Фінансовий клуб
Національний банк 15 січня прийняв постанову № 19 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "АктаБанк"». Після чого виконавча дирекція ФГВФО 16 січня затвердила рішення № 6 «Про початок процедури ліквідації АктаБанку і призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Протягом 30 днів з дня опублікування оголошення про початок ліквідації приймаються вимоги кредиторів.
Ліквідатором АктаБанку стала Юлія Приходько. Термін її повноважень – рік, з 16 січня 2015-го до 15 січня 2016 року.
З 15 січня АктаБанк призупинив повернення вкладів через банк «Михайлівський» у зв'язку з тим, що ФГВФО звернувся до НБУ з проханням про ліквідацію кредитної установи.
З 26 грудня АктаБанк здійснює виплату вкладів за договорами, термін яких завершився з 18 вересня до 15 грудня 2014 року, та за договорами банківського рахунку.
З 18 грудня АктаБанк почав здійснювати виплату вкладів за договорами, термін яких завершився до 17 вересня включно, та за договорами банківського рахунку. Виплати здійснювалися через мережу відділень банку «Михайлівський».
За оцінками ФГВФО, сума коштів, яка може бути відшкодована Фондом, на 11 вересня склала 605,13 млн грн. При цьому обсягів депозитів фізосіб на 17 вересня становив 565,8 млн грн, коштів поточних рахунків фізосіб – 110,05 млн грн.
Виконавча дирекція ФГВФО рішенням № 144 від 15 грудня 2014 року продовжила тимчасову адміністрацію в АктаБанку до 17 січня 2015-го. На цей же термін продовжено й повноваження тимчасового адміністратора Юлії Приходько.
ФГВФО до 16:00 10 жовтня здійснював прийом документів від потенційних інвесторів для визнання їх кваліфікованими. Фонд шукав інвесторів, які можуть бути залучені до виведення банку з ринку одним з трьох способів: 1) відчуження всіх або частини активів і зобов'язань банку на користь приймаючого банку; 2) створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань банку; 3) продаж банку в цілому.
З 17 вересня введено тимчасову адміністрацію в АктаБанк, уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу впровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Юлію Приходько.
Тимчасову адміністрацію введено на три місяці – з 17 вересня до 17 грудня.
Національний банк прийняв постанову № 576 від 16 вересня 2014 року, якою відніс ПАТ «АктаБанк» до категорії неплатоспроможних. Після чого виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізосіб прийняла рішення № 90 від 16.09.14 «Про введення тимчасової адміністрації в АктаБанк».
Середній АктаБанк посідав 38-е місце за активами – 5,017 млрд грн. На 1 липня роздрібний портфель вкладів становив 2,03 млрд грн (у валюті – 73%).
У розпорядженні FinMaidan є дані про те, що дніпропетровський АктаБанк за більш ніж два роки перевів у готівку іноземної валюти через рахунки фізосіб на загальну суму 65 млрд грн. У травні 2014 року НБУ провів позапланову виїзну перевірку ПАТ «АктаБанк». «За 2012, 2013 роки і чотири місяці 2014-го клієнти ПАТ«АктаБанк» – фізичні особи отримали зі своїх поточних рахунків готівкові кошти в іноземній валюті на суму, яка в гривневому еквіваленті перевищує 65 млрд грн», – йдеться у розпорядженні НБУ № 29-р. 31 млрд грн, зняті з рахунків у 2013 – на початку 2014 року, становили 10% усього обсягу іноземної валюти, виданої банками за цей період.
У матеріалах НБУ зазначено, що АктаБанк не використав можливості ст. 10 і 17 закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму». Маючи підстави підозрювати, що ці транзакції пов'язані з відмиванням «брудних» грошей, отриманих злочинним шляхом, банк «не використав право відмовитися від проведення фінансових операцій або зупинити їх проведення клієнтами АктаБанку», йдеться в матеріалах НБУ.
Протягом дії тимчасової адміністрації вкладники можуть отримати кошти за договорами вкладу, термін дії яких закінчився, і за договорами поточних та карткових рахунків. Виплати здійснюються в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку виведення банку з ринку, але не більше 200 тис. грн.
