Добрий МВФ
Міжнародний валютний фонд справдив сподівання українців. Сьогодні рада директорів МВФ схвалила для України програму розширеного фінансування (Extended Fund Facility, EFF). Її загальний обсяг на чотири роки складе 12,348 млрд спеціальних прав запозичень (SDR), тобто приблизно $17,5 млрд, відзначають у Фонді. Втім, курс SDR постійно коливається, відповідно в доларовому еквіваленті змінюватиметься як сума виданих коштів, так і сума погашення. Наприклад, від початку 2015 року SDR подешевшав на 5,08% – з $1,4488 до $1,3752.
Спочатку українська влада висловлювала найоптимістичніші очікування – аж до отримання першого траншу в розмірі до $10 млрд вже наступного дня після засідання ради директорів. Але сьогодні і міністр фінансів Наталія Яресько, і прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявили, що розраховують на $5 млрд. З них SDR 1,915 млрд ($2,7 млрд) повинні піти на покриття дефіциту держбюджету, а SDR 1,631 млрд ($2,3 млрд) – до резервів Національного банку. Але технічно ці платежі призведуть до збільшення золотовалютних резервів НБУ. Джерело FinMaidan в НБУ сказало, що регулятор розраховує на перший транш не менше $4 млрд.
Відновлення співпраці з МВФ має дозволити Україні отримати додаткове фінансування від зарубіжних партнерів на суму $7,5 млрд, а також запустити процес реструктуризації зовнішнього держборгу, що призведе до зниження навантаження на платіжний баланс у найближчі роки на $15 млрд. «Рада директорів МВФ схвалила надання Україні SDR 12,348 млрд в рамках EFF, грунтуючись на всеосяжній програмі економічних реформ, підтримуваній Фондом, а також додатковій підтримці з боку міжнародного співтовариства», – сказала директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард сьогодні в Берліні.
Нова чотирирічна програма, яка замінить попередню дворічну програму stand-by, покликана забезпечити «негайну економічну стабілізацію в Україні, визначити широкі та глибокі економічні реформи, спрямовані на відновлення стійкого зростання в середньостроковому періоді та підвищення рівня життя громадян України». Без її схвалення Україна неминуче б оголосила дефолт в поточному році, бо була б нездатною ані погашати зовнішні борги, ані продовжувати імпорт газу. Оскільки міжнародні валютні резерви країни до 1 березня досягли мінімуму в $5,625 млрд і ледь покривають місяць імпорту.
«На додаток до коштів МВФ офіційні кредитори – Світовий банк, Європейський союз, США – можуть надати близько $6 млрд дешевих і довгих кредитів. В результаті резерви НБУ до кінця року можуть перевищити $10 млрд», – прогнозує головний економіст ІК Dragon Capital Олена Бєлан. Оцінки влади та експертів раніше становили $13-17 млрд резервів до кінця року.
Гроші в обмін на реформи
Заміна програми stand-by на EFF викликана тривалою потребою України в підтримці платіжного балансу та необхідності влади мати більше часу для імплементації реформ в декількох ключових сферах: фіскальна, енергетична, банківська та антикорупційна.
В рамках «початку» реформ Україна на вимогу МВФ, наприклад, вже почала підвищувати ціни на енергоносії – на газ, тепло та електроенергію – для населення. Це дозволить зменшити дефіцит НАК «Нафтогаз України», на підтримку якого минулого року було витрачено з держбюджету понад 100 млрд грн, але також потребуватиме зростання витрат держави на надання субсидій – у держбюджеті-2015 на ці цілі закладено майже 25 млрд грн. Мінімальна ціна на газ з 1 квітня зросте в 3,6 разу, максимальна – майже в 7 разів. Але це зростання тарифів не останнє.
Невелика сума першого траншу пояснюється бажанням МВФ побачити продовження реформ. «$5 млрд – це необхідний мінімум, щоб виконати зобов'язання перед наступним траншем і не розслаблятися в питаннях проведення реформ», – вважає Олена Бєлан.
«Багато основних заходів боротьби з’являються на початковому етапі в рамках нової програми, в тому числі подальше значне збільшення тарифів на енергію, реструктуризація банків, реформа державних підприємств і законодавчі зміни, спрямовані на боротьбу з корупцією та зміцнення верховенства закону», – заявила Крістін Лагард. Досі не обрано директора Національного антикорупційного бюро України, не імплементовано законодавство про боротьбу з корупцією, не спрощені правила ведення бізнесу в Україні.
Затиснутий курс
Вважається, що отримання кредиту МВФ рівнозначно зміцненню гривні, але підстав для цього твердження поки немає. «Виділення фінансової допомоги МВФ має позитивно позначитися на курсі гривні та економіці в цілому, але не стане панацеєю від усіх бід», – нарікає Олена Бєлан.
