– Коли буде затверджена п'ятирічна стратегія розвитку держбанків?

– Документ перебуває на фінальній стадії. Зараз напрацювання робочої групи, яка три місяці займалася дорожньою картою розвитку держбанків, підсумовує компанія PwC, з якою ми співпрацюємо за цим проектом завдяки донорській допомозі британського уряду. Думаю, що в найближчі пару тижнів ми розглянемо фінальну версію стратегії на засіданні робочої групи, після чого обговоримо її з міністром фінансів і потім відправимо на затвердження Кабміну.

– У стратегії йдеться тільки про основні держустанови – Ощадбанк, Укрексімбанк і Укргазбанк?

– Ні. Ми побіжно згадуємо про всі кредитні установи, в яких держава якимось чином бере участь. Є ще три невеликі квазідержавні банки: Експрес-банк, часткою в якому володіє Міністерство інфраструктури, банк «Хрещатик», до складу акціонерів якого входить Київська міськрада, і банк «Новий», міноритарієм якого є конструкторське бюро «Південне».

Є Український банк реконструкції та розвитку – по суті, це просто банківська ліцензія. Акції УБРР вже передані до Фонду держмайна, який займатиметься його продажем. Рішення про приватизацію ухвалено ще на початку літа. Земельний банк і Родовід Банк, швидше за все, згорнуть свою діяльність. Ми не бачимо перспектив розвитку в Україні банку поганих активів або санаційного банку, яким є Родовід Банк. Але остаточного рішення, що з ним робити, поки немає. Розглядаємо різні варіанти. Безумовно, там є активи, з якими можна ефективно працювати. Але в довгостроковій перспективі цей банк нежиттєздатний (що буде з банком «Розрахунковий центр», підконтрольним НБУ, пан Шевальов не сказав. – FinClub).

– Ви не будете чекати, поки Родовід Банк поверне рефінансування Нацбанку (в 2016 році «Родовід» має заплатити НБУ борг і відсотки на 4,6 млрд грн)?

– Справді, на сьогодні він є чи не єдиним банком в системі, який справно повертає рефінансування регулятору. Але він робить це дуже повільно. Є кілька сценаріїв, які зараз опрацьовуються, як можна вирішити цю проблему, не затягуючи при цьому ліквідації «Родоводу». В банківській системі виникає так багато «пожеж», що гасити їх одночасно у нас не завжди виходить. Поки Родовід Банк не є для нас головною проблемою, ми займаємося іншими, більш пріоритетними питаннями.

– Яка доля чекає на Укргазбанк?

– Однозначно він буде приватизований. Ми розраховуємо на його продаж стратегічному інвесторові протягом трьох-п'яти років.

– Залучатимете ЄБРР або IFC в його капітал?

– Ми з ними ведемо переговори вже протягом декількох місяців. Ми дуже розраховуємо, що ЄБРР в найближчому майбутньому почне due diligence в Укргазбанку. На найближчі п'ять-сім років ми вже не бачимо Укргазбанк в числі наших активів. Якщо з якихось причин продаж не відбудеться, то, вірогідно, ми будемо ставити питання про його приєднання до одного з існуючих держбанків.

– Чому Мінфін не підтримав ініціативу ДІУ про створення перехідного банку на базі Дельта Банку?

– До нас такий запит не надходив. Нас ДІУ дійсно повідомила, що вони подали заявку на створення перехідного банку. Але роль Мінфіну – докапіталізація результуючої установи. Для того щоб ми прийняли рішення, до нас має звернутися Нацбанк і назвати необхідну суму докапіталізації. До цієї стадії справа не дійшла. Наскільки мені відомо, і регулятор, і Фонд гарантування вкладів фізосіб були не надто впевнені в життєздатності перехідного банку.

– У Дельта Банку «зависли» кошти як Нацбанку, так і інших держбанків, а також ДІУ. Як плануєте їх повертати?

– За моїми даними, у Ощадбанку, Укрексімбанку, ДІУ і Нацбанку є застави. Залишився лише невеликий обсяг незабезпечених коштів. Але як їх повернути – це вже завдання Фонду.

– Держбанки потребують докапіталізації?

– Так. Але конкретних сум ще немає. Щодо Укргазбанку ми вже виконали програму докапіталізації на суму 3,8 млрд грн, з яких 3,2 млрд грн були необхідні за результатами стрес-тестування, а ще 0,6 млрд грн знадобилися після приєднання до нього банку «Київ» (зараз юрособа банк «Київ» ліквідується. – FinClub). Стосовно Укрексімбанку та Ощадбанку, то в неформальному спілкуванні ми часто чуємо, що є необхідність у докапіталізації, але поки що конкретних запитів у нас немає. Остаточні суми затверджуватимуться в Нацбанку за результатами стрес-тестування, яке закінчиться днями.

– Яка сума передбачена в бюджеті на наступний рік на підтримку Фонду гарантування вкладів фізосіб?

– 16,5 млрд грн. Ми виходили з оцінок Фонду. Але все залежатиме від діяльності Нацбанку. Якщо процес очищення ринку не завершиться, тоді у Фонду може з'явитися необхідність у додатковому фінансуванні. Всі питання по Фонду на цей рік ми вже повністю закрили. Сумарно ми вже направили до Фонду 25 млрд грн, з них 5 млрд грн – у вересні. Ще 16,5 млрд грн буде виділено до кінця року.

Вікторія Руденко