Телефон гарячої лінії ФГВФО: 0-800-308-108, АктаБанку: 0-800-300-507, (056) 790-50-70. ПАТ «АктаБанк»: код ЄДРПОУ 35863708; 49000, Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 53.
Ліквідатором Грін Банку став Юрій Джус. Термін його повноважень – рік, з 23 січня 2015-го до 22 січня 2016 року.
З 6 січня Грін Банк почав виплату вкладів за договорами, термін яких завершився з 1 до 25 грудня 2014 року, та за договорами банківського рахунку. Виплати здійснювалися через мережу відділень банку «Київська Русь».
Виконавча дирекція ФГВФО рішенням № 162 від 25 грудня 2014 року продовжила тимчасову адміністрацію в Грін Банку до 24 січня 2015-го. На цей же термін продовжено й повноваження тимчасового адміністратора Дмитра Оніщука.
З 5 грудня Грін Банк розпочав виплати коштів вкладникам за договорами, термін дії яких завершився з 1 до 30 листопада включно, та за договорами банківського рахунку.
З 7 листопада Грін Банк розпочав виплату коштів вкладникам за договорами, термін дії яких завершився до 31 жовтня включно, та за договорами банківського рахунку.
ФГВФО до 16:00 17 жовтня здійснював прийом документів від потенційних інвесторів для визнання їх кваліфікованими. Фонд шукав інвесторів, які можуть бути залучені до виведення Грін Банку з ринку одним з трьох способів: 1) відчуження всіх або частини активів і зобов'язань банку на користь приймаючого банку; 2) створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань банку; 3) продаж банку в цілому.
З 25 вересня введено тимчасову адміністрацію в Грін Банк, уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу впровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Дмитра Онищука.
За оцінками ФГВФО, сума коштів, яка може бути відшкодована Фондом, на 1 жовтня склала 4,2 млн грн. При цьому обсяг депозитів фізосіб на 25 вересня становив 24,86 млн грн, коштів поточних рахунків фізосіб – 1,94 млн грн.
Тимчасову адміністрацію введено на три місяці – з 25 вересня до 25 грудня.
Національний банк прийняв постанову № 595 від 24 вересня 2014 року, якою відніс ПАТ «Грін Банк» до категорії неплатоспроможних. Після чого виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізосіб прийняла рішення № 98 від 25.09.14 «Про введення тимчасової адміністрації в Грін Банк».
Невеликий Грін Банк посідав 151-е місце за активами – 329,82 млн грн. На 1 липня роздрібний портфель вкладів становив 28,09 млн грн (у валюті – 49,3%).
Нацбанк протягом двох років збирав дані про неправомірні дії установи. «У 2012-2014 роках Грін Банк неодноразово порушував законодавство у сфері запобігання та протидії легалізації злочинних доходів, проводив ризикову діяльність, створював загрозу інтересам вкладників та інших кредиторів. За підсумками перевірок НБУ чотири рази притягав банк та його посадових осіб до відповідальності: застосовував штрафи, усував посадових осіб від роботи, зупиняв окремі операції», – повідомили в НБУ. Але це не заважало банку в 2013-2014 роках провести «фінансові операції з переведення коштів у готівкову форму на загальну суму близько 20 млрд грн».
Найбільшим акціонером банку була компанія «ТУАЗ» (24,39%), що належить директору департаменту компанії «Укргідроенерго» Миколі Кисельову. Після зміни влади в країні Грін Банк стрімко втрачав позиції. Якщо на початку року установа посідала 132-е місце за активами (566,64 млн грн), то на кінець II кварталу – 151-е місце.
Протягом дії тимчасової адміністрації вкладники можуть отримати кошти за договорами вкладу, термін дії яких закінчився, і за договорами поточних і карткових рахунків. Виплати здійснюються в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку виведення банку з ринку, але не більше 200 тис. грн.
Телефон гарячої лінії ФГВФО: 0-800-308-108, Грін Банку: (044) 425 11 73, 425-91-15. ПАТ «Грін Банк»: код ЄДРПОУ 13550848; 03040, Київ, вул. Стельмаха, 10а.
Національний банк 22 січня ухвалив постанову №41 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАО "КБ "Експобанк""». Виконавча дирекція ФГВФО 26 січня затвердила рішення №15 «Про початок процедури ліквідації Експобанку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Вимоги кредиторів приймаються протягом 30 днів з дня опублікування оголошення про відкликання ліцензії.
