Фінансовий клуб
Конференція відбудеться 24 квітня 2015 року в готелі Опера, м. Київ.
Мета конференції - обговорення сучасних трендів в розрахунковому та кредитному бізнесі, новітніх технологій в лояльності для клієнтів, платежів P2P, P2B, тарифних моделей по продуктам міжнародних та внутрішніх платіжних систем для залучення нових клієнтів, підвищення якості, безпеки та комфорту обслуговування і отримання доходу. Ми хочемо акцентувати увагу аудиторії на тому, як інновації дозволяють банкам не тільки виживати, але і отримувати конкурентні переваги.
Доповідачі акцентують увагу аудиторії на те, як отримувати конкурентні переваги та забезпечувати збільшення доходів при оптимізації бізнесу.
Програма розділена на п'ять блоків: Лояльність, Платежі; Технології; Інновації, Продукти Vs. Ризики, в яких лідери в області банківських технологій, зарубіжні та українські постачальники рішень, поділяться своїм досвідом впровадження інновацій. Будуть розглянуті допущені помилки при впровадженні нових продуктів і бізнес-моделей, а також найбільш успішні проекти року.
Особливістю цієї події буде проведення виставки постачальників новітніх рішень для банків протягом всієї роботи конференції і безпрецедентна цінова лояльність для банкірів, з метою максимального залучення широкого кола фахівців роздрібного бізнесу, дистанційного банківського обслуговування, IT, кредитних продуктів, управління ризиками, маркетингу.
Програма: http://ema.com.ua/conference/xv-international-conference-payments-cards-mobile/
Реєстрація: http://ema.com.ua/conference/online-registration/
Ціни для банків: http://ema.com.ua/wp-content/uploads/conference/2015/april/cards_conf_2015_prices_for_companies_rus.pdf
Контактний телефон: 044 568 58 38.
Подвійна удача
Учора вперше за довгий час відбулися події в економічній та політичній сферах, які можуть позитивно відбитися на валютному курсі гривні в Україні. Після майже 16-годинних переговорів у Мінську були прийняті два документи: Комплекс заходів з виконання мінських домовленостей (в рамках Тристоронньої контактної групи) і Декларація на підтримку цих заходів, схвалена президентами України, Франції, Росії та канцлером Німеччини. Це означає, що найближчим часом ситуація в зоні АТО може стабілізуватися.
Другою позитивною новиною стала заява Міжнародного валютного фонду про готовність надати Україні чотирирічну кредитну лінію на $17,5 млрд. Кошти будуть надані в рамках програми розширеного кредитування. «Тепер уряд повинен активізувати проведення низки реформ в чотирьох напрямках. Перший напрямок – реформа сектора фіскальної політики: необхідно перевести систему держфінансів на стабільну основу. Другий – досягнення бездефіцитного бюджету НАК «Нафтогаз України» до 2017 року. Цей комплекс заходів включає підвищення тарифів на газ. Третій – грошово-кредитна політика: продовження режиму гнучкого курсоутворення, що дозволить привести інфляцію до рівня нижче 10%. Четвертий – посилення банківської системи», – заявив керівник місії МВФ в Україні Микола Георгієв.
Сума і термін виділення першого траншу кредиту невідомі. В цілому інвестори позичать Україні $40 млрд. «Фінансування надходитиме з трьох джерел: МВФ, підтримка міжнародної громадськості та приватні інвестори», – уточнив Микола Георгієв.
Курс не здається
Валютний ринок повністю проігнорував ці новини. Учора торги на міжбанку відкрилися на рівні 24,5 грн/$, але до кінця дня середньозважений курс долара досяг 25,98 грн/$, хоча протягом дня він усе ж перевищив 26 грн/$ (рівень готівкового ринку). Проте Нацбанк укріпив курс до 25,09 грн/$.
