Про курс
«Цього року гривня знецінилася щодо долара на 100% у народній термінології. Але що Нацбанк сам міг зробити у цій ситуації?» – з такого питання голова НБУ Валерія Гонтарєва розпочала свою підсумкову прес-конференцію. Вона нагадала, що девальвація пройшла в кілька етапів. Курс почав знижуватися ще в лютому. У квітні Нацбанк відмовився від політики підтримки фіксованого курсу і запустив плаваючий. У серпні курс долара досяг позначки у 11,7 грн. У Нацбанку вважають цей рівень рівноважним, тому що рахунок поточних операцій перейшов у стабільний стан, і НБУ почав обговорювати можливість зняття усіх валютних обмежень.
Однак військові дії на Донбасі спровокували паніку серед населення і зростання попиту, з яким НБУ міг впоратися тільки жорсткими адміністративними заходами: обмеження на продаж готівкової валюти приблизно $200, перевірки контрактів, продаж 75% валютної виручки, заборона на виплату дивідендів. На підтримку курсу 12,95 грн/$ витрачено $1,3 млрд.
У листопаді Нацбанк знайшов рівноважний курс в діапазоні 15-16 грн/$. «Був стрибок до рівня 20 грн. Це сталося тоді, коли в Росії курс долара підскочив до 75 руб., а потім трохи опустився до 56 руб. Як людину, мене тішить те, що відбувається з рублем, – зізналася журналістам Валерія Гонтарєва. – Але як голову Національного банку України мене це засмучує, бо Росія залишається партнером України і впливає й на наш курс».
Про рефінансування
Нацбанк видавав банкам кошти двох видів: стабілізаційні кредити і ринкове рефінансування. За словами Валерії Гонтарєвої, стабілізаційні кредити видавалися тільки платоспроможним банкам під відтік депозитів. При цьому в кожну з п'яти установ, які отримали такі позики, було введено куратора, а їхню діяльність було обмежено.
Що стосується рефінансування, то за час свого існування НБУ видав банкам 110 млрд грн. Більша частина цих грошей була надана ще в 2008-2009 роках. Від початку 2014-го банки отримали 33,8 млрд грн. «Кожен банк може розраховувати на НБУ як на кредитора останньої інстанції. Проте лише нормальні банки, у яких є проблеми з ліквідністю, але все нормально з капіталом, можуть отримати кошти під нормальні застави і за умови введення куратора», – уточнила Валерія Гонтарєва.
Незабаром громадськість дізнається, які банки отримують рефінансування. Досі ця інформація була банківською таємницею, але парламент днями зробив ці дані відкритими. Втім, закон не має зворотної сили і поширюватиметься лише на нових позичальників НБУ.
Про капіталізацію банків
Цього року 35 банків пройшли стрес-тест. Він показав, що 18 установ мають потребу в капіталі сумарно на 66 млрд грн. Банки, які не зможуть наростити капітал самостійно, можуть звертатися за підтримкою до уряду. Але в НБУ вважають, що отримати її зможуть далеко не всі установи. «Зайвих ресурсів у держбюджеті немає, тому тільки державні та системні банки можуть розраховувати на держпідтримку», – сказала Валерія Гонтарєва. НБУ назвав вісім установ системно важливими: ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Дельта Банк, Райффайзен Банк Аваль, Укрсоцбанк, Промінвестбанк і Сбербанк Росії. При цьому пані Гонтарєва зазначила, що в усіх банках з російським капіталом працювали куратори НБУ.
Нацбанк планує полегшити банкам життя через ситуацію, що склалася в країні. «Ми зробимо програму, коли збитки банків через ситуацію в Криму та зоні АТО не впливатимуть відразу на капітал, а будуть амортизовані за чотири роки», – зазначила голова центробанку.
Про реструктуризацію валютних кредитів
НБУ брав участь у розробці меморандуму між банками та позичальниками, згідно з яким валютні роздрібні кредити можуть бути переведені у гривню. Але центробанк Валерія Гонтарєва назвала виключно «посередником» у цьому переговорному процесі. На жодні пільги або фінансування від НБУ банки за такої конвертації розраховувати не можуть.