Ліквідатором Експобанку став Ігор Волощук строком на 1 рік, з 26 січня 2015 року по 25 січня 2016 року.
ФГВФО 23 січня звернувся до Нацбанку з пропозицією про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Експобанку у зв'язку із завершенням терміну роботи тимчасової адміністрації й тим, що ліквідацію було визнано найменш витратним способом виведення банку з ринку. З 16:00 23 січня припинено виплату вкладів Експобанку через мережу банку «Михайлівський».
З 22 січня Експобанк почав виплату вкладів за договорами, термін яких завершився з 26 вересня до 25 жовтня, і продовжив виплату вкладів, термін яких завершився, а також за договорами банківського рахунку.
З 16 січня Експобанк почав виплату вкладів за договорами, термін яких завершився до 25 вересня, і за договорами банківського рахунку.
Виконавча дирекція ФГВФО рішенням № 163 від 25 грудня 2014 року продовжила тимчасову адміністрацію в Експобанку до 24 січня 2015-го. На цей же термін продовжено й повноваження тимчасового адміністратора Ігоря Волощука.
Тимчасовий адміністратор Експобанку Юрій Бондар став тимчасовим адміністратором банку «Камбіо». Тому новим тимчасовим адміністратором Експобанку 4 грудня рішенням виконавчої дирекції ФГВФО № 139 було призначено заступника начальника відділу впровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ФГВФО Ігоря Волощука.
ФГВФО до 16:00 24 жовтня здійснював прийом документів від потенційних інвесторів для визнання їх кваліфікованими. Фонд шукав інвесторів, які можуть бути залучені до виведення Експобанку з ринку одним з трьох способів: 1) відчуження всіх або частини активів і зобов'язань банку на користь приймаючого банку; 2) створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань банку; 3) продаж банку в цілому.
З 25 вересня введено тимчасову адміністрацію в Експобанк, уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу впровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Юрія Бондаря.
За оцінками ФГВФО, сума коштів, яка може бути відшкодована Фондом, на 21 вересня склала 304,11 млн грн. При цьому обсяг депозитів фізосіб на 25 вересня становив 555,57 млн грн, коштів поточних рахунків фізосіб – 93,74 млн грн.
Протягом останніх п'яти років Юрій Бондар ліквідував два банки: з листопада 2008-го до листопада 2012-го він був ліквідатором ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень», а з листопада 2012-го до вересеня 2014-го – ліквідатором ПАТ АКБ «Одеса-банк».
Тимчасову адміністрацію введено на три місяці – з 25 вересня до 25 грудня.
Національний банк прийняв постанову № 597 від 24 вересня 2014 року, якою відніс ПАТ «Комерційний банк Експобанк» до категорії неплатоспроможних. Після чого виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізосіб прийняла рішення № 97 від 25.09.14 «Про введення тимчасової адміністрації в Експобанк».
Протягом дії тимчасової адміністрації вкладники можуть отримати кошти за договорами вкладу, термін дії яких закінчився, і за договорами поточних і карткових рахунків. Виплати здійснюються в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку виведення банку з ринку, але не більше 200 тис. грн.
Середній Експобанк, що посідав 54-е місце за активами, на 1 липня мав роздрібний портфель вкладів у 666,9 млн грн, валютна частка портфеля вкладів – 62%.
Учасники ринку пов'язували Експобанк з «Сім'єю» колишнього президента Віктора Януковича. Але простежити зв'язок на рівні акціонерів складно – нинішніх власників установи не знає навіть Національний банк. На початок 2013-го 65,8% акцій Експобанку належало Юрію Гетьманенку і членам його сім'ї, 34,2% акцій – громадянину Греції Одіссею Софіанідісу, що проживає на Кіпрі в місті Лімасол.
Телефон гарячої лінії ФГВФО: 0-800-308-108, Експобанку: (044) 501-24-08. ПАТ «КБ Експобанк»: код ЄДРПОУ 09322299; 01054, Київ, вул. Дмитрівська, 18/24.
