Фінансовий клуб
Ексголова наглядової ради РВС Банку (рос.)
Учора перший заступник голови НБУ Олександр Писарук представив журналістам пакет із шести законопроектів, розроблених «для удосконалення ефективності та умов роботи банківської системи». Втім, тексти цих документів не були роздані – їх будуть доопрацьовувати два місяці, після чого передадуть до парламенту через одного з депутатів.
НБУ сам в собі
Першим у цьому пакеті документів НБУ назвав законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо побудови інституційної спроможності НБУ». Він покликаний посилити незалежність регулятора від уряду. Центробанк не повідомлятиме Кабміну про можливий «прибуток» (перевищення доходів над витратами), не буде перераховувати його авансом до держбюджету, а буде направляти гроші уряду тільки після формування резервів.
Роль Ради НБУ посилять. Кількість її членів скоротять з 15 до 9, деякі з них працюватимуть за винагороду (розмір не розкривається), а не на громадських засадах. «Як мінімум буде десять засідань на рік – десь у п'ять разів більше, ніж сьогодні», – заявив журналістам директор юридичного департаменту НБУ Віктор Новіков. «Це неправда, що два рази на рік. Рада збирається відповідно до свого плану роботи мінімум шість разів на рік. Вона збирається, як прописано в законодавстві, керуючись їм», – заявив FinMaidan член Ради НБУ Роман Шпек. Після прийняття закону повноваження нинішньої Ради будуть припинені: президент і парламент призначать нових членів на чотири або сім років. Серед нових повноважень згадані затвердження основ кадрової політики і політики ризик-менеджменту, а також створення аудиторського комітету при Раді.
Правління також торкнуться зміни. До нього увійдуть голова, перший заступник та чотири заступники. Частину повноважень правління віддадуть спеціально створеним комітетам. Із закону «Про НБУ» буде вилучено норму про «одноосібну відповідальність голови НБУ перед Верховною Радою і президентом». «Це підвищить статус колегіальності ухвалення рішень Нацбанку», – пояснив Віктор Новіков. Але перехід до колективної відповідальності не загрожуватиме правлінню відставкою, якщо глава НБУ залишить свій пост. «Навіть якщо глава Нацбанку піде, правління залишається, щоб була керованість НБУ», – запевнив Віктор Новіков. Члени правління будуть захищені від звільнення новим главою – їх призначатимуть на сім років.
Роман Шпек оцінив реформу позитивно. «Це нормальний крок у напрямку підвищення інституційної спроможності НБУ та зміцнення його незалежності, – заявив він FinMaidan. – Головне – сприймати це з натхненням і вірити, що реформу буде доведено до кінця». На його думку, це дасть позитивний ефект відновлення економічного зростання в Україні. «Національний банк не повинен бути театром одного або кількох акторів», – вважає він. Документ місяць тому було направлено на узгодження в МВФ.
«Ці норми, напевно, вже рік обговорювалися з міжнародними фінансовими організаціями. Хоча ще в 1999-му піднімалося питання скорочення чисельності до семи осіб. У нас завжди була проблема з кворумом – присутністю дев'яти-десяти чоловік. За Петра Олексійовича (Порошенка. – FinMaidan) складно збиралися. За Арбузова два роки ми взагалі не збиралися, бо їм Рада не потрібна була, – згадує колишній член Ради НБУ Василь Горбаль. – Активними були тільки три-чотири людини, тому в НБУ варто залучати тих, кому це цікаво з точки зору професійного зростання, а не для отримання статусу через кому ще й члена Ради НБУ».
Бонуси для ринку
Центробанк вже півроку обіцяє подати в Раду законопроект про захист прав кредиторів, але його текст досі не готовий. Віктор Новіков перерахував основні норми майбутнього документа: банки повинні отримати доступ до держреєстру, будуть введені вклади без права дострокового розірвання договору, планується змінити механізм перегляду судових рішень у Верховному суді й дозволити передачу непроданого предмета іпотеки кредитору за найнижчою ціною, а не ціною перших торгів. У ході процедури банкрутства усі кредитори мають отримати рівні права.