Позитивно вплинути на курс гривні ці новини можуть не скоро. Якщо мінські домовленості будуть виконані, і ситуація на Донбасі стабілізується, підприємства на сході країни відновлять свою роботу і обсяги валютної виручки. «По-перше, стабілізація ситуації знижує стимули залишати експортну виручку за кордоном, тому що на тлі девальвації активи в Україні значно подешевшали. По-друге, можливе часткове відновлення роботи експортерів у зоні АТО, – говорить директор з економічного аналізу та стратегічного планування ВТБ Банку Михайло Папанов. – Фактично МВФ підтвердив свою підтримку Україні, що дозволить у разі проведення реальних реформ зняти навантаження зовнішніх виплат країни в короткостроковій перспективі».
Отримання першого траншу кредиту МВФ також відбудеться не завтра – таке рішення Фонд може прийняти у найближчі чотири тижні. І навіть після надходження цих коштів експортери не будуть швидше заводити валюту в країну. Але Україна все ж зможе збільшити обсяг резервів, який впав до $6,4 млрд. «Маючи мінімальні золотовалютні резерви, НБУ обмежений у можливостях підтримки курсу гривні, а виділених МВФ коштів буде достатньо лише для обслуговування зовнішніх боргів. Значний вплив на курс гривні має також ситуація на сході України. Якщо вийде втілити в життя досягнуті в Мінську домовленості, а населення і бізнес повірять у стабілізацію економічної та політичної ситуації, можна чекати зміцнення гривні щодо інших валют. Проте не виключаємо, що цей процес проходитиме з перемінним успіхом, і можна очікувати коливання курсу як в один, так і в інший бік», – вважає директор департаменту казначейства Піреус Банку Ігор Якобчук.
Долар не молодше двадцяти
Міжнародні фінансові організації обіцяють країні валюту в обсязі, який дозволить лише перекрити дефіцит платіжного балансу. Аби гривня зміцнилася, надходження валюти повинно вирости за рахунок приватних інвестицій та кредитів, що неможливо без проведення реформ. «Заява МВФ і мінські домовленості – це, безперечно, позитивний сигнал для ринку. Є ймовірність, що цей позитив матеріалізується і вплине на курс трохи пізніше. Але, швидше за все, будуть потрібні факти та дії, щоб переконати експортерів, банки і населення в тому, що досягнуті домовленості виконуватимуться, і що Україна проведе вчасно і в повному обсязі непопулярні реформи, необхідні для економічного оздоровлення і отримання чергових траншів МВФ», – очікує голова правління Кредобанку Дмитро Крепак.
Втім, розраховувати на зниження курсу нижче, ніж 20 грн/$, навіть у середньостроковій перспективі вже не доводиться. «Підтримка України Фондом є позитивним сигналом для іноземних інвесторів і, безумовно, сприятиме стабілізації курсу. Виконання мінських домовленостей, припинення бойових дій та проведення невідкладних реформ, яких потребує економіка, сприятимуть зміцненню гривні до 20-21 грн/$», – прогнозує голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук.
Не зібрали «Форум»
Шанси зупинити за допомогою судових рішень ліквідацію банку «Форум» тануть з кожним днем. Учора у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) повідомили FinMaidan, що звернулися до Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) за роз'ясненням з останнім рішенням цього суду. Йдеться про постанову від 22 січня, якою мажоритарій банку «Форум» – Yernamio Consulting Ltd. – зміг домогтися скасування одного з рішень ФГВФО.
Того дня «Смарт-Холдинг» повідомив, що ВАСУ задовольнив касаційну скаргу їх компанії – Yernamio Consulting Ltd. «Суд взяв до уваги докази Yernamio і задовольнив її вимоги в частині скасування рішення виконавчої дирекції ФГВФО про затвердження плану врегулювання виведення з ринку ПАТ «Банк Форум», відкликання ліцензії та подальшої ліквідації», – заявляли в холдингу, відзначаючи, що вища інстанція визнала рішення ФГВФО про ліквідацію банку «Форум» прийнятим з порушеннями і протиправним.
Керівник департаменту зв'язків з громадськістю «Смарт-Холдингу» Євген Загорулько говорив тоді FinMaidan, що, на їхню думку, ФГВФО тепер повинен «знову оголосити конкурс на пошук інвестора». «Минулого разу вони вибрали «Альфу», але ті відмовилися. Незрозуміло, чому не були прописані зобов'язання переможця», – нарікали в холдингу.