У зв’язку з закінченням дії тимчасової адміністрації у банку «Порто-Франко» та з огляду на затверджений планом врегулювання найменш витратний спосіб виведення неплатоспроможного банку з ринку – ліквідація, ФГВФО звернувся до НБУ з пропозицією про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку «Порто-Франко».
З 27 січня призупинені виплати коштів вкладникам банку «Порто-Франко» через установи банку «Восток».
З 5 січня банк «Восток» виплачує гарантовану ФГВФО суму відшкодування вкладів у банку «Порто-Франко» до 200 тис. грн кожному клієнту за договорами, термін дії яких завершився в період з 30 вересня до 17 грудня, а також за вкладами, які закінчилися раніше, або за договорами банківського рахунку.
Виконавча дирекція ФГВФО рішенням № 169 від 29 грудня 2014 року продовжила тимчасову адміністрацію в «Порто-Франко» до 29 січня 2015-го. На цей же термін подовжено й повноваження тимчасового адміністратора Ігоря Красюка.
З 10 грудня банк «Порто-Франко» розпочав здійснення виплат коштів вкладникам за договорами, термін дії яких завершився до 29 вересня включно і за договорами банківського рахунку.
ФГВФО до 16:00 19 листопада здійснював прийом документів від потенційних інвесторів для визнання їх кваліфікованими. Фонд шукав інвесторів, які можуть бути залучені до виведення банку з ринку одним з трьох способів: 1) відчуження всіх або частини активів і зобов'язань банку на користь приймаючого банку; 2) створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань банку; 3) продаж банку в цілому. Раніше крайнім терміном подачі документів було 16:00 17 жовтня.
За оцінками ФГВФО, сума коштів, яка може бути відшкодована Фондом, на 21 вересня склала 448,09 млн грн. При цьому обсяг депозитів фізосіб на 30 вересня становив 252,1 млн грн, коштів поточних рахунків фізосіб – 339,8 млн грн.
Власники одеського банку «Порто-Франко» перед введенням в нього куратора від Нацбанку вивели практично усі активи, заявив директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізосіб Костянтин Ворушилін: «Вони підчистили усі активи, нічого не залишилося. Перевели все на компанію «Топ Фінанс», яка знаходиться в Києві. В цілому 192 кредитні справи вивезені з банку, і їх місцезнаходження невідоме».
Основним акціонером банку був Мирослав Школенко (83,43%), решта 16,57% були розподілені між 237 юрособами та фізособами, частка кожного з яких не перевищувала 4% капіталу. За інформацією одеських ЗМІ, пан Школенко (раніше мав прізвище Торосян) контролює торгові центри «Одеський торговий дім» та «Острів».
З 29 вересня введено тимчасову адміністрацію в банк «Порто-Франко», уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу впровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ігоря Красюка.
Тимчасову адміністрацію введено на три місяці – з 29 вересня до 29 грудня.
Національний банк прийняв постанову № 610 від 26 вересня 2014 року, якою відніс ПАТ «Акціонерний банк "Порто-Франко"» до категорії неплатоспроможних. Після чого виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізосіб прийняла рішення № 103 від 26.09.14 «Про введення тимчасової адміністрації в "Порто-Франко"».
Невеликий одеський банк «Порто-Франко», що спеціалізувався на роботі з моряками й посідав 86-е місце за активами, зазнавав труднощів з поверненням коштів із середини літа. На 1 липня роздрібний портфель вкладів становив 571 млн грн, валютна складова портфеля вкладів була переважною – 83,5%.
Постановою № 465 Нацбанк з 7 серпня призначив куратора банку, а розпорядженням № 437-р вирішив з 1 по 14 серпня провести позапланову інспекційну перевірку «Порто-Франко» з питань виконання зобов'язань перед вкладниками і кредиторами.
9 вересня банк повідомив про підписання попереднього договору про його купівлю інвестиційним фондом «Капітал» з реєстрацією в Житомирі. Його бенефіціарієм є панамська компанія «Норісса Девелопмент Інк», а статутний фонд – 58 тис. грн. Кінцевий власник фонду, сума операції та пакета акцій не розголошувалися. «Ведуться переговори про укладення угоди. Остаточно питання ще не закрите. Ми в роздумах», – говорив FinMaidan керівник фонду «Капітал» Олексій Дмитренко.