Законопроект народного депутата Руслана Князевича, прийнятий парламентом у першому читанні ще в липні, Нацбанк влаштовував, але цей документ так і не став законом. «У законопроекті все було чітко прописано. МВФ його також не критикував, тому що конвертація мала відбуватися за поточним курсом. Але час було згаяно, закон не прийняли, а курс відтоді значно виріс», – заявила Валерія Гонтарєва. Крім того, за її словами, мова повинна йти про конвертацію виключно обслуговуваних боргів, а не списаних (коли позичальник не платив).
Меморандум набуде чинності тільки за умови скасування мораторію на стягнення заставного житла. Банки готові зафіксувати в документі такі невигідні для них умови через те, що валютні кредити дійсно погано обслуговуються. МВФ наполягав, щоб це не було оформлено у вигляді закону. А у вигляді меморандуму це є добровільною ініціативою банків. Але очевидно, що у всіх, хто піде на таку реструктуризацію, буде негативний вплив на валютну позицію. У цьому випадку Нацбанк готовий погоджувати з банками нормативи.
Про банки-банкрути
Неплатоспроможними було визнано 33 банки. Це були як мертві установи, так і ті, що займалися нелегальною діяльністю, пов'язаною з відмиванням грошей, – з цієї причини з ринку виведено сім установ (в 2013 році обсяг ринку відмивання грошей оцінено в 300 млрд грн). При цьому голова НБУ повідомила, що такі банки повністю відповідали нормативам Нацбанку, тому що фактично не займалися банківським бізнесом. НБУ доводилося витрачати багато часу на виведення їх з ринку.
Тепер він має бажання робити це швидше. «Досі такі банки потрібно було визнати спочатку проблемними, потім неплатоспроможними. Далі кожен з них передавався під управління у ФГВФО. А потім власник такого банку приходив до Фонду з пропозицією купити установу назад, – розповіла Валерія Гонтарєва. – Такого не повинно бути. Тому ми плануємо у таких банків просто відразу забирати ліцензії».
Для попередження неконтрольованого зростання банкрутств банків НБУ ініціював збільшення відповідальності їх власників за доведення банків до неплатоспроможності. Вже подано до парламенту законопроект про посилення відповідальності акціонерів за інсайдерські кредити, а також власників і топ-менеджерів – за маніпуляції зі звітністю. «Досі у нас була така ситуація, що банки маніпулювали звітністю, а Нацбанк і навіть аудиторські компанії читали цю звітність і нічого не помічали», – констатує Валерія Гонтарєва.
Про свої функції
Нацбанк зняв з себе відповідальність за знецінення курсу національної валюти. Голова НБУ вкотре заявила, що основною функцією центробанку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Згідно зі ст. 6 закону «Про Нацбанк», при виконанні цієї функції НБУ повинен виходити з пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в країні. «Наше завдання – це підтримка цінової стабільності саме через стабільність цін, а не курсу якоїсь валюти. Підтримка курсу національної валюти – це нереальне завдання для центробанку будь-якої країни. У Конституції не написано, що Нацбанк має займатися підтримкою стабільності гривні через курс долара або євро. У нас ніколи вже не буде фіксованого курсу», – заявила пані Гонтарєва. Нацбанк підготує правки до Конституції.
Ціни, які в поточному році вже зросли на 20%, продовжать зростати такими ж високими темпами. Раніше в НБУ прогнозували споживчу інфляцію в 2015-му на рівні 12-15%. Однак енерготарифи підвищуватимуться, тому НБУ очікує інфляцію у 17-18%.
Олена Губар
Рік втрат
У 2014 році з ринку пішли 33 банки. На компенсацію з Фонду гарантування вкладів фізосіб можуть розраховувати лише громадяни, чиї депозити не перевищували 200 тис. грн в будь-якій з цих установ. Інші клієнти, які тримали на рахунках більші суми, виплати з Фонду не отримають. За попередніми даними ФГВФО, на момент введення тимчасових адміністрацій в неплатоспроможні банки у фізосіб «зависло» в них щонайменше 14,4 млрд грн. Найбільше грошей заможних вкладників «заморожено» на рахунках в Брокбізнесбанку (3,06 млрд грн), ВіЕйБі Банку (2,99 млрд грн) і банку «Форум» (2,24 млрд грн).