Але після отримання тексту рішення суду у ФГВФО констатували, що все не так однозначно. «Колеги зі «Смарт-Холдингу» взяли фальстарт. Ми звернулися до суду за роз'ясненнями, що робити з цим судовим рішенням. Суд скасував одне з чотирьох рішень, прийнятих Фондом щодо банку «Форум», – повідомив учора FinMaidan заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик. – Скасовано рішення від 27 травня 2014 року. Але ліквідація банку «Форум» здійснюється не за рішенням Фонду, а за рішенням Нацбанку. Воно не було оскаржено в суді. Нам незрозуміло, як виконувати рішення суду через хронологію прийняття рішень Фонду». Тому на поточний момент ліквідація банку «Форум» не зупинена.
Нюанси справи
FinMaidan ознайомився c текстом рішення ВАСУ. З нього випливає, що компанія Yernamio в червні 2014 року попросила Окружний адміністративний суд Києва скасувати два рішення ФГВФО: про відхилення пропозиції Yernamio стосовно банку «Форум», що закріплено пунктом 1.1 протоколу Фонду від 27 травня, і про виведення банку з ринку шляхом відчуження активів приймаючій установі з подальшою ліквідацією «Форуму» (пункт 1.2). Перша судова інстанція підтримала Yernamio, а Київський апеляційний адміністративний суд – ФГВФО і третю сторону, НБУ.
ВАСУ касаційну скаргу задовольнив частково. Рішення ФГВФО про відхилення пропозиції Yernamio було визнано законним, але друге рішення про вибір способу виведення банку з ринку шляхом передачі активів приймаючому банку ВАСУ все ж скасував.
Суд виходив з того, що Yernamio в останній день подачі пропозицій звернувся з проханням змінити спосіб виведення банку з ринку. А це, в свою чергу, передувало встановленню Фондом факту неможливості реалізації визначеного 12 травня способу виведення банку з ринку та прийняття рішення про зміну його. Відхилення Фондом попередньої пропозиції Yernamio ВАСУ вважає законним, оскільки протокол про підтримку угоди (банк «Форум» потребував 3,4 млрд грн) рефінансуванням з боку НБУ не мав обов'язкового характеру для сторін.
А чи є сенс?
«Смарт-Холдинг», втягуючись в суперечку, декларував мету допомогти вкладникам, які мали понад 200 тис. грн, і бізнесу врятувати заощадження. Для цього вкладники навіть розробили план передачі активів та пасивів банку «Форум» на 6,2 млрд грн в один з держбанків, а Фонд максимально довго віддаляв початок продажу активів «Форуму» (див. «Операція – стоп ліквідація»). Судячи з рішення ВАСУ, зупинити ліквідацію банку ні юристам, ні вкладникам не вдається.
Спірна ситуація виникла і в історії банкрутства банку «Базис». Ліквідація харківського банку почалася два роки тому, але 24 грудня 2014-го ВАСУ несподівано скасував рішення НБУ про відкликання у «Базиса» ліцензії та початку його ліквідації. Суду було незрозуміло, чому регулятор не дочекався результатів проведення заходів щодо стабілізації фінансової ситуації в банку «Базис». Втім, суд не вказав у рішенні, чи повертати НБУ ліцензію установі, що ліквідується.
Юристи відзначають, що законодавство не має готових інструкцій на такі випадки. І оскільки процес банкрутства неможливо відмотати назад, то, зафіксувавши статус-кво, ліквідатор банку знову може клопотати перед НБУ про ліквідацію, вважає адвокат, партнер адвокатського об'єднання «СК ГРУП» Юлія Курило. «НБУ, формально усунувши порушення, на які вказує суд, видасть постанову про ліквідацію зазначених банків повторно», – припускає вона. «Єдиний шлях, яким може піти НБУ і ФГВФО, це звернення до Верховного суду, але для цього необхідно довести, що судом касаційної інстанції було допущено неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права, що в свою чергу спричинило ухвалення різних за суттю рішень в подібних правовідносинах», – говорить адвокат, керуючий партнер правової групи «Домініон» Олександр Пінчук.