Телефон гарячої лінії ФГВФО: 0-800-308-108, банку «Порто-Франко»: (048) 786-83-12. ПАТ «Порто-Франко»: код ЄДРПОУ 13881479; 65026, Одеса, вул. Пушкінська, 10.
З 21 січня почалися виплати коштів вкладникам банку «Аксіома» за договорами, термін дії яких закінчився в період з 11 жовтня 2014-го до 5 січня 2015 року, а також тривають виплати за вкладами, які закінчилися раніше цього терміну, і за договорами банківського рахунку. Виплати здійснюються через мережу відділень Радабанку. Загальну суму виплат ФГВФО не називає.
Виконавча дирекція ФГВФО рішенням № 166 від 29 грудня 2014 року продовжила тимчасову адміністрацію в банку «Аксіома» до 30 січня 2015-го. На цей же термін подовжено й повноваження тимчасового адміністратора Володимира Кухарева.
З 26 грудня банк «Аксіома» розпочав виплату вкладів за договорами, термін дії яких закінчився до 10 жовтня включно, та за договорами банківського рахунку.
З 10 жовтня введено тимчасову адміністрацію в банк «Аксіома», уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу впровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Володимира Кухарева. Тимчасову адміністрацію введено на три місяці – з 10 жовтня 2014-го по 10 січня 2015-го.
Нацбанк прийняв постанову № 649 від 9 жовтня 2014 року, якою відніс ПАТ «КБ "Аксіома"» до категорії неплатоспроможних. Після чого виконавча дирекція ФГВФО прийняла рішення № 110 від 09.10.14 «Про введення тимчасової адміністрації в банк "Аксіома"».
Невеликий банк «Аксіома» посідав 100-е місце за активами – 1,035 млрд грн. На 1 липня роздрібний портфель вкладів становив 134,3 млн грн (у валюті – 25%).
Банк визнано неплатоспроможним, оскільки НБУ підозрює його в проведенні нелегальних операцій з відмивання доходів, отриманих злочинних шляхом, або пов'язаних з фінансуванням тероризму. За інформацією МВС, банк «Аксіома» проводив транзитні операції, конвертацію грошей, незаконний обмін валютних цінностей через фіктивні фірми та фізосіб. Оборот конвертаційного центру за період його існування оцінено в 3,6 млрд грн. Затримано клієнтів та керівників двох підприємств, які проводили обмін валюти (див. «Упакований в конверт»).
Телефон гарячої лінії ФГВФО: 0-800-308-108, банку «Аксіома»: (056) 713-57-47. ПАТ «КБ "Аксіома"»: код ЄДРПОУ 33972230; 49005, Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 11, прим. 25.
Валюта позбулася кредиту
Господарський суд Харківської області дозволив валютному позичальнику не платити за валютним кредитом. Таке несподіване рішення було винесено суддею 26 листопада по справі № 922/3899/14. З рішення суду випливає, що в 2010 році банк «Грант» відкрив фізособі-підприємцю дворічну валютну кредитну лінію на $2 млн під 16% річних.
Через рік суму кредитної лінії було підвищено до $2,3 млн, а термін погашення кредиту постійно продовжувався – фінальною датою вказується 28 грудня 2014 року, йдеться в матеріалах банку «Грант». Сумарно позичальник отримав у 2010-2013 роках понад $2,5 млн. Ці долари банк зараховував на поточний рахунок фізособи-СПД, але не видавав їх позичальнику готівкою, а за його дорученням продавав на міжбанку. Виручена від продажу валюти гривня зараховувалася на рахунок позичальника в національній валюті та використовувалася ним на розвиток бізнесу.
Після дворазової девальвації гривні в поточному році – з 8 грн/$ до 16 грн/$ – позичальник несподівано вирішив оскаржити кредит. Госпсуд 15 вересня прийняв позовну заяву і вже через два місяці виніс рішення. Суд вважає, що сторонами було укладено кредитний договір, за яким позивач отримував кредитні кошти у гривні. Отже, і погашати він повинен суму боргу, який виник після конвертації перерахованої банком валюти в гривню.
У 2010-2013 роках позичальник отримав від банку на гривневий рахунок 23,66 млн грн. На дату подачі позову клієнт повернув банку 11,1 млн грн. «Позичальник має повернути банку залишок грошових коштів за кредитом, вираженим в гривні, і сплатити відсотки та інші платежі, передбачені кредитним договором», – йдеться в рішенні суду, який припинив зобов'язання за кредитним договором між банком та позичальником.