Також готуються законопроекти про спрощення процедури злиття банків (мета – зменшити термін злиття з року до кварталу), зниження податкового навантаження на операції з токсичними активами та списання боргів, посилення відповідальності акціонерів і топ-менеджменту банків за фальсифікацію звітності та операції з пов'язаними особами, які погіршили баланс банку. «Коли ми понесемо ці законопроекти в Раду, ми побачимо, наскільки змінився парламент. Тому що там багато власників банків», – сказав перший заступник голови НБУ Олександр Писарук.
Валютний бій
Шостим законопроектом буде ініціатива щодо позбавлення «Укрпошти» і чотирьох фінансових компаній ліцензій на здійснення валютних операцій. Їх частка на ринку – усього 1% (за 11 місяців 2014 року вони купили $79,9 млн, продали – $79,6 млн), але вони «порушують чинне законодавство». У таких обмінних пунктах виставляються ринкові курси, які змінюються щодня, тоді як в банках котирування незмінні й занижені на 3 грн – 16,27-16,52 грн/$, і валюта у фінансових компаній буває частіше, ніж у банках. «Долар – це не товар, яким ми повинні торгувати цілодобово у всіх місцях. І від того, більше чи менше буде обмінних пунктів, доларів не побільшає», – упевнений Віктор Новіков.
Йдеться про ліквідацію 1107 підрозділів небанківських фінансових установ. «З чорним ринком вони не конкурують і особливо не допомагають. Економічної доцільності в їх існуванні немає, «головняка» – скільки завгодно. І до того моменту, коли вони припинять своє існування, а це три місяці після набуття законом сили, «трьох курсів», сподіваюся, вже не буде», – сказав Олександр Писарук.
У ліквідації мають бути зацікавлені банки, але навіть у банківському співтоваристві немає 100-відсоткової підтримки цієї ініціативи. «НБУ недооцінив ринок інтернету – він процвітатиме. Краще нехай будуть обмінники, які можна контролювати, ніж нерегульований ринок інтернету. Я дивуюся, коли поруч бачу вивіски 16,27 грн/$ і 19,8 грн/$. У нормальному ринковому середовищі такий арбітраж зникає протягом години. Може, Нацбанку просто треба задуматися, як краще регулювати фінансові компанії? – говорить заступник голови одного з банків з іноземним капіталом. – І якщо з'ясувалося, що обмеження НБУ на готівкові курси – відхилення 5% від офіційного – поширюється тільки на банки, то нехай вони приберуть цю лазівку і розповсюдять таке обмеження на усі обмінники. Треба уніфікувати правила і поставити усіх в одні рамки. Або прибрати це обмеження, тоді курс і обмінників, і банків буде на рівні 19 грн».
Скептично співрозмовник FinMaidan сприйняв і аргумент про неможливість боротьби влади з тіньовим ринком, який майже повністю перемістився в інтернет. «Кажуть, що раніше була кримінальна відповідальність за торгівлю валютою, а зараз немає навіть адміністративної, і ніхто нічого не може зробити. Але зараз є збір у 2% з операцій купівлі валюти, і якщо хтось на вулиці придбав валюту, то це підпадає під статтю Кримінального кодексу про ухилення від сплати податків, а це вже кримінальна відповідальність», – підказує банкір методи боротьби з міняйлами.
В'ячеслав Садовничий
Висновки зроблено
Нацбанк повідомив про введення тимчасової адміністрації у Профін Банк. Відповідне рішення № 35/БТ було прийнято правлінням НБУ 19 січня. Підставою для визнання банку неплатоспроможним стало недотримання Профін Банком законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, йдеться в повідомленні регулятора.
