Кабінет міністрів вчора змінив правила відбору банків для виплати через них заробітних плат бюджетникам, пенсій та інших соціальних виплат. З переліку діючих вимог виключено найбільш конфліктне – наявність активів у розмірі 1% від активів банківської системи. А в складі конкурсної документації банкам не треба подавати довідку про розгалуженість мережі.

До участі в новому конкурсі допустять банки, до яких за останні шість місяців Нацбанк не застосовував особливий режим контролю і заходи впливу у вигляді обмежень, зупинення чи припинення окремих видів діяльності.

Банки повинні дотримуватися економічних нормативів, встановлених НБУ. Не допускаються до участі в конкурсі банки, у яких є заборгованість перед Фондом гарантування вкладів або заборгованість зі сплати податків і зборів. Зарплатні банки повинні випускати платіжні картки.

Як і раніше, зарплатними банками не можуть бути кредитні установи, чиї акціонери знаходяться під санкціями України або ЄС.

«Відтепер критерії стосовно уповноважених банків стосуватимуться виключно виконання банком нормативів НБУ, відсутності застосування до банку санкцій і відсутності заборгованості перед Фондом гарантування і бюджетом. Розміру банку, як і форми власності, більше немає серед критеріїв!» – пояснила рішення заступник голови Мінфіну Оксана Маркарова. За її словами, Мінфін сформує список уповноважених банків максимально швидко після публікації постанови.

Обмежений доступ

Епопея з відбором зарплатних банків почалася у вересні 2016 року, коли Кабмін постановою № 662 посилив вимоги до зарплатних банків. Серед критеріїв була вимога мати активи не менше 1% активів банківської системи, або контрольний пакет акцій банку мав належати міжнародним фінансовим чи банківським установам, які мають міжнародний рейтинг інвестиційного класу від міжнародних визнаних рейтингових агентств.

Така зміна боляче вдарила по невеликих банках. За оцінками FinClub, тоді з півсотні банків, які мали право проводити соцвиплати, до конкурсу могли допустити лише 14: ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Райффайзен Банк Аваль, Укргазбанк, Укрсоцбанк, УкрСиббанк, Альфа-Банк, ПУМБ, Креді Агріколь Банк, ОТП Банк, банк «Південний», Кредобанк і ПроКредит банк.

Не подобалися банкам також інші початкові вимоги. У підсумку вони домоглися того, що Кабмін відмовився вимагати від них купувати ОВДП, а також випускати платіжні картки НСМЕП (зараз це картки «Простір»), але залишив норму про 1% активів.

Індустріалбанк, який не проходив за критерієм 1%, вирішив оскаржити дискримінаційну норму про розмір активів у суді та виграв його. Правоту підтвердив навіть Вищий адмінсуд. Суд вирішив, що прописані Кабміном критерії не гарантують платоспроможність банків у майбутньому.

Рік тому, 11 січня, Мінфін провів конкурс, але його результати так і не були оприлюднені саме через судовий програш.

Обіцяного півтора року чекають

Незважаючи на те що Вищий адмінсуд виніс вердикт ще в червні 2017-го, нові вимоги Кабмін затвердив тільки зараз. «З порядку відбору банків для бюджетників виключені умови про недопуск банків з невеликими активами або за іншими показниками, які не характеризують їхню фінансову стійкість. Ці новації особливо важливі для невеликих фінансово-стабільних банків, які боролися за право обслуговувати бюджетників із січня 2016 року, коли уряд встановив чимало дискримінаційних вимог до учасників конкурсу», – говорить виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

При цьому в постанові є й «ложка дьогтю». Учасники ринку вважають, що держбанки виведені з-під дії вимог конкурсу. «Належні державі банки (на 75% і більше) виведені за дужки відбору: вони отримають статус уповноважених автоматично, незважаючи на фінансові показники, що не повною мірою відповідає принципам здорової конкуренції. Але в цілому це велике досягнення для ринку, враховуючи, що всі дискримінуючі пункти, на думку НАБУ, виключені», – вважає Олена Коробкова.

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.