Мова йде про те, що імпортери, які фактично усунуті з міжбанку, очікують, що НБУ після отримання траншу МВФ послабить адміністративний прес і допустить їх на ринок. Адже щоб знизити офіційний валютний курс з 30 грн/$ до 21,55 грн/$, НБУ ускладнив імпортерам купівлю валюти і почав сам викуповувати її у експортерів. Тільки за 10 березня НБУ скупив $152 млн по 21,5 грн/$. «Обсяги імпорту скорочуються, тому логічно, що попит на валюту теж зменшується. Однак після того, як Нацбанк ввів жорсткі обмеження на міжбанку, кожен бізнесмен уявив себе чесним імпортером: «намалювати» накладну не важко. НБУ відсікає велику частину заявок, але багато з них – цілком виправдано», – говорить аналітик однієї з інвесткомпаній.
Якщо найближчим часом незадоволений попит з'явиться на міжбанку, він знову буде тиснути на курс. Тому експерти не очікують, що після отримання першого траншу Нацбанк зніме всі обмеження. «Відкладений попит є, але він не критичний. До того ж не варто забувати, що на міжбанку росте пропозиція долара, тому навіть якщо Нацбанк почне знімати обмеження, то частину попиту вдасться задовольнити. Усі адміністративні заходи узгоджені з МФВ, і я не думаю, що всі вони будуть зняті відразу ж після виділення траншу», – говорить провідний економіст блоку фінансових ринків Креді Агріколь Банку Олександр Печерицин.
«Переходити до вільного ринкового курсоутворення навіть після отримання траншу від МВФ не можна. Нацбанк зніматиме валютні обмеження поступово, виходячи з ситуації на валютному ринку, щоб і надалі утримувати курс в нинішньому діапазоні. Головне завдання – утримати курс до літа. Влітку паніка на валютному ринку спаде не тільки в Україні, але й у світі, тому контролювати курс буде набагато простіше», – вважає керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен.
В'ячеслав Садовничий, Вікторія Руденко
Народний депутат від «Європейської солідарності», колишній перший віцепрем'єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі, колишній голова Нацбанку (рос.)
Місія МВФ, яка розпочала свою роботу в Україні на початку тижня, очікує від влади проведення конкретних реформ, перш ніж знову дати кредит. Без цих грошей буде складно уникнути дефолту, але кредитори не поспішають надавати фінансування. Це змушує нерезидентів відносити вкладення в Україну до категорії усе більш високого ризику.
Ризик – справа дорога
Головне питання, яке цікавить інвесторів вже кілька тижнів, – можлива сума і термін надання Україні чергового траншу кредиту Міжнародного валютного фонду та можливість збільшення загального обсягу програми, – поки не піднято в ході зустрічей з МВФ. Про це вчора повідомила міністр фінансів Наталія Яресько. «З МВФ триває процес переговорів, розмови про конкретний транш поки не ведуться. Ми пояснюємо їм бюджет, Бюджетний кодекс, податкові зміни і всі закони, які ми прийняли в 2014 році», – сказала вона журналістам. Ще місяць тому Наталія Яресько сподівалася, що гроші МВФ будуть отримані на початку січня.
Нинішня місія МВФ почала працювати в Києві 12 січня і, як очікується, пробуде в Україні до 29-го. Це вже п'ята місія Фонду за рік і третя – за останні три місяці: у листопаді-грудні 2014 року її експерти інспектували роботу української влади 25 днів. Черговий візит МВФ дуже важливий для України – на кону питання збільшення розміру програми на суму до $15 млрд.
Інвестори нервують. За підсумками дня котирування єврооблігацій України знизилися ще на 1-1,5 базисних пункти: прибутковість держпаперів з погашенням у 2022-2023 роках досягла 17-18%, до 34-43% – з погашенням в 2016 році. Максимальна прибутковість була у євробондів з погашенням у цьому році – 58%. Втім, пік їхньої прибутковості – 63% на 6 січня – поки не був досягнутий.
Котирування кредитних дефолтних свопів (credit default swap; CDS) – страховка від дефолту України – зросли. У вівторок вранці їх значення склало 2332 пункти, що на 148 пунктів вище, ніж під час закриття ринку напередодні. Максимальне значення цього року також було досягнуто 6 січня – 2375 п. Серед усіх країн, які випускали зовнішні цінні папери, вище ризики дефолту тільки у Венесуели (4249 п.; 9 січня) та Аргентини (2987 п.; 31 грудня).