У Нацбанку уточнили, що за останні чотири роки регулятор неодноразово виявляв у діяльності банку факти порушень законодавства з питань фінансового моніторингу та притягав його до відповідальності. Зокрема, за результатами проведеної в грудні 2014 року позапланової перевірки виявлені факти здійснення Профін Банком масштабних операцій з готівковими коштами в гривні, встановлені окремі клієнти, які постійно здійснювали операції зі зняття цих коштів у значних обсягах.
Крім того, в НБУ стверджують, що керівництво Профін Банку проводило ризикову політику: надавало кредити новоствореним підприємствам, а в подальшому ці кошти спрямовувалися на погашення кредитів інших позичальників або перераховувалися на поточні рахунки інших контрагентів. «Зазначена практика призводила до штучного поліпшення якості кредитного портфеля, завищення валюти балансу банку», – йдеться в повідомленні НБУ.
У банку незадоволені рішенням регулятора. «Банк має достатню ліквідність і працює в рамках законодавства. Зняття готівки відбувалося в межах лімітів, а після побажань регулятора воно було повністю зупинено. Усі роки НБУ не мав претензій до нашої діяльності, – заявило FinMaidan джерело в правлінні банку. – Про усі підозрілі операції ми регулярно й своєчасно інформували Держфінмоніторинг, але там не було реакції, і у них теж до нас ніколи не було претензій. Після останньої перевірки Нацбанку були деякі зауваження, але на кожне з них ми виклали мотивовані аргументи. Нам НБУ не зміг надати зведений акт перевірки, а замість цього раптом увів адміністрацію, яка для усіх стала несподіванкою».
Нацбанк заявив, що Профін Банк мав тісні взаємини з Міським комерційним банком, якого 20 листопада минулого року було віднесено до категорії неплатоспроможних. Зокрема, Профін Банк за борги отримав у Міського комерційного банку кредити і основні кошти. «Значна частина відділень Профін Банку знаходиться в приміщеннях, які раніше орендував Міський комерційний банк», – повідомили в НБУ. «Між банками проводилися взаємозаліки», – розповіло джерело в Міському комерційному банку.
В НБУ з посиланням на сайт Профін Банку повідомили, що бенефіціарами установи є Рейніс і Тетяна Тумовс – «контролери більшості компаній – учасників мажоритарного акціонера Профін Банку». Сайт Профін Банку вчора уже не працював (ймовірно, був відключений тимчасовим адміністратором), а на сайті Нацбанку і в системі розкриття інформації бенефіціарами банку значаться Хрісостомос Італос, Георгій Капсалі, Теодорос Вердіс і Нектаріос Маркантоні (на кінець I і II кварталів 2014 року).
Повне стискання
У середині 2012 року Профін Банк, що належав французькій Societe Generale Group, продав Альфа-банку роздрібний кредитний портфель на суму 220 млн грн. На початку 2013-го власником установи стала кіпрська Xeronia Ltd. Тоді ж частину відділень було передано Міському комерційному банку. Банк знову почали розвивати. На 1 жовтня 2014 року Профін Банк посідав уже 128-е місце (536,1 млн грн) серед 166 установ. Депозитний портфель склав 356,5 млн грн, з яких 164,3 млн грн – кошти фізосіб. Кредитний портфель склав 312,1 млн грн, з яких на частку фізосіб припадало всього 30,5 млн грн.
Профін Банк – не перша установа, яку було віднесено до неплатоспроможних через порушення законодавства з питань фінансового моніторингу. Зокрема, 17 вересня 2014 року неплатоспроможним було визнано АктаБанк, а 24 вересня – ГрінБанк. Зараз, щоб вивести такий банк з ринку, НБУ потрібно спочатку визнати його неплатоспроможним. Однак на початку лютого ситуація зміниться. «Дата, коли ми можемо відразу забирати ліцензії, – це три місяці після підписання президентом «антивідмивочного» закону. Це відбудеться 6-7 лютого. Але поки ми ще змушені спочатку визнавати неплатоспроможними. Сьогодні, до речі, один з банків за цією статтею буде виведено до Фонду гарантування вкладів фізосіб. Чекати до 7-го числа не виходило з різних причин», – сказав учора на зустрічі з журналістами перший заступник голови Нацбанку Олександр Писарук.
