Банкіри вважають неефективним запропонований НБУ механізм «відбілювання» репутації банкірів. «До складу Ради, яка приймає рішення про надання Нацбанку клопотання про відновлення ділової репутації, будуть включені тільки представники банків і банківських асоціацій. Необхідно врахувати позицію інших суб'єктів ринку, для чого збільшити склад Ради від запропонованих 11 осіб, включивши представників небанківських професійних асоціацій фінансового ринку, об'єднань громадськості (споживачів банківських послуг)», – заявила генеральний директор Української кредитно-банківської спілки Галина Оліфер під час круглого столу “Відновлення довіри до банківської системи”.

Крім того, новий орган працюватиме під повним контролем НБУ. «Він не є незалежним інститутом, оскільки регулятор буде на нього прямо впливати», – вважає Галина Оліфер. До того ж ініціатором «відбілювання» репутації має бути не тільки потенційний роботодавець, але й сам банкір, який потребує захисту ділової репутації.

Екс-менеджер НБУ Леонід Антоненко, який брав участь у розробці документа, стверджує, що приймаючи постанову № 357, якою НБУ розширив критерії небездоганності репутації, регулятор керувався світовим досвідом. «У світі дійсно існує практика, коли регулятор робить профвисновок про банкіра, проте банкірам в цьому випадку не треба навіть звертатися до суду, щоб оскаржити це рішення. Можна просто подати заяву омбудсмену, і він безкоштовно буде доводити, наскільки правомірним є рішення регулятора. У нас такої противаги немає. Я дуже сподіваюся, що нею стане парламентський комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності», – говорить головний фінансовий аналітик РА «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.

Поки ж Нацбанк «концентрує» всі види влади (законодавчу, виконавчу і судову), оскільки видає постанови, їх імплементує і не дає права оскаржувати свої рішення. «Обов'язково має бути механізм незалежної апеляції», – вважає екс-співвласник Укргазбанку Василь Горбаль.

Прецеденти, коли громадськість не допускала певних осіб і певні компанії до роботи, були на фондовому ринку. «Всі рішення приймалися через профільні асоціації. Цей досвід можна застосувати і на банківському ринку», – згадує представник Асоціації юристів фондового ринку Сергій Бірюк.

Ще одним варіантом може бути передавання «судових» функцій Фонду гарантування вкладів фізосіб. «Фонд подає позови до власників і топ-менеджерів банків і вже бере участь у залученні їх до відповідальності. Чому б не зробити так, щоб Фонд займався відлученням банкірів від профдіяльності», – пропонує Віталій Шапран.

Не лише банки

Підключитися до процесу люстрації банкірів хочуть і представники інших фінансових ринків. «Коли після ліквідації Нацкомфінпослуг під контроль Нацбанку перейдуть страхові компанії, тоді фахівців з небездоганною діловою репутацією буде вже не 800, а тисячі. Тоді це може стати проблемою», – прогнозує президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров.

Експерти пропонують поширити санкції щодо не дуже сумлінних керівників не тільки на банки, а й на страховиків, кредитні спілки, фінансові та фондові компанії. «Що заважає банкірам, які не можуть тепер обіймати керівні посади в банках, перейти на роботу в компанії з інших фінансових секторів або навіть на роботу в держрегулятор?» – дивується генеральний директор Української федерації страхування Галина Третякова.

У парламентському комітеті з питань фінансової політики та банківської діяльності готові надати підтримку. «Є проблема, що вимагає від банківської спільноти та фінансових експертів рішень, які відповідатимуть правам людини і в той же час забезпечуватимуть стабільність банківської системи. Ми живемо в період змін і готові надати допомогу експертному співтовариству», – пообіцяв перший заступник голови комітету Михайло Довбенко.