Вкладення з такими ризиками зазвичай вже називають навіть не «спекулятивними», а «токсичними». В останній заяві рейтингового агентства Moody's щодо України йдеться, що «посилення внутрішньої та зовнішньої геополітичної кризи в Україні загрожує дефолтом за зовнішніми та внутрішніми зобов'язаннями».
Ключові ризики: невизначеність зовнішнього фінансування на тлі дуже низького рівня валютних резервів (усього $7,5 млрд) і низький рівень розвитку державних інститутів. «Імплементація обіцяних реформ відсутня, програма співпраці з МВФ проходить з порушенням умов і вимог. Як наслідок, відсутність структурних реформ перешкоджає реалізації економічного потенціалу України, незважаючи на вигідне географічне положення, високий рівень освіти населення, низький рівень зарплати, а також наявність значних природних ресурсів», – зазначають аналітики агентства.
Боргова петля
Збільшення залежності від МВФ викликано значною часткою запозичень у валюті в структурі держборгу – 63,8% на кінець листопада. Альтернативні в минулі роки джерела рефінансування боргу – позики РФ і випуски єврооблігацій – зараз відсутні. Залишається тільки підтримка міжнародних фінансових організацій і низки країн G7. «Резерви НБУ на кінець року скоротилися до критичного рівня, відображаючи зовнішню позицію України, яка погіршується. Заяви лідерів ЄС минулого тижня про готовність надати додаткову допомогу свідчать про те, що Захід на даному етапі не збирається відмовлятися від підтримки України. Це дає нам можливість прогнозувати відновлення фінансування від західних донорів до кінця лютого», – говорить головний економіст компанії Dragon Capital Олена Бєлан.
Однак до того часу резерви НБУ продовжать скорочуватися: Україна має погасити близько $500 млн валютного боргу в січні й ще стільки ж в лютому. «Крім цього, для оплати імпортного газу додатково буде потрібно $600-700 млн на місяць», – уточнює Олена Бєлан. До того ж РФ може натиснути на Україну вимогою дострокового погашення бондів на $3 млрд.
Кредитори України не поспішають надавати їй фінансування, хоча суми обіцянок ростуть. Сполучені Штати готові збільшити розмір кредитних гарантій для України до $2 млрд. «США мають намір надати $1 млрд кредитних гарантій уряду України в першій половині 2015 року за умови, що вона буде дотримуватися програми реформ, яку погодила з МВФ. Якщо Україна досягне прогресу в реформах і якщо цього вимагатимуть обставини, адміністрація США буде готова, спільно з конгресом, забезпечити додатковий $1 млрд кредитних гарантій наприкінці 2015 року», – повідомили вчора в прес-службі Мінфіну США.
І хоча влада весь час декларує неможливість дефолту, експерти оцінюють ситуацію як критичну. «Резерви падають, а кредитори не поспішають давати нам гроші. Очевидно, що сторонам необхідно домовлятися, але є певний бар'єр, який влада не може подолати. Ми погоджуємося, що потрібні реформи, але робити щось не поспішаємо. І якщо раніше кредиторам і цього було достатньо, то тепер вони не вірять словам, а хочуть конкретних дій», – резюмує керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен.
Вікторія Руденко
Комітетська справа
У четвер ввечері депутати постановою № 1009 затвердили склад парламентських комітетів. З 13 нових членів комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності в цьому ж комітеті в минулому скликанні парламенту працювали чотири народні обранці: Леонід Клімов (депутатська група «Економічний розвиток»), Денис Дзензерський (фракція «Народний фронт»), Степан Кубів (фракція «Блок Петра Порошенка») та Іван Фурсін (депутатська група «Воля народу»).
Леонід Клімов був головою підкомітету з питань грошово-кредитної політики, валютного регулювання та взаємодії з Нацбанком. Депутат контролює одеський Імексбанк, будучи його почесним президентом. Клієнти банку вже давно скаржаться на проблеми зі зняттям грошей з рахунків. Степан Кубів у минулому скликанні був заступником голови комітету, а Іван Фурсін – головою підкомітету з питань фінансового моніторингу, запобігання легалізації та відмивання незаконних доходів, регулювання та застосування фінансових санкцій. Денис Дзензерський обіймав посаду секретаря комітету.
Досвід роботи в комітетах має й Павло Різаненко, але в комітеті з питань бюджетної політики. «Насправді немає нічого дивного в тому, що зараз я увійшов до комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності. Для мене, скоріше, несподіванкою була робота у бюджетному комітеті. За освітою мені ближче фінансові ринки», – говорить FinMaidan Павло Різаненко. У 2001 році він отримав міжнародний професійний сертифікат дипломованого фінансового аналітика.