«Нацбанк продовжує виводити з ринку невеликі установи, тоді як крупні банки, навіть ті, що не виконують зобов'язання перед клієнтами, продовжують працювати. У Фонду гарантування вкладів фізосіб просто не вистачить коштів, аби компенсувати вкладникам їхні заощадження», – говорить старший партнер адвокатської фірми «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець. До того ж після виведення з ринку невеликих «відмивочних» банків ці операції, як і раніше, проводяться. «Але вже через крупні банки. А в загальному обсязі транзакцій такі операції губляться, тому не відразу потрапляють на очі регулятору», – розповів FinMaidan скарбничий одного з банків з іноземним капіталом.
Вікторія Руденко
Реальний курс долара, який банкіри вираховують окремо від офіційного міжбанку, вчора піднявся до позначки 21,5 грн/$. Експерти констатують, що це сталося через загострення ситуації на Донбасі та низькі обсяги торгів на міжбанку. До виділення грошей МВФ «фактор Донбасу» буде ключовим на валютному ринку.
Курсовий шпагат
Спред між офіційним та реальним валютним курсом стрімко розширюється. Учора ринкова вартість долара США досягла на міжбанку 21,5 грн/$, відзначають учасники ринку, тоді як середньозважене значення міжбанківського курсу за операціями, заведеними у ValCli, склало усього 15,89 грн/$. Зростання курсу відбулося на низьких обсягах: в суботу на міжбанку пройшло угод на $70 млн, а в понеділок – на $47,1 млн. Тоді як середній обсяг у попередні три дні склав по $216,3 млн.
Низький обсяг торгів спричинила неможливість провести поставку валюти через вихідні в США, в тому числі через святкування вчора дня Мартіна Лютера Кінга. Тому експортери та імпортери просто не виносили свої заявки на міжбанк. НБУ постійно декларує підтримку плаваючого курсу, хоча реальна ціна валюти вже кілька місяців на десятки відсотків перевищує офіційний курс. «Головним у нашій монетарній політиці буде продовження використання системи гнучкого обмінного курсу, тому що тільки плаваючий курс валюти є протидією зовнішнім викликам і шокам», – заявляла нещодавно голова НБУ Валерія Гонтарєва.
Однак дисбаланси існують. У той час як банки виставляють котирування продажу доларів на рівні 16,52 грн/$, обмінні пункти фінансових компаній – 20,5 грн/$. На чорному ринку долари продаються міняйлами в широкому діапазоні – до 22,7 грн/$.
Військове загострення
Фінансисти пояснюють зростання курсу, як і колись, погіршенням ситуації на сході. «Загострення ситуації на Донбасі спровокувало появу додаткового попиту на інвалюту. Відкат відбудеться за умови швидкого зменшення напруженості. А найголовніше – це отримання міжнародної фінансової допомоги, і насамперед від МВФ, яке очікується в лютому. До цього моменту головними новинами будуть повідомлення з Донбасу», – вважає керуючий партнер компанії Capital Times Ерік Найман.
Втім, істотних потрясінь експерти поки не очікують. «Все упирається у війну. Як тільки МВФ приймає рішення щодо кредиту, загострюються військові дії. Думаю, західні партнери вже встигли відзначити таку залежність», – говорить головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран. Мінфін очікує курс у поточному році на рівні 17 грн/$, в НБУ відмовляються робити будь-які курсові прогнози і встановлювати «коридори».
