Національний банк, який займався останні два роки виключно «пожежогасінням» банківської системи, звернув свою увагу на інші сегменти фінансового ринку. Від початку 2016 року вже посилені правила ліцензування небанківських валютно-обмінних мереж, а послуги інкасації тепер зможуть надавати не тільки кредитні установи.

Незабаром НБУ планує переглянути правила роботи платіжних систем і вуличних платіжних терміналів. «Цього року будуть посилені вимоги до капіталізації фінансових установ, які мають намір здійснювати переказ коштів, і розкриття кінцевих власників як платіжних систем, так і фінансових установ – учасників платіжних систем», – пообіцяв минулого тижня заступник голови Нацбанку Яків Смолій.

Валюта не для всіх

Нацбанк готовий зараз видавати небанківським фінансовим установам ліцензії на валютно-обмінні операції, тільки якщо їхній мінімальний статутний капітал складає 20 млн грн. Дотепер достатньо було вкласти в капітал такої компанії 200 тис. євро (близько 5,5 млн грн). Якщо ж у мережі компанії понад 100 обмінників, кожне додаткове збільшення їх кількості на 50 офісів потребуватиме «вливання» в капітал 5 млн грн, зазначено в постанові НБУ № 983/2015. Тобто компанія «Абсолют Фінанс», яка має найбільший на ринку статутний капітал у 85 млн грн, може собі дозволити мати тільки 750 валютно-обмінних пунктів.

Як повідомляв FinClub, на кінець літа 2015 року на ринку було всього чотири мережі небанківських обмінних пунктів («Абсолют Фінанс», «ГГЛА», «Фінод», «Вікторія»). Після цього силовики заблокували роботу «Вікторії», а НБУ вирішив видати ліцензії всім бажаючим. Так на ринку з'явилися ще вісім компаній. Лише одна з них – одеська компанія «Фінансовий Світ» – має необхідний за новими правилами капітал. Решті треба інвестувати кошти.

Посилюються також вимоги до оснащення приміщень пунктів обміну валют засобами безпеки. Вони мають бути такими ж, як у банках. Всі операції мають проводитися із застосуванням РРО, обмінний пункт повинен вести облік залишків гривні та валюти в касах на кінець робочого дня, а звітність до НБУ подаватиме щомісяця, а не раз на квартал. «Для відкриття одного пункту за новими правилами, за оцінками учасників ринку, сума інвестиції сягатиме $20 тис. Звідси вимоги до статутного капіталу ліцензіата. Що більше відділень, то вище капіталізація», – каже екс-директор департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Леонід Антоненко, який брав участь у розробці правил. За його словами, великі витрати обмінники понесуть на установку і обслуговування РРО, плюс врегулювання питань оренди і жорсткіші правила забезпечення безпеки.

Як і банки, обмінники повинні розкрити структуру власності аж до кінцевого бенефіціара. Але в ході прийняття документа з нього прибрали два пункти, без яких нинішня реформа втратила сенс. «У початковій концепції передбачалося, що на додаток до вимоги про розкриття будуть ще дві важливі вимоги. Перша – перевірка добробуту кінцевих ключових учасників у порівнянні з розміром статутного капіталу ліцензіата. Цей захід допоміг би відсіяти номінальних акціонерів від реальних. Друга – позбавлення бездоганної репутації власника істотної участі у разі відкликання ліцензії. Ці правила змусили б власників ліцензії серйозно ставитися до вимог НБУ і дорожити ліцензією, тому що її відкликання означало б для них заборону на повернення на ринок», – вважає Леонід Антоненко.

На виконання вимог законодавства НБУ дав учасникам ринку півроку – до 1 липня. Інакше їм доведеться здати ліцензію. Телефонні номери мереж обмінників не відповідали на дзвінки, тому дізнатися у них, наскільки вони готові виконати умови НБУ, поки не вдалося.

Нові учасники вже повинні відповідати цим правилам. Тому дев'яти компаніям Нацбанк вже повернув пакети документів «на доопрацювання». «Після Нового року вони мають подати пакет документів вже за новими правилами», – повідомили в прес-службі регулятора.

Гроші підуть по руках

Зміни торкнуться і ринку послуг інкасації. Постановами № 922/2015 та № 926/2015 НБУ зруйнував монополію банків – на цей ринок вийдуть небанківські компанії. «Аутсорсинг дозволить знизити витрати банків за рахунок укрупнення готівкових потоків та їх концентрації в касових центрах спеціалізованих компаній», – стверджують в НБУ. Для отримання дозволу на надання послуг інкасації компанія повинна створити спеціальний підрозділ і навчити співробітників, забезпечити збереження готівки з використанням, у тому числі, вогнепальної зброї (самостійно або із залученням спецкомпаніі). Компанія повинна мати власний оперативний автотранспорт з панцирним захистом не нижче 3-го класу.

У Нацбанку уточнили FinClub, що заявки на отримання ліцензій до них ще не надходили. «Проте щоденні телефонні дзвінки з цього приводу свідчать про зацікавленість юридичних осіб у новій сфері бізнесу. Кількість ліцензованих учасників ринку інкасації важко спрогнозувати, вважаємо, що буде кілька десятків», – кажуть в НБУ.

На думку банкірів, поріг входження на ринок досить високий. «Ліцензійні вимоги передбачають значні матеріальні витрати і велику кількість підготовленого персоналу. Враховуючи те що тарифи на інкасацію перебувають на межі рентабельності, термін окупності інвестицій у цей вид діяльності, на нашу думку, досить значний, що робить дуже складними умови виходу на ринок приватних компаній», – говорить начальник управління інкасації, перерахунку та зберігання валютних цінностей Ощадбанку Олександр Герасимов. За певних обставин в майбутньому він очікує посилення конкуренції. Експрес-Банк, Райффайзен Банк Аваль і банк «Південний» проігнорували запит FinClub.

Поріг входження на ринок дуже високий. «Інкасація це не тільки броньовик. Це каси перерахунку сховища. Вони є тільки у банків. І головне – досвід і технології. Ми зараховуємо торгову виручку онлайн в момент приїзду інкасаторів. Такі технології новачкам, тим більше Невеликим, не під силу, – говорять в ПриватБанку. – Цей ринок досить специфічний і вузький. Перебити тарифи того ж ПриватБанку з великими обсягами інкасації буде нереально».

При цьому банки можуть пропонувати тарифи нижчі за собівартість. «Вони можуть надавати інкасаційні послуги як складову комплексу банківських послуг. Приватні компанії надаватимуть лише інкасаційні послуги і будуть змушені тісно співпрацювати з банківськими установами в питаннях обслуговування клієнтів (здача готівки в банк, її обробка, вирішення спірних питань та інше)», – пояснює Олександр Герасимов.