Це судове протистояння заводить ситуацію в глухий кут. «Для учасників ринку абсолютно очевидно, що в кінцевому підсумку відкотити процес до відправної точки не вийде. У будь-якому випадку ми маємо ситуацію, в якій проблеми жодної із зацікавлених сторін вирішити неможливо, які б рішення у справі не приймали суди», – говорить Юлія Курило.
В'ячеслав Садовничий, Олена Губар
Міжбанк шукає точку опори
Банкіри учора підбили перші підсумки ринкового формування курсу без прямого втручання Нацбанку. Середньозважений курс на міжбанку підскочив за чотири торгові сесії з 15,88 грн/$ до 24,94 грн/$, а офіційний індикатор – на 8 грн, до 24,84 грн/$. Протягом року гривня девальвувала втричі – ще 6 лютого 2014-го її курс становив 7,99 грн/$. Після чого голова НБУ Ігор Соркін «відпустив його».
Ринок в умовах збереження адміністративних обмежень НБУ намагається намацати рівноважний курс. «Коли індикативний курс був на рівні 16,5 грн/$, імпортери були готові купувати валюту, але її не було на ринку. А зараз вони бачать, що долар полетів за 25 грн, і для них цей курс дуже високий. Фізично вони можуть його купити, але не хочуть через дорожнечу, тому вони зайняли вичікувальну позицію», – говорить заступник голови правління Сітібанку Владислав Сочинський.
Уповільнений продаж
Банкіри поки не вірять, що 50-відсоткова девальвація гривні спричинить різке зростання обсягу продажу валюти. «На початковому етапі можливе деяке збільшення пропозиції валюти, але в короткостроковій перспективі ми не очікуємо істотної зміни балансу попиту та пропозиції», – прогнозує директор з економічного аналізу та стратегічного планування ВТБ Банку Михайло Папанов.
До того ж якщо експортер вважає, що курс може бути ще вищим, бажання заробити ще більше спонукає його не поспішати з продажем. «Експортери хочуть розібратися, наскільки це стрімке зростання курсу і як довго воно триватиме. У п'ятницю експортери ще відкладали угоди, а в понеділок вони вже самі пропонували купити у них валюту за курсом, близьким до офіційного, – зазначає Владислав Сочинський. – Хоча деякі експортери замість продажу своєї валютної виручки залучають кредити у банків, бо вважають, що ставки за ними будуть більш вигідними, бо вони потім зможуть продавати валюту дорожче».
На роздрібному ринку тенденція схожа: діапазон ціни продажу долара в касах становить 24-26,5 грн, але ліміт НБУ в 3 тис. грн дозволяє купити людині в банку не більше $125. «Ми вже побачили, що люди почали нести валюту до відділень. Грошей принесли більше, ніж потім купили, бо громадяни, які раніше купували валюту, щоб заробити, почали її скидати, – каже голова правління банку «Форвард» Андрій Кисельов. – Ажіотажного попиту на неї ми не бачимо. У зв'язку з цим ми робимо висновок, що очікування йдуть на зниження курсу».
Курс визначиться
Ні НБУ, ні банкіри не дають прогнозів щодо курсу на найближчий час. «Подальша динаміка залежить від ефективності заходів НБУ щодо стабілізації або повернення депозитів вкладників, розвитку подій на сході країни і затвердження МВФ нової кредитної програми України», – вважає Михайло Папанов.
Ціна валюти залежатиме від ряду чинників – і попит імпортерів на валюту буде основним з них. «Якщо імпортери побачать, що їм нормально купувати валюту за курсом 20-21 грн, то курс уже не впаде нижче, – говорить керуючий партнер компанії Capital Times Ерік Найман. – Інша ситуація може бути тільки в тому випадку, якщо нас завалять грошима міжнародних донорів. Або якщо Україні вдасться відсудити у Росії $50-100 млрд. Тоді реальність стане зовсім іншою».