Закон «Про систему гарантування вкладів фізосіб» дозволяє повернути ці вклади в ході ліквідації неплатоспроможної установи та розпродажу її активів. Депозити, що перевищують гарантовану суму, виплачуються в четверту чергу – після виплати коштів, необхідних для покриття збитку здоров'ю та життю громадян, погашення боргу по зарплаті перед співробітниками і боргу перед ФГВФО (Фонд повинен повернути усі кошти, витрачені на виплати).
Тому поки що жоден банк навіть не наблизився до четвертої черги. «У 2014 році ми ще по жодному з ліквідованих банків не дійшли до виплат коштів кредиторам далі третьої черги. У деяких банках ми сподіваємося виплатити четверту чергу, але відносно більшості з них ми навіть не маємо таких очікувань, бо грошей там немає», – пояснював заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик.
Аби підвищити шанси кредиторів отримати свої кошти, ФГВФО намагається стягнути борги не тільки з позичальників, але й подає позови до менеджменту і власників банків за доведення установ до неплатоспроможності. Фонд до кінця року подав у правоохоронні органи 333 заяви на загальну суму претензій більше 50 млрд грн. Також готується законопроект, що посилює відповідальність менеджменту банків за фальсифікацію фінансової звітності. На підвищення повернення коштів спрямована також ініціатива зі створення у 2015 році єдиного реєстру усього майна, що виставляється ліквідаторами на продаж.
Бізнесу не легше
Однак у збанкрутілих установах «мертвим вантажем» зависли гроші не тільки фізосіб, але й підприємств – понад 14 млрд грн. Надій на їх повернення у клієнтів ще менше – виплата відбудеться лише в сьому чергу. Останніми задовольняються лише вимоги власників субординованих боргів банків.
Поганий стан активів таких банків робить повернення коштів безнадійною справою. «Зобов'язання перед кредиторами не зникають після введення в банк тимчасової адміністрації – вони підлягають поверненню під час ліквідації. Це непроста й довга процедура, тому багато кредиторів вважають свої гроші втраченими», – говорить радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький. Знаючи про це, бізнес часто диверсифікує рахунки, щоби проблеми банку-партнера не призвели до згортання його бізнесу. «Потрібна диверсифікація ризику шляхом обслуговування у двох-трьох банках, причому один з них має бути з іноземним капіталом», – радить виконавчий директор напрямку корпоративного бізнесу та малого і середнього бізнесу Кредобанку Олександр Чумак.
І хоча втрати для бізнесу можуть бути відчутними, банкіри вважають процес очищення фінансової системи неминучим. «Будь-який неплатоспроможний банк погіршує довіру населення до усієї банківської системи. Тому чим менше таких установ, тим здоровішою буде банківська система і тим вище до неї довіра населення», – говорить заступник голови правління ПУМБ Олексій Волчков.
Кошти підприємств також потребують додаткового захисту, адже є, наприклад, категорії бізнесу, які оперують коштами фізосіб, наприклад НПФ і страхові компанії. «Ідея створення аналога ФГВФО для юридичних осіб на перший погляд видається вдалою. Це дійсно могло б істотно підвищити рівень довіри корпоративних вкладників до банків. Але реалізація подібного механізму, боюся, близька до неможливого. Якою має бути сума компенсації, щоб це було значимо для клієнтів? Очевидно, що 200 тис. грн в даному випадку буде замало», – каже Василь Невмержицький. Але це може бути лише страховкою для бізнесу, а не мотивацією, оскільки така гарантія не збільшить припливу грошей до банківської системи. «Юридичні особи не можуть зберігати гроші «під подушкою», вони вибирають тільки, в якому банку тримати кошти і розміщувати їх на терміновому депозиті, поточному рахунку або депозиті до запитання. Але у всіх випадках кошти залишаються в банках», – зазначає банкір.
Олена Губар
Релізи
ТОП-новини