За думкою експертів, пропозиція поки що не перевищить попиту на валюту. «Утримувати номінальний курс нижче за 16 грн/$ можна скільки завгодно, але реальний ринок це обмеження не цікавить – він торгуватиме за справедливим курсом, використовуючи усі доступні шляхи розрахунків. Якщо адміністративне стримування курсу продовжуватиметься ще тривалий час, значна частина операцій піде у тінь, зараз ми це й спостерігаємо», – говорить начальник відділу операцій на валютному та фінансовому ринках ОТП Банку Максим Давлад.
Олена Губар
Український бізнесмен Віктор Пінчук втратив ще один страховий актив в Росії. Суд Москви визнав банкрутом лайфову страхову компанію «Росія», яка належить йому. Тепер у бізнесмена залишилася частка тільки в українській СК «Оранта». Ситуація в компанії, де цілий рік працювала тимчасова адміністрація, далека від ідеальної.
Пінчук втрачає «Росію»
Арбітражний суд Москви визнав банкрутом товариство страхування життя (ТСЖ) «Росія», яке належить структурам українського бізнесмена Віктора Пінчука. За даними тимчасової адміністрації страховика, кредиторська заборгованість «Росії» становить 852,8 млн руб. Майна у компанії немає: в її активах прості векселі, термін платежу за якими минув. Конкурсним керуючим на шість місяців призначено Ольгу Матвєєву.
ТСЖ «Росія» – це вже другий актив Віктора Пінчука в Росії, який доведено до банкрутства. Рік тому, наприкінці січня 2014 року, Арбітражний суд Москви визнав банкрутом ризикову страхову компанію «Росія», яка, за даними Банку Росії, посідала 35-е місце за обсягом залучених премій і 15-е – за обсягом премій за ОСЦПВ.
Такий розвиток подій є логічним: останніми роками акціонери не інвестували коштів у розвиток компанії. «При цьому проблеми російського лайфового страхового ринку не відрізняються від українського. Наприклад, компанії, як і раніше, платять високу комісійну винагороду посередникам. Більш того, ринок страхування життя в Росії почав розвиватися раніше, ніж в Україні, тому виплати за договорами, термін дії яких завершився, набагато більші. У той же час високі комісійні агентам не дозволяють сформувати резерви у необхідному обсязі», – розповідає голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський.
Проблеми у лайфової компанії «Росія» почалися минулого року: центробанк Росії увів у неї тимчасову адміністрацію на початку липня 2014 року «у зв'язку з невиконанням плану відновлення платоспроможності». 31 липня ліцензію страховика було призупинено, а на усунення виявлених порушень відведено 15 днів. Проте жодних дій акціонери не вжили, тому регулятор 25 вересня відкликав у страховика ліцензію. Вже 11 листопада тимчасова адміністрація подала заяву до суду про визнання СК банкрутом. На кінець 2013 року 76% СК належали Svatozar Enterprises Limited, підконтрольній групі EastOne Віктора Пінчука, 18,4% – ТОВ «ПроБізнес», ще 5,6% – ВСАТ «Росія». При цьому і Svatozar Enterprises Limited, і ТОВ «ПроБізнес» були акціонерами ВСАТ «Росія».
Фокус на Україні
Страховий актив у Віктора Пінчука залишився тільки в Україні – частка в СК «Оранта». Її акціонерами є компанії Backwood Holdings Ltd., Leoberg Holdings Ltd. і Tempsford Investments Ltd., які представляють групу EastOne. Долю страховика усе ще не визначено. У компанії з 5 грудня 2013 року до 5 грудня 2014-го працювала тимчасова адміністрація. На зборах акціонерів 4 грудня 2014 року власники обрали нове керівництво «Оранти» та обговорили можливість докапіталізації СК, потреба в якій була ще на етапі призначення тимчасового адміністратора (див. «Оранту поділили на двох»).