Серед нових облич в комітеті – колишній член Нацкомфінпослуг, який тимчасово виконував обов'язки глави регулятора, – Максим Поляков («Народний фронт»). Передбачалося, що він очолить підкомітет зі страхування, але його обрали секретарем комітету.
Без голови
Комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності виявився одним з трьох комітетів (всього їх 27), в яких не були призначені голови. Виконувати обов'язки голови поки що буде перший заступник – Леонід Клімов. «Саме він вів засідання комітету в п'ятницю, 5 грудня», – уточнив Павло Різаненко.
Примітно, що у четвер, коли парламентарії голосували за склад комітетів, кілька депутатів, зокрема Олег Ляшко («Радикальна партія»), Сергій Соболєв («Батьківщина») та Юрій Дерев'янко («Воля»), виступили за те, щоб виключити з переліку керівників комітетів (глави, їх заступники та секретарі) депутатів Верховної Ради VII скликання, які голосували за «закони 16 січня». Серед тих, хто голосував у січні, був і член Партії Регіонів Леонід Клімов. «Вже після засідання комітету ми дізналися, що, виходячи з розшифровки стенограми засідання Верховної Ради, цю поправку було прийнято. Тобто в нашому комітеті зараз, по суті, немає ні керівника, ні його першого заступника», – визнав Павло Різаненко.
Збереження курсу
Перше засідання комітету «мало технічний характер», каже Павло Різаненко. Депутати стверджують, що в роботі комітету збережуть напрацювання, що залишилися від колег з попереднього скликання. «Планую продовжити в рамках комітету займатися співпрацею, як і в VII скликанні, з міжнародними фінансовими організаціями», – каже Степан Кубів.
За словами Павла Різаненка, п'ять законопроектів, які розроблялися в комітеті і вже пройшли перше читання, будуть доопрацьовані та винесені на друге читання. Серед них і законопроект Руслана Князевича «Про реструктуризацію кредитних зобов'язань в іноземній валюті в гривню» і нова редакція закону про страхування. «До того ж я вже зареєстрував законопроект про строкові депозити, яким вносяться зміни до Цивільного кодексу. Я вважаю, це один з ключових документів, який забезпечить стабільність банківської системи», – зазначив Павло Різаненко.
«Планую зосередитися на допомозі вкладникам, адже це дуже важливе питання. Крім класичних механізмів врегулювання проблеми повернення вкладів, зараз потрібно в активній співпраці з міжнародними фінансовими організаціями вносити зміни до Цивільного кодексу, інші закони, напрацьовувати новаторські механізми, зокрема, використання інструментів фондового ринку. Необхідно продовжувати роботу також з проблемою валютних кредитів. Адже в цьому питанні є комплексна відповідальність держави, комерційних банків і позичальників, а отже, й працювати над її вирішенням слід консолідовано», – каже Степан Кубів.
На думку заступника голови комітету Руслана Демчака, першочергове завдання, яке стоїть перед комітетом, – визначити і синхронізувати план реформування фінансового сектора з командами Мінфіну, НБУ, НКЦПФР та Нацкомфінпослуг. «У першу чергу необхідна інтеграція фінансового сектора у світові ринки капіталів, здешевлення фінансування капітальних ресурсів, створення сучасної біржової інфраструктури, захист прав та участь в управлінні підприємствами міноритарних акціонерів», – зазначає Руслан Демчак. У нього раніше було два активи у фінансовій сфері: зараз Ерде Банк ліквідується (термін ліквідації продовжений до 8 січня 2015 року), а у страхової компанії «Добробут» 29 травня 2014-го регулятор анулював усі ліцензії.
Найближчим часом, на думку депутата, потрібно врегулювати питання реструктуризації зобов'язань за кредитами в іноземній валюті, кредитних зобов'язань позичальників, мобілізованих до лав Збройних Сил України, та виконання кредитних зобов'язань на території проведення АТО, а також посилити захист майнових прав кредиторів.
Для розвитку фондового ринку, за словами Павла Різаненка, необхідно запускати другий рівень пенсійної системи і розвивати третій рівень. «Пенсійні фонди – це джерело довгих грошей. А без них розвиток фондового ринку неможливий», – стверджує депутат.
Втім, чи вдасться депутатам реалізувати усі розпочаті ініціативи, залежить від того, наскільки впливовий депутат очолить комітет, і того, наскільки парламент в цілому вважатиме ці проблеми важливими. «Цей комітет має велике значення, і саме тому він став предметом торгу між політичними силами. Наприклад, досі не при справах залишається Олег Ляшко, який претендував на посаду керівника комітету. А враховуючи, що Леонід Клімов може бути позбавлений посади першого заступника голови комітету, торги можуть стати ще гострішими», – розповів один з депутатів.
Релізи
ТОП-новини