Банк «Грант» вже оскаржив це рішення. Апеляційна скарга підписана головою правління банку Володимиром Мартиросовим, і у ній, зокрема, сказано: «За бажанням позивача і за умовами кредитного договору кредитні кошти позичальнику надавалися шляхом перерахування на його поточний валютний рахунок. При цьому банківські операції з надання кредитних коштів вважаються завершеними з моменту зарахування суми переказу кредиту на поточний валютний рахунок (ст. 30 закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні») ».
Відповідно, банк наполягає, що в повному обсязі виконав свої зобов'язання за кредитним договором, перерахувавши позикові кошти на поточний доларовий рахунок позичальника. В банку уточнюють, що усі наступні операції після зарахування коштів на валютний рахунок не регулюються кредитним договором. «Вказані кредитні кошти з цього моменту стали власністю клієнта, і право розпоряджатися ними належало йому на умовах договору банківського рахунку. Саме в рамках цього договору банк і здійснював продаж доларів на міжбанку і перераховував гривню на рахунок клієнта», – стверджує кредитор.
Право на вибір
У Незалежній асоціації банків України вже заявили, що рішення Госпсуду Харківської області створює нову схему ухилення від виконання кредитних зобов'язань. «Це вносить нові фактори для дестабілізації ситуації в банківському секторі. Такий підхід може мати катастрофічні наслідки, адже кредити у валюті на 1 листопада становили $33,3 млрд, тобто майже 500 млрд грн», – вважають в асоціації.
У той же час у Незалежній асоціації банків не змогли уточнити, яка частина цієї валютної суми була «фактично» видана позичальникам у гривні, а отже, ризикує бути оскарженою в суді. «Порахувати кількість таких випадків дуже складно. Адже робота кредитного відділу закінчується після факту видачі кредиту позичальнику. Всі операції, які клієнт проводить зі своїми коштами потім, поза їхньою компетенцією», – пояснили технологію видачі кредиту в одному з банків з іноземним капіталом.
Однак є й альтернативна думка. «Ситуація, коли позичальник брав валютний кредит, а на руки отримував гривню, була досить поширеною. Як правило, таке траплялося, якщо позичальник брав кредит у швейцарських франках – вони були одними з найдешевших, або купував у кредит новий автомобіль або квартиру. Отримана від банку валюта відразу конвертувалася в гривню і переводилася на гривневий рахунок автосалону або забудовника», – говорить старший партнер адвокатської фірми «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець.
Банки не ведуть обліку, але підтверджують, що найчастіше в гривню конвертували отримані у валюті кошти саме іпотечними позичальниками і покупцями автомобілів. Валютні кредити переводили в гривню і підприємці, які отримували кредити для ведення діяльності на території України, а не для оплати імпорту товарів, робіт або послуг.
Конфлікти позичальників з банками про неправомірність валютних кредитів розглядаються судами вже п'ять років, але досі судді відмовлялися приймати як доказ документи про перерахування гривневих коштів клієнта. Саме тому дане рішення суду – прецедент. «Банк стикався з такими спробами клієнтів, але суд у цьому питанні ставав на бік банку», – розповів директор департаменту операцій зі спеціальними кредитами клієнтів роздрібного бізнесу Укрсоцбанку Максим Зірянов.
І хоча в Україні немає прецедентного права, інші позичальники можуть під копірку подавати позови, аби спробувати домогтися погашення кредитів за курсом 5-8 грн/$, а не 16 грн/$. «Якщо зараз ситуація змінилася або ж якщо буде створено такий прецедент, то багато валютних позичальників зможуть виграти в судах справи проти банків», – говорить Ростислав Кравець. Але для цього на бік позичальника тепер має стати не лише суд першої інстанції, а й апеляційної.
Вікторія Руденко
Зміна облич
Учора ДіВі Банк повідомив про зміну голови правління – звільнився Сергій Баклажанов, який обіймав цю посаду лише півтора місяці, з 5 грудня 2014 року. На його місце призначено Сергія Горбачевського. Топ-менеджер ДіВі Банку за останній рік змінюється дуже часто. У грудні Сергій Баклажанов прийшов на місце Костянтина Серьогіна, який 12 червня змінив Андрія Палицю. Таким чином, менш ніж за рік це вже четвертий керівник установи, яка посідає 44-е місце за активами.