Депутати коаліції запропонували парламенту прийняти нову редакцію закону «Про страхування» і подали в Раду законопроект № 1797-1. Він покликаний замінити профільний закон від 1996 року. «Кардинально оновити законодавство ми домовилися ще 18 грудня на зустрічі з трьома десятками керівників страхових компаній і п'яти страхових асоціацій. Тоді ми створили робочу групу з доопрацювання законопроекту. До роботи групи приєдналися кращі фахівці ринку, депутати та працівники секретаріату нашого комітету», – говорить голова комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Ради Сергій Рибалка.
За його словами, оновлений закон має посилити відповідальність учасників ринку і нагляд регулятора, посилити захист споживачів страхових послуг і привести українські правила страхової діяльності у відповідність до європейських. Але у першу чергу Рада має розглянути законопроект № 1797, поданий депутатом, який не входить до коаліції.
За шаблоном
Законопроект № 1797-1 вводить класифікацію галузей і видів страхування відповідно до рекомендації першої директиви ЄЕС. Пропонується створити інститут професійних перестраховиків, а перестрахування зробити окремою страховою ліцензійною діяльністю.
Депутати пропонують зобов'язати страховиків щорічно проходити зовнішній аудит. Буде дозволено транскордонне страхування зі страхування ризиків, пов'язаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (супутники включно). Щоправда, таке страхування буде можливим тільки в тому випадку, якщо об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані з товарами або ж з самим транспортним засобом. Або застрахувати відповідальність під час транспортування.
Філії страховиків-нерезидентів для роботи на українському ринку зобов'яжуть отримати ліцензію. Однією з умов здійснення роботи нерезидентів в Україні стане підписання Нацкомфінпослуг меморандуму про взаєморозуміння з іноземними регуляторами.
Згідно з вимогами європейського законодавства, брокерів та страхових агентів зобов'яжуть мати два окремих рахунки для власної організаційно-господарської діяльності та для перерахування страхових платежів і страхових виплат. Брокери і страхові агенти страхуватимуть свою професійну відповідальність на 5 млн грн за кожним страховим випадком.
Добре забуте старе
У профільних асоціаціях стверджують, що за основу законопроекту взято документ, який готували до другого читання ще в 2013 році. «У ньому враховані практично усі побажання бізнесу. У той же час в документі є ряд технічних моментів, які потрібно підкоригувати. Депутати не займатимуться цим, тому що це вузькоспеціалізовані питання. Я думаю, вже найближчим часом буде створена робоча група при Нацкомфінпослуг, до якої увійдуть представники ринку, і усі непорозуміння і недоробки будуть усунені», – вважає генеральний директор Української федерації страхування Галина Третякова.
Обурення учасників ринку викликала норма про створення саморегулівної організації (СРО). «Це норма, яку нам нав'язували представники колишньої влади. Проти СРО виступали і страхові асоціації, і учасники ринку. Чому вона з'явилася зараз і чому її підтримали депутати з «Самопомочі» та БПП, які обіцяли підтримувати бізнес, мені незрозуміло», – дивується Галина Третякова. «Ініціатива створення СРО повинна йти знизу – від ринку. У нас є кілька асоціацій страховиків, у кожної – свої інтереси, напрацювання та пропозиції. Як можна штучно це об'єднати в одну асоціацію, я не знаю», – каже голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський.
АнтиРосія понад усе
Парламентарі продовжують розширювати спектр антиросійського законодавства, тепер вже у фінансовій сфері. Депутати запропонували заборонити державним підприємствам, компаніям з держчасткою понад 50% акцій, органам державної та місцевої влади України обслуговуватися в банках з російським капіталом. Відповідний законопроект № 2021 подали 4 лютого сім депутатів, які представляють «Народний фронт», «Батьківщину» і БПП.
Депутати запропонували доповнити закон «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» новою статтею 40-1. Вона передбачає заборону на отримання органами держвлади, місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання державної форми власності «послуг фінансових установ, власниками, істотними учасниками або кінцевими вигодонабувачами яких є фізичні або юридичні особи іноземної держави, яку Верховна Рада визнала державою-агресором». Рада ще 27 січня визнала РФ країною-агресором.
