Америка в кожен банк

Українським фіскалам доведеться уважніше вивчити особливості американської податкової системи. Вже наприкінці 2018 року українські банки можуть почати надавати інформацію про своїх клієнтів – американців до податкової служби США (Internal Revenue Service; IRS). Така вимога передбачена ухваленим в 2010-му в США законом FATCA (Foreign Account Tax Compliance Act).

FATCA набув чинності 1 липня 2014 року, щоб виявляти доходи американських резидентів по всьому світу. США створили унікальну фіскальну систему: будь-який американець, незалежно від місця проживання, повинен декларувати доходи та сплачувати податки в США. Тоді як в решті світу фізособа вважається податковим резидентом країни, де проживає сумарно більше 183 днів на рік.

Закон вимагає від іноземних банків передавати до США інформацію про рахунки американських резидентів. Але законодавство багатьох країн, в тому числі України, не дозволяє банкам передавати інформацію про власників рахунків своїх клієнтів іноземним контролюючим органам. Але якщо банк має коррахунок в американському банку (без чого неможливо проводити доларові операції), але не зареєструється як агент, відповідальний за виконання FATCA, то з нього в примусовому порядку зможуть утримати 30% від суми доларових транзитних платежів.

Щоб усунути цю суперечність, США почали підписувати з такими країнами угоди. Україна в лютому 2017 року уклала міжурядову угоду з США про впровадження FATCA. Всього такі угоди вже підписали 113 країн. «В угоді врегульовано, яким чином уряд забезпечить можливість виконання вимог американського закону українськими фінансовими установами (в першу чергу банками) і як передаватиметься інформація. Уклавши угоду з США в 2017 році, уряд України фактично взяв на себе зобов'язання внести всі необхідні зміни до законодавства для забезпечення виконання FATCA в Україні», – пояснює менеджер відділу оподаткування та юридичних послуг компанії EY в Україні Дар’я Гулінська. За її словами, укладення угоди дозволило відстрочити застосування до українських банків санкцій за те, що вони зараз не виконують FATCA.

Підготовка до обміну

Угода набуде чинності після ратифікації. 21 березня Кабмін направив договір до Верховної Ради. Але парламент має лише півроку для його схвалення – до 30 вересня. «Перший обмін інформацією щодо угоди повинен здійснитися в залежності від того, що настане пізніше – через дев'ять місяців від дати закінчення календарного року, до якого належить така інформація, або 30 вересня відразу після набуття угоди чинності. До 30 вересня угода має бути ратифікована в парламенті», – пояснює голова ради директорів аудиторської фірми «Аксьонова та Партнери», екс-заступник міністра фінансів Олена Макєєва. Вона вважає, що не варто затягувати з цим питанням, оскільки банкам знадобиться ще час для збору і аналізу фінансової інформації.

Якщо ж угоду не ратифікують вчасно, Україні загрожують санкції. «Невиконання в термін взятих на себе зобов'язань за угодою призведе до нарахування штрафних санкцій – 30% з будь-якого платежу, що підлягає утриманню з американського джерела», – пояснює Олена Макєєва.

Крім самої ратифікації потрібно внести зміни до законодавства, які дозволять банкам збирати і розкривати інформацію з грифом «банківська таємниця». Цей проект уряд також подав до парламенту. «Якщо Україна не виконає всі умови протягом цього року та у вересні не відбудеться перший обмін інформацією, США можуть виключити Україну з «білого» списку країн, яким надано «відстрочку» виконання вимог FATCA. Це може спричинити негативні наслідки для українських банків і репутаційні ризики для України», – говорить Дар’я Гулінська.

Банківське анкетування

Для наших банків проведення ідентифікації «американських» рахунків не новина. Після «запуску» в 2014 році закону FATCA українські банки зареєструвалися в податковій службі США і почали проведення ідентифікації рахунків громадян США. У реєстрі IRS вже вказані 556 українських фінансових організацій: банки, фінансові та факторингові компанії, компанії з управління активами, пенсійні та інвестиційні фонди. «Окремі банки вже вимагають від клієнтів заповнювати опитувальники, в яких потрібно вказувати наявність або відсутність контролерів-резидентів США, а в договори повинні включати положення про згоду клієнта на розкриття інформації за рахунком для виконання вимог FATCA. В першу чергу підготовку почали банки, що входять до міжнародних фінансових груп з компаніями в країнах, які вже виконують FATCA», – сказала Дар’я Гулінська.

Коли Україна ухвалить нові закони, то у банків крім збору інформації з'явиться обов'язок подавати звіти з інформацією про «американські» рахунки до Державної фіскальної служби. Після чого ДФС самостійно або через Мінфін пересилатиме ці дані у США. «Крім звітності банкам потрібно буде адаптувати внутрішні процедури з ідентифікації клієнтів та моніторингу операцій за рахунками, щоб встановлювати підзвітні рахунки і перевіряти, чи мають контрагенти клієнтів у інших країнах серед контролерів американських громадян», – говорить вона. Відповідно до угоди України з США, «вимоги про подання звітності не поширюватимуться на невеликі банки виключно з місцевими операціями та відповідним клієнтським портфоліо», говорить Дар’я Гулінська. Банки, які подаватимуть звітність, зобов'язані налагодити контролинг і комплаенс, спрямовані на збір та обробку необхідної інформації.

Ризики для бізнесу

На вимогу американців передавання даних відбуватиметься тільки «в один бік». «ДФС не зможе отримувати інформацію про рахунки в США, що належать або контролюються резидентами України. Щоб її отримувати, потрібно вносити зміни до угоди», – зазначила Дар’я Гулінська.

Застосування FATCA не повинно створити складності для українського бізнесу, якщо він підтвердить відсутність американців серед бенефіціарів. Проте норми законопроекту зі змінами до Податкового кодексу, який іде в пакеті з угодою FATCA, можуть торкнутися податкових правил, які прямо не стосуються роботи з американцями. «Кабмін пропонує описати нові поняття: наприклад, фінансовий рахунок, податковий агент, порядок розкриття банківської таємниці, звітності банків про рух коштів нерезидентів. На даний момент складно дати остаточну оцінку наслідків, тому що для цього потрібно бачити остаточну версію змін до цих законопроектів», – говорить CEO юридичної компанії MBP Group Соломія Марчук.

Соломія Марчук побоюється, що українські податківці використовуватимуть зібрану банками інформацію про американських клієнтів на свою користь. «Бізнес ризикує розголошенням конфіденційної інформації про його операції та особливою формою «відкритості», якщо учасником компанії є компанія – резидент США. Це в свою чергу може вплинути на прагнення американських компаній заощадити, інвестуючи в Україні. Також є ризик нової хвилі процесу збору «податкової інформації» фіскалами і технічних збоїв у роботі систем. Адже навіть софтверна компанія США Sovos Compliance LLC, яка пропонує продукти податкового напрямку, попереджає про проблеми в системах через перевантаження», – зазначила юрист.

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.