Примітно, що співвласник ДіВі Банку Микола Гута є співвласником агрохолдингу «Мрія» і його колишнім керівником. Зараз його підозрюють у шахрайстві, вчиненому в особливо крупних розмірах або організованою групою осіб (ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу; покарання – позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна). Його державний розшук МВС почало 14 січня, вже 15 січня Печерський районний суд дав дозвіл на арешт, а 20 січня Миколу Гуту оголошено у міжнародний розшук Інтерполу. Відомо, що він перетнув на автомобілі кордон України та Євросоюзу і до країни не повернувся.
До останньої фінансової кризи в країні ДіВі Банк розвивався агресивними темпами. У 2012 році він піднявся на 50 позицій за активами і наростив кредитний портфель у 12,6 разу – з 309 млн грн до 3902 млн грн. У 2013-му темпи зростання склали 28%, а от минулий рік став для нього провальним: його кредитний портфель скоротився на 42% (за даними на 1 жовтня він становив 3,2 млрд грн).
Портфель банку сконцентрований на сфері торгівлі: підприємства оптової та роздрібної торгівлі отримали 99% всіх кредитних коштів банку (на кінець 2013 року). При цьому 98% коштів видані всього 35 позичальникам. Менше 1% застав були забезпечені нерухомістю або грошовими коштами. 89% усіх клієнтських коштів у ДіВі Банку припадали на підприємства оптової та роздрібної торгівлі.
Капітальні потреби
ДіВі Банк з активами в 3,4 млрд грн входить до третьої групи банків. Ця група поки не пройшла стрес-тест, який минулого року було проведено в усіх банках I та II груп. Тому поки невідомо, скільки ДіВі Банку знадобиться грошей для докапіталізації. Зараз його регулятивний капітал становить 1,093 млрд грн.
Питання ліквідності, зокрема шляхом збільшення капіталу, зараз є ключовим для банків. Минулорічний стрес-тест враховував дані на початок року без Криму, АТО та девальвації гривні. Тому потребу в капіталі, за рідкісним винятком, відчувають тепер майже усі банки. І невеликі установи, на відміну від крупних, не можуть розраховувати на підтримку держави. «Входження держави в капітал приватного банку виправдано лише у виняткових випадках», – вважає радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.
У НБУ заявляли, що у банків, які відчувають потребу в капіталі, є кілька варіантів: збільшення капіталу нинішніми акціонерами, пошук нових інвесторів, злиття з іншими гравцями або вихід з ринку. Якщо стрес-тест покаже потребу в капіталі, а Микола Гута не вирішить свої проблеми або у банку не з'явиться новий інвестор, це може відбитися на його стійкості.
За словами учасників ринку, оголошення Миколи Гути у розшук не матиме прямих наслідків для банку, оскільки регулятор враховує весь комплекс чинників. «У нас нещодавно з'явилася норма про те, що якщо до власника банку застосовані міжнародні санкції, то до нього можуть бути застосовані санкції з боку Нацбанку. Але не зовсім зрозуміло, що саме регулятор трактуватиме як міжнародні санкції – чи належить до них оголошення людини в розшук, – дивується заступник голови одного з банків. – Але в будь-якому випадку НБУ в першу чергу орієнтується на фінансову ситуацію в банку, а не на дії його акціонерів».
Відповідно до звітності ДіВі Банку за III квартал, адекватність його регулятивного капіталу більш ніж втричі перевищувала нормативний показник – 31,05%.
Олена Губар
Країна просить грошей
Уряд України направив запит на отримання доступу до механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility; EFF) від Міжнародного валютного фонду. Про це заявила міністр фінансів Наталія Яресько на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Механізм EFF передбачає довгострокову фінансову підтримку протягом чотирьох років. Глава МВФ Крістін Лагард підтвердила, що мова йде про заміну існуючої програми stand-by.
