Незалежна асоціація банків України (НАБУ) пропонує Нацбанку змінити постанову № 351. «За новим положенням про оцінку кредитного ризику застава майбутнього врожаю більше не враховуватиметься для визначення розміру кредитного ризику. Тобто кредит під заставу майбутнього врожаю за впливом на капітал банку дорівнює кредиту без забезпечення. Це звужує можливості банків у кредитуванні аграріїв», – заявила виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова.

Постанова № 351 була затверджена Нацбанком 30 червня, але запрацює тільки з 3 січня 2017 року. Хоча ще до 1 вересня поточного року банки повинні здійснити розрахунок розміру кредитного ризику за новими вимогами і до 26 вересня повідомити про результати регулятору.

Агробізнес понад усе

Кредити сільгосппідприємствам у загальному обсязі кредитів юрособам на 1 липня займали 7,3%. «Аграрії – дуже надійні позичальники. Звичайно, якщо не враховувати негативні історії з декількома холдингами, які колись зловживали залученням «дешевого» валютного фінансування», – уточнює Олена Коробкова. За підрахунками НАБУ, частка прострочених кредитів в агросекторі становить 11%, при тому що середньоринковий показник – 22%.

Основний акцент банки роблять на дрібні та середні господарства. «Земельний банк позичальників, які взяли кредит у нас в банку, становить 27 млн га. 27% оброблюваних площ припадає на великі агрохолдинги, а 60% – на невеликі та середні фермерські господарства, які обробляють від 500 га до 50 тис. га», – говорить начальник управління розвитку продажів в агросекторі Банку Кредит Дніпро Тетяна Поплавська. «Активність сільгосппідприємств останнім часом зросла. До нас все частіше звертаються більш дрібні компанії. Потенційні позичальники стали більш грамотними, цікавляться новими продуктами, порівнюють вартість», – каже перший віце-президент Укрсоцбанку Наталія Тиховська.

На кредитування агросектора у банкірів великі плани. «Зараз аграрії більшу частину ПДВ залишають собі. Але з 2017-го вони будуть позбавлені цього привілею. А це збільшить дефіцит оборотних коштів на 30 млрд грн. Тобто в аграріїв точно є потреба в нових кредитах, а в банківській системі є для них вільна ліквідність», – каже Олена Коробкова.

Не кредитами єдиними

Крім класичного кредитування банкіри пропонують векселі, факторинг, акредитиви, гарантії, а також аграрні розписки. Адже кредитування для багатьох позичальників є недоступним через високу вартість. «Ми працюємо лише з аграріями та пропонуємо їм тільки аграрні розписки. Цей інструмент добре зарекомендував себе в Бразилії. На мою думку, в Україні він повинен мати успіх», – вважає голова правління Агропросперіс Банку Сергій Щепанський.

В Україні закон щодо агророзписок прийнято в 2012 році, але цей інструмент запрацював лише в 2015-му. Тоді в Полтавській області, де проходив пілотний проект, було видано 10 аграрних розписок на суму 40 млн грн. Ще 50 агророзписок на 120 млн грн були видані у 2016-му.

Гальмує розвиток агророзписок в Україні Нацбанк: видача аграрної розписки вимагає від банку 100-відсоткового резервування, що робить цей інструмент витратним для кредитора.