Гроші в «Оранту» усе ще не надійшли, незрозуміло також, скільки їй для виживання потрібно інвестицій. «Який обсяг докапіталізації потрібен компанії, поки невідомо. Це питання можна буде вирішити після затвердження стратегії компанії. Зараз стратегія тільки розробляється. Швидше за все, акціонерам буде запропоновано декілька варіантів розвитку компанії. Багато що залежатиме від розвитку ситуації на сході країни», – сказало джерело в «Оранті». І якщо раніше планувалося докапіталізувати «Оранту» шляхом додаткової емісії, то тепер також обговорюється залучення субборгу. «Усе залежатиме від того, як акціонери зможуть домовитися між собою. Субборг може затвердити наглядова рада, а допемісію необхідно затверджувати на зборах акціонерів», – уточнив співрозмовник.
Вікторія Руденко
Антирекорд
Україна продовжує витрачати резерви на проведення обов'язкових валютних платежів. У 2014 році міжнародні резерви НБУ впали на $13 млрд – до $7,5 млрд, повідомили вчора в Нацбанку. Це найнижчий з лютого 2004 року рівень. Окрім підтримки курсу, скорочення резервів було викликано продажем валюти для зовнішніх розрахунків НАК «Нафтогаз України». Наприклад, у грудні відбулося перерахування «Газпрому» зарезервованих заздалегідь $1,65 млрд. Також Нацбанк провів минулого місяця інтервенції на $831 млн, більша частина з яких була викуплена НАК «Нафтогаз України» для оплати імпортованого природного газу.
На обслуговування боргів НБУ та уряд витратили в грудні $737,5 млн. Разом з тим Україна отримала кошти від Єврокомісії ($617 млн), Світового банку ($20 млн) і розміщення ОВДП, номінованих в іноземній валюті ($130 млн). Але це не допомогло уникнути сильного скорочення в грудні резервів НБУ – на $2,4 млрд.
У Нацбанку очікували таку ситуацію, яку не вважають критичною, оскільки розраховують на підтримку зовнішніх кредиторів. «Я не бачу в цьому великої проблеми. У січні у нас буде місія МВФ. Ми розглядаємо збільшення нашої програми, і не тільки з МВФ, але й від ЄС та міжнародних донорів. Ми не тільки доб'ємося колишнього рівня резервів, а й збільшимо їх, бо допомога зростає», – заявила голова НБУ Валерія Гонтарєва в грудні. Тоді ж вона зазначила, що попереднє керівництво НБУ витрачало резерви на підтримку курсу гривні, але вона не збирається цього робити – валютний курс тепер завжди буде плаваючим і залежним від ринку.
Впливова підтримка
Низькі резерви воюючої країни в стані рецесії роблять її залежною від кредитів МВФ. «Швидше за все, Україна продовжуватиме активно залучати кошти МВФ. Якщо це буде відбуватися успішно, то й інші великі кредитори нададуть Україні підтримку. І хоча це буде збільшувати кредитне навантаження, іншого виходу країна поки не має», – вважає заступник голови правління одного з банків.
Основні плюси таких позик – низька ставка і гарантія того, що Україні не загрожує дефолт за валютними боргами. Днями Росія заявила, що може зажадати від України дострокового погашення єврооблігацій на $3 млрд. «Позики МВФ – це позитивний сигнал для ринку, за якого, як правило, різкі курсові коливання зменшуються і гривня стабілізується. Такий розвиток ситуації завжди впливає на підвищення довіри до банківської системи та покращення бази фондування», – зазначає голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук. Але поки кошти МВФ нами не отримані, валютний ринок також стабільний, просто курси долара – офіційний і роздрібний – відрізняються приблизно на 3 гривні.
Олена Губар
Експерший заступник голови Нацбанку (рос.)
Ексдиректор департаменту з управління діяльністю Корпоративного недержавного пенсійного фонду НБУ (рос.)
Ексчлен Ради НБУ (рос.)
Ексчлен комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Верховної Ради (рос.)
Релізи
ТОП-новини
