повертати кредити банкіри кардинально змінили своє ставлення до кредитування сільгосппідприємств. Агросектор, як і раніше, їм цікавий, але тепер вони хочуть більше фінансувати дрібні та середні фермерські господарства. У заставу вони готові брати навіть особисте поручительство і майно власників бізнесу (рос.).
Релізи
ТОП-новини