Заборона поширюватиметься на послуги таких фінансових установ, як банки, ломбарди, кредитні спілки, лізингові та страхові компанії, інвестиційні фонди, фінансові компанії, недержавні пенсійні фонди. З російським корінням в Україні працює багато компаній, наприклад, лізингова компанія «ВТБ Лізинг Україна», страхові компанії «ІНГО Україна», «Альфа Страхування», «Провідна», «ПРОСТО Страхування» (акції належать кіпрській компанії). Але найбільші у фінансовій сфері – банки.
Російській владі належать опосередковано Сбербанк Росії, Промінвестбанк і ВТБ Банк, російському приватному капіталу – «Петрокоммерц-Україна», Альфа-банк, «Форвард» (раніше «Російський Стандарт»), Енергобанк. «Дії агресора, зокрема щодо підтримки небезпечних терористичних угруповань, призвели до численних жертв серед мирного населення країни, що підтверджено висновками спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Грубе нехтування основоположними нормами міжнародного права мало наслідком окупацію частини території України. На сьогодні Україна втратила контроль над АР Крим і двома східними областями», – йдеться в пояснювальній записці до документа.
Аргументація депутатів не обмежується лише ідеєю бойкоту країни-агресора. «Державними є цілий ряд підприємств оборонно-промислового комплексу. Обслуговування в банках передбачає передачу кредитній установі конфіденційної, а іноді секретної інформації, що неприпустимо щодо банків, власниками яких є структури країни-агресора», – пояснює співавтор законопроекту Максим Поляков. Кабмін матиме два місяці на ухвалення підзаконних актів.
Спроба № 2
Ця антибанківська ініціатива не перша. Ще в червні 2014 року ВО «Свобода» подало проект постанови із закликом зупинити «діяльність філій та представництв банків Російської Федерації» до завершення АТО (див. «"Свобода" пропонує закрити російські банки до завершення АТО»). Але депутати, ймовірно, не знали, що представництва банків РФ не мають права надавати українським клієнтам банківські послуги, а є лише «вітриною», а філій російських банків взагалі немає в країні. У той час банки, які безпосередньо мають ліцензію і належать росіянам, депутати «Свободи» не згадали. Постанову навіть не винесли на голосування.
ВТБ Банк, Сбербанк Росії та Промінвестбанк, які опосередковано належать російським органам держвлади, офіційно не коментували FinMaidan депутатський законопроект. «Це не більше ніж політична ініціатива. В Україні вже давно триває боротьба за клієнтів між державними та комерційними банками. Але комбанкам поки вдається відстояти свою позицію, спираючись на норми законодавства. Ми теж беремо участь у цьому процесі. Але ми ж є і слабкою ланкою, яку можна прибрати, обґрунтувавши таке рішення наявністю акціонерів з країни-агресора», – нарікають неофіційно в одному з названих банків.
Якщо депутати підтримають законопроект, він може мати негативний ефект, адже заборона на обслуговування включає дострокове припинення кредитних зобов'язань. «Йдеться про закриття усіх кредитних договорів: держпідприємства мають погасити заборгованість перед банками з російським капіталом, перекредитувавшись у держбанках», – сказав Максим Поляков. Але законопроект не пояснює, де держпідприємства в умовах дорогих ресурсів візьмуть мільярди гривень, щоб одномоментно повернути кредити російським банкам.
«Дочки» росбанків будуть тільки вдячні держпідприємствам, оскільки багато з їхніх кредитів є проблемними, що змушує росбанки заводити валюту в Україну для формування резервів. І такі позичальники не дуже потрібні українським держбанкам. Сбербанк Росії та Промінвестбанк, наприклад, активно кредитували підприємства Донбасу. «Нечасто, але позичальниками є збиткові компанії, які раніше отримували кредити за вказівкою зверху. Такі борги неодноразово реструктуризовувалися, а клієнти перекредитовувалися в інших банках. Не думаю, що держбанки з радістю і в повному обсязі профінансують усі держпідприємства», – сказав FinMaidan колишній топ-менеджер одного з держбанків. До того ж екстрене погашення кредитів дозволить росбанкам не тільки розформувати резерви і отримати прибуток, але й вивести отримані кошти з України, вчинивши тиск на курс.
Релізи
ТОП-новини