Складовою частиною нового плану є «консультації Мінфіну з утримувачами українського суверенного боргу для поліпшення середньострокової фінансової стабільності», повідомила Наталія Яресько. «Як тільки будуть досягнуті домовленості з МВФ, українська влада представить кроки подальших консультацій зі своїми кредиторами», – йдеться в її заяві. Західні ЗМІ сприйняли це однозначно: після підписання угоди з МВФ Україна, вже мало не в лютому, почне переговори про умови реструктуризації боргу.
Програма stand-by вирішує короткострокові проблеми платіжного балансу країни: позика видається протягом 1,5-2 років, повертається протягом 3,25-5 років. Програма EFF дозволяє надати підтримку для виправлення структурних дисбалансів і проведення реформ. Позика видається протягом 3-4 років, повертається протягом 4,25-10 років. Процентна ставка – близько 3,5% річних.
Швидка реакція
Іноземні інвестори були готові до цієї новини. «Прибутковість єврооблігацій почала зростати ще до офіційного повідомлення Мінфіну: швидше за все, ця інформація обговорювалася в кулуарах форуму, тому інвестори очікували її появи», – говорить аналітик ринку облігацій компанії ICU Тарас Котович. За його словами, вже до 18:00 середи прибутковість облігацій з погашенням в 2023 році зросла з 17,5% до 18,5%, прибутковість середньострокових паперів перевищила 20%, а короткострокових – була навіть вище 80% річних.
До вечора четверга прибутковість єврооблігацій з погашенням в 2015 році досягла 126,3% річних – папери продавалися в середньому за 53% від номіналу. «Така прибутковість говорить про те, що ймовірність реструктуризації цих паперів максимальна», – сказав Тарас Котович. Цього року Україна повинна погасити три випуски єврооблігацій: на $500 млн – у вересні, 600 млн євро – у жовтні, $3 млрд – у грудні (цей випуск викуплено РФ). При цьому на більш довгому інтервалі прибутковість єврооблігацій нижча: з погашенням в 2017 році вона склала 50-53% річних, в 2023-му – 20,1% – найнижче значення за усіма українськими паперами.
Терміни подовжать
Поки невідомо, які умови запропонують інвесторам. «Тільки після завершення переговорів з МВФ буде зрозуміло, які борги будуть реструктуризовані. Наприклад, під реструктуризацію можуть потрапити єврооблігації, погашення яких заплановано на найближчі рік-два, а може, програма поширюватиметься і на більш довгі боргові папери, виплати за якими припадають на найближчі чотири роки, тобто протягом терміну можливої нової програми співпраці з МВФ», – каже Тарас Котович.
Варіантів реструктуризації може бути кілька. Можуть бути продовжені строки погашення єврооблігацій. Такий варіант використовували банки в 2013-2014 роках: емітенти погашали євробонди, але натомість пропонували власникам більш довгі папери. Кредитори банку «Фінанси та Кредит» в січні 2014 року вирішили рефінансувати єврооблігації новими бондами з терміном обігу до січня 2019-го на $100 млн. Купонна ставка за паперами знизилася з 10,5% до 9,25%. ПУМБ продовжив термін євробондів з 2014 до 2018 року.
Більш жорсткий для кредиторів сценарій може припускати списання частини основної суми або зниження ставки купона. «По суті, це грецький сценарій, що припускає істотні збитки для власників боргових паперів», – зазначає головний економіст компанії Dragon Capital Олена Бєлан. Останнього разу Україна списувала частину зовнішнього боргу в 2000 році: Мінфін випускав два транші семирічних єврооблігацій з погашенням 15 березня 2007-го.
На думку Олени Бєлан, ймовірний перший варіант реструктуризації. «Через невелику частку єврооблігацій в структурі держборгу – 19% – навіть істотне списання номінальної вартості не допоможе радикально скоротити співвідношення держборгу до ВВП. Але це негативно позначиться на репутації України як позичальника і може стати причиною довгих судових тяганин», – говорить Олена Бєлан. Отримати ж згоду на продовження термінів погашення можна досить швидко, при цьому уникнувши присвоєння країні дефолтного рейтингу. «Такий варіант дозволив би уряду заощадити до $8,8 млрд за виплатами до 2018 року, або більше 30% загальних виплат за валютним боргом за цей період», – підрахувала Олена Бєлан.
Вікторія Руденко
Релізи
ТОП-новини
