Національний банк істотно посилив свою монетарну політику: він уже тричі поспіль підвищував облікову ставку – сумарно з 12,5% до 16% річних. І він готовий піднімати вартість своїх грошей надалі, якщо інфляція залишатиметься високою. Це знижує інтерес банків не тільки до поточного короткого рефінансування, а й до обіцяних НБУ довгострокових позик.

Зараз НБУ позичає гроші на період від доби (овернайт) до 90 днів. З 2 травня він планує надавати банкам довгострокову ліквідність – на термін від року до п'яти років. Банк, який бажає скористатися новим механізмом, повинен буде надати в заставу ті ж активи, які він віддає в забезпечення короткого «рефінансу»: ОВДП, депозитні сертифікати НБУ, валюту, облігації міжнародних фінансових організацій. Графік видачі та обсяг рефінансування визначатимуться НБУ щоквартально після розгляду комітетом з монетарної політики.

Ставка за довгим рефінансуванням буде плаваючою: облікова ставка НБУ плюс 2 п.п. Тому після кожного перегляду облікової ставки змінюватиметься і вартість вже взятого рефінансування, на відміну від коротких кредитів НБУ, ставка за якими фіксована.

Запуск нового інструменту, за задумом НБУ, «створить основу для відновлення довгострокового кредитування реального сектора, що сприятиме пожвавленню економічного зростання».

Потенційний попит

Банкіри погоджуються з таким прогнозом, якщо гроші центробанку підуть на довгострокові інвестиційні проекти. «Донедавна ми спостерігали зростання попиту на інвестиційні кредити з боку клієнтів. Не всі банки готові видавати такі кредити через короткостроковість їх ресурсної бази. Незабаром з'явиться інструмент рефінансування, який дозволить подовжити ресурс і профондувати видану клієнту довгострокову позику», – розповів FinClub директор казначейства Райффайзен Банку Аваль Володимир Кравченко.

Проведене Національним банком опитування серед банків показало, що частка банків, які відчули попит бізнесу на довгі кредити, за останній квартал виросла з 10,8% до 20,5%. Однією з перешкод для довгострокового кредитування залишається короткостроковість фондування банків. Національний банк підрахував, що 70% грошей банки залучають з ринку на період до трьох місяців. При цьому джерелом довгих ресурсів є лише кредити материнських структур або міжнародних фінансових організацій. Але це менше 10% зобов'язань банків.

Директор казначейства Альфа-Банку Володимир Лотоцький вважає, що довге рефінансування буде цікавим в першу чергу для держбанків, які є найбільшими власниками ОВДП. Держбанки накопичили близько 90% від обсягу ОВДП, які знаходяться в портфелі банківської системи. Сумарно це 307 млрд грн, з яких половина у ПриватБанку. Саме за допомогою ОВДП держава фінансово підтримала цей банк в період його націоналізації.

Більшості інших банків спочатку доведеться направити свою ліквідність на придбання ОВДП, щоб потім віддати держпапери в заставу НБУ за кредитами рефінансування. «Приватні банки сьогодні не тримають в своїх портфелях великий обсяг ОВДП, отже заради отримання такого рефінансування потрібно нарощувати портфель цих паперів», – підкреслив Володимир Лотоцький.

На його думку, першим кандидатом на отримання кредиту може стати ПриватБанк, який наприкінці 2017 року одержав чергове вливання ОВДП у капітал, але може відчувати дефіцит ліквідності. У січні ПриватБанк залучив рефінансування на 84 дні на 2,3 млрд грн під 16,5% річних. Як пояснили тоді в банку, кошти були залучені на програми розвитку кредитування малого та середнього бізнесу, зокрема програму «АгроКУБ». При цьому місяцем раніше в банку допускали залучення кредиту НБУ під можливі виплати «жертвам bail-in» – понад 1 млрд грн родині Суркісів – після арешту цієї суми на його рахунках. Наприкінці минулого року за довгими грошима в НБУ ходили державні Ощадбанк (5 млрд грн) і Укргазбанк (2 млрд грн), а також Альфа-Банк (625 млн грн). Укргазбанк достроково повернув кредит Нацбанку.

Дорогий ресурс

Серед головних недоліків довгострокового рефінансування банкіри називають плаваючу процентну ставку, яка буде змінюватися при зміні облікової ставки Нацбанку. І якщо НБУ, щоб уповільнити інфляцію або знизити тиск на валютний курс гривні, знову підніме облікову ставку до 30% річних, як це сталося на початку 2015 року, то для банків це виявиться непосильною ношею. Потенційні збитки банків знизила б видача бізнесу кредитів під плаваючу ставку, але бажаючих взяти на себе «монетарний» ризик ще треба знайти.

«Використовувати цей інструмент (облікова ставка плюс 2 п.п.) як основне джерело фондування досить дорого. Вигідніше зібрати необхідний терміновий ресурс з ринку за ціною облікова ставка мінус 2 п.п.», – сказали в прес-службі Ощадбанку. Ощадбанк зараз позичає у фізосіб гроші на рік під 13%, як і ПриватБанк. «Для банків цей ресурс (НБУ. – Ред.) зараз дуже дорогий. Якщо порівняти ціну ресурсів за останні два роки, то виявиться, що більшу частину часу ставка рефінансування вище, ніж з інших джерел – депозитів фізосіб і місячного ресурсу з міжбанку», – каже FinClub Володимир Лотоцький.

Оскільки банкіри не очікують великого попиту на новий інструмент, то й не бачать інфляційних, а також девальваційних ризиків через «зайву» ліквідність на ринку, яка може надійти через емісійний канал рефінансування. «Вплив в цілому від одиничних випадків звернення банків, переважно державних, не чинитиме помітного ефекту з погляду інфляції та курсу національної валюти», – прогнозує пан Лотоцький.

Директор департаменту казначейських операцій Укргазбанку Олексій Єфремов вважає, що «важелі впливу» на ситуацію з ліквідністю в системі залишатимуться в руках Нацбанку. «Оскільки графік проведення тендерів довгострокового рефінансування, суми і терміни кредитування визначатимуться НБУ після розгляду комітетом з монетарної політики, то інфляційні й курсові ризики повністю під контролем НБУ», – упевнений банкір.

Заставна політика

Ще одним нововведенням стане попереднє формування пулу активів, які віддаються в забезпечення під рефінансування. Застава окремих активів зможе поширюватися на всі чинні та майбутні овернайти і кредити рефінансування. НБУ дозволить банкам для оперативного управління забезпеченням замінювати в пулі одні активи на інші. «Рефінансування може бути терміном до п'яти років, а не у всіх банків є п'ятирічні папери. Тому в міру погашення, наприклад, трирічних паперів, їх можна буде замінювати іншими», – пояснює Володимир Кравченко.

Судити про зручність цього підходу до формування забезпечення, рівень автоматизації процесу, оперативність обробки заявок на внесення змін до пулу можна буде лише після того, як постанова почне працювати, кажуть банкіри. «Формування пулу активів, які надаватимуться в заставу, дозволить оперативно використовувати інструменти регулювання ліквідності НБУ. Вносити зміни до пулу закладених активів можна кожного дня, що також дасть мобільність в управлінні закладеними активами», – говорить Олексій Єфремов.

Іван Пальчевський

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.